Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/1839/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.
Дата набрання законної сили: 07.10.2020
Номер судового провадження: 11-кп/4809/730/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018250150000053

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Кропивницький апеляційнийсуд 
		 
		Провадження № 11-кп/4809/730/20         Головуючий у І інстанції:  ОСОБА_1 
		Категорія: ч. 2 ст. 125КК України Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.10.2020 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю: секретаря ОСОБА_5 , 
		      прокурора ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, в режимі відеконференції, кримінальне провадження № 12018250150000053за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні  ОСОБА_9 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 червня 2020 року, яким
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України. уродженець с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з базовою вищою освітою, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, фізична особа-підприємець, голова ГО «Золотоніська громадська організація община циган «Аме Рома», голова ГО «Черкаська обласна громадська організація «Романі Рота», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимий
		засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок) гривень.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 413,85 (чотириста тринадцять гривень 85 копійок) гривень та моральну шкоду у розмірі 10000,00 (десять тисяч 00 гривень) гривень.
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		   Згідно вирокусуду ОСОБА_7 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за таких обставин:
		ОСОБА_7 7 січня 2018 року близько 19.00 год., перебуваючи по вул. Залізняка в м. Золотоноша Черкаської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, а саме ОСОБА_10 , який стояв біля свого подвір`я, наніс останньому тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 5 лютого 2018 року № 05-8-01/52 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		   В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні  ОСОБА_9 просить скасувати вирок районного суду, через невідповідність вироку суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність покарання призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. 
		Ухвалити новий вирок, яким визнати винним  ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк 3 роки. 
		Допитати потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 дослідити протокол проведення слідчого експерименту (т. 1 ас. 236-242), ДВД диск із відеозаписом конфлікту та характеризуючи матеріали. 
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до постанови пленуму Верховного суду України від 26.04.2020 «Про судову практику у справах про хуліганство» хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути порушення громадського порядку, яке насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час не уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі... .
		Допитні під час судового розгляду потерпілі та свідки пояснили, що обвинувачений під час конфлікту в присутності не менше 10 осіб висловлювався нецензурною лайкою, наніс декілька ударів потерпілому, на зауваження працівників поліції не реагував, перебував в стані алкогольного сп`яніння. 
		Відповідно до п. 8 постанови пленуму Верховного суду України від 26.04.2020 «Про судову практику у справах про хуліганство» як опір представнику влади, представникові громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії ч. 3 ст. 296 КК України, слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень, тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов`язок з охорони громадського порядку.
		При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений на зауваження працівників поліції, які намагались припинити незаконні дії останнього, не реагував, відштовхував їх, попри зауваження та стримування, намагався зайти в двір до потерпілого та продовжити наносити удари, відштовхуючи працівників поліції.
		Вказане о підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та диском із відеозаписом конфлікту.
		Крім того, судом першої інстанції переконливо не доведено, чому одні докази покладені в основу вироку, а інші відкинуті або не враховані.
		 
		   Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скаргу захисника слід задовольнити залити без задоволення, з таких підстав.
		 
		   Суд першої інстанції також обґрунтовано визнав  ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, що в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та навів у вироку.
		 
		Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений 
		 ОСОБА_7 зазначив, що чітко обставин події не пам`ятає, оскільки вже пройшов значний проміжок часу. 
		Підтвердив, що подія мала місце 7 січня 2018 року. Близько 18:00 він повернувся додому з церкви та ліг відпочивати, однак через деякий час його розбудила дружина і повідомила, що треба їхати і припинити конфлікт за участю ромів. 
		Коли він приїхав на місце, то побачив ОСОБА_10 , ОСОБА_18 з розбитим лицем, співробітників поліції та багато людей ромської національності. До цього ОСОБА_10 йому неодноразово скаржився на шум у сусіда ОСОБА_19 . Він накричав на людей ромської національності та намагався загнати їх у двір. 
		Потім він побачив, що у ОСОБА_10 щось світиться в руках, підійшов спитати в нього що відбувається, але той його відразу вдарив кулаком у лице. Тоді він вдарив його у відповідь, а ОСОБА_10 вдарив його головою у підборіддя. Вони удвох зчепилися, але їх відразу розтягли. 
		Після цього він побачив, що хтось знімає події на відео, але коли визначив, що то поліцейський, то заспокоївся. Жодного опору працівникам поліції він не чинив, перед собою їх взагалі не бачив, ударів їм не наносив, нецензурною лайкою в їх бік не виражався. 
		Нецензурною лайкою виражався лише у бік ОСОБА_10 . 
		При цьому він у стані алкогольного сп`яніння не перебував. 
		Потім приїхали ще поліцейські з начальником поліції і конфлікт остаточно припинився. 
		Він пропонував ОСОБА_10 примиритися. 
		За результатами конфлікту він також фіксував наявні в нього тілесні ушкодження, писав заяву до поліції. 
		В подальшому ОСОБА_18 і його родину з будинку виселив. 
		Вважає, що виникла ситуація була наслідком його запального характеру та спричинена у відповідь на спрямовану в його бік агресію зі сторони ОСОБА_10 . 
		Просив суворо його не карати.
		 
		Допитаний під час судового розгляду в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що в половині житлового будинку, який належить обвинуваченому ОСОБА_7 , проживав ОСОБА_20 , де 7 січня 2018 року, святкували Різдво Христове з музикою і танцями. 
		Вдень він з дитиною і дружиною виходили з дому погуляти, а коли повернулися ввечері стало ще гірше, гучно грала музика, було дуже шумно. Оскільки він має маленьку дитину, якій на той момент було п`ять місяців, та яку не могли заспокоїти через гучну музику та танці у сусідів, він викликав поліцію. 
		Приблизно через 30 хвилин приїхало двоє поліцейських, зателефонували, попросили вийти та пояснити обставини події. Потім вони пішли в іншу половину будинку, звідки їх випхали роми. 
		Коли він стояв біля хвіртки приїхав обвинувачений ОСОБА_7 , який, на його думку, перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, було чутно запах алкоголю. Вийшовши з машини, обвинувачений ОСОБА_7 підбіг до нього і почав ображати нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою, зокрема вбивством, та наносити тілесні ушкодження, після чого він втратив свідомість і його брат відтяг у двір його домоволодіння. 
		Працівники поліції не могли відтягти обвинуваченого ОСОБА_7 від нього, оскільки він чинив опір, вони просили розійтися. Потім працівники поліції викликали підмогу. 
		Так, працівники поліції стояли біля хвіртки з двох сторін, а він стояв посередині, після чого обвинувачений ОСОБА_7 потяг його рукою на себе та наніс три удари в область голови  два рази правою та один раз лівою рукою, потім він впав обличчям на бетон, після чого були ще удари ногами в область спини (нирок), оскільки він втратив свідомість від ударів, а тому хто бив ногами не бачив. 
		Опритомнів на лавочці, поряд був брат. Свідомість втрачав на декілька хвилин. Після цього працівники поліції відвезли його до лікарні. 
		Спеціальні засоби працівниками поліції до обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувалися. 
		Окрім цього конфлікту ним було ще протягом року звернення до працівників поліції стосовно обвинуваченого. Батько обвинуваченого приходив до нього та просив позабирати заяви, а сам обвинувачений приходив влітку, але щоб врегулювати даний конфлікт мирним шляхом він не намагався.
		 
		Свідок  ОСОБА_11 , в суді першої інстанції пояснила, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_10 7 січня 2018 року близько 20.00 год. вони з чоловіком повернулися додому і почули, що у сусідів відбувається гуляння, а саме гучно грала музика, танці. Вони вирішили зачекати до 22:00 та якщо музику не вимкнуть то викликатимуть поліцію, оскільки вони мають маленьку дитину, яку не могли заспокоїти. 
		На виклик приїхали поліцейські, зателефонували до чоловіка і він вийшов до них. Почався конфлікт між ромами та поліцейськими, роми штовхали поліцейських. 
		Потім під`їхав обвинувачений ОСОБА_7 та різко вийшов з автомобіля. З його зовнішнього вигляду було видно, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, в нього була розстебнута сорочка. Він висловлювався нецензурною лайкою в адресу чоловіка, стрімко кинувся до нього, майже біжучи, та почав погрожувати фізичною розправою. 
		Коли натовп розійшовся, він схопив лівою рукою в області грудей за кофту її чоловіка та двічі його вдарив  правою рукою в ліву частину голови, лівою рукою в праву частину голови в облсть виска. При цьому він ображав його та висловлювався нецензурною лайкою. Чоловік впав, а обвинувачений ОСОБА_7 почав бити його ногами по спині, як м`яч, інші також почали його бити. Від ударів по голові її чоловік не захищався, а коли лежав на землі, то закривав голову від удару. Чоловік втратив свідомість і брат його затягнув у двір. 
		Потім обвинувачений ОСОБА_7 бився з поліцейськими, тягав їх за одяг, його не могли заспокоїти, тримали йому руки. Поліцейських було двоє, пізніше з`явився третій поліцейський. Бійку вона бачила з вікна будинку, а також все чула, оскільки воно було відчинене. Учасниками події були двоє поліцейських, а третій поліцейський лише спостерігав. 
		Після вказаних подій начальник поліції, обвинувачений ОСОБА_7 та її чоловік зайшли до будинку та намагалися вирішити конфлікт мирним шляхом. 
		 
		Свідок  ОСОБА_12 в суді першої інстанції пояснив, що він є братом потерпілого ОСОБА_10 7 січня 2018 року приблизно о 20.00 чи у 21.00 год. до нього зателефонувала дружина брата та повідомила, що у них із сусідами виник конфлікт і вона викликала поліцію. До будинку брата він приїхав через 5 чи 7 хвилин після телефонного дзвінка та побачив велике скупчення людей ромської національності у кількості близько 20 чоловік та двох поліцейських. Брат стояв біля хвіртки свого подвір`я, яка була відчинена. Він безперешкодно пройшов на подвір`я брата і став позаду нього, а дружина брата перебувала у будинку. 
		Приблизно через 10-15 хвилин приїхав обвинувачений ОСОБА_7 , вийшов з автомобіля та пішов у напрямку до будинку брата, який в цей час перебував у себе на подвір`ї. Коли він до нього підійшов, то почав погрожувати. 
		Потім він взяв брата за куртку та наніс йому 4 чи 5 ударів по голові, після чого останній впав на землю. Було нанесено три удари в голову лівою та правою руками. Працівники поліції почали їх розбороняти. 
		При цьому обвинувачений ОСОБА_7 чинив опір поліцейським, а саме штовхав їх, хапав за одяг та продовжував бити брата, який лежав на животі, правою ногою по лівій частині голови в область скроні. Потім він затягнув брата у двір. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 висловлювався в адресу брата нецензурною лайкою, погрожував йому, говорив що його всі дістали, та що він його зараз вб`є. Поліцейським говорив щоб його не чіпали. 
		В результаті у поліцейського ОСОБА_17 була порвана жилетка, а в іншого поліцейського відірваний шеврон, однак що формений одяг порвав саме обвинувачений ОСОБА_7 він не бачив.
		 
		Свідок  ОСОБА_13 в суді першої інстанції пояснив, що 7 січня 2018 року він заступив на добове чергування як інспектор СРПП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області разом з ОСОБА_17 . Близько 20.00 год. надійшло повідомлення, що по вул. Залізняка у м. Золотоноша відбувся конфлікт між сусідами. 
		Прибувши на місце події, зв`язалися із заявником та з`ясували обставини. Потім пішли до сусідів, де перебували особи ромської національності, в яких гучно грала музика, що було чути аж на вулицю. Вийшли на подвір`я і почали розмову, після чого вони зробили музику тихіше. 
		В будинку обвинуваченого ОСОБА_7 не було, був його брат ОСОБА_20 та інші особи. Обвинувачений ОСОБА_7 приїхав пізніше вже після того, як ними було викликано допомогу. Останній був напідпитку. Коли він приїхав, то всі заспокоїлись. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 підійшов до потерпілого ОСОБА_10 і вони говорили, зокрема обвинувачений ОСОБА_7 запитував у потерпілого ОСОБА_10 чого той не подзвонив до нього як зазвичай, на що останній відповів, що дзвонив, але той не брав трубку. 
		В цей момент підійшов ОСОБА_20 та повідомив, що він побитий ОСОБА_10 , після чого між ними почався конфлікт. Обвинувачений ОСОБА_7 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_10 , бив його в область голови, скільки було ударів він не пам`ятає. 
		Чи чинив обвинувачений ОСОБА_7 опір працівникам поліції точно сказати він не може, бо там був натовп. Вони з ОСОБА_17 тримали хвіртку. Обвинуваченого ОСОБА_7 відтягували від потерпілого ОСОБА_10 , той штовхався. 
		Під час цих подій йому вирвали замок на куртці, з приводу чого рапорту та пояснень він не писав. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 в лікарні відмовився від медичного освідування на стан сп`яніння.
		 
		Свідок  ОСОБА_17 в суді першої інстанції пояснив, що ввечері 7 січня 2018 року він перебував на добовому чергуванні як інспектор СРПП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області. До чергової частини надійшло повідомлення, що по вул. Залізняка у м. Золотоноша особи ромської національності порушували тишу. 
		Вони приїхали на місце події, де їм повідомили, що будинок, який знаходиться за вказаною адресою поділений на дві частини, власником однієї частини був ОСОБА_20 . Вони постукали до будинку, вийшло близько 10 чоловік, пояснили причину приїзду. Після цього музику зробили тихіше. 
		Потім власник будинку ОСОБА_20 пішов поспілкуватися до потерпілого ОСОБА_10 , а вони в цей час спілкувалися з іншими громадянами. У потерпілого ОСОБА_10 і ОСОБА_20 виник конфлікт. 
		Потім приїхав обвинувачений ОСОБА_7 і всі заспокоїлися. Йому розповіли про причину конфлікту і він пішов до потерпілого ОСОБА_10 , з яким вони розмовляли через хвіртку, а потім між ними почалася бійка. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 наніс останньому удар кулаком в область голови, а далі розпочалася масова бійка, після чого вони їх розтягли. 
		Згодом приїхала оперативна група. Обвинувачений ОСОБА_7 мав ознаки алкогольного сп`яніння, було чути запах алкоголю, однак особисто йому опору не чинив, фізичної сили до нього не застосовував. 
		Коли розпочалася бійка він його відтягнув від потерпілого ОСОБА_10 , інші тримали хвіртку. Він просив припинити бійку, але обвинувачений ОСОБА_7 не реагував на зауваження, кричав і висловлювався в адресу потерпілого ОСОБА_10 нецензурною лайкою. 
		В ході бійки було вихвачено поліцейську биту та розірвано куртку. Обвинувачений ОСОБА_7 в лікарні відмовився від проходження медичного освідування на стан сп`яніння.
		 
		Свідок  ОСОБА_14 в суді першої інстанції пояснив, що 7 січня 2018 року він перебував у складі слідчої оперативної групи як слідчий. Того вечора надійшло повідомлення з чергової частини про те, що працівники групи швидкого реагування Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області потребують допомоги у зв`язку з конфліктом між громадянином та особами ромської національності. 
		Прибувши на місце події, він побачив, що його колеги ОСОБА_17 та ОСОБА_13 перебували поряд із двором потерпілого ОСОБА_10 , а біля них ще 20-30 осіб ромської національності, між якими відбувався словесний конфлікт. Вони намагалися цей конфлікт владнати та з`ясувати причини його виникнення. 
		З`ясувалося, що він виник між потерпілим ОСОБА_10 та його сусідом ОСОБА_20 , оскільки в останнього того вечора грала гучно музика, яка заважала малій дитині. 
		Потерпілий ОСОБА_10 просив зробити музику тихіше, на що останній не реагував. Потім словесний конфлікт перейшов у бійку між ними. 
		Всі ці обставини стали відомі зі слів учасників конфлікту, оскільки він присутнім там не був. 
		Потім всі вгамувалися коли побачили, що під`їхав обвинувачений ОСОБА_7 , який був з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та поцікавився обставинами конфлікту. Йому повідомили причину і попросили заспокоїти осіб ромської національності. 
		В цей час до обвинуваченого ОСОБА_7 підійшов один із учасників конфлікту та почав говорити з ним ромською мовою. 
		Після цього обвинувачений ОСОБА_7 пішов до двору потерпілого ОСОБА_10 , вони розмовляли, а в подальшому виникла бійка, в ході якої обвинувачений ОСОБА_7 наніс останньому два удари кулаком правої руки в область лівої сторони голови (скроні), удари наносились згори вниз. 
		Працівники поліції тримали хвіртку, а він по ліву сторону відтягував обвинуваченого ОСОБА_7 від потерпілого ОСОБА_10 . При цьому просив заспокоїтися, конкретно прізвище не називав, але мав на увазі обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		В цей час приїхало керівництво поліції. Видимих ушкоджень у потерпілого ОСОБА_10 не було, проте останній скаржився на біль у спині та в області нирок. 
		Особисто йому обвинувачений ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не спричиняв, за формений одяг не хапав, спеціальні засоби ним не застосовувалися, оскільки це заборонено законом при великому скупченні людей. 
		Щодо вчинення неправомірних дій стосовно нього він нічого не писав.
		 
		Свідок  ОСОБА_20 в суді першої інстанції пояснив, що він є троюрідним братом обвинуваченого ОСОБА_7 , про те, що він приїхав з Донбасу і ОСОБА_7 надав йому своє житло для проживання. ОСОБА_10 є його сусідом, з яким у нього склалися неприязні відносини. 
		Того вечора, а саме 7 січня 2018 року, було свято  Різдво Христове, тому до нього прийшли гості святкувати, грала музика, він вживав алкогольні напої. О 19.00 год. до них приїхали працівники поліції і пояснили, що їх викликав сусід ОСОБА_10 , оскільки у них гучно грала музика, та попросили зробити її тихіше. 
		Він пішов до ОСОБА_10 , який перебував у себе на подвір`ї, щоб поговорити, а останній вдарив його та розбив йому ніс. Працівники поліція їх розборонили. 
		Потім приїхав ОСОБА_7 та почав кричати на них, говорив щоб всі розходилися. ОСОБА_10 , перебуваючи у себе на подвір`ї, всі події знімав на телефон. 
		ОСОБА_7 попросив його припинити знімати, у відповідь на що той вдарив його в груди та наніс два удари в обличчя (підборіддя). 
		ОСОБА_7 у відповідь вдарив рукою ОСОБА_10 ззаду по спині і їх відразу розборонили працівники поліції. 
		ОСОБА_10 свідомості не втрачав. ОСОБА_7 неправомірних дій до працівників поліції не вчиняв та виконував вимоги поліцейських.
		 
		Свідок  ОСОБА_21 в суді першої інстанції пояснила, що вона проживає разом з ОСОБА_20 та 5 дітьми.7 січня 2018 року вона перебувала вдома, так як цього дня було свято  Різдво Христове, до них в гості прийшли куми, родичі. Вони святкували, включили музику з телефону неголосно, розмовляли. 
		Згодом приїхали поліцейські та пояснили, що стосовно них від ОСОБА_10 надійшла заява на шум, на що вона заперечила. 
		Потім вони вийшли на двір, а її співмешканець ОСОБА_20 пішов до ОСОБА_10 з`ясовувати чому він їм нічого не сказав, а відразу викликав поліцію. ОСОБА_10 його вдарив та розбив йому ніс, він був ввесь у крові, після чого вони забрали його додому надавати допомогу. 
		Потім приїхав ОСОБА_7 та почав розпитувати, що трапилося, кричав та просив заспокоїтися. ОСОБА_7 пішов розмовляти до ОСОБА_10 , далі вона нічого не бачила, оскільки стояла на вулиці з її чоловіком ОСОБА_20 . 
		З сусідом ОСОБА_10 у них часто виникали конфлікти, він постійно стукав до них в стіну. Бійки вона не бачила, чи чинив ОСОБА_7 опір працівникам поліції вона також не бачила.
		 
		Свідок  ОСОБА_22 в суді першої інстанції пояснила, що він 7 січня 2018 року було свято, а тому вона ввечері прийшла в гості до куми ОСОБА_21 та принесла дітям гостинці. Святкували в будинку, грала музика з телефону, підключеного до колонки. 
		Через 40 хвилин приїхали працівники поліції та повідомили, що від ОСОБА_10 надійшла заява про те, що в них шумно та гучно грає музика. 
		Потім ОСОБА_20 пішов до сусіда ОСОБА_10 , який перебував у себе на подвір`ї, щоб з`ясувати навіщо він викликав поліцію, на що останній у відповідь відразу його вдарив. Після чого ОСОБА_20 завели до будинку та почали прикладати лід до розбитого носу. 
		Потім приїхав ОСОБА_7 і почав розпитувати у них що трапилось. Хто зателефонував йому вона не знає. Конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вона не бачила, оскільки перебувала з дітьми.
		 
		Свідок  ОСОБА_23 в суді першої інстанції пояснила, що вона проживає разом з обвинуваченим ОСОБА_7 7 січня 2018 року вона перебувала вдома. До ОСОБА_7 подзвонив хтось із дітей та попросив щоб він приїхав. 
		Коли вони приїхали, то ОСОБА_7 почав з`ясовувати що трапилося. ОСОБА_20 , який на обличчі мав кров та набряк, розповів йому все як було. 
		Потім ОСОБА_7 пішов до ОСОБА_10 , який перебував у себе на подвір`ї, щоб з`ясувати навіщо той таке зробив. ОСОБА_10 все знімав на телефон, а ОСОБА_7 попросив його припинити зйомку і прибрав його руку, а останній вдарив його в обличчя. Працівники поліції припинили бійку. У ОСОБА_7 на підборідді виникла припухлість, була пом`ята сорочка. 
		При цьому ОСОБА_7 виконував вказівки працівників поліції, з ними не сперечався, не штовхався. ОСОБА_10 свідомості не втрачав. Після конфлікту вони спілкувалися ще близько півгодини;
		 
		Свідок  ОСОБА_24 в суді першої інстанції пояснила, що ввечері 7 січня 2018 року в період часу з 19:00 по 20:00 вона прийшла в гості до ОСОБА_20 . Зайшла в будинок та не встигла роззутися, як постукали в двері, вона відкрила та побачила, що на порозі стояли поліцейські. ОСОБА_20 запитав в них що трапилося. Поліцейські відповіли, що від ОСОБА_10 надійшла заява про те, що в них гучно грає музика. 
		Після цього він пішов до ОСОБА_10 , який стояв у себе в дворі, та запитав в останнього чому він заявив в поліцію, а ОСОБА_10 наніс йому рукою удар та розбив ніс. Всі вийшли на подвір`я, почався "кіпіш". 
		Приїхав ОСОБА_7 , кричав щоб всі розходилися. Вона забрала дітей до свого двору та пішла разом з ними в будинок, оскільки на дворі було холодно і діти плакали. Як події розвивалися в подальшому вона не бачила, оскільки знаходилася в будинку. 
		Через деякий час вона побачила ОСОБА_7 в розірваній сорочці з почервонінням обличчя, під оком був синець, мав місце набряк на підборідді. Щоб ОСОБА_7 чинив опір працівникам поліції вона не бачила. Чула, що останній хотів примиритися з ОСОБА_10 .
		 
		Свідок  ОСОБА_25 в суді першої інстанції пояснила, що 7 січня 2018 року ввечері вона прийшла в гості до ОСОБА_20 , вони сіли за стіл вечеряти, пройшло 15 хвилин як хтось постукав у двері. Прийшли працівники поліції, до яких вийшла ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , а за ними вийшла і вона. ОСОБА_20 запитав хто їх викликав, а вони відповіли що їхній сусід ОСОБА_10 , оскільки в них гучно грала музика. 
		Після цього ОСОБА_20 пішов до ОСОБА_10 , який стояв у себе в дворі, запитавши його навіщо той викликав поліцію, а ОСОБА_10 наніс удар та розбив йому ніс. Почався крик і шум, діти перелякалися. Потім вона зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_7 і попросила щоб він приїхав та заспокоїв їх і розібрався в цій ситуації. 
		Приблизно через 10 хвилин приїхав ОСОБА_7 та пішов до ОСОБА_10 щоб його заспокоїти. ОСОБА_10 знаходився на своєму подвір`ї. Коли до нього підійшов ОСОБА_7 , то ОСОБА_10 вдарив його кулаком в обличчя, тоді ОСОБА_7 вхопив його руками, після чого вони впали в двір. 
		Поліцейські в цей час стояли з двох сторін та намагалися розборонити їх. ОСОБА_7 працівникам поліції опору не чинив, не ображав, нецензурних слів не вживав. ОСОБА_7 хотів примиритися з потерпілим, оскільки вони сусіди.
		 
		Крім данихпоказань свідківта потерпілих,вина ОСОБА_7 підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме:
		Витягом з ЄРДР № 12018250150000053 від 9 січня 2018 року про реєстрацію кримінального провадження у ЄРДР за ч. 3 ст. 296 КК України з фабулою: 7 січня 2018 року за адресою: АДРЕСА_3 , під час конфлікту з невстановленою особою отримав тілесні ушкодження ОСОБА_10 
		(т. 1, а.с. 228);
		Рапортом помічника чергового Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_28 , відповідно до змісту якого 9 січня 2018 року о 14:09 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 9 січня 2018 року о 13:48 до приймального відділення Золотоніської ЦРЛ звернувся за медичною допомогою ОСОБА_10 
		(т. 1, а.с. 229);
		Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), зі змісту якого вбачається, що від ОСОБА_10 прийнято усну заяву про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , що супроводжувалося погрозами фізичною розправою, а саме вбивством шляхом підриву гранати. 
		(т. 1, а.с. 230);
		Рапортом помічника чергового Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_29 , відповідно до змісту якого 7 січня 2018 року о 20:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що надійшло повідомлення від ОСОБА_10 про конфлікт з сусідами ромської національності, які постійно шумно себе поводять, на зауваження не реагують та погрожують йому фізичною розправою та вбивством 
		(т. 1, а.с. 231);
		Рапортом помічника чергового Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_29 , відповідно до змісту якого 7 січня 2018 року о 21:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 7 січня 2018 року о 21:39 за адресою: вул. Залізняка, 7, м. Золотоноша відбувається бійка 
		(т. 1, а.с. 232);
		Довідкою приймального відділення Золотоніської ЦРЛ від 8 січня 2018 року про те, що 8 січня 2018 року о 00:20 в приймальне відділення звертався ОСОБА_10 та був оглянутий черговим лікарем, йому поставлено діагноз: забій поперекової ділянки зліва, ЗЧМТ, струс головного мозку; надавалася амбулаторна допомога
		(т. 1, а.с. 233)
		Висновком експерта від 5 лютого 2018 року № 05-8-01/52, відповідно до змісту якого у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя; синці лівої кисті, лівого передпліччя, набряк м`яких тканин, синець лівого плеча, садно, синець черевної стінки. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета чи предметів, не виключено в час, вказаний у постанові, відносяться: травма голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя  до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синці лівої кисті, лівого передпліччя, набряк м`яких тканин, синець лівого плеча, садно, синець черевної стінки  до категорії легких тілесних ушкоджень. Згідно з медичною документацією ОСОБА_10 виставлений діагноз: забій поперекового відділу хребта? Даний діагноз виставлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджений об`єктивними даними, тому згідно з п. 4.6. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховується при оцінці ступеня тяжкості 
		(т. 1, а.с. 234-235);
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 27 березня 2018 року з доданими до нього фототаблицями, де зафіксовано як під час слідчого експерименту у присутності понятих потерпілий ОСОБА_10 показав та розказав як саме та за яких обставин обвинувачений ОСОБА_7 наніс йому тілесні ушкодження 
		(т. 1, а.с. 236-242);
		Висновком експерта від 28 березня 2018 року № 05-8-01/108, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, набряком м`яких тканин, синцями обличчя, голови, саднами обличчя; синці лівої кисті, лівого передпліччя, набряк м`яких тканин, синець лівого плеча, садно, синець черевної стінки. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів, не виключено при обставинах, вказаних у протоколі слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_10 
		(т. 1, а.с. 243-245);
		Заявою потерпілого ОСОБА_10 від 4 квітня 2018 року про долучення до матеріалів кримінального провадження диску з відеозаписом, де зафіксовано нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 
		(т. 1, а.с. 246);
		Протоколом огляду предмету від 18 квітня 2018 року, згідно з яким слідчим Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_30 оглянуто паперовий конверт, при відкритті якого виявлено диск стандарту DVD-RW, на якому мається 1 відео-файл тривалістю 00 хв. 31 с., де зафіксовано конфлікт між особами за адресою: АДРЕСА_1 
		(т. 1, а.с. 247);
		Постановою слідчого Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_30 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18 квітня 2018 року, згідно з якою диск з відеозаписом визнано речовим доказом у кримінальному провадженні 
		(т. 1, а.с. 248);
		Довідкою Золотоніської ЦРЛ від 23 квітня 2018 року № 628, згідно з якою ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні з 8 по 17 січня 2018 року (9 ліжкоднів), вартість якого склала 3056,31 гривень 
		(т. 1, а.с. 249).
		Відеозаписом, який міститься на DVD-RW диску, де зафіксовано як особа, схожа на обвинуваченого ОСОБА_7 , перебуваючи у натовпі осіб ромської національності, агресивно поводиться 
		(т. 2, а.с. 24).
		 
		Проаналізувавши зазначені докази та обставини вчинення злочинів, колегія суддів дійшла висновку, що вказані докази в сукупності беззаперечно вказують на причетність обвинуваченого  ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		 
		Доводи апеляції прокурора про перекваліфікацію дій обвинуваченого  ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 125 КК України на ч. 3 ст. 296 КК України, не можуть бути задоволені за таких підстав. 
		Об`єктивна сторона хуліганства передбачає суспільно-небезпечну дію, що грубо порушує громадський порядок. Діями, що грубо порушують громадський порядок, новий закон визнає тільки ті, що відрізняються особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КАП. Ознакою об`єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об`єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення.
		Об`єктивна сторона хуліганства характеризується сукупністю суб`єктивних і об`єктивних ознак, а не лише однією, навіть суттєвою ознакою. До числа об`єктивних ознак цього злочину слід віднести активні дії публічного характеру, які обумовлені нормативно визначеними способами їх вчинення, специфічними суспільно небезпечними наслідками, причинним зв`язком між діями і злочинними наслідками… Неможливо правильно зрозуміти механізм вчинюваного злочину, не враховуючи того, що він вчинюється людиною, яка переслідує певні цілі та дії в суспільстві серед інших людей Саме зміст об`єктивної сторони хуліганства свідомо визначається діючим суб`єктом відповідно до його уявлень, намірів та цілей, які формуються на основі об`єктивних обставин. У свою чергу, об`єктивна сторона поряд з об`єктом являє собою предметний зміст суб`єктивної сторони злочину.
		Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, Їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. 
		Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов`язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
		Тобто, - об`єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
		Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
		За зовнішнім виявом (набором фактів) хуліганство певним чином схоже на ряд інших діянь, зокрема найбільше на ті з них, які посягають на здоров`я, честь та гідність людини, її майно.
		Однак схожість цих діянь не завжди може бути підставою для визнання їх однаковими (рівнозначними). 
		Правильну кримінально-правову оцінку хуліганства та відмежування його від, зокрема, посягань проти життя і здоров`я людини, а звідси  визначення однаковості чи неоднаковості застосування норми закону про кримінальну відповідальність, належить проводити за сукупністю ознак суспільно небезпечного діяння, які згідно із законом про кримінальну відповідальність охоплюються поняттям склад злочину і визначають діяння як злочинне та кримінально каране.
		В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров`я, крім інших ознак, перебувають об`єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб`єктивної сторони злочину, як його мотив.
		Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.
		Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
		У контексті сказаного слід послатися й на роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», в яких зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. 
		 
		Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.
		 
		Згідно з п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		З інформаційного листа ВССУ від 30 січня 2013 року № 223-192/0/4-13 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм матеріального права щодо кваліфікації хуліганства» вбачається, що при відмежуванні хуліганства від, зокрема, посягань проти життя і здоров`я людини судам необхідно враховувати, що суспільно небезпечне діяння не може бути кваліфіковано як хуліганство за наявності у сукупності таких обставин справи (провадження): 
		1) засуджені і потерпілі між собою були знайомі; 
		2) до злочинного посягання перебували в особистих неприязних стосунках; 
		3) поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самих потерпілих; 
		4) зі змісту протиправних дій кожного із засуджених простежується бажання завдати шкоди власне здоров`ю потерпілих через особисту неприязнь до них.
		Така ж позиція щодо кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого ст. 296 КК України, містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к).
		 
		Як вбачається з пояснень свідків наданих у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 прибув на місце вже коли конфліктна ситуація мала місце. Він був тривалий час знайомий з потерпілим ОСОБА_10 , оскільки вони є сусідами. 
		Тобто, між обвинуваченим та потерпілим існувала особиста неприязнь, яка виникла раніше через незадоволення потерпілого поведінкою брата обвинуваченого, який проживав по сусідству та постійно порушував тишу в будинку, що негативно впливало на спокій малолітньої дитини потерпілого. 
		Усі свідки, які були допитані в суді першої інстанції зазначають про те, що неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_7 були спрямовані на завдання тілесних ушкоджень саме потерпілому ОСОБА_10 .
		При цьому свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , пояснили, що ОСОБА_10 перший вдарив ОСОБА_20 , та у останнього текла кров на обличчі. 
		Аналізуючи пояснення свідків  ОСОБА_13 та ОСОБА_17 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що обвинувачений ОСОБА_7 пошкодив їхній формений одяг коли вони саме відтягували ОСОБА_7 від потерпілого ОСОБА_10 .
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя зазначено «При розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст.62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана, кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Згідно з ч.3 зазначеної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
		Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов`язковою до застосування на території України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		 
		За таких підстав, колегія судді приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_7 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, не містили ознак особливої зухвалості, а конфлікт між обвинуваченим і потерпілим був зумовлений особистою неприязню, яка виникла раптово через сварку, а не бажанням протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність тих обставин, що обвинувачений здійснив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, пов`язане з опором представникові влади, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку.
		Враховуючи наведене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 125 КК України на ч. 3 ст. 296 КК України.
		 
		Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку або перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, не встановлено. Також не встановленого упередженого ставлення суду до обвинуваченого ОСОБА_7 під час розгляду справи. Тому, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника з цього приводу є безпідставною. 
		Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що процесуальні права обвинуваченого та їх реалізація в ході судового розгляду справи були забезпечені та дотримані, і їх істотних порушень, не встановлено.
		 
		Дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що процесуальні права обвинувачених та їх реалізація в ході судового розгляду справи були забезпечені та дотримані, і їх істотних порушень, не встановлено, а тому відсутні підстави для призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції. 
		 
		При призначенніпокарання ОСОБА_7 суд першоїінстанції відповіднодо вимогст.65КК Українисуд першоїінстанції вірноврахував тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,який відноситьсядо категоріїзлочинів невеликої тяжкості,, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має заохочувальні грамоти, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
		При цьому судом першої інстанції враховано досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства також оцінюється як середній, а тому виправлення без обмеження волі на певний строк є можливим.
		   Таким чином на думку апеляційного суду, районний суд обґрунтовано зробив призначив покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у виді штрафу в межах санкції ч.2ст.125КК України,що є необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого. 
		На підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційної скарги прокурора під час апеляційного перегляду, свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
		   Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів -
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні  ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 червня 2020 року стосовно  ОСОБА_7  за ч. 2 ст. 125 КК України, - залишити без змін. 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		Судді:
		ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...