Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/1839/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2020. Зареєстровано: 16.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2020.
Дата набрання законної сили: 07.10.2020
Результат оскарження 07.10.2020 Кропивницький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/709/26/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018250150000053

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 695/1839/18 
		 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 червня 2020 року                                        смт Чорнобай
		 
		Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018250150000053, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 січня 2018 року, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: 
		АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, є фізичною особою-підприємцем, головою ГО «Золотоніська громадська організація община циган «Аме Рома», головою ГО «Черкаська обласна громадська організація «Романі Рота», депутатом будь-якого рівня, учасником бойових дій, інвалідом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС не являється, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше несудимого 
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		потерпілого  ОСОБА_6 ,
		в с т а н о в и в:
		Суд визнає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 7 січня 2018 року близько 19:00, перебуваючи по вул. Залізняка в м. Золотоноша Черкаської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, а саме ОСОБА_6 , який стояв біля свого подвір`я, наніс останньому тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 5 лютого 2018 року № 05-8-01/52 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 296 КК України визнав частково та показав, що чітко обставин події не пам`ятає, оскільки вже пройшов значний проміжок часу. Підтвердив, що подія мала місце 7 січня 2018 року. Близько 18:00 він повернувся додому з церкви та ліг відпочивати, однак через деякий час його розбудила дружина і повідомила, що треба їхати і припинити конфлікт за участю ромів. Коли він приїхав на місце, то побачив ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з розбитим лицем, співробітників поліції та багато людей ромської національності. До цього ОСОБА_6 йому неодноразово скаржився на шум у сусіда ОСОБА_8 . Він накричав на людей ромської національності та намагався загнати їх у двір. Потім він побачив, що у ОСОБА_6 щось світиться в руках, підійшов спитати в нього що відбувається, але той його відразу вдарив кулаком у лице. Тоді він вдарив його у відповідь, а ОСОБА_6 вдарив його головою у підборіддя. Вони удвох зчепилися, але їх відразу розтягли. Після цього він побачив, що хтось знімає події на відео, але коли визначив, що то поліцейський, то заспокоївся. Жодного опору працівникам поліції він не чинив, перед собою їх взагалі не бачив, ударів їм не наносив, нецензурною лайкою в їх бік не виражався. Нецензурною лайкою виражався лише у бік ОСОБА_6 . При цьому він у стані алкогольного сп`яніння не перебував. Потім приїхали ще поліцейські з начальником поліції і конфлікт остаточно припинився. Він пропонував
		 ОСОБА_6 примиритися. За результатами конфлікту він також фіксував наявні в нього тілесні ушкодження, писав заяву до поліції. В подальшому ОСОБА_7 і його родину з будинку виселив. Вважав, що виникла ситуація була наслідком його запального характеру та спричинена у відповідь на спрямовану в його бік агресію зі сторони ОСОБА_6 . Просив суворо його не карати.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив виправдати свого підзахисного, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність умислу та мотиву на вчинення останнім хуліганства, оскільки його дії були спрямовані виключно на ОСОБА_6 . При цьому під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження здійснення останнім опору працівникам поліції.
		Прокурор ОСОБА_4 вважала вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною та просила суд визнати його винним і призначити за ч. 3 ст. 296 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспотивий строк тривалістю 3 роки.
		Потерпілий ОСОБА_6 підтримав позицію прокурора в частині доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 та кваліфікації його дій. Просив суд задовольнити цивільний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
		Встановлені судом обставини про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, ґрунтуються на досліджених у судових засіданнях доказах, зокрема:
		-показах потерпілого ОСОБА_6 про те, що в половині житлового будинку, який належить обвинуваченому ОСОБА_3 , проживав ОСОБА_9 , де 7 січня 2018 року, святкували Різдво Христове з музикою і танцями. Вдень він з дитиною і дружиною виходили з дому погуляти, а коли повернулися ввечері стало ще гірше, гучно грала музика, було дуже шумно. Оскільки він має маленьку дитину, якій на той момент було п`ять місяців, та яку не могли заспокоїти через гучну музику та танці у сусідів, він викликав поліцію. Приблизно через 30 хвилин приїхало двоє поліцейських, зателефонували, попросили вийти та пояснити обставини події. Потім вони пішли в іншу половину будинку, звідки їх випхали роми. Коли він стояв біля хвіртки приїхав обвинувачений ОСОБА_3 , який, на його думку, перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, було чутно запах алкоголю. Вийшовши з машини, обвинувачений ОСОБА_3 підбіг до нього і почав ображати нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою, зокрема вбивством, та наносити тілесні ушкодження, після чого він втратив свідомість і його брат відтяг у двір його домоволодіння. Працівники поліції не могли відтягти обвинуваченого ОСОБА_3 від нього, оскільки він чинив опір, вони просили розійтися. Потім працівники поліції викликали підмогу. Так, працівники поліції стояли біля хвіртки з двох сторін, а він стояв посередині, після чого обвинувачений ОСОБА_3 потяг його рукою на себе та наніс три удари в область голови  два рази правою та один раз лівою рукою, потім він впав обличчям на бетон, після чого були ще удари ногами в область спини (нирок), оскільки він втратив свідомість від ударів, а тому хто бив ногами не бачив. Опритомнів на лавочці, поряд був брат. Свідомість втрачав на декілька хвилин. Після цього працівники поліції відвезли його до лікарні. Спеціальні засоби працівниками поліції до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалися. Окрім цього конфлікту ним було ще протягом року звернення до працівників поліції стосовно обвинуваченого. Обвинуваченого приходив батько та просив позабирати заяви, а сам обвинувачений приходив влітку, але щоб врегулювати даний конфлікт мирним шляхом він не намагався;
		-показах свідка ОСОБА_10 , яка є дружиною потерпілого ОСОБА_6 , про те, що 7 січня 2018 року близько 20:00 вони з чоловіком повернулися додому і почули, що у сусідів відбувається гуляння, а саме гучно грала музика, танці. Вони вирішили зачекати до 22:00 та якщо музику не вимкнуть то викликатимуть поліцію, оскільки вони мають маленьку дитину, яку не могли заспокоїти. На виклик приїхали поліцейські, зателефонували до чоловіка і він вийшов до них. Почався конфлікт між ромами та поліцейськими, роми штовхали поліцейських. Потім під`їхав обвинувачений ОСОБА_3 та різко вийшов з автомобіля. З його зовнішнього вигляду було видно, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, в нього була розстебнута сорочка. Він висловлювався нецензурною лайкою в адресу чоловіка, стрімко кинувся до нього, майже біжучи, та почав погрожувати фізичною розправою. Коли натовп розійшовся, він схопив лівою рукою в області грудей за кофту її чоловіка та двічі його вдарив  правою рукою в ліву частину голови, лівою рукою в праву частину голови (у виски). При цьому він ображав його та висловлювався нецензурною лайкою. Чоловік впав, а обвинувачений ОСОБА_3 почав бити його ногами по спині як м`яч, інші також почали його бити. Від ударів по голові її чоловік не захищався, а коли лежав на землі, то закривав голову від удару. Чоловік втратив свідомість і брат його затягнув у двір. Потім обвинувачений ОСОБА_3 бився з поліцейськими, тягав їх за одяг, його не могли заспокоїти, тримали йому руки. Поліцейських було двоє, пізніше з`явився третій поліцейський. Бійку вона бачила з вікна будинку, а також все чула, оскільки воно було відчинене. Учасниками події були двоє поліцейських, а третій поліцейський лише спостерігав. Після вказаних подій начальник поліції, обвинувачений ОСОБА_3 та її чоловік зайшли до будинку та намагалися вирішити конфлікт мирним шляхом;
		-показах свідка ОСОБА_11 , який є братом потерпілого ОСОБА_6 , про те, що 7 січня 2018 року приблизно о 20:00 чи у 21:00 до нього зателефонувала дружина брата та повідомила, що у них із сусідами виник конфлікт і вона викликала поліцію. До будинку брата він приїхав через 5 чи 7 хвилин після телефонного дзвінка та побачив велике скупчення людей ромської національності у кількості близько 20 чоловік та двох поліцейських. Брат стояв біля хвіртки свого подвір`я, яка була відчинена. Він безперешкодно пройшов на подвір`я брата і став позаду нього, а дружина брата перебувала у будинку. Приблизно через 10-15 хвилин приїхав обвинувачений ОСОБА_3 , вийшов з автомобіля та пішов у напрямку до будинку брата, який в цей час перебував у себе на подвір`ї. Коли він до нього підійшов, то почав погрожувати. Потім він взяв брата за куртку та наніс йому 4 чи 5 ударів по голові, після чого останній впав на землю. Було нанесено три удари в голову лівою та правою руками. Працівники поліції почали їх розбороняти. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 чинив опір поліцейським, а саме штовхав їх, хапав за одяг та продовжував бити брата, який лежав на животі, правою ногою по лівій частині голови в область скроні. Потім він затягнув брата у двір. Обвинувачений ОСОБА_3 висловлювався в адресу брата нецензурною лайкою, погрожував йому, говорив що його всі дістали, та що він його зараз вб`є. Поліцейським говорив щоб його не чіпали. В результаті у поліцейського
		 ОСОБА_12 була порвана жилетка, а в іншого поліцейського відірваний шеврон, однак що формений одяг порвав саме обвинувачений ОСОБА_3 він не бачив;
		-показах свідка ОСОБА_13 про те, що 7 січня 2018 року він заступив на добове чергування як інспектор СРПП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області разом з ОСОБА_12 . Близько 20:00 надійшло повідомлення, що по вул. Залізняка у м. Золотоноша відбувся конфлікт між сусідами. Прибувши на місце події, зв`язалися із заявником та з`ясували обставини. Потім пішли до сусідів, де перебували особи ромської національності, в яких гучно грала музика, що було чути аж на вулицю. Вийшли на подвір`я і почали розмову, після чого вони зробили музику тихіше. В будинку обвинуваченого ОСОБА_3 не було, був його брат
		 ОСОБА_9 та інші особи. Обвинувачений ОСОБА_3 приїхав пізніше вже після того, як ними було викликано допомогу. Останній був напідпитку. Коли він приїхав, то всі заспокоїлись. Обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_6 і вони говорили, зокрема обвинувачений ОСОБА_3 запитував у потерпілого ОСОБА_6 чого той не подзвонив до нього як зазвичай, на що останній відповів, що дзвонив, але той не брав трубку. В цей момент підійшов ОСОБА_9 та повідомив, що він побитий ОСОБА_6 , після чого між ними почався конфлікт. Обвинувачений ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_6 , бив його в область голови, скільки було ударів він не пам`ятає. Чи чинив обвинувачений ОСОБА_3 опір працівникам поліції точно сказати він не може, бо там був натовп. Вони з ОСОБА_12 тримали хвіртку. Обвинуваченого ОСОБА_3 відтягували від потерпілого ОСОБА_6 , той штовхався. Під час цих подій йому вирвали замок на куртці, з приводу чого рапорту та пояснень він не писав. Обвинувачений ОСОБА_3 в лікарні відмовився від медичного освідування на стан сп`яніння;
		-показах свідка ОСОБА_12 про те, що ввечері 7 січня 2018 року він перебував на добовому чергуванні як інспектор СРПП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області. До чергової частини надійшло повідомлення, що по вул. Залізняка у м. Золотоноша особи ромської національності порушували тишу. Вони приїхали на місце події, де їм повідомили, що будинок, який знаходиться за вказаною адресою поділений на дві частини, власником однієї частини був ОСОБА_9 . Вони постукали до будинку, вийшло близько 10 чоловік, пояснили причину приїзду. Після цього музику зробили тихіше. Потім власник будинку ОСОБА_9 пішов поспілкуватися до потерпілого ОСОБА_6 , а вони в цей час спілкувалися з іншими громадянами. У потерпілого ОСОБА_6 і ОСОБА_9 виник конфлікт. Потім приїхав обвинувачений ОСОБА_3 і всі заспокоїлися. Йому розповіли про причину конфлікту і він пішов до потерпілого ОСОБА_6 , з яким вони розмовляли через хвіртку, а потім між ними почалася бійка. Обвинувачений
		 ОСОБА_3 наніс останньому удар кулаком в область голови, а далі розпочалася масова бійка, після чого вони їх розтягли. Згодом приїхала оперативна група. Обвинувачений ОСОБА_3 мав ознаки алкогольного сп`яніння, було чути запах алкоголю, однак особисто йому опору не чинив, фізичної сили до нього не застосовував. Коли розпочалася бійка він його відтягнув від потерпілого ОСОБА_6 , інші тримали хвіртку. Він просив припинити бійку, але обвинувачений ОСОБА_3 не реагував на зауваження, кричав і висловлювався в адресу потерпілого ОСОБА_6 нецензурною лайкою. В ході бійки було вихвачено поліцейську биту та розірвано куртку. Обвинувачений ОСОБА_3 в лікарні відмовився від проходження медичного освідування на стан сп`яніння; 
		-показах свідка ОСОБА_14 про те, що 7 січня 2018 року він перебував у складі слідчої оперативної групи як слідчий. Того вечора надійшло повідомлення з чергової частини про те, що працівники групи швидкого реагування Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області потребують допомоги у зв`язку з конфліктом між громадянином та особами ромської національності. Прибувши на місце події, він побачив, що його колеги ОСОБА_12 та
		 ОСОБА_13 перебували поряд із двором потерпілого ОСОБА_6 , а біля них ще 20-30 осіб ромської національності, між якими відбувався словесний конфлікт. Вони намагалися цей конфлікт владнати та з`ясувати причини його виникнення. З`ясувалося, що він виник між потерпілим ОСОБА_6 та його сусідом ОСОБА_9 , оскільки в останнього того вечора грала гучно музика, яка заважала малій дитині. Потерпілий ОСОБА_6 просив зробити музику тихіше, на що останній не реагував. Потім словесний конфлікт перейшов у бійку між ними. Всі ці обставини стали відомі зі слів учасників конфлікту, оскільки він присутнім там не був. Потім всі вгамувалися коли побачили, що під`їхав обвинувачений ОСОБА_3 , який був з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та поцікавився обставинами конфлікту. Йому повідомили причину і попросили заспокоїти осіб ромської національності. В цей час до обвинуваченого ОСОБА_3 підійшов один із учасників конфлікту та почав говорити з ним ромською мовою. Після цього обвинувачений ОСОБА_3 пішов до двору потерпілого ОСОБА_6 , вони розмовляли, а в подальшому виникла бійка, в ході якої обвинувачений ОСОБА_3 наніс останньому два удари кулаком правої руки в область лівої сторони голови (скроні), удари наносились згори вниз. Працівники поліції тримали хвіртку, а він по ліву сторону відтягував обвинуваченого
		 ОСОБА_3 від потерпілого ОСОБА_6 . При цьому просив заспокоїтися, конкретно прізвище не називав, але мав на увазі обвинуваченого ОСОБА_3 . В цей час приїхало керівництво поліції. Видимих ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 не було, проте останній скаржився на біль у спині та в області нирок. Особисто йому обвинувачений ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не спричиняв, за формений одяг не хапав, спеціальні засоби ним не застосовувалися, оскільки це заборонено законом при великому скупченні людей. Щодо вчинення неправомірних дій стосовно нього він нічого не писав;
		-показах свідка ОСОБА_9 , який є троюрідним братом обвинуваченого ОСОБА_3 , про те, що він приїхав з Донбасу і ОСОБА_3 надав йому своє житло для проживання. ОСОБА_6 є його сусідом, з яким у нього склалися неприязні відносини. Того вечора, а саме 7 січня
		2018 року, було свято  Різдво Христове, тому до нього прийшли гості святкувати, грала музика, він вживав алкогольні напої. О 19:00 до них приїхали працівники поліції і пояснили, що їх викликав сусід ОСОБА_6 , оскільки у них гучно грала музика, та попросили зробити її тихіше. Він пішов до ОСОБА_6 , який перебував у себе на подвір`ї, щоб поговорити, а останній вдарив його та розбив йому ніс. Працівники поліція їх розборонили. Потім приїхав ОСОБА_3 та почав кричати на них, говорив щоб всі розходилися. ОСОБА_6 , перебуваючи у себе на подвір`ї, всі події знімав на телефон. ОСОБА_3 попросив його припинити знімати, у відповідь на що той вдарив його в груди та наніс два удари в обличчя (підборіддя). ОСОБА_3 у відповідь вдарив рукою ОСОБА_6 ззаду по спині і їх відразу розборонили працівники поліції. ОСОБА_6 свідомості не втрачав. ОСОБА_3 неправомірних дій до працівників поліції не вчиняв та виконував вимоги поліцейських;
		-показах свідка ОСОБА_15 про те, що вона проживає разом з ОСОБА_9 та 5 дітьми.
		7 січня 2018 року вона перебувала вдома, так як цього дня було свято  Різдво Христове, до них в гості прийшли куми, родичі. Вони святкували, включили музику з телефону неголосно, розмовляли. Згодом приїхали поліцейські та пояснили, що стосовно них від ОСОБА_6 надійшла заява на шум, на що вона заперечила. Потім вони вийшли на двір, а її співмешканець ОСОБА_9 пішов до ОСОБА_6 з`ясовувати чому він їм нічого не сказав, а відразу викликав поліцію. ОСОБА_6 його вдарив та розбив йому ніс, він був ввесь у крові, після чого вони забрали його додому надавати допомогу. Потім приїхав ОСОБА_3 та почав розпитувати, що трапилося, кричав та просив заспокоїтися. ОСОБА_3 пішов розмовляти до ОСОБА_6 , далі вона нічого не бачила, оскільки стояла на вулиці з її чоловіком ОСОБА_9 . З сусідом
		 ОСОБА_6 у них часто виникали конфлікти, він постійно стукав до них в стіну. Бійки вона не бачила, чи чинив ОСОБА_3 опір працівникам поліції вона також не бачила;
		-показах свідка ОСОБА_16 про те, що 7 січня 2018 року було свято, а тому вона ввечері прийшла в гості до куми ОСОБА_15 та принесла дітям гостинці. Святкували в будинку, грала музика з телефону, підключеного до колонки. Через 40 хвилин приїхали працівники поліції та повідомили, що від ОСОБА_6 надійшла заява про те, що в них шумно та гучно грає музика. Потім ОСОБА_9 пішов до сусіда ОСОБА_6 , який перебував у себе на подвір`ї, щоб з`ясувати навіщо він викликав поліцію, на що останній у відповідь відразу його вдарив. Після чого
		 ОСОБА_9 завели до будинку та почали прикладати лід до розбитого носу. Потім приїхав ОСОБА_3 і почав розпитувати у них що трапилось. Хто зателефонував йому вона не знає. Конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вона не бачила, оскільки перебувала з дітьми;
		-показах свідка ОСОБА_17 , яка проживає разом з обвинуваченим ОСОБА_3 , про те, що 7 січня 2018 року вона перебувала вдома. До ОСОБА_3 подзвонив хтось із дітей та попросив щоб він приїхав. Коли вони приїхали, то ОСОБА_3 почав з`ясовувати що трапилося. ОСОБА_9 , який на обличчі мав кров та набряк, розповів йому все як було. Потім ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_6 , який перебував у себе на подвір`ї, щоб з`ясувати навіщо той таке зробив. ОСОБА_6 все знімав на телефон, а ОСОБА_3 попросив його припинити зйомку і прибрав його руку, а останній вдарив його в обличчя. Працівники поліції припинили бійку. У ОСОБА_3 на підборідді виникла припухлість, була пом`ята сорочка. При цьому ОСОБА_3 виконував вказівки працівників поліції, з ними не сперечався, не штовхався. ОСОБА_6 свідомості не втрачав. Після конфлікту вони спілкувалися ще близько півгодини;
		-показах свідка ОСОБА_18 про те, що ввечері 7 січня 2018 року в період часу з 19:00 по 20:00 вона прийшла в гості до ОСОБА_9 . Зайшла в будинок та не встигла роззутися, як постукали в двері, вона відкрила та побачила, що на порозі стояли поліцейські. ОСОБА_9 запитав в них що трапилося. Поліцейські відповіли, що від ОСОБА_6 надійшла заява про те, що в них гучно грає музика. Після цього він пішов до ОСОБА_6 , який стояв у себе в дворі, та запитав в останнього чому він заявив в поліцію, а ОСОБА_6 наніс йому рукою удар та розбив ніс. Всі вийшли на подвір`я, почався "кіпіш". Приїхав ОСОБА_3 , кричав щоб всі розходилися. Вона забрала дітей до свого двору та пішла разом з ними в будинок, оскільки на дворі було холодно і діти плакали. Як події розвивалися в подальшому вона не бачила, оскільки знаходилася в будинку. Через деякий час вона побачила ОСОБА_3 в розірваній сорочці з почервонінням обличчя, під оком був синець, мав місце набряк на підборідді. Щоб ОСОБА_3 чинив опір працівникам поліції вона не бачила. Чула, що останній хотів примиритися з ОСОБА_6 ;
		-показах свідка ОСОБА_19 про те, що 7 січня 2018 року ввечері вона прийшла в гості до ОСОБА_9 , вони сіли за стіл вечеряти, пройшло 15 хвилин як хтось постукав у двері. Прийшли працівники поліції, до яких вийшла ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , а за ними вийшла і вона. ОСОБА_9 запитав хто їх викликав, а вони відповіли що їхній сусід ОСОБА_6 , оскільки в них гучно грала музика. Після цього ОСОБА_21 пішов до ОСОБА_6 , який стояв у себе в дворі, запитавши його навіщо той викликав поліцію, а ОСОБА_6 наніс удар та розбив йому ніс. Почався крик і шум, діти перелякалися. Потім вона зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_3 і попросила щоб він приїхав та заспокоїв їх і розібрався в цій ситуації. Приблизно через 10 хвилин приїхав ОСОБА_3 та пішов до ОСОБА_6 щоб його заспокоїти. ОСОБА_6 знаходився на своєму подвір`ї. Коли до нього підійшов ОСОБА_3 , то ОСОБА_6 вдарив його кулаком в обличчя, тоді ОСОБА_3 вхопив його руками, після чого вони впали в двір. Поліцейські в цей час стояли з двох сторін та намагалися розборонити їх. ОСОБА_3 працівникам поліції опору не чинив, не ображав, нецензурних слів не вживав. ОСОБА_3 хотів примиритися з потерпілим, оскільки вони сусіди;
		-витязі з ЄРДР № 12018250150000053 від 9 січня 2018 року про реєстрацію кримінального провадження у ЄРДР за ч. 3 ст. 296 КК України з фабулою: 7 січня 2018 року за адресою:
		 АДРЕСА_3 , під час конфлікту з невстановленою особою отримав тілесні ушкодження ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 228);
		-рапорті помічника чергового Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області
		 ОСОБА_22 , відповідно до змісту якого 9 січня 2018 року о 14:09 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 9 січня 2018 року о 13:48 до приймального відділення Золотоніської ЦРЛ звернувся за медичною допомогою ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 229);
		-протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), зі змісту якого вбачається, що від ОСОБА_6 прийнято усну заяву про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , що супроводжувалося погрозами фізичною розправою, а саме вбивством шляхом підриву гранати (т. 1, а.с. 230);
		-рапорті помічника чергового Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 , відповідно до змісту якого 7 січня 2018 року о 20:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про конфлікт з сусідами ромської національності, які постійно шумно себе поводять, на зауваження не реагують та погрожують йому фізичною розправою та вбивством (т. 1, а.с. 231);
		-рапорті помічника чергового Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 , відповідно до змісту якого 7 січня 2018 року о 21:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 7 січня 2018 року о 21:39 за адресою: вул. Залізняка, 7, м. Золотоноша відбувається бійка (т. 1, а.с. 232);
		-довідці приймального відділення Золотоніської ЦРЛ від 8 січня 2018 року про те, що
		8 січня 2018 року о 00:20 в приймальне відділення звертався ОСОБА_6 та був оглянутий черговим лікарем, йому поставлено діагноз: забій поперекової ділянки зліва, ЗЧМТ, струс головного мозку; надавалася амбулаторна допомога (т. 1, а.с. 233);
		-висновку експерта від 5 лютого 2018 року № 05-8-01/52, відповідно до змісту якого у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя; синці лівої кисті, лівого передпліччя, набряк м`яких тканин, синець лівого плеча, садно, синець черевної стінки. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета чи предметів, не виключено в час, вказаний у постанові, відносяться: травма голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя  до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синці лівої кисті, лівого передпліччя, набряк м`яких тканин, синець лівого плеча, садно, синець черевної стінки  до категорії легких тілесних ушкоджень. Згідно з медичною документацією ОСОБА_6 виставлений діагноз: забій поперекового відділу хребта? Даний діагноз виставлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджений об`єктивними даними, тому згідно з п. 4.6. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховується при оцінці ступеня тяжкості (т. 1, а.с. 234-235);
		-протоколі проведення слідчого експерименту від 27 березня 2018 року з доданими до нього фототаблицями, де зафіксовано як під час слідчого експерименту у присутності понятих потерпілий ОСОБА_6 показав та розказав як саме та за яких обставин обвинувачений
		 ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження (т. 1, а.с. 236-242);
		-висновку експерта від 28 березня 2018 року № 05-8-01/108, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя; синці лівої кисті, лівого передпліччя, набряк м`яких тканин, синець лівого плеча, садно, синець черевної стінки. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів, не виключено при обставинах, вказаних у протоколі слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 243-245);
		-заяві потерпілого ОСОБА_6 від 4 квітня 2018 року про долучення до матеріалів кримінального провадження диску з відеозаписом, де зафіксовано нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 246);
		-протоколі огляду предмету від 18 квітня 2018 року, згідно з яким слідчим Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_24 оглянуто паперовий конверт, при відкритті якого виявлено диск стандарту DVD-RW, на якому мається 1 відео-файл тривалістю 00 хв. 31 с., де зафіксовано конфлікт між особами за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 247);
		-постанові слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_24 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18 квітня 2018 року, згідно з якою диск з відеозаписом визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т. 1, а.с. 248);
		-довідці Золотоніської ЦРЛ від 23 квітня 2018 року № 628, згідно з якою ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні з 8 по 17 січня 2018 року
		(9 ліжкоднів), вартість якого склала 3056,31 гривень (т. 1, а.с. 249).
		У судовому засіданні судом досліджено відеозапис, який міститься на DVD-RW диску, де зафіксовано як особа, схожа на обвинуваченого ОСОБА_3 , перебуваючи у натовпі осіб ромської національності, агресивно поводиться (т. 2, а.с. 24).
		Сторона захисту за згодою сторони обвинувачення відмовилася від допиту свідків
		 ОСОБА_25 і ОСОБА_26 .
		Разом з тим, перераховані вище та дослідженні під час судового розгляду докази в цілому узгоджуються між собою, є належними та допустимими.
		Саме аналізуючи перераховані вище докази, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, пов`язане з опором представникові влади, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, на ч. 2 ст. 125 КК України  умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Так, згідно з п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року
		№ 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		З інформаційного листа ВССУ від 30 січня 2013 року № 223-192/0/4-13 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм матеріального права щодо кваліфікації хуліганства» вбачається, що при відмежуванні хуліганства від, зокрема, посягань проти життя і здоров`я людини судам необхідно враховувати, що суспільно небезпечне діяння не може бути кваліфіковано як хуліганство за наявності у сукупності таких обставин справи (провадження):
		1) засуджені і потерпілі між собою були знайомі; 2) до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках; 3) поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самих потерпілих; 4) зі змісту протиправних дій кожного із засуджених простежується бажання завдати шкоди власне здоров`ю потерпілих через особисту неприязнь до них.
		Встановлені судом обставини вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не мав умислу та мотиву на вчинення хуліганських дій, оскільки прибув на місце вже коли конфліктна ситуація мала місце. Він був знайомий з потерпілим ОСОБА_6 , оскільки вони є сусідами. Неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_3 були спрямовані на завдання тілесних ушкоджень саме потерпілому ОСОБА_6 та спровоковані поведінкою останнього. Грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, пов`язаного з опором представникові влади, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, в діях обвинуваченого ОСОБА_3 не було.
		Крім того, у даному випадку опір мав би полягати в активній фізичній протидії здійсненню працівниками поліції покладених на них обов`язків з охорони громадського порядку.
		Однак, достатніх належних і допустимих доказів вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 активної фізичної протидії працівникам поліції суду не надано. Навпаки інспектори поліції ОСОБА_13 і ОСОБА_12 показали, що обвинувачений ОСОБА_3 їм опору не чинив. Оглянутий судом відеозапис також таких даних не містить. При цьому суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_10 в цій частині, оскільки вона є дружиною потерпілого, у зв`язку з чим може бути зацікавленою, тим більше в цей час перебувала в будинку, а також свідка
		 ОСОБА_11 , який є братом потерпілого, що може свідчити про його необ`єктивність.
		Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, яка викладена у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к, під час судового розгляду кримінального провадження, розпочатого і спрямованого до суду за процедурою публічного обвинувачення, якщо прокурор у порядку ст. 338 КПК не вносив до обвинувачення змін, які б трансформували його у приватне, до видалення суду до нарадчої кімнати не виникає жодних процесуальних перешкод для продовження кримінального провадження незалежно від наявності чи відсутності матеріально-правових підстав для перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення.
		Межі повноважень суду щодо перекваліфікації злочину окреслені нормою ч. 3 ст. 337 КПК України, згідно з якою зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин. Лише в разі якщо потерпілий із заявою про кримінальне правопорушення не звертався і, будучи забезпеченим необхідними умовами для реалізації своїх процесуальних прав, не ставив у будь-який спосіб ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом питання про застосування щодо винного заходів кримінальної репресії або ж беззастережно відмовився від застосування таких заходів, суд, перекваліфікувавши діяння на злочин приватного обвинувачення, керуючись ч. 7 ст. 284 КПК, зобов`язаний постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 цієї статті (крім винятків, передбачених цим пунктом).
		Судом встановлено, що за заявою потерпілого ОСОБА_6 внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України. Під час судового провадження останній надав суду показання та просив визнати обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, є доведеною та останній підлягає покаранню.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 66-67 КК України судом не встановлено.
		При цьому суд не визнає обтяжуючою покарання обвинуваченому ОСОБА_3 вказану в обвинувальному акті обставину, а саме вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Так, належних і допустимих доказів на підтвердження перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення кримінального правопорушення матеріали кримінального провадження не містять, а відповідні покази потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_27 , ОСОБА_14 суд до уваги не приймає, оскільки вказані свідки не є фахівцями у галузі медицини, їх думка з цього питання є суб`єктивною та вони не свідчили, що вживання алкоголю обвинуваченим ОСОБА_3 відбувалося безпосередньо в їх присутності.
		На виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства також оцінюється як середній, а тому виправлення без обмеження волі на певний строк є можливим. (т. 1, а.с. 75-77).
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до положень Загальної частини КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості, а також його відношення до скоєного.
		Суд також бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має заохочувальні грамоти (т. 2, а.с. 13-15), відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді штрафу.
		Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		В обґрунтування позову зазначалося, що внаслідок спричинених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 перебував на лікуванні та проходив реабілітацію, у зв`язку з чим поніс значні матеріальні витрати. Крім того, йому нанесено втрати немайнового характеру внаслідок морального та фізичного страждання, що полягають у фізичному болю, емоційному стресі, який супроводжується почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров`я та життя. В подальшому він змушений проходити амбулаторне лікування з періодичним відвідуванням лікувального закладу. Впродовж всього періоду лікування відчув незручності та дискомфорт, вимушений був пристосовуватися до негативних умов існування. Дотепер має проблеми зі здоров`ям, а саме відчуває головний біль, трапляються запаморочення. За вказаних обставин, посилаючись на норми діючого законодавства та судову практику, потерпілий
		 ОСОБА_6 просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 3006,82 гривень та моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень.
		Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, виходячи з підстав, викладених у позові.
		Прокурор ОСОБА_4  позов підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.
		Обвинувачений ОСОБА_3 і його захисник ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечили, виходячи з недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 та необґрунтованості позову, зокрема поданні неналежних доказів.
		Розглянувши вказаний цивільний позов, суд встановив таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		На підтвердження витрат на лікування потерпілим ОСОБА_6 додано до цивільного позову копії наступних документів: виписки з історії хвороби № 182 з Золотоніської ЦРЛ (т. 1,
		а.с. 13), листка лікарських призначень (т. 1, а.с. 14), а також копії платіжних документів. 
		Суд оцінює як належні і допустимі докази копію квитанції від 9 січня 2018 року
		№ N1C8533606 про сплату 143,85 гривень за надання судмедпослуги (т. 1, а.с. 15), 2 товарних чеків від 9 і 11 січня 2018 року про сплату 130,00 гривень і 140,00 гривень відповідно за придбання рентгенівських плівок (т. 1, а.с. 13). Натомість суд оцінює критично копію квитанції від 9 січня 2018 року № N1C8533606 про сплату 30,00 гривень за переказ готівки (т. 1, а.с. 15), оскільки вказані витрати не є витратами на лікування, а також копію документу аптечного пункту № 1 ТОВ «Центральна районна аптека № 30», що містить перелік ліків із зазначенням їх вартості на загальну суму 2592,97 гривень (т. 1, а.с. 17), оскільки такий документ не є платіжним і не може підтверджувати понесення витрат потерпілим ОСОБА_6 . Таким чином цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення частково у розмірі 413,85 гривень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Частиною 1 ст. 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, з-поміж іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		В абз. 2 ч. 3 цієї статті Кодексу вказано, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює нанесену потерпілому ОСОБА_6 моральну шкоду, що полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, викликаних отриманими тілесними ушкодженнями, а також у тимчасовій втраті нормальних життєвих зв`язків внаслідок лікування, у розмірі 10000,00 гривень, що підлягає до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду не застосовувався.
		На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд  
		з а с у д и в:
		Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок) гривень.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 413,85 (чотириста тринадцять гривень 85 копійок) гривень та моральну шкоду у розмірі 10000,00 (десять тисяч 00 гривень) гривень.
		У задоволенні цивільного позову в іншій частині  відмовити.
		Речові докази, а саме DVD-RW диск, що зберігається при матеріалах кримінального провадження,  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...