Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 692/1164/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2020. Зареєстровано: 26.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.
Дата набрання законної сили: 08.09.2020
Результат оскарження 24.03.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: скасовано рішення апеляційної інстанції і залишено в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом
Номер судового провадження: 2/692/6/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 692/1164/18
		Провадження № 2/692/6/20
		25.06.20
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 червня 2020 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
		головуючого судді  Чепурного О.П., при секретарі  Бубир В.М., за участю представника позивача  ОСОБА_1 , представника відповідача  ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До суду звернулась позивач з позовом про визнання заповіту недійсним. Позовну заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жорнокльови Драбівського району Черкаської області померла її та відповідача матір ОСОБА_5 до складу спадкового майна увійшов будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки площами 3,1813 га та 2,8019 га, призначення яких  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті матері позивач прийняла спадщину шляхом подання в шестимісячний строк зави про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Петраченка О.В., яким була відкрита спадкова справа. Після збігу шести місяців вона звернулася з завою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Як виявилося відповідачем до нотаріуса подав заповіт, який посвідчений секретарем сільської ради Буряченко Т.М., згідно якого 20 січня 2006 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила таке завітне розпорядження, що «все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, будинок в взагалі все те, що буде належать їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_4 ». З цих підстав нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. З урахуванням уточненого обґрунтування позовних вимог, підставою для визнання заповіту недійсним позивач вважає те, що при складанні заповіту не було дотримано вимог п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, а саме, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складання заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом. Оскаржуваний заповіт не містить дати і місця народження заповідача, не зазначена повна назва посадової особи, що засвідчила заповіт, а також не зазначено хто прочитав заповіт і чи відповідає він волевиявленню заповідача, так як заповіт написаний не власноручно, а за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Згідно п.161 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, нотаріус при посвідченні заповіту зобов?язаний роз?яснити заповідачу зміст статті 1241 Цивільного кодексу України про право на обов?язкову частку у спадщині. При посвідченні заповіту були роз?ясненні вимоги ст.534-535 ЦК України, які регламентують черговість погашення вимог за грошовими зобов?язаннями, збільшення суми, що виплачується фізичній собі за грошовими зобов?язаннями. Як видно, оспорюваний заповіт не відповідає вимогам ст.1247 ЦК України, яка встановлює загальні вимоги до форми заповіту, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.1251-1252 ЦК України.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив суд його задовольнити. Вказав, що в заповіті не вказано, що він був прочитай вголос, в ньому не вказано місце його складання, назва посадової особи, яка поставила в заповіті підпис, не вказана повно, не вказано, що ця особа є уповноваженою у посвідченні заповітів, не зазначена дата народження заповідача, їй роз`яснені не ті статті Цивільного кодексу України. Ці порушення є підставою для визнання заповіту недійним.
		Представник відповідача позов не визнала, вказала, що про місцем складання заповіту свідчить місце проживання заповідача та печатка сільської ради, що маються в заповіті. Позивач посилається на порушення інструкції, яка регламентувала дії нотаріуса, хоча дії посадових осіб, які уповноважені посвідчувати заповіти регламентуються іншою спеціальною інструкцією. Сам заповіт виконаний у формі, яка передбачена законом, а саме у письмовій формі, позивач не оспорює факту, що саме мати сторін підписала цей заповіт. Заповіт було складено на застарілій формі бланка, а тому в ньому йдеться посилання на застарілі статті Цивільного кодексу України, з якими закон не зобов?язує ознайомлювати заповідача. Назва посади посадової особи не може вливати на дійсність заповіту, оскільки таких підстав закон не передбачає. Просила відмовити в позові.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
		З копії свідоцтва про народження позивача вбачається, що її матір`ю є ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жорнокльови Драбівського району Черкаської області. З копії спадкової справи, витребуваної у приватного нотаріуса Петраченка О.В.. вбачається, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса з завами про прийняття спадщини вчасно звернулися сторони по справі, ще двоє осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 написали заяви про відмову від спадщини на користь позивачки. З копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 мала у власності будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки площами 3,1813 га та 2,8019 га, призначення яких  для ведення товарного сільськогосподарського виробництв, про що свідчать копії державних актів на право власності на земельну ділянку. В спадковій справі також є заповіт, складений ОСОБА_5 20.01.2006 року, в якому заповідач вказала, що все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, будинок і взагалі все те, що буде належать їй на день смерті і на що вона законом матиме право заповідає ОСОБА_4 , тобто відповідачу по справі. На заповіті зроблено напис секретаря сільської ради Буряченко Т.П. про те що він не змінний і не скасований станом на 27.04.2015 рік. Цим же секретарем заповіт був посвідчений.
		Вимоги,які ставлятьсязаконом доскладання заповітів(станомна часскладання спірногозаповіту)вказані вст.1247Цивільного кодексуУкраїни,а саме,заповіт складаєтьсяу письмовійформі,із зазначенняммісця тачасу йогоскладення.  Заповітмає бутиособисто підписанийзаповідачем.  Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно дочастини четвертої статті 207цього Кодексу.  Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу. З заповіту вбачається, що він посвідчений посадовою особою сільської ради. Для вчинення нотаріальних дій такими особами була розроблена і діяла інша інструкція, ніж та, на яку посилається позивач в позові, і яка розрахована на нотаріусів. В даному випадку посвідчення заповіту повинно було відбуватися з дотриманням вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.08.1994 року № 22/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.10.1994 року № 256/466. (далі інструкція № 256/466) Вказана інструкція, в редакції на день складання заповіту, не передбачала процедури оголошення в голос заповіту, якщо він складений за допомогою технічних засобів. Щодо місця складання суд зазначає наступне: в абз.3 п.33 вказаної інструкції передбачено, що в заповіті повинно бути вказано місце і час його складання, проте п. 8 цієї інструкції встановлює, що нотаріальні дії вичиняються у приміщення виконавчого комітету сільської ради народних депутатів, а у разі, якщо нотаріальні дії вичиняються за межами приміщення виконавчого комітету сільської ради, то про це вказується у самому документі з зазначенням точного місця та наведено приклад щодо складання заповіту. Тобто, виходячи з тексту заповіту та вимог Інструкції № 256/466 місце посвідчення спірного заповіту є виконавчий комітет Жорнокльовівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, при цьому на самому заповіт є печатка органу місцевого самоврядування, а також в заповіт зазначено, що особа, яка склала заповіт проживає в с.Жорнокльови Драбівського району Черкаської області. Заповіт містить також дату складання  20 січня 2006 року та час підписання його спадкодавцем  10 год. 20 хв. Заповіт відповідно до вимог п.33 Інструкції № 256/466 повинен мітити дату та місце народження заповідача, проте, позивач вказуючи на даний недолік не оспорює факт, що заповіт підписаний ОСОБА_5 . Крім того, в самому заповіті вказано, що особу ОСОБА_5 встановлено і перевірено її дієздатність. Щодо назви посади особи, та органу яким посвідчений заповіт суд зазначає наступне. В заповіті назва посади посадової особи, яка його посвідчила, вказана як «секретар сільської ради», в тексті заповіту вказано, що він нотаріально посвідчений виконавчим комітетом сільської Ради Драбівського району Черкаської області. При цьому в назви установи не заповнено місце для назви сільської ради, і у назві посади особи, якою посвідчено заповіт не вказано назву сільської ради. Проте, назва установи вбачається на печатці, проставленій на заповіті де вказано - Жорнокльовівська сільська рада Драбівського району Черкаської області. Позивачем не доведено, що ОСОБА_8 не являється уповноваженим працівником органу, печаткою якого завірено його підпис, сама печатка органу місцевого самоврядування - Жорнокльовівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, розташована на місці для печатки органу, який завіряє заповіт, та несе інформацію, яким органом (його посадовою особою) завірений заповіт.
		З огляну на викладене, суд вважає, що допущені недоліки при складанні заповіту не є суттєвими, і вони не можуть бути наслідком визнання заповіту недійсним. Форма заповіту відповідає загальним вимогам, які ставляться до форми заповітів в ст.1247 ЦК України і допущені недоліки при його складанні не свідчать про його нікчемність. Сам представник позивача вказує, що даний заповіт є оспорюваним. Ч.2 ст.1257 ЦК України вказує, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Проте, позивач не довів суду належними і допустимими доказами, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Отже суд вважає, що підстав для задоволення позову не має.
		Керуючись ст.1247, 1257 ЦК України, ст.258, 259,263-265 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовити.
		Рішенняможе бутиоскаржено доЧеркаського апеляційногосуду черезДрабівський районнийсуд Черкаськоїобласті протягом тридцяти днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та складання повноготексту рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий
		 
		Повний текст рішення виготовлено 25.06.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...