Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9847/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2020.
Дата набрання законної сили: 30.06.2020
Номер судового провадження: 61-1365ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		30 червня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 640/9847/19
		провадження № 61-1365св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:  
		Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,  
		учасники справи:
		заявник -  ОСОБА_1 ,      
		заінтересовані особи:  ОСОБА_2 , Харківська міська рада, 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року у складі судді Зуб Г. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин.
		Заява мотивована тим, що він та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові є троюрідними братами, однак документи, що підтверджують родинні зв`язки, а саме, що ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 - ОСОБА_7 були рідними братом та сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно - 27/200 частин нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 110,7 кв. м, житловою площею 73,3 кв. м, житловий будинок літ. «Б-1», загальною площею 92,6 кв. м, житловою площею 50,8 кв. м, загальна площа спадщини складає 203,3 кв. м, житлова площа - 124,1 кв. м. У встановленому законом порядку заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено та надане роз`яснення про необхідність звернення до суду із заявою про встановлення родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 . У зв`язку з цим, виникла необхідність встановити вказаний факт у судовому порядку.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року заяву задоволено. Встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 доведено той факт, що він та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є троюрідними братами. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року залишено без змін. 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин заявника з його троюрідним братом. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , доказів на підтвердження того, що Харківською міською радою подана заява про визнання спадщини відумерлою, матеріали справи не містять, таких не надано і до суду апеляційної інстанції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Доводи касаційної скарги  
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду Харківська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення норм процесуального закону суди попередніх інстанцій не залишили заяву без розгляду, оскільки наявний спір про право. 
		Позиція інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат       Тарасенко В. Ю., зазначила про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняти у повній відповідності до статей 263, 264 ЦПК України. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 та який звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку. Суди дійшли вірного висновку про те, що відсутній спір про право, оскільки Харківська міська рада могла б претендувати на спадщину тільки у разі її визнання відумерлою за рішенням суду, що було б можливо тільки у випадку пропущення спадкоємцем шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини, її неприйняття, відмови від прийняття, усунення спадкоємця від права на спадкування. Жодних з цих фактів, на підставі яких Харківська міська рада могла б претендувати на спадщину, не відбулося. Отже, Харківська міська рада не має жодних прав на спадщину після смерті ОСОБА_3 , її права нічим не порушені та спір про право у даному випадку відсутній. Крім того, радою пропущено становлений статтею 1277 ЦК України строк для звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, який сплив ще 16 червня 2019 року, жодних заяв про визнання спадщини відумерлою з цього часу Харківська міська рада до суду не подала. Касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.      
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Суди установили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 після смерті якого відкрилась спадщина. 
		ОСОБА_1 звернувся до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , внаслідок чого була заведена спадкова справа № 421/2018 року. 
		Установлено, що інших заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило, отже заявник є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . 
		Батьками померлого ОСОБА_3 є: матір - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та батько - ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
		Батьками заявника є ОСОБА_12 та ОСОБА_4
		Відомості про народження дідуся заявника ОСОБА_5 в архіві не збереглися.
		Заявник зазначав, що батько його матері ОСОБА_5 та матір                       ОСОБА_6 - ОСОБА_7 були рідними братом і сестрою.
		Допитані в судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що померлий ОСОБА_3 був троюрідним братом                     ОСОБА_1 . 
		Колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що заявником доведено належними та допустимими доказами факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його троюрідним братом.   
		Доводи касаційної скарги Харківської міської ради про те, що справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право були предметом дослідження судів, які обґрунтовано їх відхилили. 
		Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		Згідно пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
		Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
		Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
		Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
		Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
		Суди установили, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2  його троюрідного брата ОСОБА_3 , зокрема з метою наступного вирішення питання про оформлення права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього.
		Згідно спадкової справи № 421/2018 та відповіді Восьмої Харківської                   державної нотаріальної контори від 14 березня 2019 року за № 1081/02-14                         ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини та є єдиним спадкоємцем щодо майна померлого ОСОБА_3 .
		Згідно частин першої, другої, третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.
		 
		Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
		 
		Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 із даною заявою про встановлення факту родинних відносин звернувся до спливу річного строку з часу відкриття спадщини. 
		Установлено, що Харківська міська рада не зверталась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
		Отже суди правильно виходили із того, що спір про право між заявником та Харківською міською радою відсутній та встановлення цього факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.   
		За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду, у зв`язку з наявністю спору про право. 
		Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 липня                2019 року у справі № 591/1590/16-ц. 
		Суди правильно зазначили, що у даному випадку для заявника не існує іншого способу захисту свого права, крім того, який ним обрано.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно із статтею 400 ЦПК України у Верховного Суду відсутні повноваження встановлювати обставини справи, оцінювати докази та перевіряє судові рішення у касаційному порядку в межах доводів касаційної скарги.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення. 
		 
		Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року залишити              без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:                                                                                                          С. П. Штелик 
		 
		                                                                                                               А. А. Калараш     
		 
		                                                                                                               В. М. Сімоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...