Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/3245/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2020. Зареєстровано: 23.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: 2/344/2031/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/3245/20 
		Провадження № 2/344/2031/20 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ЗАОЧНЕ
		«22» вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого-судді Шамотайло О.В.
		секретаря Устинської Н.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 127510,49грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору № б/н від 08.02.2011укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 38000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконує свої забов`язання за даним договором, а саме не надає своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Тому суд постановив ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи.
		Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
		Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
		Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		08.02.2011 відповідач уклав вказану вище угоду (а.с. 10) і отримав кредит у розмірі 38000,00грн, що підтверджується копією анкети-заяви. 
		Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Як підтверджується матеріалами справи, банк в повному обсязі виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит.
		Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.5-9) відповідач порушував графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував та внаслідок чого виникла заборгованість. 
		Позивач визначив розмір заборгованості, виходячи з вказаного вище розрахунку, який станом на 09.01.2020 становить 127510,49 грн. та складається з: 77944,76грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00  заборгованості за нарахованими відсотками, 0,00 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 18112,97 грн.  «заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно до ст. 625» (а.с. зв.2), 24904,64 грн.- заборгованість за пенею, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 6048,12 грн. штраф (процентна складова). 
		Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		З цього приводу суд вказує таке.
		В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
		У заяві позичальника від 08 лютого 2011 року не зазначена базова процентна ставка, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача.
		За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
		Відтак слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача 24904,64 грн.- заборгованість за пенею, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 6048,12 грн. штрафу (процентна складова) у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу. 
		Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.
		Вимоги про стягнення процентів у сумі 18112,97 грн., яку позивач визначив, як «заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно до ст. 625», з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не обґрунтував, в розрахунках заборгованості відповідача наданих суду банком, зокрема на сторінках 5-8 така заборгованість і її розрахунок відсутні, а самий розмір вже зазначається у розрахунку на аркуші 9. В той же час згідно до ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання та вказано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України). При цьому позивач не конкретизує до якого саме виду відповідальності за ст. 625 ЦК України слід віднести суму у розмірі 18112,97,28 грн., не деталізує її розрахунок, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.
		Укладений між сторонами кредитний договір від 08.02.2011 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
		При цьому позивач прохає про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 77944,76 грн. (заборгованості за простроченим тілом кредиту). З тверджень позивача у позовній заяві випливає, що фактично отримана сума кредитних коштів відповідачем складає 38000,00 грн.
		Згідно до долученого банком розрахунку заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 77944,76 грн. і є простроченим тілом кредиту. 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 наведено правову позицію про те, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
		Частинами першою- четвертою стататі 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		У силу частини першої статті 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Зі змісту анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг вбачається, що вона не містить будь-яких даних про суму кредиту чи кредитного ліміту. При цьому у позовній заяві зазначено про отримання позичальником кредиту в розмірі 38000,00 грн та право банку змінювати кредитний ліміт (а.с2, перший абзац).
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач користувався картковим рахунком та кредитними коштами, при цьому змінювався кредитний ліміт.
		Сума заборгованості позичальника по тілу кредиту відображена у наданих банком розрахунках. Тобто, вказаними письмовими документами доведено, що відповідач користувався кредитними коштами, що перевищують первісно встановлений ліміт 38000,00 грн., зокрема згідно до розрахунку заборгованості відповідачем періодично проводилося погашення заборгованість за тілом кредиту (колонка 21 розрахунку, а.с. 5-зв.10).
		При цьому прострочене тіло кредиту в сумі 77944,76 грн це фактично отримані позичальником кошти. У випадку неповернення коштів у встановлений законом строк певний платіж з тіла кредиту переноситься до простроченої заборгованості.
		Власного розрахунку заборгованості відповідач не надав та не спростував належними та допустимими доказами розрахунок заборгованості за тілом кредиту та простроченим тілом кредиту, наданий позивачем.
		Наведне узгоджується із правовими висновками Івано-Франківського апеляційного суду, що висловлені у постанові від 02 грудня 2019 року в справі 344/10191/19 провадження № 22-ц/4808/1405/19 за подібними правовідносинами.
		Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника отриманого ним та непогашеного тіла кредиту в розмірі 77944,76грн., а в решті вимог позову слід відмовити.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.
		Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись наведеним та на підставі ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк» ( 01101, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.02.2011в розмірі 77944,76 грн (сімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок чотири гривні 76 коп.) непогашеного тіла кредиту.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк» ( 01101, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1284,91 грн.
		В решті вимог позову  відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя О.В.Шамотайло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...