Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 195/122/16 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2020. Оприлюднено: 17.09.2020.
Дата набрання законної сили: 10.09.2020
Номер судового провадження: 51-2101км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		10 вересня 2020 року
		м. Київ
		Справа № 195/122/16-к
		Провадження №  51-2101 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:
		головуючого -                                  Кравченка С.І.,
		суддів:                                              Білик Н.В., Остапука В.І.,
		при секретарі                                    Ігнатенку Ю.В.,
		за участю прокурора                        Матюшевої О.В.,
		потерпілого                                       ОСОБА_1 ,                                               
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за                                №  12015040590000517 за обвинуваченням
		ОСОБА_2 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Марганець Дніпропетровської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 та проживає по                    АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a>, 
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у                            м. Марганець Дніпропетровської області, зареєстрований по АДРЕСА_3 , раніше судимого вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року, з врахуванням вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від  13 липня 2017 року за                                    ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">289</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185 КК України</a>, із застосуванням ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК України</a>, на                5 років 3 місяці позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a>, 
		закасаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2020 року щодо ОСОБА_2 .
		Зміст судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 6 серпня                   2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a> на 5 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		Відповідно до вимог ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 72 КК України</a> (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_26/pravo1/T150838.html?pravo=1" title="Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання; нормативно-правовий акт № 838-VIII від 26.11.2015" target="_blank">Закону України № 838-VIII від                26 листопада 2015 року</a>) ОСОБА_2 зараховано у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 10 вересня 2015 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з                           21 червня 2017 року (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_05_18/pravo1/T172046.html?pravo=1" title="Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення; нормативно-правовий акт № 2046-VIII від 18.05.2017" target="_blank">Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року</a>), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено рахувати з дня фактичного затримання.
		Цим же вироком суду засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a> на 5 років               5 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК України</a>, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеним вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2015 року, скасованим в частині призначеного покарання вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2017 року засуджений за ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">289</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185 КК України</a> до 5 років 3 місяців позбавлення волі, більш суворим покаранням, ОСОБА_3 визначено остаточне покарання 5 років            5 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
		Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення з 28 листопада 2014 року по 10 червня 2015 року, та термін попереднього ув'язнення з 29 серпня 2015 року по 20 червня 2017 року, відповідно до вимог                             ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 72 КК України</a> (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_26/pravo1/T150838.html?pravo=1" title="Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання; нормативно-правовий акт № 838-VIII від 26.11.2015" target="_blank">Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року</a>), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з                         21 червня 2017 року (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_05_18/pravo1/T172046.html?pravo=1" title="Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення; нормативно-правовий акт № 2046-VIII від 18.05.2017" target="_blank">Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року</a>) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з дня фактичного затримання.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 65 285,73 гривень.
		Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 491,04 гривень  та 1536,00 гривень.
		Окрім того, вирішено питання щодо арешту, накладеного на грошові кошти              ОСОБА_2 , та щодо речових доказів у провадженні.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2020 року вищевказаний вирок змінено.
		На підставі ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 72 КК України</a> (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_26/pravo1/T150838.html?pravo=1" title="Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання; нормативно-правовий акт № 838-VIII від 26.11.2015" target="_blank">Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року</a>), ОСОБА_2 до покарання зараховано строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі за період з         10 вересня 2015 року по 27 вересня 2018 року включно. Ухвалено вважати                  ОСОБА_2 таким, що відбув покарання.
		На підставі ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_322/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#322" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 72 КК України</a> (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_26/pravo1/T150838.html?pravo=1" title="Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання; нормативно-правовий акт № 838-VIII від 26.11.2015" target="_blank">Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року</a>), ОСОБА_3 до покарання зараховано строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі за період з               28 листопада 2014 року по 10 червня 2015 року та за період з 29 серпня 2015 року по                9 серпня 2018 року включно. Ухвалено вважати ОСОБА_3 таким, що відбув покарання.
		Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судові витрати в дохід держави за проведення експертиз, вартістю 491,04 гривень та вартістю 1536,00 гривень, з кожного по 1013,52 гривень.
		Виключено з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді конфіскації майна та із вступної частини вироку посилання на судимість ОСОБА_2 за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2013 року. 
		В решті вирок залишено без зміни.
		У касаційному порядку ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_3 не оскаржується.
		За вироком суду, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винуватими у тому, що вони вступивши у попередню змову між собою, 26 серпня 2015 року, приблизно о 1 годині, прибули до будинку № 5 по  вул. Комарова в смт. Томаківка Дніпропетровської області, де біля вказаного будинку, ОСОБА_3 за допомогою металевої палиці відчинив багажні двері автомобіля ВАЗ-21130-120-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , та разом з ОСОБА_2 відкотили даний автомобіль на 30 метрів від вказаного будинку, де ОСОБА_2 , з`єднавши дроти запалювання, привів двигун даного автомобіля в дію, після чого здійснив рух на вказаному автомобілі. 
		Тим самим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно заволоділи транспортним засобом, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду в розмірі 85258,73 гривень, що у 140 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Після чого, ОСОБА_2 , рухаючись на вказаному автомобілі, зупинився в лісосмузі поблизу с. Борисівка в Нікопольському районі та шляхом підпалу знищив вищезазначений автомобіль. 
		Дії  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a> як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував норму матеріального права, а саме ч. 2               <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a>, санкцією якої, додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачено як альтернативний, а не обов'язковий видпокарання, і не може призначатись чи не призначатись тільки одному із засуджених, враховуючи, що злочин було вчинено за попередньою змовою групою осіб. Вказує також на те, що судом апеляційної інстанції не встановлено мотиву кримінального правопорушення, не надано оцінку доказам, які свідчать про те, що ОСОБА_2 був ініціатором вчинення злочину та в подальшому, після незаконного заволодіння автомобілем, намагався його реалізувати. Повідомляє, що всупереч вимогам ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2521/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2521" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">337</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">370 КПК України</a>, суд апеляційної інстанції ігноруючи зміст обвинувального акту, без дослідження доказів вийшов за межі висунутого обвинувачення та зробив безпідставні висновки про відсутність корисливого мотиву у засудженого ОСОБА_2 .
		Позиції учасників судового провадження
		Потерпілий підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.
		Прокурор касаційну скаргу потерпілого підтримала, вважала її обґрунтованою, ухвалу апеляційного суду просила скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		Мотиви Суду
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що розгляд кримінального провадження проводився в порядку, передбаченому ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2568/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2568" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 349 КПК України</a>.
		З апеляційною скаргою на вирок районного суду звернувся прокурор, який серед іншого, просив виключити з резолютивної частини додаткове покарання відносно ОСОБА_2 у виді конфіскації майна.
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок в апеляційному порядку задовольнив апеляційну скаргу прокурора, та виключив з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді конфіскації майна, мотивуючи своє рішення тим, що наявність у ОСОБА_2 корисливого мотиву при незаконному заволодінні транспортним засобом, яке обвинуваченим вчинено за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди, ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду, встановлено не було.
		Тому, судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність та ОСОБА_2 необґрунтовано призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, що суперечить положенням <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_245/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#245" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 59 КК України</a>. 
		Відповідно до ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2521/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2521" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 337 КПК України</a>, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах.
		Статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_203/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#203" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">51</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_217/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#217" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">52 КК України</a> встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, є конфіскація майна.
		Відповідно до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_245/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#245" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 59 цього Кодексу</a> покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">Кримінального кодексу</a>.
		Під корисливими спонуканнями, слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
		Таким чином, з системного аналізу зазначених норм слідує, що вирішуючи питання щодо призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.
		Із формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за попередньою змовою між собою, незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ-21130-120-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спричинивши потерпілому ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду в розмірі                    85258,73 гривень. Після чого, ОСОБА_2 шляхом підпалу, вказаний транспортний засіб знищено.
		З урахуванням зазначеного, враховуючи те, що злочин вчинено тяжкий, однак наявність корисливого мотиву при кваліфікації дій за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a> ОСОБА_2 органом досудового розслідування інкриміновано не було, а суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, тому апеляційний суд правильно виключив додаткове покарання останньому у виді конфіскації майна.
		Помилкове посилання суду апеляційної інстанції на те, що конфіскація майна є безальтернативним додатковим покаранням, передбаченим санкцією ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a>, не є підставою для скасування чи зміни судового рішення.
		Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого з підстав, викладених у ній.
		Згідно з ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 433 КПК України</a> суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
		Як вбачається з матеріалів провадження, суд розглядаючи справу в межах пред`явленого обвинувачення, кваліфікував дії засудженого ОСОБА_3 за                    ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a> за обставин викладених у вироку,але при призначенні покарання останньому, не правильно застосував закон про кримінальну відповідальність в частині призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки в злочинних діях ОСОБА_3 щодо незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_1 , вчиненими у співучасті, корисливого мотиву не встановлено.
		При призначенні судом першої інстанції засудженому ОСОБА_3 остаточного покарання на підставі ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК України</a>, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, додаткового покарання у виді конфіскації майна, призначеного за попереднім вироком, судом приєднано не було.
		За наведених обставин, судові рішення щодо ОСОБА_3 підлягають зміні у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Керуючись ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">433</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3194/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3194" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">434</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3203/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3203" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">436</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3226/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3226" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">441</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3229/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3229" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">442 КПК України</a>, суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 6 серпня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2020 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни. 
		На підставі ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3191/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#3191" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 433 КПК України</a>, вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 6 серпня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2020 року щодо ОСОБА_3 змінити. 
		Виключити із судових рішень, призначене ОСОБА_3 додаткове покарання за              ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 289 КК України</a> у виді конфіскації всього майна, що є його власністю.
		Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 6 серпня 2019 року за ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_908943/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#908943" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">289</a>, ч. 4 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">70 КК України</a>, до покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
		В решті судові рішення залишити без зміни.   
		Постановаєостаточноюіоскарженнюнепідлягає.
		Судді:
		 
		 
		С.І. Кравченко                                   Н.В. Білик                                         В.І. Остапук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...