Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/417/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг; будівельного підряду.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 26.08.2020
Номер судового провадження: 4/35/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  4/35/20
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		05.08.2020                                                                                                       Справа №  908/417/20
		м. Запоріжжя Запорізької області   
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентхіл», (49017, м. Дніпро,                вул. Ногинська, буд. 31) представник позивача адвокат Савеленко Олександра Анатоліївна, (49000, м. Дніпро, вул. В.Мономаха, буд. 10, оф. 66)
		до відповідача Приватного акціонерного товариства «Запоріжкокс», (69600,                                 м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4)
		про стягнення 2144437,10 грн. заборгованості 
		 
		                  Суддя Зінченко Н.Г. 
		при секретарі судового засідання Колєсніковій Н.О.
		     
		За участю представників сторін:
		від позивача -   Савеленко О.А., на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ № 1010710 від 17.02.2020;
		від відповідача - Близнюк А.В., довіреність № 19/59-1 від 06.07.2020, (адвокат);
		 
		19.02.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява           Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентхіл», м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя про стягнення 2144437,10 грн. заборгованості за договором підряду № 816/2018 від 04.10.2018, в тому числі 2034720,10 грн. основного боргу, 22172,40 грн. пені, 49225,20 грн. інфляційних збитків та 38319,40 грн. 3 % річних.
		Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020 справу № 908/417/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/417/20, справі присвоєно номер провадження справи 4/35/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2020.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/417/20 до 25.05.2020, підготовче засідання відкладалося до 27.04.2020.
		У зв`язку із встановленням постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з подальшими змінами) на усій території України карантину  і запровадженням відповідних заборонюючих та обмежувальних карантинних заходів, на підставі Закону України № 540-IX від 30.30.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/417/20 на строк дії карантину, підготовче засідання відкладалося до 25.05.2020.
		Підготовче засідання відкладалося до 01.07.2020, про що винесено відповідну ухвалу суду по справі від 25.05.2020.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/417/20, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 29.07.2020. 
		В судовому засіданні 29.07.2020 оголошувалася перерва до 04.08.2020, що зазначено до протоколі судового засідання від 29.07.2020. 
		В судовому засіданні 04.08.2020 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи. 
		Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 853, 875, 882 ЦК України, ст. 193,  ГК України та умови договору № 886/2018 від 04.10.2018. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає: 04.10.2018 сторонами у справі  укладено договір № 816/2018, за  умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов`язався на свій ризик виконати у порядку і на умовах, визначених сторонами, роботи по «Капітальному ремонту. Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу, з ТМЦ підрядника» інв. № 130000000348, перелік якого наводиться в кошторисній документації. Роботи виконуються на території ПрАТ «Запоріжкокс». Терміни виконання робіт за договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) визначаються у відповідних додатках (специфікаціях і/або графіках виконання робіт) на капітальний/поточний ремонт і технічне обслуговування, які є невід`ємною частиною договору. Термін виконання робіт за договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт. Згідно з п. 3.1 договору ціна робіт, виходячи із специфіки і способу виконання робіт, визначається на підставі погоджених сторонами кошторисів (калькуляцій) і становить 5750000,00 грн. без ПДВ, у тому числі вартість послуг складає 1975000,00 грн., вартість матеріалів підрядника становить 377500,00 грн. В п. 4.1 договору сторони визначили, що оплата відповідачем виконаних робіт здійснюється протягом 15 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до них, підтверджених довідками КБ-3 (або іншими документами, узгодженими сторонами у відповідності до п. 2.3 договору), на підставі виставлених позивачем рахунків. Зобов`язання щодо складання актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3 (або інших документів, узгоджених сторонами у відповідності до п. 2.3 договору) покладається на позивача. Як зазначає позивач, на виконання умов договору 04.10.2018 сторонами підписана специфікація, згідно якої позивач зобов`язався виконати роботи по «Капітальному ремонту». Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу» вартістю 6900000,00 грн. з ПДВ. Протягом грудня - травня 2018 - 2019 років позивач належним чином виконував обумовлені договором підрядні роботи, що підтверджується актами форми КБ-2в та довідками форми КБ-3, які підписані обома сторонами без зауважень і претензій, від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019. Відповідач виконані позивачем роботи за вказаними актами КВ-2в прийняв, проте оплату здійснював не в повному обсязі і с порушенням строків, визначених в договорі. У зв`язку із цим, заборгованість відповідача перед позивачем за зазначений обсяг виконаних підрядних робіт становить 1537706,93 грн. Крім того, 09.09.2019 сторонами укладена додаткова угода до договору підряду № 816/2018 від 04.10.2018, якою сторони узгодили доповнити договір додатком № 7 «Специфікація             № 2». Згідно специфікації № 2 від 16.09.2019 позивач зобов`язався виконати роботи по «Капітальному ремонту» вартістю 497013,15 грн. Після закінчення виконання додаткових робіт позивачем 11.10.2019 надані відповідачу для підпису акт КБ-2в і довідка КБ-3. Зазначені документи з боку відповідача 11.10.2019 були підписані начальником соц.відділу Бабарикою І.Т., інші уповноважені особи від підпису акту КБ-2-в і довідки КБ-3 відмовилися без жодного мотивування. Зауважень або претензій стосовно робіт, виконаних за додатковою угодою від 09.09.2019, відповідач не висловив, проте оплату вказаних робіт не здійснив. Таким чином, за додатковою угодою від 09.09.2019 борг відповідача перед позивачем становить 497013,15 грн. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних робіт на підставі п. 10.2 договору та відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 22172,40 грн., 3 % річних в розмірі 38319,40 грн. та інфляційні втрати в розмірі 49225,20 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 2034720,10 грн. основного боргу, 22172,40 грн. пені, 49225,20 грн. інфляційних збитків та 38319,40 грн. 3 % річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 32166,57 грн. сплаченого судового збору та покласти на відповідача судові на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. за складання позовної заяви та по 2000,00 грн. за участь представника позивача у кожному засіданні суду.
		Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що між сторонами дійсно укладений договір підряду № 816/2018 від 25.05.2017, за умовами він доручив, а позивач зобов`язався на свій ризик виконати у порядку і на умовах, визначених сторонами, роботи по «Капітальному ремонту. Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу, з ТМЦ підрядника» інв. № 130000000348, перелік якого наводиться в кошторисній документації. Роботи виконуються на території ПрАТ «Запоріжкокс». Відповідач також не заперечує, що протягом грудня - травня 2018 - 2019 років позивачем виконувалися обумовлені договором підрядні роботи, що підтверджується актами форми КБ-2в та довідками форми КБ-3 від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019, які підписані обома сторонами без зауважень і претензій. Відповідач виконані позивачем роботи за вказаними актами КВ-2в прийняв. Відповідно до п. 4.1 договору оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 15 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до них, підтверджених довідками КБ-3 (або іншими документами, узгодженими сторонами у відповідності до п. 2.3 договору), на підставі виставлених підрядником рахунків. При цьому, згідно абз. 1 пп. 7.1.10 п. 7.1 договору позивач зобов`язався надавати відповідачу рахунки-фактури, акти КБ-2в, довідки КБ-3 на протязі 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт. Відповідач зазначає, що позивачем не надано документів, якими б підтверджувалася фактична дата надсилання (передачі) замовнику рахунків-фактур, актів КБ-2в та довідок КБ-3, як це передбачено умовами договору. Таким чином, відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт, а також з матеріалів справи не можливо встановити календарну дату, з якої починає обчислюватися перебіг строків щодо настання у відповідача обов`язку оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт. Відтак, відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем пені, 3 % річних і інфляційних втрат на суму заборгованості за виконані підрядні роботи по актам КБ-2в та довідкам КБ-3 від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019. Крім того, відповідач вказує на недодержання позивачем вимог чинного законодавства щодо порядку нарахування інфляційних нарахувань на суму заборгованості.  Стосовно акту № 12 за жовтень 2019 року форми КБ-2в, то відповідач просить суд зауважити, що зазначений акт 11.10.2019 від замовника підписаний лише начальником соц.відділу Бабарикою І.Т., тобто особою, яка не є уповноваженою на приймання від підрядника виконаних підрядних робіт. Отже, не можна вважати, що акт № 12 за жовтень 2019 року підписаний ПрАТ «Запоріжкокс» 11.10.2019. Також відповідач зазначає, що акт      № 12 за жовтень 2019 року форми КБ-2в підписаний з боку замовника лише 17.12.2019, більш того, директором ТОВ  «Ентхіл» також 17.12.2019 повторно підписаний цей акт. З урахуванням наведеного, виходячи з умов договору, строк оплати за актом № 12 за жовтень 2019 року від 17.12.2019 обчислюється з 18.12.2019 по 01.01.2020 включно. Таким чином, нарахування позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат по акту № 12 за жовтень 2019 року від 17.12.2019 за заявлений позивачем період (з 11.10.2019 по 11.12.2019) є незаконним, оскільки у вказаний період у відповідача не виник обов`язок розрахунку за цим актом. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю. Також відповідач заперечує проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. за складання позовної заяви та по 2000,00 грн. за участь представника позивача у кожному засіданні суду, оскільки вважає її неспівмірною щодо складності даної справи, а також занадто завищеною з огляду на обсяги наданої адвокатом правової допомоги та змісту цієї допомоги.  
		Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначив, що виходячи з умов договору підряду № 816/2018 від 25.05.2017 та положень чинного цивільного законодавства саме підписані обома сторонами договору акти форми     КБ-2в та довідки форми КБ-3 свідчать про те, що підрядником обумовлені договором підрядні роботи виконані, а замовником - прийняті, в тому числі прийнятий і повний пакет документів щодо виконаних підрядних робіт. Відтак, саме з цього моменту у замовника виникає обов`язок оплатити прийняті підрядні роботи у строк, визначений в договорі. Цим спростовуються заперечення відповідача, що у нього відсутні підстави для оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт, а також з матеріалів справи не можливо встановити календарну дату, з якої починає обчислюватися перебіг строків щодо настання у відповідача обов`язку оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт. 
		25.05.2020 відповідачем подано суду Клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідно до якого відповідач із посиланням на скрутне матеріально-фінансове становище ПрАТ «Запоріжкокс» та наявність значної дебіторської заборгованості контрагентів перед ПрАТ «Запоріжкокс», на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України просить суд зменшити суму пені, заявлену позивачем до стягнення, на 90%.
		Також, 25.05.2020 відповідачем подано суду Заяву про відстрочку виконання рішення суду, відповідно до якої із посиланням також на скрутне матеріально-фінансове становище ПрАТ «Запоріжкокс» та наявність значної дебіторської заборгованості контрагентів перед ПрАТ «Запоріжкокс», на підставі ст., ст. 42, 238, 331 ГПК України відповідач просить суд при прийнятті рішення у справі № 908/417/20 відстрочити його виконання на один рік.    
		В судових дебатах в засіданні 04.08.2020 представником позивача усно заявлено, що документальне підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу ним буде подано в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення рішення суду у справі             № 908/417/20. 
		Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд  
		УСТАНОВИВ
		 
		04.10.2018 Приватним акціонерним товариством «Запоріжкокс», (Замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ентхіл», (Підрядник, позивач у справі) укладено Договір № 816/2018 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик виконати в порядку і на умовах, визначених Договором, роботи по «Капітальному ремонту. Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу, з ТМЦ підрядника» інв. № 130000000348, перелік якого наводиться в кошторисній документації (далі - роботи). Роботи виконуються на території ПрАТ «Запоріжкокс».  (п. 1.1)
		Пунктом 15.4 Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання 04.10.2018, але не раніше виконання вимог установчих документів Сторін щодо необхідність надання згоди на укладення органами управління Сторін, що мають відповідні повноваження ( за наявності таких вимог).
		Договір діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором. (п. 15.5 Договору) 
		Сторонами доказів розірвання Договору підряду суду не надано.
		В пункті 2.1 Договору сторонами погоджено, що строки виконання робіт по Договору, а також окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються у відповідних додатках (специфікаціях і/або графіках виконання робіт) на капітальний/поточний ремонт і технічне обслуговування, які є невід`ємною частиною Договору. В межах строків виконання робіт, що зазначені в Специфікаціях/Графіках, роботи виконуються на загальних умовах, без урахування вихідних, святкових і неробочих днів, якщо інше не зазначено в специфікаціях/графіках. Строк виконання робіт за Договором починає обліковуватися з моменту фактичного приймання об`єкта робіт у відповідності до п. 5.3 Договору. 
		Склад робіт за цим Договором, а також окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) визначається на підставі кошторисів, калькуляцій, ремонтних (дефектних) відомостей і зазначається в Специфікаціях/Графіках, що є невід`ємною частиною Договору. Не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до ймовірного строку  початку виконання робіт по Договору Замовник підписує, скріпляє печаткою та направляє на адресу Підрядника відповідну Специфікацію/Графік, які повинні містити склад і кількість об`єктів робіт, склад і строки виконання робіт, підстави для їх визначення (кошторис, калькуляція, ремонтна відомість) вартість робіт, гарантійні строки експлуатації. (п., п. 5.1, 5.2 Договору)
		Згідно з п. 2.3 Договору фактичний строк закінчення робіт по окремим об`єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання Замовником акта приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в з додатками (акта приймання-передачі матеріалів - при виконання робіт з матеріалів Замовника, акта на оприбуткування матеріалів, конструкцій та деталей, отриманих при розбиранні (демонтажу) основних фондів, акту про використання давальницької сировини форми № 23 - для списання використаних матеріалів, відомості ресурсів форми № 4а, акта приймання-передачі невикористаних матеріалів, якщо складання таких документів передбачено умовами Договору), який підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. За письмовим погодженням сторін може бути визначений інший перелік документів, що підтверджує фактичний строк завершення робіт.  
		Відповідно до умов Розділу 8 Договору (пункти 8.3-8.6) приймання виконаних робіт проводиться на території Замовника. В окремих випадках, за попередньою домовленістю сторін (в письмовій формі), приймання виконаних робіт можливе на території підрядника або Субпідрядника. Зобов`язання по складанню актів форми КБ-2в з додатками та довідок КБ-3 (або інших документів, які погоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору) покладається на підрядника. Оригінали актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3 (або інших документів, які погоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору) передаються Замовнику у 7 (семи) примірниках після підписання та скріплення печаткою кожного примірника Підрядником із зазначенням в адресній частині реквізитів Договору. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання актів КБ-2в з додатками та довідок КБ-3 (або інших документів, які погоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору) провести огляд результатів виконаних Підрядником робіт та при відсутності недоліків прийняти роботи, підписавши надані Підрядником акти КБ-2в і довідки КБ-3 (або інші документи, які погоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору). Якщо при прийманні результатів виконаних робіт будуть виявлені недоліки, сторони керуються умовами п. 4.5 Договору.    
		Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна робіт, виходячи із специфіки та способу виконання робіт, визначається на підставі погоджених сторонами кошторисів (калькуляцій) і становить 5750000,00 грн. без ПДВ, в тому числі вартість робіт становить 1975000,00 грн., вартість матеріалів Підрядника становить 3775000,00 грн.
		За умовами п., п. 4.1, 4.2 Договору оплата Замовником виконаних робіт здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до них, підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, які погоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору) на підставі наданих Підрядником рахунків. Оплата Замовником виконаних Підрядником робіт здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.  
		Як встановлено судом з письмових доказів, залучених до матеріалів справи, на виконання умов Договору 04.10.2018 сторонами у справі складена і підписана Специфікація № 1 (на капітальний ремонт), відповідно до якої відповідач доручив, а позивач зобов`язався на власний ризик виконати в порядку і на умовах Договору  роботи по «Капітальному ремонту. Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу, з ТМЦ підрядника»                         інв. № 130000000348 вартістю 6900000,00 грн., в тому числі 1150000,00 грн. ПДВ.
		Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що на виконання умов Договору підряду № 816/2018 від 04.10.2018 позивачем протягом грудня 2018 року - травня 2019 року були виконані обумовлені Договором роботи по «Капітальному ремонту. Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу, з ТМЦ підрядника» інв. № 130000000348. Загальна вартість виконаних підрядних робіт склала 6848125,90 грн. з ПДВ.
		Факт виконання позивачем в грудні - травні 2018 - 2019 років підрядних робіт по Договору загальною вартістю 6848125,90 грн. з ПДВ та їх прийняття відповідачем підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вказаний період, в тому числі:
		- Актом № 1 за грудень 2018 року на суму 515668,33 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 14.12.2018 і скріплений печатками підприємств; 
		- Актом № 2 за грудень 2018 року на суму 1642631,69 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 20.12.2018 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 3 за грудень 2018 року на суму 111929,78 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 20.12.2018 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 4 за грудень 2018 року на суму 431221,91 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 31.12.2018 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 1 за лютий 2019 року на суму 1072837,55 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 18.02.2019 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 6 за лютий-2 2019 року на суму 637565,28 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 25.02.2019 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 7 за березень 2019 року на суму 1704919,90 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 18.03.2019 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 8 за березень 2019 року на суму 191386,76 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 18.03.2019 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 9 за квітень 2019 року на суму 142578,12 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 22.04.2019 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 10 за квітень 2019 року на суму 211947,89 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 22.04.2019 і скріплений печатками підприємств;
		- Актом № 11 за травень 2019 року на суму 185438,69 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 22.05.2019 і скріплений печатками підприємств.
		Зазначені вище Акти приймання виконаних будівельних робіт узгоджені позивачем і відповідачем та згідно цих Актів виконані підрядні роботи прийняті без жодних зауважень та претензій. Акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень - травень 2018 - 2019 років підтверджені відповідними Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за цей період від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019, які підписані уповноваженими особами Замовника та Підрядника і скріплений печатками підприємств.
		За умовами пп. 7.1.1, 7.1.10 п. 7.1 Договору позивач зобов`язався виконати роботи по Договору у відповідності до Специфікацій/Графіків та інших додатків до Договору, а також технічної документації, ДСН, ГОСТ (ДСТУ), ТУ та інш. Надавати Замовнику рахунки-фактури, акти КБ-2в, довідки КБ-3 протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту завершення робіт.    
		Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
		Згідно зі ст., ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення   цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підстави виникнення господарських зобов`язань встановлені також ст. 174 ГК України, що включають господарські договори та інші угоди. 
		Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до  ст. 6 цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором підряду.
		Відповідно до  статті 837 ЦК України  за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.
		Статтею 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний сплати підрядникові встановлену ціну після завершення виконання усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
		Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 Договору передбачено право Підрядника  отримувати оплату за виконані роботи у розмірі і в строки, обумовлені в Договорі і додатках до нього.
		Цьому праву Підрядника кореспондує обов`язок Замовника, визначений в п. 1.2 Договору, відповідно до якого Замовник зобов`язався надати підряднику об`єкт для виконання Робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку і в строки, передбачені Договором.  
		Згідно з положеннями статей  525,  526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний припис містить ст.193 ГК України.
		Частиною 2 ст. 202 ГК України унормовано, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Враховуючи положення пункту 4.1 Договору кінцеві строки здійснення розрахунків за Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень - травень 2018 - 2019 років є наступними:
		- по Акту № 1 за грудень 2018 року до 29.12.2018 включно; 
		- по Акту № 2 за грудень 2018 року до 04.01.2019 включно;
		- по Акту № 3 за грудень 2018 року до 04.01.2019 включно;
		- по Акту № 4 за грудень 2018 року до 15.01.2019 включно;
		- по Акту № 1 за лютий 2019 року до 05.03.2019 включно;
		- по Акту № 6 за лютий-2 2019 року до 12.03.2019 включно;
		- по Акту № 7 за березень 2019 року до 02.04.2019 включно;
		- по Акту № 8 за березень 2019 року до 02.04.2019 включно;
		- по Акту № 9 за квітень 2019 року до 07.05.2019 включно;
		- по Акту № 10 за квітень 2019 року до 07.05.2019 включно;
		- по Акту № 11 за травень 2019 року до 06.06.2019 включно.
		Заперечення відповідача стосовно того, що у нього відсутні підстави для оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт, оскільки не можливо встановити календарну дату, з якої починає обчислюватися перебіг строків щодо настання у нього обов`язку сплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт, судом відхиляються як безпідставні і необґрунтовані, виходячи з наступного.
		За загальним правилом, встановленим ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
		Як вже зазначалося раніше за текстом рішення за умовами п. 1.2 Договору відповідач прийняв на себе зобов`язання прийняти і оплатити виконані роботи в порядку і в строки, передбачені Договором.  
		Частиною 1  статті 853 ЦК України  передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
		В п., п. 4.4, 4.5, 4.7 Договору сторони передбачили, що Замовник має право не приймати неналежним чином оформлені документи від Підрядника. В цьому випадку вся відповідальність за можливе порушення строків виконання робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов`язані з подальшими порушеннями сторонами своїх зобов`язань і обов`язків за Договором, покладається на Підрядника. Якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, які виникли з вини Підрядника, сторонами оформлюється дефектний акт. Замовник не підписує Акт КБ-2в (або інших документів, які погоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору), затримує оплату Підряднику неякісно виконаних робіт до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених Підряднику сум, компенсації вартості використаних Підрядником матеріалів Замовника, які Підрядник повинен повернути/компенсувати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги Замовника. Замовник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунені. В цьому випадку Замовник здійснює розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок Підрядника, в тому числі шляхом її утримання із сум, які належать до сплати Підряднику за виконані роботи та поставлені матеріали. 
		В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було зроблено заяву про виявлення будь-яких відступів, допущених позивачем при виконанні підрядних робіт за Договором підряду № 816/2018 від 04.10.2018, які виконувалися позивачем протягом грудня - травня 2018 - 2019 років. Крім того, Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 до цих Актів від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019 підписані сторонами без жодних зауважень і претензій щодо обсягу або якості виконаних робіт.
		Крім того, виходячи зі змісту розділів 4, 5, 7, 8 Договору, в будь-якому випадку вбачається, що сторонами умова щодо оплати за виконанні підрядні роботи ставиться в залежність від факту підписання Замовником відповідних актів КБ-2в з додатками до них, підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, які погоджені сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору).
		Враховуючи вищевикладене, наведені у відзиві заперечення відповідача не  звільняють його як замовника від обов`язку здійснити оплату за виконанні підрядні роботи. Посилання на протилежне не підтверджено документально. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт приймання від позивача виконаних підрядних робіт  відповідач не заперечив.
		Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
		Позивач, уклавши Договір № 816/2018 від 04.10.2018 і виконавши обумовлені Договором підрядні роботи для Замовника, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей Договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за виконані роботи. 
		Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата виконаних підрядних робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень - травень 2018 - 2019 років здійснювалася протягом січня - квітня 2019 року, однак не в повному обсязі та з порушенням строків, визначених умовами договору. Всього протягом січня - квітня 2019 року відповідачем сплачено на користь позивача 5310418,97 грн. за виконані підрядні роботи, що підтверджується поясненнями відповідача та відповідними платіжними дорученнями, належним чином посвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. 
		Решту вартості виконаних підрядних робіт в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідач не оплатив. Відповідачем зазначений факт не спростований. 
		Отже, заборгованість відповідача за виконані позивачем протягом грудня - травня 2018 - 2019 років підрядні роботи становить 1537706,93 грн. 
		Також матеріали справи свідчать, що 09.09.2019 сторонами у справі укладена Додаткова угода № 1 до Договору підряду № 816/2018 від 04.10.2018, згідно якої сторони дійшли згоди доповнити Договір додатком № 7 «Специфікація № 2» (додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 09.09.2019). 
		На виконання умов Договору і Додаткової угоди № 1 від 09.09.2019 до Договору 16.09.2018 сторонами у справі складена і підписана Специфікація № 2 (на капітальний ремонт), відповідно до якої відповідач доручив, а позивач зобов`язався на власний ризик виконати в порядку і на умовах Договору  роботи по «Капітальному ремонту. Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу, з ТМЦ підрядника. Додаткові роботи»                            інв. № 130000000348 вартістю 497013,15 грн., в тому числі 82835,52 грн. ПДВ.
		З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору підряду № 816/2018 від 04.10.2018 і Додаткової угоди № 1 від 09.09.2019 позивачем в жовтні 2019 року були виконані обумовлені Договором роботи по «Капітальному ремонту. Оздоблення фасаду будівлі допоміжного корпусу, з ТМЦ підрядника. Додаткові роботи» інв. № 130000000348. Загальна вартість виконаних підрядних робіт склала 497013,16 грн. з ПДВ.
		Факт виконання позивачем в жовтні 2019 року підрядних робіт по Договору загальною вартістю 497013,16 грн. з ПДВ та їх прийняття відповідачем підтверджується Актом № 12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року форми КБ-2в. 
		При цьому, разом з позовною заявою позивачем суду була надана належним чином посвідчена копія Акту № 12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року форми КБ-2в датована 11.10.2019 і скріплена підписами від Підрядника - директора ТОВ «Ентхіл» Сокура В.О. і печаткою підприємства та від Замовника - начальника соц.відділу ПрАТ «Запоріжкокс» Бабарикою І.І. 
		Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Акт № 12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 11.10.2019 від Замовника підписаний лише начальником соц.відділу Бабарикою І.І., тобто особою, яка не є уповноваженою на приймання від Підрядника виконаних підрядних робіт, а також підпис цієї особи не скріплений печаткою підприємства.
		Позивачем належними і допустимими, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, доказами цей факт не спростований. 
		За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що є безпідставним твердження позивача стовно того, що Акт № 12 за жовтень 2019 року підписаний ПрАТ «Запоріжкокс» 11.10.2019. 
		Разом із тим, судом приймаються до уваги пояснення відповідача, що Акт № 12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 форми КБ-2в підписаний з боку Замовника і скріплений печаткою підприємства 17.12.2019, у підтвердження чого відповідачем до матеріалів справи надана належним чином посвідчена копія цього Акту, який, крім того, також містить підпис директора ТОВ  «Ентхіл» скріплений печаткою підприємства. 
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено, що фактично датою підписання обома сторонами Акт № 12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 форми КБ-2в слід вважати 17.12.2019. 
		Зазначений Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року узгоджений позивачем і відповідачем та згідно цього Акту виконані підрядні роботи прийняті без жодних зауважень та претензій. 
		Враховуючи положення пункту 4.1 Договору кінцевий строк здійснення розрахунку за Актом № 12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 по 01.01.2020 включно.
		Як встановлено судом, те не заперечується сторонами у справі, відповідачем оплата виконаних підрядних робіт за Актом № 12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 в порядку та на умовах, визначених Договором, здійснена не була. 
		Отже, заборгованість відповідача за виконані позивачем в жовтні 2019 року підрядні роботи становить 497013,16 грн. 
		Загалом заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи за Договором підряду № 816/2018 від 04.10.2018 і Додатковою угодою № 1 від 09.09.2019 становить 2034720,09 грн. (1537706,93 грн. + 497013,16 грн.)
		Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав. 
		Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Таким чином, зобов`язання відповідача оплатити виконані позивачем на його користь підрядні роботи не припинено.
		Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи за Договором підряду № 816/2018 від 04.10.2018 і Додатковою угодою № 1 від 09.09.2019 у розмірі 2034720,09 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.   
		Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача основного боргу за виконані підрядні роботи за Договором № 816/2018 від 04.10.2018 пред`явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 2034720,09 грн., оскільки позивачем помилково заявлено до стягнення основний борг на 0,01 грн. більше, ніж підлягає стягненню з відповідача (2034720,10 грн.). Таким чином в частині стягнення з відповідача 0,01 грн. основного боргу в задоволені позову відмовляється. 
		Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 22172,40 грн. пені, 49225,20 грн. інфляційних збитків та 38319,40 грн. 3 % річних, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 10.2 Договору, яким сторони перебачили, що у випадку порушення строку оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. 
		Відповідно до змісту ст., ст. 610-612 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 
		Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. 
		Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність розрахунку пені, яка нарахована за порушення відповідачем строків розрахунку за Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно, розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказаними Актами за заявлені позивачем періоди становить 19090,94 грн. 
		Стовно нарахування позивачем пені за порушення відповідачем строків розрахунку за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 12 за жовтень 2019 року, то враховуючи той факт, що як встановлено судом строк оплати робіт за цим Актом становить до 01.01.2020 включно, то нарахування пені по цьому Акту за період з 11.10.2019 по 11.12.2019 на суму 3081,46 грн. позивачем здійснено неправомірно.
		Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 19090,94 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені в задоволені позову відмовляється. 
		Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, на 90 %, суд зазначає наступне.
		Згідно із ч. 1  ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		За приписами ч. 4  ст. 551 ЦК України  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
		Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів  ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, значну дебіторську заборгованість контрагентів перед ПрАТ «Запоріжкокс» та світовою кризою у галузі металургійного виробництва. 
		Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що надані документи жодним чином не свідчать про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості і здійсненні з його боку конкретних дій щодо вжиття усіх можливих заходів для виконання зобов`язань за Договором № 816/2018  від 04.10.2018. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об`єктивних обставин, що виключали б можливість Замовника належним чином виконати свої зобов`язання за Договором. Крім того, розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, є співрозмірним з порушенням.    
		Згідно з частиною 2  статті 625 ЦК  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати  гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. 
		Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2  статті 625 ЦК України.
		Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати за виконані підрядні роботи за Договором № 816/2018 від 04.10.2018, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.
		Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
		Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунку за Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019, та встановлено, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно, розмір 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за вказаними Актами за заявлені позивачем періоди становить 35786,69 грн. 
		Стовно нарахування позивачем 3 % річних за порушення відповідачем строків розрахунку за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 12 за жовтень 2019 року, то таке нарахування по цьому Акту за період з 11.10.2019 по 11.12.2019 на суму                 2532,72 грн. позивачем здійснено неправомірно, оскільки, як зазначалося раніше, строк оплати робіт за цим Актом становить до 01.01.2020 включно.  
		З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 35786,69 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних в задоволені позову відмовляється. 
		Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
		Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою  статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
		Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
		Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
		Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок інфляційних втрат, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунку за Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки позивачем неправильно визначені періоди нарахування з урахуванням вимог законодавства щодо нарахування інфляційних втрат.   
		За таких обставин, за Актами приймання виконаних будівельних робіт форми             КБ-2в від 14.12.2018, 20.12.2018, 31.12.2018, 18.02.2019, 25.02.2019, 18.03.2019, 22.04.2019 і 22.05.2019 стягненню з відповідача підлягає 18031,64 грн. інфляційних втрат. 
		Нарахування позивачем інфляційних втрат за порушення відповідачем строків розрахунку за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 12 за жовтень 2019 року за заявлений позивачем період здійснено неправомірно, оскільки, строк оплати робіт за цим Актом становить до 01.01.2020 включно.  
		Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню частково в розмірі                        18031,64 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат в задоволені позову відмовляється.   
		Наданий відповідачем контррозрахунок сум річних відсотків та інфляційних втрат судом відхиляється як необґрунтований. 
		Відповідачем подана суду заява про відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на один рік. 
		Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. 
		Викладені відповідачем обставини щодо скрутного матеріального становища та світової кризи у галузі металургійного виробництва не є винятковими, не спростовують наявність вини у простроченні виконання грошового зобов`язання. Суд зауважує, що всі підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (ТОВ «Ентхіл») також знаходиться в  несприятливому економічному становищі,  а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду.
		Оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд не вбачає виключних підстав   для   надання відстрочки виконання рішення на один рік. 
		Відповідно до ч., ч. 1-4  ст.13 ГПК України  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести   ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
		Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, частково не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а частково враховані судом при вирішенні даного спору. 
		На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2034720,09 грн. основного боргу, 19090,94 грн. пені, 35786,69 грн. 3 % річних і 18031,64 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.   
		Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 1, 2  статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,  та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги  (ч. 3            ст. 126 ГПК України).
		За таких обставин, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
		Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення  таких витрат.
		До позовної заяви позивачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, згідно з яким загальна сума витрат на правничу допомогу за складання позовної заяви у даній справі становить 10000,00 грн., а також орієнтовано 2000,00 грн. за участь представника в одному судовому засіданні.  
		Проте, у порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
		Також не подано доказів на підтвердження виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості. 
		Про відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу зазначено також відповідачем у відзиві на позовну заяву. 
		Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Враховуючи наведене,   заявлені позивачем   витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються, однак позивач не позбавлений права заявити про такі витрати в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
		Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентхіл», м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя про стягнення 2144437,10 грн. заборгованості за договором підряду № 816/2018 від 04.10.2018 задовольнити частково.
		2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжкокс», (69600,                             м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 00191224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентхіл», (49017, м. Дніпро,                     вул. Ногинська, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи 36496103) 2034720 (два мільйони тридцять чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 09 коп. основного боргу,           19090 (дев`ятнадцять тисяч дев`яносто) грн. 94 коп. пені, 35786 (тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 69 коп. 3 % річних, 18031 (вісімнадцять тисяч тридцять одну) грн. 64 коп. інфляційних втрат і 31614 (тридцять одну тисячу шістсот чотирнадцять) грн. 45 коп. судового збору. Видати наказ.  
		3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  
		Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України  « 06» серпня 2020 р.
		                       
		 
		Суддя                                                                                         Н. Г. Зінченко 
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...