Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/31068/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.08.2020. Оприлюднено: 18.08.2020.
Дата набрання законної сили: 12.08.2020
Номер судового провадження: 51-1868км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019020010001450

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		іменем України
		 
		 
		12 серпня 2020 року
		м. Київ
		справа № 127/31068/19
		провадження № 51-1868км20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                              Ковтуновича М. І.,
		суддів                                                           Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання               Лагоди І. О., 
		прокурора                                                    Матолич М. Р., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                 № 12019020010001450, за обвинуваченням
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки                              с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницької області та жительки                                  АДРЕСА_1 ),
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1900/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#1900" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">357 Кримінального кодексу України</a>. (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 17 грудня 2019 року на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a> звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за  ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1900/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#1900" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">357 КК</a>, з передачею її на поруки колективу ФОП ОСОБА_2 з умовою, що вона протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1900/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#1900" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">357 КК</a>, закрив.
		ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення в тому, що вона  06 червня 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на своєму робочому місці в магазині «Лілія» на АДРЕСА_2 у вечірній час на підлозі магазину біля каси з алкогольними напоями помітила банківську картку АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_3 та була останньою втрачена з власної необережності. В подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що вказана картка та наявні на ній грошові кошти є чужою власністю, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на приховування офіційного документа, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, приховала в шухляду під касою вищевказану карту, яка, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_6/ed_2018_12_06/pravo1/T182639.html?pravo=1#6" title="Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів; нормативно-правовий акт № 2639-VIII від 06.12.2018" target="_blank">ст. 1 Закону України «Про інформацію»</a>, пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_6/ed_2020_06_17/pravo1/T012346.html?pravo=1#6" title="Про платіжні системи та переказ коштів в Україні; нормативно-правовий акт № 2346-III від 05.04.2001" target="_blank">1</a>, п. 15.2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_703/ed_2020_06_17/pravo1/T012346.html?pravo=1#703" title="Про платіжні системи та переказ коштів в Україні; нормативно-правовий акт № 2346-III від 05.04.2001" target="_blank">15 Закону України                          «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»</a>, ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_50139/ed_2020_07_03/pravo1/T002121.html?pravo=1#50139" title="Про банки і банківську діяльність; нормативно-правовий акт № 2121-III від 07.12.2000" target="_blank">ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність»</a>, примітки до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909834/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#909834" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 358 КК</a> є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_3 можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно приховавши вказаний офіційний документ.
		Крім того, ОСОБА_1 , умисно приховавши належну ОСОБА_3 банківську картку за вищеописаних обставин, продовжуючи реалізацію свого загального злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна шляхом розрахунку вищевказаною банківською карткою за товар, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, діючи умисно, в магазині « Лілія », розташованому за зазначеною вище адресою, за період часу з 06 до 18 червня 2019 року під час купівлі товарів розрахувалася банківською карткою АТ «ОТП БАНК» № НОМЕР_1 , виданою на ім`я ОСОБА_3 , завдавши своїми діями останній майнову шкоду на загальну суму 2225,64 грн.
		Вінницький апеляційний суд ухвалою від 13 січня 2020 року ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишив  без змін. 
		Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала,                     а також короткий зміст поданих заперечень
		У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло безпідставне звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1900/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#1900" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">357 КК</a>  та закриття кримінального провадження, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1  і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив помилку під час застосування положень кримінального закону про поняття діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, у частині закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a>, а апеляційний суд не дотримався вимоги процесуального закону, в результаті чого безпідставно, необґрунтовано та невмотивовано залишено без змін незаконну ухвалу місцевого суду.
		Сторона обвинувачення вказує на те, що ОСОБА_1 було обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1900/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#1900" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">357 КК</a>, тобто у вчиненні у різний час двох злочинів, а саме у приховуванніофіційного документа і таємному заволодінні майном. 
		Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою те, що вчинені ОСОБА_1 злочини утворюють реальну сукупність, оскільки обвинувачена своїми відокремленими одна від одної діями вчинила два різні злочини, а отже, у міського суду не було підстав для застосування <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a> через відсутність такої обов`язкової об`єктивної умови, як вчинення злочину вперше. 
		У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 та її захисник Цепляєв С. В. вказують на безпідставність доводів у касаційній скарзі та законність і обґрунтованість судових рішень.
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні прокурор Матолич М. Р. підтримала касаційну скаргу, просила судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.
		Згідно з положеннями ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 433 КПК</a> суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3213/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3213" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 438 КПК</a> предметом перегляду справи в касаційному порядку є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		За змістом ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 433 КПК</a> суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Статтею 370 КПК</a> передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_721/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#721" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 94 цього Кодексу</a>. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Як вже вищезазначено суд першої інстанції звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1900/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#1900" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">357</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185 КК</a>, у зв`язку з передачею її на поруки колективу ФОП ОСОБА_2 на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a>. 
		Таке рішення міський суд мотивував тим, що кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_1 , утворюють ідеальну сукупність двох злочинів, які згідно зі                           <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912223/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#912223" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК</a> є злочинами невеликої та середньої тяжкості. ОСОБА_1                                   у  вчиненому розкаялася та добровільно відшкодувала завдану потерпілій шкоду. Відповідно до трудового договору від 08 жовтня 2018 року № 20 обвинувачена працює найманим працівником у ФОП ОСОБА_2 . Крім того, з наданих суду матеріалів вбачається, що рішення про можливе взяття ОСОБА_1 на поруки було прийнято на загальних зборах працівників зазначеного ФОП та оформлено відповідним протоколом.
		Водночас за змістом <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a> особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки, за  сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) злочин не є корупційним; 4) особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася; 5) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 6) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінального провадження за цією нереабілітуючою підставою.
		Відповідно однією з обов`язкових умов для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a> є вчинення злочину невеликої або середньоїтяжкості, крім корупційних злочинів, вперше.
		При цьому особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів вищевказаної тяжкості, які утворюють сукупність, не перешкоджає для застосування <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a>лише за умови, що вони не складають реальної сукупності.
		Проте, як встановив суд першої інстанції та як вбачається з матеріалів кримінального провадження і змісту ухвали, ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1900/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#1900" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">357</a> та ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185 КК</a>, тобто у вчиненні двох злочинів.
		Відповідно до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_131/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#131" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 33 КК</a>, якщо особою вчинено два або більше передбачених різними статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> злочинів, за жоден з яких її не було засуджено, вчинене визнається сукупністю злочинів. 
		Сукупність злочинів може бути ідеальною та реальною. Ідеальна сукупність виникає, коли особа однією дією вчиняє одночасно два або більше злочинів, відповідальність за які передбачено різними статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>. Ознаками ідеальної сукупності є вчинення злочину: а) одним діянням; б) в одному місці; в) одночасно, а також г) наявність усіх необхідних ознак, передбачених двома чи більше різними статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>. Реальна сукупність має місце, коли особа в різний час кількома різними та відокремленими одне від одного діяннями вчинила два або більше злочинів. Кожен зі злочинів, які становлять сукупність, кваліфікується окремо за відповідною <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтею (частиною статті) КК</a>.
		З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про наявність у інкримінованих ОСОБА_1 діяннях ознак саме ідеальної сукупності злочинів та про можливість звільнення останньої від кримінальної відповідальності на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a>, оскільки, вирішуючи питання про те чи має місце у цьому провадженні вчинення кримінального правопорушення вперше, суд не врахував, що ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні в різний час двох окремих кримінальних правопорушень, що становить реальну сукупність злочинів. 
		Отож, судом було допущено неправильне тлумачення положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_182/ed_2020_07_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#182" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 47 КК</a>, яке суперечить точному змісту закону і є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
		На зазначені порушення не зважив апеляційний суд, який залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
		Отже, суди допустили неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3213/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3213" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 438 КПК</a> є підставами для скасування таких рішень. 
		За викладених обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.
		Керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">433</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3194/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3194" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">434</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3203/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3203" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">436</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3213/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3213" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">438</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3226/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3226" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">441</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3229/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3229" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">442 КПК</a>, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.
		Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення,        є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		М. І. Ковтунович                             Ю. М. Луганський                           С. Б. Фомін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...