Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/565/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2020. Зареєстровано: 03.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2020.
Дата набрання законної сили: 31.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"31" серпня 2020 р.           Справа№ 927/565/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Коротун О.М.
		суддів:            Майданевича А.Г. 
		          Суліма  В.В. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,
		за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 31.08.2020
		 
		за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»
		на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2020 (повний текст складено 23.03.2020)
		 
		у справі № 927/565/19 (суддя - Фесюра М.В.)
		за позовом ОСОБА_1 
		до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»
		про визнання недійсним рішення Наглядової ради від 15.04.2019 та визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій
		 
		Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
		У липні 2019 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі - АТ «Чернігівобленерго») про визнання недійсним рішення засідання Наглядової ради АТ «Чернігівобленерго», оформленого протоколом від 15.04.2019 та визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій АТ «Чернігівобленерго» в редакції, запропонованій позивачем.
		Позовні вимоги обґрунтовані неправильним визначенням ринкової вартості простої іменної акції, порушенням права акціонера на ознайомлення з матеріалами щодо порядку денного загальних зборів АТ «Чернігівобленерго». Позивач вважає, що примусовий викуп відповідачем всіх акцій є рівноцінним виходу акціонера із товариства, тому, ціна акцій має визначатись з урахуванням вартості власного капіталу. Крім того, позивач вважає за необхідне встановити дату договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій АТ «Чернігівобленерго» в судовому рішенні.
		Звертаючись з даним позовом, заявником, зокрема, було додано клопотання про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи, яке обґрунтовано тим, що дані в балансі відповідача станом на 31.12.2018 не відповідають дійсності. На думку позивача існує невідповідність даних, що підтверджується балансами інших обленерго станом на 31.12.2018, які перерахували свої активи (ПАТ «Кіровоградобленерго» - власний капітал збільшився в 2, 73 раза, АТ «Херсонобленерго» - в 29, 5 раза, АТ «Чернівціобленерго» - в 6, 94 раза, АТ «Житомиробленерго» - в 1, 76 раза, ПАТ «Київобленерго» - в 3, 31 раза.)
		Ухвалою суду першої інстанції від 12.07.2019, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання. Також, вказаною ухвалою, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та встановлення додаткового строк для подання доказів (експертного висновку).
		16.07.2019 до суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання б/н від 13.07.2019 про приєднання до матеріалів справи копії висновку експертів №1041/3001 за результатами судово-економічної експертизи, складеного 12.07.2019. Указаний висновок було приєднано судом до матеріалів справи.
		Відповідач заперечував проти проведення експертизи та вказував, що сама по собі звітність про фінансовий стан не є належним доказом та не має відношення до фінансової діяльності відповідача. Водночас, достовірність та повнота консолідованої фінансової звітності підтверджена аудиторським висновком Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Аудит-96» (далі - ТОВ Аудиторська фірма «Аудит-96») від 11.03.2019.
		06.08.2019 до суду першої інстанції від позивача надійшла відповідь на відзив, до якої, зокрема, було долучено копію висновку експертів за результатами додаткової судово-економічної експертизи № 1041/33601 від 05.08.2019.
		Від відповідача додатково надходили заперечення проти призначення експертизи у справі.
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 судом першої інстанції призначено повторну економічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.
		Позивач оскаржив ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019. до апеляційної скарги, зокрема, було долучено копію висновку експертів № 1041/33601 за результатами додаткової судово-економічної експертизи (доопрацьований) від 16.09.2019.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду поданого позивачем клопотання про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи.
		Після цього матеріали справи передавалися до суду касаційної інстанції, у зв`язку з оскарженням постанови суду апеляційної інстанції від 10.12.2019. Верховним Судом було відмовлено у відкритті касаційного провадження, а матеріали справи - повернуто до суду першої інстанції, після чого було призначено підготовче засідання у справі.
		16.03.2020 від позивача на адресу суду першої інстанції надійшло повторне клопотання про призначення комплексної судової експертизи. Клопотання мотивоване тим, що відповідач протягом багатьох років не робив переоцінку своїх активів, тому відомості в балансі АТ «Чернігівобленерго» станом на 31.12.2018, на переконання заявника, не відповідають дійсності. Саме визначення вартості майна та активів є метою комплексної експертизи, зокрема, просив призначити товарознавчу експертизу (крім оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи).
		2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2020 призначено судову комплексну оціночно-будівельну, оціночно-земельну, товарознавчу та економічну експертизу, проведення якої доручено Центру судових експертиз та експертних досліджень Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України. На вирішення судової комплексної експертизи поставлено наступні питання: «Яка ринкова вартість об`єктів нерухомого майна, земельних ділянок, рухомого майна (в т.ч. виробничого обладнання, транспортних засобів тощо), які належали на праві власності ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 14.03.2019?»; «Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 0, 25 грн за акцію, код ISIN UA4000143473, емітент ПАТ «Чернігівобленерго», станом на 14.03.2019?». Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
		Ухвала Господарського суду Чернігівської області обґрунтована тим, що для оцінки ринкової вартості акцій як фінансових інтересів майновий підхід є пріоритетним, оскільки він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною. Відповідно, суд дійшов висновку, що саме під час проведення комплексної експертизи експерт зможе визначити справедливу ринкову вартості акцій товариства, враховуючи найбільш ефективне використання об`єкта оцінки.
		При цьому суд першої інстанції, враховуючи характер експертизи та особливості складання висновку, об`єднав запропоновані позивачем питання в частині визначення вартості активів відповідача та поставив на вирішення експерта таке питання: «Яка ринкова вартість об`єктів нерухомого майна, земельних ділянок, рухомого майна (в т.ч. виробничого обладнання, транспортних засобів тощо), які належали на праві власності ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 14.03.2019?». Також Господарський суд Чернігівської області, ураховуючи, предмет позову та предмет доказування в цій справі, мету призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи, дійшов висновку за доцільне поставити на вирішення комплексної експертизи таке питання: «Яка ринкова вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 0,25грн за акцію, ISIN UA4000143473, емітент ПАТ «Чернігівобленерго», станом на 14.03.2019?».
		3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній та додаткових поясненнях доводів
		У квітні 2020 року ПАТ «Чернігівобленерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2020. Також скаржник просив покласти судові витрати на позивача.
		Скаржник зазначає, що станом на день постановлення оскаржуваної ухвали в матеріалах справи перебував звіт про незалежну оцінку, достовірність якого була перевірена рецензуванням, а також три висновки експертів, складені на замовлення позивача за результатами проведення судово-економічної експертизи Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексертна група «ЕС енд ДІ».
		Також скаржник вважає, що жодна із призначених експертиз (оціночно-будівельна, оціночно-земельна, товарознавча та економічна) не передбачають визначення ринкової вартості цінних паперів, а судові експерти взагалі не мають повноважень (кваліфікації) на проведення експертизи (оцінки) ринкової вартості цінних паперів. На переконання заявника призначена експертиза не дозволить з`ясувати жодних обставин, що мають значення для даної справи.
		Скаржник також вказує, що на сьогоднішній день відсутній національний стандарт щодо оцінки об`єктів у формі фінансових інтересів, до яких належать акції. Обґрунтовуючи необхідність застосування експертом майнового підходу для оцінки акцій, суд першої інстанції послався на норми Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1655. Однак, заявник зазначає, що такий стандарт застосовується під час оцінки цілісного майнового комплексу суб`єкта господарювання, а тому, на його переконання, взагалі не може використовуватися для оцінки об`єктів у формі фінансових інтересів, зокрема акцій.
		Крім того, скаржник вказує, що аналіз норм Закону України «Про акціонерні товариства» свідчать про те, що належним та допустимим доказом, що визначає вартість акцій АТ «Чернігівобленерго» є звіт про незалежну оцінку майна однієї простої іменної акції, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Юкрейніан апрейзел» на підставі відповідного договору. До того ж, повнота консолідованої фінансової звітності товариства за 2018 рік підтверджена аудиторським висновком ТОВ Аудиторська фірма «АУДИТ-96» від 11.03.2019.
		29.07.2020 та 03.08.2020 від скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких заявник підтримав вимоги апеляційної скарги.
		Так, скаржник зазначає про невірно обраний позивачем спосіб захисту, що, в свою чергу, виключає необхідність (можливість) призначення та проведення оскаржуваної експертизи у справі. Наведена позивачем практика Верховного Суду, на переконання заявника, є відмінною від обставин даної справи, а тому не підлягає врахуванню під час вирішення даного спору.
		Також скаржник наголошує на передбаченому законом порядку визначення вартості акції (ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства»), а тому вважає звіт про незалежну оцінку майна належним доказом. Крім того, скаржник зазначає, що клопотання про призначення комплексної експертизи вже було розглянуто та відмовлено в його задоволенні усною ухвалою суду першої інстанції із занесенням до протоколу судового засідання.
		4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		20.07.2020 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона заперечила проти вимог апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні. 
		Позивач зазначає, що на даному етапі розгляду справи перед судом не стоїть завдання визначитися із правильною ціною, але наявність очевидних суперечностей обумовлює призначення експертизи як арбітра у таких суперечностях. При цьому позивач зазначає, що звіт про незалежну оцінку майна однієї простої іменної акції станом на 14.03.2019 є таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що підтверджується листом Національної комісії цінних паперів фондового ринку.
		Також позивач зазначає, що для оцінки акцій як фінансових інтересів майновий підхід визнаний пріоритетним. Однак, такий метод недоступний акціонеру, який сперечається з товариством. При цьому на момент звернення з позовом у позивача були відсутні всі необхідні документи для проведення експертизи з використанням майнового підходу, а тому заявник на тій стадії погодився на використання дохідного методу.
		Крім того, позивач звертає увагу на наявні фінансові показники товариства та стверджує, що такі дані свідчать про явну невідповідність визначеної вартості однієї простої акції товариства. А тому проведення комплексної експертизи надасть змогу усунути такі невідповідності.
		03.08.2020 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли тези виступу в дебатах, в яких сторона навела основні мотиви своєї позиції.
		5. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Чернігівобленерго» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2020. Надано сторонам час для подачі відзиву, заперечень та клопотань. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 29.07.2020.
		29.07.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.08.2020.
		05.08.2020 розгляд справи, за клопотанням позивача, відкладено до 31.08.2020. Також за клопотанням скаржника строк розгляду справи продовжено в порядку ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з метою дотримання інтересів усіх учасників апеляційного провадження.
		У судове засідання 31.08.2020 з`явилися представники скаржника та позивач. Представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
		ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
		6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
		Причиною подання апеляційної скарги стала незгода відповідача з ухвалою суду першої інстанції про призначення комплексної експертизи.
		За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
		Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вказаній частині приймаються доводи апеляційної скарги.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/4071/17.
		В рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
		Предметом розгляду даного справи є визнання недійсним рішення засідання наглядової ради відповідача щодо затвердження ринкової вартості однієї простої іменної акції товариства та визначення ціни викупу акцій товариства та визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій. Тобто спір фактично стосується визначення ринкової вартості однієї простої іменної акції ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 14.03.2019, у зв`язку з необхідністю визначення ціни викупу акцій товариства в порядку ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства». Тому в цій частині доводи скаржника відхиляються судом як необгрунтвоані.
		Закон України «Про акціонерні товариства» визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів (ч. 1 ст. 1 Закону).
		Корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами (ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; надання згоди на вчинення товариством значних правочинів; надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість; зміну розміру статутного капіталу; відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення.
		Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2019 на річних загальних зборах акціонерів ПАТ «Чернігівобленерго» було ухвалено рішення про зміну типу акціонерного товариства. Позивач проголосував проти указаного рішення, що є підставою для обов`язкового викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонера згідно зі ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій передбачено ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до ч. 1 якої ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається: 1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; 2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів. У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; 3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування пункту другого цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
		З матеріалів справи вбачається, що акції відповідача відносяться до емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах в розумінні ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства». Наведене не заперечувалося учасниками справи, а тому з`ясування ринкової вартості акцій товариства необхідно здійснювати відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
		За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 Господарського кодексу України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
		Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
		За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (ст. 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14.
		Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2019 наглядовою радою відповідача, зокрема, було вирішено затвердити ринкову вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Чернігівобленерго» у розмірі 1, 53 грн, без ПДВ, що підтверджується протоколом засідання наглядової ради від 15.04.2019. Визначаючи вказану ціну, наглядова рада взяла до уваги інформацію від правління товариства, що відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Апрейзел» (далі - ТОВ «Юкрейніан Апрейзел»), ринкова вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 14.03.2019 становить 1, 53 грн, без ПДВ. Копію указаного звіту долучено до матеріалів справи.
		При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, що взагалі виключає необхідність призначення та проведення оскаржуваної експертизи, оскільки належність обраного позивачем способу захисту підтверджується висновками Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/415/17 (постанова від 09.10.2018), № 902/790/16 (постанова від 18.07.2018).
		Крім того, безпідставним визнаються посилання скаржника на наявність судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи (поданого разом з позовною заявою), а саме усної ухвали із занесенням до протоколу судового засідання 05.09.2020 з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2020 від позивача на адресу суду першої інстанції надійшло інше клопотання про призначення комплексної судової експертизи . Клопотання мотивоване тим, що відповідач протягом багатьох років не робив переоцінку своїх активів, тому відомості в балансі АТ «Чернігівобленерго» станом на 31.12.2018, на переконання заявника, не відповідають дійсності. Саме визначення вартості майна та активів є метою комплексної експертизи оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої та економічної експертизи, тобто перелік експертиз є відмінним від наведеного у попередньому клопотанні, поданого разом з позовом. До того ж, заявляти клопотанням є правом усіх учасників справи, передбачене ст. 42 ГПК України, чим і скористався позивач. У свою чергу, до компетенції суду віднесено розгляд заявлених клопотань. З наведених підстав суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про на неправомірне врахування судом першої інстанції вказівок, здійснених в постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у даній справі.
		Так, заперечуючи проти визначеної відповідачем ринкової вартості однієї простої іменної акції товариства, позивач долучив до матеріалів справи висновок експертів № 1041/30001 від 12.07.2019, згідно з яким ринкова вартість однієї простої іменної акції АТ «Чернігівобленерго», визначена із використанням доходного підходу, станом на 14.03.2019 складає 6, 52 грн без ПДВ.
		Також позивачем було долучено до матеріалів справи висновок експертів №1041/33601 від 05.08.2019 щодо проведення додаткової судової економічної експертизи. На вирішення експертизи було поставлено питання щодо ринкової вартості однієї простої іменної акції товариства та питання відповідності звіту про незалежну оцінку майна, складений ТОВ «Юкрейніан Апрейзел» вимогам спеціального законодавства (Національним стандартам, економічно та нормативно обґрунтованими, тощо).
		11.11.2019 позивачем було долучено до матеріалів справи висновок експертів №1041/33601 від 16.09.2019 (доопрацьований шляхом виправлення технічної помилки раніше поданого висновку від 05.08.2019). Згідно з указаним висновком експертів: не видається за можливе визначити ринкову вартість однієї простої іменної акції номінальною вартістю 0, 25 грн за акцію АТ «Чернігівобленерго», станом на 14.03.2019 із застосуванням порівняльного підходу репрезентативних даних про ціни продажу або пропонування; звіт про незалежну оцінку майна, складений ТОВ «Юкрейніан Апрейзел» не відповідає вимогам п. 16 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», абзацу 4 п. 28 Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів». Також зазначено про необґрунтованість проведеного звіту в цілому. Фактично даний висновок стосується звіту про незалежну оцінку майна однієї іменної акції ПАТ «Чернігівобленерго», складений ТОВ «Юкрейніан Апрейзел».
		При цьому в судовому засіданні 31.08.2019 позивач зазначив про врахування звіту про незалежну оцінку майна однієї простої іменної акції (код ISIN UA4000143473) ПАТ «Чернігівобленерго» № 150419-3 від 15.04.2019, що на його переконання, і є підставою для призначення комплексної експертизи в порядку ст. 99 ГПК України, оскільки за таких обставин надані сторонами звіт (відповідача) та висновок (позивача) викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
		Призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі - Інструкція).
		Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
		До товарознавчої експертизи належать: експертиза машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання. Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза), об`єктами якої є колісні транспортні засоби і їх комплектуючі.
		Згідно з п. 1.2. розділу 4 Інструкції основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції тощо.
		Відповідно до п. 5.2 Інструкції основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є: визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
		Згідно з п. 6.2. Інструкції основними завданнями оціночно-земельної експертизи є: експертна грошова оцінка земельних ділянок; експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки; визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
		Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. У цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. А тому посилання скаржника на неможливість проведення удової експертизи з оцінки акцій (цінних паперів) відхиляються як безпідставні.
		За приписами ч. 1, 5, 6 ст. 9 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
		Національні стандарти оцінки здійснюють методичне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 за № 1440 було затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1), який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
		Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 частки (паї, акції) належать до фінансових інтересів.
		Пунктом 38 Національного стандарту № 1 передбачено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.
		Особливості застосування майнового підходу встановлюються відповідними національними стандартами щодо оцінки об`єктів у формі цілісних майнових комплексів та у формі фінансових інтересів (абзац 6 п. 40 Національного стандарту № 1).
		За приписами ч. 1, 2 ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Суд апеляційної інстанції враховує, що ПАТ «Чернігівобленерго» є цілісним майновим комплексом як об`єкт цивільних прав, оскільки до його складу входять повітряні кабельні лінії електропередач, підстанції, структурні підрозділи, приміщення, земельні ділянки під відповідними об`єктами, тощо (дані зі звіту про незалежну оцінку майна). Наведене не заперечувалося учасниками справи. А тому посилання скаржника на неправомірне врахування Національного стандарту № 3 відхиляються як необґрунтовані.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2006 № 1655 затверджено Національний стандарт № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» (далі - Національний стандарт № 3), який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу суб`єкта господарювання (далі - цілісний майновий комплекс) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.
		Згідно з п. 8 Національного стандарту № 3 майновий підхід застосовується для визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу у разі, коли саме зазначений підхід відбиває типову логіку потенційних покупців, яка ґрунтується на усталеній практиці, зокрема під час оцінки цілісного майнового комплексу, ринкова вартість якого визначається поточною вартістю ймовірного результату ліквідації зазначеного майнового комплексу.
		Відповідно до п. 9, 10 Національного стандарту № 3 основним методом майнового підходу до оцінки цілісного майнового комплексу є метод накопичення активів. Оцінювачами може застосовуватися метод поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу, а також інші методи майнового підходу, доцільність застосування яких у конкретній ситуації необхідно обґрунтувати.
		Метод накопичення активів полягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу.
		Чиста вартість активів цілісного майнового комплексу визначається як різниця між вартістю активів та вартістю його зобов`язань, визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 цього Стандарту.
		Пунктом 11 Національного стандарту № 3 передбачено, що оцінка активів та зобов`язань на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей: необоротні активи в частині основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових вкладень оцінюються з використанням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості, вибір та визначення яких здійснюються відповідно до вимог національних стандартів; необоротні активи в частині довгострокової дебіторської заборгованості та відстрочених податкових активів оцінюються з урахуванням строку їх повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування); поточна дебіторська заборгованість оцінюється з урахуванням строку її повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування); матеріальні оборотні активи (запаси, товари) у разі, коли їх поточна вартість еквівалентна вартості, що відображена у бухгалтерському обліку, оцінюються виходячи з вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку, в інших випадках - виходячи з їх ринкової вартості або вартості ліквідації, якщо ринкова вартість не перевищує вартість ліквідації; довгострокові та поточні фінансові інвестиції оцінюються виходячи з їх ринкової вартості; векселі одержані оцінюються виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення; поточна вартість довгострокових та поточних зобов`язань залежно від їх виду визнається такою, що дорівнює вартості, відображеній у бухгалтерському обліку, або розраховується шляхом дисконтування сум (основний борг, відсотки), що підлягають погашенню у відповідних періодах, за обґрунтованою для кожного із зобов`язань ставкою дисконту.
		Пунктом 4 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.
		Відповідно до п. 10 Національного стандарту № 1 принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об`єкта оцінки від його найбільш ефективного використання. Під найбільш ефективним використанням розуміється використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною. При цьому розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.
		Пунктом 13 Національного стандарту № 1 передбачено, що для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об`єкта оцінки.
		Суд апеляційної інстанції стосовно позицій сторін щодо практики Верховного Суду відзначає наступне. Так, Велика Палата Верховного Суд в постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 вказала про те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства. При цьому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відійти від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №910/10168/13, згідно з яким «вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення)» і що висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився і Вищий господарський суд України, про те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, визначається виключно із дійсної (ринкової вартості) об`єкта оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна, без урахування іншого майна товариства, є необґрунтованими». Частково приймаються доводи відповідача про відмінність обставин наведеної та даної справи.
		Водночас, з урахуванням вищевстановленого, суд апеляційної інстанції в контексті конкретних обставин даної справи погоджується з висновком Господарського суду Чернігівської області про те, що для оцінки ринкової вартості акцій як фінансових інтересів майновий підхід є пріоритетним, оскільки він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що визначення вартості майна товариства, в даному випадку, буде одним з необхідних елементів для визначення реальної вартості однієї простої іменної акції відповідача.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що саме під час проведення комплексної експертизи експерт зможе визначити справедливу ринкову вартості акцій товариства, враховуючи найбільш ефективне використання об`єкта оцінки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Як встановлено вище, визначення дійсної ринкової вартості однієї іменної акції необхідне для з`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки від визначення реальної вартості акції залежить вирішення питання обґрунтованості позовних вимог. Також матеріали справи містять фактично два різних висновки (звіт і висновок експертизи) про реальну вартість однієї іменної акції товариства станом на 14.03.2019, що свідчить про наявність обґрунтованого сумніву щодо їх правильності, про що вірно зазначено судом першої інстанції. А тому посилання скаржника про невмотивованість оскаржуваної ухвали відхиляються як безпідставні.
		При цьому суд апеляційної інстанції враховує посилання скаржника на абзац 2 п. 1.4. Інструкції, згідно з яким визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.
		Водночас, п. 1.5. Інструкції конкретизує умови проведення експертизи та вказує про необхідність здійснення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо методичного регулювання оцінки майна.
		До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала не зобов`язує експерта проводити експертизу тим чи іншим методом. Натомість на вирішення експертизи поставлено два питання:щодо вартості майна та однієї простої акції. Поставлення на вирішення експертизи першого питання обумовлено обставинами даної конкретної справи (наявності двох висновків, необхідності встановлення дійсної вартості активів та ін.). Водночас, вибір методу проведення експертизи є компетенцією експерта, а тому посилання скаржника на визначення судом першої інстанції методу проведення оцінки визнається необґрунтованим.
		Нормою ст. 106 ГПК України передбачено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставленого на вирішення експертизи питання (питань). У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 105 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
		Як вбачається з матеріалів справи, пропозицій з переліком питань, які б на думку скаржника необхідно було б поставити на вирішення експертам, від АТ «Чернігівобленерго» до суду не надходило. А тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку за доцільне об`єднати запропоновані позивачем питання в частині визначення вартості активів відповідача та виклав їх у відповідній редакції (резолютивної частини ухвали).
		Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
		З матеріалів справи вбачається, що пропозицій щодо визначення експертної установи у якій буде проводитись комплексна оціночно-будівельна, оціночно-земельна, товарознавча та економічна експертизи від скаржника до суду першої інстанції не надходила, а тому суд правомірно задовольнив клопотання позивача про доручення проведення комплексної експертизи Центру судових експертиз та експертних досліджень Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України.
		Відповідно до п. 1.7. Інструкції експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про судову експертизу». Доказів наявності обмежень або невідповідності вимогам Закону України «Про судову експертизу» щодо визначеної установи - Центру судових експертиз та експертних досліджень Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України, скаржником не надано. А тому такі посилання відхиляються як необґрунтовані.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
		За таких обставин, враховуючи правомірність призначення експертизи у справі, суд першої інстанції, зважаючи на значний об`єм досліджень (фактично призначено проведення п`яти окремих експертиз), з метою не допущення порушення процесуальних строків розгляду справи та дотримання принципу «розумності строку», передбаченого ст. 6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.
		7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
		Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення та проведення комплексної експертизи у даній справі та, відповідно, зупинення провадження у справі.
		Отже, керуючись ст. 2, 42, 99, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
		8. Судові витрати
		З огляду на те, що суд апеляційної інстанції не ухвалює остаточного рішення у справі, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору по суті.
		Керуючись ст. 2, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2020 у справі №927/565/19 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2020 у справі №927/565/19 залишити без змін.
		3. Матеріали справи № 927/565/19 повернути до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
		Повний текст постанови складено - 03.09.2020.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Коротун 
		 
		Судді                                                                                А.Г. Майданевич
		 
		                                                                                В.В. Сулім

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...