Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/7300/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.08.2020. Оприлюднено: 11.08.2020.
Дата набрання законної сили: 05.08.2020
Номер судового провадження: 51-899км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016080040002751

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України
		 
		05 серпня 2020 року
		м. Київ
		справа № 335/7300/16-к
		провадження № 51-899км18
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                Ковтуновича М. І.,
		суддів                                                            Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
		за участю:
		секретаря судового засідання                Лагоди І. О.,
		прокурора                                                    Титаренка Ю. О.,
		в режимі відеоконференції:
		захисника                                                     Пузіна Д. М.,
		засудженої                                                   ОСОБА_1 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Д. М. на вирок Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням
		ОСОБА_1 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя та жительки цього АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908988/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#908988" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">303 Кримінального кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>).
		 
		 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 185 КК</a> - на строк 2 роки; ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908988/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#908988" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 303 КК</a> - на строк 3 роки. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a> за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_316/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#316" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 71 КК</a> за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року і ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів. На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a>ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на неї обов`язки, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911618/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#911618" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 76 КК</a>.
		За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 185 КК</a>, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи повторно, 06 червня 2016 року приблизно о 00:45 біля зупинки громадського транспорту «Технікум» на вул. Парамонова у м. Запоріжжі, перебуваючи в салоні таксі, скориставшись тим, що ОСОБА_2 вийшов із зазначеного автомобіля та залишив свій ноутбук марки «Acer 5742», шляхом вільного доступу таємно викрала цей ноутбук, заподіявши таким чином потерпілому майнової шкоди на суму 3834 грн.
		Крім того, ОСОБА_1 у період з грудня 2015 року до 17 травня 2016 року, встановивши тарифи за надання сексуальних послуг, правила поведінки             ОСОБА_3 , підшукування клієнтів і розподілу грошових коштів, одержаних за надання останньою сексуальних послуг, забезпечувала заняття ОСОБА_3 проституцією, тобто займалась сутенерством за таких обставин. 
		Так, ОСОБА_1 у зазначений період розміщувала оголошення на інтернет-ресурсах зі своїми контактними номерами телефонів, підшукувала ОСОБА_3 клієнтів для надання їм послуг сексуального характеру, після чого отримувала від клієнтів грошові кошти, які в подальшому розподіляла та витрачала на власні потреби.
		17 травня 2016 року приблизно о 16:00 ОСОБА_4 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_1 і замовив надання йому сексуальних послуг за адресою: вул. Якова Новицького, 7-А, м. Запоріжжя. ОСОБА_1 , роз`яснивши ОСОБА_4 умови виконання замовлення та оплати, організувала виїзд ОСОБА_3 за зазначеною адресою. Діючи з корисливих мотивів, з метою отримання наживи ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 для надання ОСОБА_4 послуг сексуального характеру, за що отримала від останнього грошові кошти в розмірі 500 грн. 
		Цього ж дня ОСОБА_3 , перебуваючи у кімнаті квартири АДРЕСА_2 , діючи з відома та згоди ОСОБА_1 , вступила у статевий зв`язок з ОСОБА_4 без отримання за це грошових коштів.
		Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 15 червня 2017 року вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишив без змін. 
		Верховний Суд постановою від 05 лютого 2019 року задовольнив частково касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області, скасував ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2017 року та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Запорізький апеляційний суд 28 листопада 2019 року під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області скасував вирок районного суду в частині призначення ОСОБА_1 покарання і постановив свій, яким призначив засудженій покарання у виді позбавлення волі за: ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 185 КК</a> - на строк 2 роки; ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908988/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#908988" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 303 КК</a> - на строк 3 роки. На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a> за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_316/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#316" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 71 КК</a> за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року і ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів. У решті вирок місцевого суду залишив без змін. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник Пузін Д. М., не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості засудженої ОСОБА_1 та юридичної кваліфікації її дій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання, призначити ОСОБА_1 покарання і на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a> звільнити її від відбування такого покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки і покладенням на неї обов`язків, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911618/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#911618" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 76 КК</a>.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що вирок апеляційного суду є незаконним, тоді як, на його думку, суд першої інстанції, урахувавши те, що          ОСОБА_1 має на утриманні дитину віком до семи років, обставини вчинення злочинів, тяжкість та наслідки, особу засудженої, ставлення до скоєного та інші обставини, що встановлені судом, правильно застосував положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a> та звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком до досягнення дитиною семирічного віку із покладенням обов`язків, визначених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911618/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#911618" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 76 КК</a>. Також вказує, що на час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 вже відбула покарання за вироком Жовтневого районного суду                м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні захисник Пузін Д. М. та засуджена ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу захисника, просили її задовольнити на підставах, указаних у цій скарзі.
		Прокурор Титаренко Ю. О., надавши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника та просив ухвалений у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 вирок апеляційного суду залишити без зміни. 
		Мотиви Суду 
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3213/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3213" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 433 КПК</a> суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів за обставин, установлених місцевим судом у порядку ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2568/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#2568" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 349 КПК</a>, правильності кваліфікації її дій за ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908988/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#908988" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">303 КК</a>, Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині захисник не оскаржує.
		Частиною 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3088/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3088" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 420 КПК</a> встановлено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
		Водночас за приписами ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3099/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3099" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 421 КПК</a> обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник. 
		Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що апеляційний суд дотримався цих вимог закону. 
		Доводи захисника про неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, а саме незастосування апеляційним судом до ОСОБА_1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a>, є неспроможними з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_316/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#316" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 71 КК</a> якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. 
		Відповідно до положень ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a>у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 185 КК</a> до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.
		В подальшому, ОСОБА_1 було засуджено за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2016 року за ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a> та ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908988/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#908988" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">303 КК</a> і за сукупністю злочинів на підставі  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a> призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_316/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#316" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 71 КК</a> за сукупністю вироків до покарання призначеного за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2016 року повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року і ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів. 
		Крім того, місцевий суд врахував, що ОСОБА_1 має дитину віком до семи років та дійшов висновку, що виправлення засудженої можливе без її ізоляції від суспільства і застосував до неї положення статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">79</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911618/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#911618" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">76 КК</a>, звільнивши її від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку. 
		Не погоджуючись із вироком місцевого суду, заступник прокурора Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким призначити засудженій покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a> у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_316/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#316" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 71 КК</a> повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 днів. У решті вирок місцевого суду залишити без змін. 
		Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку, дійшов висновку, що суд першої інстанції при призначенні засудженій остаточного покарання за сукупністю вироків та подальшого звільнення її від його відбування з випробуванням, на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a> неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. А тому суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок районного суду і постановив свій. 
		На обґрунтування свого висновку суд апеляційної інстанції указав на те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 185 КК</a> до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, яке необхідно відбувати реально. 
		Також апеляційний суд зазначив, що ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a> передбачено право суду щодо звільнення від покарання жінок, які мають дітей до семи років, разом з тим таке право обмежене можливістю звільнення не від будь-якого покарання, а від покарань у виді обмеження або позбавлення волі, однак таке звільнення від відбування покарання у виді громадських робіт цим законом не передбачено. 
		Крім того, матеріали провадження не містять відомостей на підтвердження відбуття засудженою зазначеного покарання у виді громадських робіт, а під час касаційного розгляду захисник вказав на помилковість доводу його касаційної скарги про відбуття ОСОБА_1 покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2016 року. 
		Верховний Суд погоджується з наведеними висновками апеляційного суду, вважає, що цей суд не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">Кримінальним кодексом України</a>, врахував наведені в постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року вказівки суду касаційної інстанції щодо неправильного застосування <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_365/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#365" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 79 КК</a> при призначені остаточного покарання за сукупністю вироків і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкцій статей, за якими її засуджено, визначивши його остаточний вид і розмір на підставі статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">70</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_316/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#316" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">71</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">72 КК</a>.
		Покарання, призначене ОСОБА_1 за результатами апеляційного розгляду, є справедливим, співмірним характеру вчинених дій, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нових злочинів, а тому Верховний Суд не вбачає підстав вважати таке покарання явно несправедливим через суворість або призначеним у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання достатньо вмотивований та відповідає вимогам <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3088/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3088" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 420 КПК</a>.
		Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції, умотивованість його висновків з питання правильності призначеного засудженій покарання та справедливості обраного їй заходу примусу, захисник         Пузін Д. М. у касаційній скарзі не навів.
		Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">370</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3088/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3088" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">420 КПК</a>, містить достатні мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування судового рішення, під час розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено.
		Керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">433</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3194/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3194" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">434</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3203/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3203" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">436</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3226/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3226" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">441</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3229/ed_2020_07_03/pravo1/T124651.html?pravo=1#3229" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">442 КПК</a>, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Д. М. залишити без задоволення, а вирок Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, 
		є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		М.І. Ковтунович                                     Ю.М. Луганський                                           С.Б. Фомін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...