Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/2523/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2020. Зареєстровано: 20.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2020.
Дата набрання законної сили: 20.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/464/327/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140070000801

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/2523/20
		пр.№ 1-кп/464/327/20 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18.09.2020 року                                  м.Львів
		Сихівський районний суд м.Львова
		головуючий суддя ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 464/2523/20, внесене 07.05.20. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140070000801, відносно 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, невійськовозобов`язаного, не працює, має судимість  вироком Сихівського районного суду м.Львова від 04.07.19. за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, покарання не відбув, -
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
		де сторонами виступають з боку:
		обвинувачення  прокурор ОСОБА_4 ;
		захисту - обвинувачений ОСОБА_3 , -
		   учасник провадження представникпотерпілого ПП «Мережа-СервісЛьвів» ОСОБА_5  (подав заяви про розгляд провадження у його відсутності та незапереченням в порядку ч.3 ст.349 КПК України);
		 
		 
		 
		з участю: прокурора та обвинуваченого, -
		 
		                 в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_3 06 травня 2020 року о 16.30 год. з торгового стелажа ТЦ «Близенько» по вулСтрийська,61 у м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав майно ПП «Мережа-Сервіс Львів» № 75, а саме: 4 плитки шоколаду «Корона Макс Фан» молочний мармелад печиво карамель вагою 160 г вартістю 27,89 грн кожна, дві пачки масла «Селянське» солодко вершкове вагою 200 г вартістю 33,15 грн кожна, дві пачки масла «Молокія» вагою 200 г вартістю 34 грн кожна, а всього на загальну суму 245,86 грн., - яке заховав у внутрішню кишеню куртки, та, не здійснивши оплату за вказаний товар, вийшов за межі касових боксів і попрямував до виходу супермаркету. Однак, здійснивши всі дії, які вважав необхідними, свого умислу до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником ПП «Мережа-Сервіс Львів» № 75. Такими діями ОСОБА_3 намагався заподіяти потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 245,86 грн.
		Таким чином, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.
		У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Ствердив, що усвідомлював наслідки вчиненого, адже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності і перебував на іспитовому строку. Однак, через скрутне матеріальне становище, відсутність роботи і доходу під час карантину, вирішив викрасти дані продукти харчування для батька, який знаходився у лікарні, сподіваючись, що це ніхто не помітить. Проте при виході з супермаркету був затриманий, а викрадене у подальшому вилучене та повернуте потерпілому. У вчиненому щиро покаявся, ствердив, що більше злочинів не вчинить, просив суд суворо не карати з огляду на те, що сприяв на досудовому слідстві у розслідуванні злочину; розуміє, що вчинив злочин під час випробування і повинен відповідати за скоєне, запевняє, що стане на шлях виправлення. 
		 
		З огляду на те, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, а тому суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглядає справу в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
		 
		 
		 
		Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, так як він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно. 
		 
		Відповідно до ч.2 ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
		При призначенніпокарання обвинуваченому на підставі ст.ст.65-67КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно ізст.12 КК України, є нетяжкимзлочином противласності,особу обвинуваченого,який,незважаючи напогашену судимість,все жтаки неодноразовопритягався докримінальної відповідальності, маєсудимість,вчинив новийзлочив підчас випробуваннячерез 10місяців післяухвалення вироку; непрацює,неодружений,не маєна утриманніосіб; маєпостійне місцепроживання,де мешкаєз батьком,який,зі слівобвинуваченого,є особоюз інвалідністюП групита отримуєпенсію понад2000грн;за якимхарактеризується позитивно,наявність соціальних зв*язків; має хронічне захворювання (зі слів гепатит С); під наглядом в наркологічному диспансері не перебуває, проте перебував на обліку в лікаря-психіатра до 13.05.19. з приводу розладу особистості по нестійкому типу, за висновком судово-психіатричного експерта № 211 від 14.05.20. обвинувачений психічною хворобою не страждає і може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що було і в період ікримінаованих йому дій; щиро сльозно розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину, належну поведінку під час судового слідства, що є обставинами, які пом`якшують покарання; обтяжуючих не встановлено; приймаючи до відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченого,за якоюризик вчиненняним повторногокримінального правопорушенняоцінюється яквисокий,а небезпекидля суспільства- середній,-  відповіднодо принципуіндивідуалізації покарання,суд дійшоввисновку пронеобхідність призначення ОСОБА_3 покарання вмежах санкціїстатті,за якоюкваліфіковано йогодії,-ч.2ст.15, ч.2ст.185КК України  арешт строком три місяці (з урахуванням правил частин 3 ст.ст.60, 68 КК України). Саме такий вид покарання, який полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції від суспільства, та його розмір  мінімальний  арешт на строк три місяці з урахуванням, що обвинувачений тривалий час не працює, постійного доходу не має, неусвідомлення ним довіри суду за попереднім вироком, який застосував ст.75 КК України при призначенні покарання, що свідчить про антисоціальну поведінку обвинуваченого, спрямовану на продовження злочинних діянь; з урахуванням переліку (продукти харчування) та вартості викраденого  245,86 грн. та значимості розміру такого для юридичної особи, яке фактично не вибуло з володіння останнього; - є необхідними і достатніми для виправлення засудженого і попередження ним нових злочинів, інший, більш м`який вид покарання, з урахуванням особи засудженого, не відповідатиме меті покарання. 
		З урахуванням того, що засуджений після постановлення вироку Сихівським районним судом м.Львова від 04.07.19. і до повного відбуття покарання вчинив інкримінований йому злочин, суд вважає необхідним до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком  два роки позбавлення волі, з дотриманням правил ч.1 ст.72 КК України та положень ч.4 ст.71 КК України, де остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно визначивши покарання позбавлення волі на строк два роки три місяці.
		Підстав для призначення ОСОБА_3 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі ст.69 КК України, чи застосування ст.75 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, який не став на шлях виправлення та перевиховання, суд не знаходить. Саме такий вид покарання, який полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, та розмір покарання є необхідними і достатніми для виправлення засудженого і попередження ним нових злочинів. 
		 
		Ухвалюючи вирок,суд відповіднодо ст.368КПК Українизобов*язанийвирішити питаннящодо того,що належитьвчинити змайном,на якенакладено арешт,речовими доказамиі документами; накого маютьбути покладеніпроцесуальні витратиі вякому розмірі;як вчинитиіз заходамизабезпечення кримінальногопровадження. 
		Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались, процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.
		Так, постановами слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області від: 12.05.20. у кримінальному провадженні компакт-диск з відеозаписом злочину визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження, відтак такий слід залишити при ньому; та від 07.05.20.  продукти харчування, що передані під розписку представнику потерпілого, слід залишити по приналежності. 
		Оскільки під час підготовчого провадження, як і в подальшому під час розгляду справи, клопотань про обрання запобіжного заходу обвинуваченому не надходило та такий не застосовувався, враховуючи належну процесуальну поведінку останнього, відсутні підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу. 
		 
		   Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 532 КПК України, 
		 
		 
		 
		у х в а л и в:
		 
		 
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання арешт на строк три місяці.
		На підставіст.71 КК України ОСОБА_3 до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 04 липня 2019 року два роки позбавлення волі та остаточно ОСОБА_3 призначити покарання позбавлення волі на строк два роки три місяці.  
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу набрання вироком законної сили та фактичного звернення його до виконання.
		 
		    Речовідокази: 1.компакт-диск з відеозаписом злочину, що долучений до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах справи; 2.продукти харчування  залишити по приналежності. 
		   Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		     Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		   
		Головуючий суддя                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...