Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17501/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2020. Зареєстровано: 21.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2020.
Дата набрання законної сили: 01.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа № 910/17501/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
		Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.
		за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
		 
		учасники справи:
		боржник - ОСОБА_1 
		представник - адвокат Бойко Є.В. (ордер серії КС №814078 від 01.10.2020)
		кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"
		представник - адвокат Бабенко А.І. (довіреність №622 від 27.12.2019)
		кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
		кредитор - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
		кредитор - ОСОБА_2 
		керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Приходько Юрій Михайлович
		приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович, особисто
		 
		розглянув касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду 
		від 06.07.2020 
		у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Верховець А.А., Отрюх Б.В. 
		та ухвалу Господарського суду міста Києва
		від 27.04.2020
		у складі судді Мандичева Д.В.
		за скаргою  ОСОБА_1 
		на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича
		у справі №910/17501/19
		за заявою  ОСОБА_1 
		про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
		ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
		1. 11.08.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник) звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 07.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/17501/19 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотала про поновлення строку на касаційне оскарження.
		2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/17501/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2020.
		2.1. У зв`язку із запланованою відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/17501/19 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2020.
		3. Ухвалою 31.08.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г. поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №910/17501/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020; призначив розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 01.10.2020 о 10:15.
		4. Кредитор Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович (далі - приватний виконавець Корольов М.А.) подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 
		ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
		5. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/17501/19 за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у якій відкрито ухвалою суду від 23.12.2019; цією ж ухвалою введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Приходька Ю.М.
		6. 04.03.2020 до місцевого суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця, відповідно до якої скаржницею, як боржником, заявлено вимоги про визнання неправомірним Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020, винесеного приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. у виконавчому провадженні №60048546, та про скасування Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020, винесеного приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. у виконавчому провадженні №60048546 (том 5, а.с. 20-46).
		6.1. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що в порушення частини дев`ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" за наслідком проведення третіх електронних торгів з продажу нерухомого майна (квартири) боржника приватним виконавцем не винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, тоді як Акт про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020, який мав бути складений приватним виконавцем після винесення постанови про передачу майна стягувачу, за відсутності такої постанови виконавця не може вважатися підставою для оформлення стягувачем права власності на нерухоме майно, яке реалізовано за наслідком електронних торгів.
		6.2. Скаржниця доводила, що реалізована приватним виконавцем з електронних торгів 03.03.2020 належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1 є предметом обтяження за зобов`язаннями боржника перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитом в іноземній валюті та є єдиним місцем проживання сім`ї боржника; зазначене зумовлювало необхідність застосування до спірних правовідносин пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, введеного в дію 21.10.2019 та чинного на час реалізації цієї квартири на електронних торгах 03.03.2020, та проведення у процедурі неплатоспроможності фізичної особи-боржника реструктуризації боргу ОСОБА_1 перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором в іноземній валюті згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. 
		6.3. ОСОБА_1 зауважила, що за замовленням керуючого реструктуризацією у процедурі її неплатоспроможності 17.01.2020 визначено вартість належної заявниці квартири у розмірі 1 573 410 грн., тоді як спірний об`єкт нерухомості було реалізовано приватним виконавцем з третіх електронних торгів 03.03.2020, як предмет іпотеки, задля задоволення вимог банку-іпотекодержателя на суму 1 045 942, 87 грн.; за таких обставин, заявниця доводила, що ефективним способом задоволення вимог банку до боржника-фізичної особи є реструктуризація її боргів перед кредитором згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
		7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №910/17501/19 розгляд скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. призначено у судовому засіданні на 11.03.2020, яке відкладалось ухвалами суду.
		8. 16.03.2020 до місцевого суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 до скарги на дії приватного виконавця, у яких скаржниця, поряд із доводами, викладеними у скарзі від 04.03.2020, зазначила про введений ухвалою суду від 23.12.2019 у справі №910/17501/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 мораторій на задоволення вимог кредиторів, який поширює дію у тому числі на задоволення банком вимог за рахунок належної їй квартири АДРЕСА_1 ; скаржниця з посиланням на наслідки введення мораторію у справі про її неплатоспроможність відповідно до пункту 2 частини другої статті 121 КУзПБ, зауважила, що вчинення приватним виконавцем дій з реалізації спірної квартири 03.03.2020 з електронних торгів у виконавчому провадженні №60048546 підлягало зупиненню на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
		8.1. Скаржниця аргументувала, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ АБ "Укргазбанк" виникла на підставі кредитного договору в іноземній валюті, а квартира, передана у забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 перед банком, є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, площа квартири становить 75,9 кв.м. Зазначені обставини зумовлюють застосування до спірних правовідносин приписів Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-VII від 03.06.2014, яким заборонено на період його дії звернення стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, що є предметом іпотеки за кредитними зобов`язаннями громадянина України перед кредитними установами-резидентами України згідно з договорами споживчого кредитування в іноземній валюті. Однак, приватним виконавцем 03.03.2020 реалізовано спірну квартиру як житло боржника-позичальника кредитних коштів в іноземний валюті, яку було обтяжено іпотекою банку, в час дії мораторію на звернення стягнення на спірне нерухоме майно.
		8.2. Скаржниця доводила, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачена реалізація предмета іпотеки у виконавчому провадженні, тому приватний виконавець не мав права здійснювати продаж належної ОСОБА_1 квартири, обтяженої іпотекою банку, так як частиною четвертою статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначено процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		8.3. Скаржниця зауважила, що неправомірно складений приватним виконавцем Акт про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 у виконавчому провадженні №60048546 став підставою для проведення реєстрації права власності на спірну квартиру за банком-іпотекодержателем, що порушило право ОСОБА_1 , щодо якої ухвалою суду від 23.12.2019 відкрито провадження у справі №910/17501/19 про неплатоспроможність, на реструктуризацію її боргів з метою відновлення платоспроможності у порядку пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. 
		9. 12.03.2020 керуючий реструктуризацією ОСОБА_1 - арбітражний керуючий Приходько Ю.М. у наданих суду письмових поясненнях доводив неправомірність складеного приватним виконавцем Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 у виконавчому провадженні №60048546 за ціною других електронних торгів, які не відбулися, оскільки частиною дев`ятою статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі якої оспорюваний Акт було складено приватним виконавцем, визначено передачу майна стягувачу виключно за ціною третіх електронних торгів.
		10. 02.04.2020 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. подав відзив на скаргу ОСОБА_1 на його рішення щодо складення Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 у виконавчому провадженні №60048546 з виконання виконавчого листа №759/13688/15-ц, виданого 31.03.2017 Святошинським районним судом міста Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором №298-Ф/07 від 18.12.2007 на суму 1 029 038, 87 грн. та судового збору на суму 3 654 грн.
		10.1. Приватний виконавець зауважив, що 12.09.2019 ним було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №759/13688/15-ц від 31.03.2017 за №60048546 та в цей же день накладено арешт на спірну квартиру ОСОБА_1 , про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №33212062 від 13.09.2019; за замовленням приватного виконавця суб`єктом оціночної діяльності здійснено незалежну оцінку нерухомого майна боржника та визначено вартість спірної квартири у розмірі 926 815 грн. станом на 24.09.2019; продаж предмета іпотеки у виконавчому провадженні з електронних торгів розпочато 20.11.2019 за ціною продажу 926 815 грн., однак торги не відбулися, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів; повторні електронні торги з продажу спірної квартири призначено на 03.01.2020 за ціною 741 452 грн.
		10.2. Приватний виконавець аргументував, що ним було враховано обставини відкриття відносно ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні №60048546, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 провадження у справі про неплатоспроможність №910/17501/19 та введення цією ухвалою суду мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника; приватним виконавцем 28.12.2019 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та в цей же день, 28.12.2019, у порядку статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" направлено на адресу ДП "СЕТАМ" вимогу про зупинення вчинення виконавчих дій з реалізації належної ОСОБА_1 квартири з електронних торгів, призначених на 03.01.2020; водночас, 11.02.2020 до приватного виконавця надійшло клопотання стягувача - ПАТ АБ "Укргазбанк" про відновлення реалізації предмета іпотеки, що стало підставою для поновлення вчинення виконавчих дій відповідно до постанови приватного виконавця 12.02.2020. 
		10.3. Приватний виконавець зазначив, що відповідно до протоколу №468464 проведення електронних торгів від 03.03.2020, торги не відбулися, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів; 03.03.2020 банк-стягувач звернувся до приватного виконавця із заявою щодо залишення за собою нереалізованого з електронних торгів 03.03.2020 майна боржника - квартири АДРЕСА_1 , на підставі статті 49 Закону України "Про іпотеку". Приватний виконавець зауважив, що видача ним Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020, на підставі якого стягувачем залишено за собою предмет іпотеки за початковою вартістю других електронних торгів шляхом заліку свої забезпечених вимог у рахунок вартості майна на суму 741 452 грн., відповідає визначеному статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядку реалізації майна, на яке звернено стягнення, тому відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на його рішення щодо складення оспорюваного Акта від 03.03.2020.
		11. 06.04.2020 банк-іпотекодержатель - ПАТ АБ "Укргазбанк" подало заперечення на скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця, у яких доводив законність дій приватного виконавця Корольова М.А. у виконавчому провадженні №60048546 та з посиланням на положення статей 47, 49 Закону України "Про іпотеку" та статей 18, 48, 51, 61 Закону України "Про виконавче провадження" зауважив, що приватним виконавцем дотримано процедуру реалізації спірної квартири боржника з електронних торгів та належно оформлено результати продажу предмета іпотеки у виконавчому провадженні.
		12. 27.04.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги від 04.03.2020 на рішення приватного виконавця, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про витребування доказів.
		12.1. Місцевим судом встановлено, що у відкритому 12.09.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. виконавчому провадженні №60048546 про примусове виконання виконавчого листа №759/13688/15-ц від 31.03.2017 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором на суму 1 045 942, 87 грн. вчинялися такі дії:
		- 12.09.2019 винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 , в порядку статті 56 Закону України "Про виконавче провадження";
		- 23.09.2019 постановою на виконання вимог статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" призначено суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для виготовлення письмового звіту про визначення вартості описаного та арештованого майна боржника;
		- 08.10.2019 суб`єктом оціночної діяльності надано приватному виконавцю звіт про проведення незалежної оцінки нерухомого майна боржника (спірної квартири) з визначенням його ринкової вартості станом на 24.09.2019 на суму 926 815 грн.;
		- 08.10.2019 копію висновку про вартість квартири АДРЕСА_1 приватним виконавцем направлено сторонам виконавчого провадження відповідно до вимог частини п`ятої статті 57 цього Закону;
		- 15.10.2019 в порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем направлено на адресу ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію описаного та арештованого майна боржника - квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності;
		- 04.11.2019 на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення ДП "СЕТАМ" від 23.10.2019 за №1129517-18-18 про те, що 20.11.219 о 09 год. 00 хв. відбудуться електронні торги з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 за початковою вартістю 926 815 грн.;
		- 20.11.2019 електронні торги не відбулися, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що ДП "СЕТАМ" складено протокол №446335;
		- 16.12.2019 на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення ДП "СЕТАМ" від 09.12.2019 за №12765/17-18-18 про те, що 03.01.2020 о 09 год. 00 хв. відбудуться електронні торги з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 за початковою вартістю 741 452 грн.;
		- 28.12.2019 приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60048546 на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", зважаючи на обставини відкриття ухвалою суду 23.12.2019 провадження у справі №910/17501/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні;
		- 28.12.2019 приватним виконавцем відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" на адресу ДП "СЕТАМ" направлено вимогу про зупинення вчинення виконавчих дій щодо реалізації на електронних торгах спірної квартири;
		- 12.02.2020 на підставі клопотання стягувача 11.02.2020 про відновлення реалізації предмета іпотеки приватним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження №60048546 та відновлено реалізацію спірної квартири;
		- 03.03.2020 ДП "СЕТАМ" складено протокол №468464 проведення електронних торгів від 03.03.2020, відповідно якого торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників аукціону;
		- 03.03.2020 стягувач - ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до приватного виконавця із заявою щодо залишення за собою нереалізованого майна боржника у порядку, передбаченому статтею 49 Закону України "Про іпотеку"; 
		- 03.03.2020 приватним виконавцем сформовано Акт про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого стягувачем залишено за собою предмет іпотеки за початковою ціною других електронних торгів, шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна в розмірі 741 452 грн.
		12.2. Місцевий суд встановив, що скарга ОСОБА_1 (з урахуванням доповнень) обґрунтована тим, що приватним виконавцем у порушення вимог частини дев`ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" не винесено Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, тому Акт про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 не є підставою для подальшого оформлення ПАТ АБ "Укргазбанк" права власності на спірну квартиру, що належала ОСОБА_1 . 
		Також, скаржниця доводила неправомірність складеного приватним виконавцем Акта від 03.03.2020, оскільки майно може передаватись стягувачу тільки після проведення третіх електронних торгів, тоді як майно передано стягувачу за початковою вартістю других електронних торгів, які не відбулися.
		Спростовуючи доводи скаржниці, місцевий суд, з посиланням на частини першу, п`яту, дев`яту статті 61, частину сьому статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", статтю 41, частину першу, другу статті 49 Закону України "Про іпотеку", зазначив, що іпотекодержатель ПАТ АБ "Укргазбанк" скористався своїм правом, передбаченим частиною другою статті 49 Закону України "Про іпотеку", звернувшись із заявою до приватного виконавця Корольова М.А., та придбав предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Водночас, складений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. 03.03.2020 Акт про реалізацію предмета іпотеки, відповідає вимогам статей 47, 49 Закону України "Про іпотеку".
		За огляду на таке, місцевий суд відмовив ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні №60048546) у задоволенні скарги на рішення приватного виконавця.
		12.3. Розглянувши клопотання ОСОБА_1 15.04.2020 про витребування доказів у ПАТ АБ "Укргазбанк", місцевий суд, керуючись приписами статей 13 (частини перша, третя), 14 (частина перша), 73 (частина перша), 74 (частина четверта), 81 (частини перша, друга, четверта), не вбачав підстав для його задоволення з огляду на обставини, викладені скаржницею у зазначеному клопотанні, а також зважаючи на інформацію, про необхідність витребування якої зазначено у такому клопотанні.
		Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення 
		13. 06.07.2020 постановою Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/17501/19 залишив без змін.
		13.1. Апеляційний суд, за наслідком апеляційного перегляду справи, погодився з висновками місцевого суду про розгляд скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця та не вбачав порушень статей 51, 61 Закону України "Про виконавче провадження" та статей 41, 47, 49 Закону України "Про іпотеку" у діях приватного виконавця Корольова М.А. щодо складення Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 та передачу спірної квартири ОСОБА_1 , як предмета іпотеки, ПАТ АБ "Укргазбанк", як іпотекодержателю, на погашення заборгованості за кредитом за початковою вартістю других електронних торгів, шляхом заліку забезпечених вимог банку до боржника в рахунок ціни майна 741 452 грн.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
		Доводи скаржниці ( ОСОБА_1 , боржник у справі)
		14. Скаржниця доводила, що при прийнятті оскаржуваних ухвали 27.04.2020 та постанови 06.07.2020 місцевий та апеляційний суди не застосували до спірних правовідносин положення КУзПБ (статті 41, 121), що визначають наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, фізичної особи, відносно якої відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (пункт 2 частини другої статті 121 КУзПБ), а саме обов`язок приватного виконавця зупинити на час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, за винятком випадків, коли виконавче провадження перебуває на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум. 
		Скаржниця зауважила, що другі електронні торги 03.03.2020 не відбулися, тому з урахуванням обставин відкриття Господарським судом міста Києва ухвалою 23.12.2019 провадження у справі №910/17501/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні №60048546, виконавчі дії з реалізації належної їй на праві власності квартири, обтяженої іпотекою ПАТ АБ "Укргазбанк", підлягали зупиненню приватним виконавцем на час дії мораторію згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
		На підтвердження своїх доводів у цій частині скаржниця зіслалася на правові висновки у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №924/1389/13 про те, що дія мораторію та заборона реалізації майна не поширюються на складені у виконавчому провадженні з реалізації майна боржника Постанову та Акт про реалізацію нерухомого майна лише у разі, якщо їх винесено (складено) виконавцем до порушення щодо боржника у виконавчому провадженні справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів такого боржника.
		15. Скаржниця доводила неповноту з`ясування судами обставин справи та неврахування при розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця встановлених рішенням суду від 24.11.2015 у цивільній справі №759/13688/15 преюдиційних обставин наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті (долар США), що зумовлює застосування до спірних правовідносин при наданні оцінки правомірності діям приватного виконавця щодо винесення 03.03.2020 Акта про реалізацію нерухомого майна, яким є квартира, що використовується як місце постійного проживання ОСОБА_1 як боржником за кредитом в іноземній валюті, положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
		16. Скаржниця зауважила на недотриманні процедури реалізації її квартири у виконавчому провадженні, так як нерухоме майно, як предмет іпотеки, може бути передано стягувачу-іпотекодержателю тільки після проведення третіх електронних торгів, тоді як у виконавчому провадженні №60048546 треті електронні торги з продажу спірної квартири ОСОБА_1 не було проведено.
		17. Скаржниця аргументувала невідповідністю дій приватного виконавця щодо підписання Акта про реалізацію нерухомого майна 03.03.2020, відповідно до якого спірна квартира передається у власність банку-іпотекодержателя з подальшою реєстрацією права власності банку на зазначене в Акті нерухоме майно, оскільки способи звернення стягнення на предмет іпотеки визначені статтею 41 Закону України "Про іпотеку", а в силу частини другої статті 49 цього Закону банк-іпотекодержатель не мав права на придбання спірної квартири боржника, як предмета іпотеки, за початковою ціною других електронних торгів.
		18. Скаржниця доводила, що висновки судів про правомірність дій приватного виконавця з передачі у власність банку-іпотекодержателя нерухомого майна, яке було предметом іпотеки та арештовано у виконавчому провадженні №60048546, за наявності у божника іншого нерухомого майна (земельної ділянки, площею 0,1506 га у селі Шпитьки, Києво-Святошинського району Київської області), а також заборгованості перед третіми особами (кредиторами), що підтверджується ухвалою попереднього засідання місцевого суду 24.02.2020 у цій справі, не узгоджуються з висновками Верховного Суду України у постанові від 18.11.2015 у справі №6-28цс15 про те, що нормами Закону України "Про виконавче провадження" передбачено можливість передачі на реалізацію предмета іпотеки під час примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості на користь іпотекодержателя за умов відсутності у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення, та наявності у боржника заборгованості виключно перед стягувачем-іпотекодержателем.
		19. Скаржниця зауважила, що в силу частини дев`ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване з електронних торгів майно боржника, виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт; майно передається стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на майно боржника, реалізоване у виконавчому провадженні.
		На підтвердження своїх доводів у цій частині скаржниця зіслалася на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 у справі №330/2092/18.
		20. Скаржниця доводила, що судами попередніх інстанцій зроблено помилкові висновки про дотримання приватним виконавцем процедури реалізації спірної квартири у виконавчому провадженні на погашення заборгованості боржника перед банком, так як у порушення вимог частини шостої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець не пропонував стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізованого нерухомого майна боржника з електронних торгів 03.03.2020, тоді як стягувач з власної ініціативи звернувся до приватного виконавця з наміром набути у власність спірну квартиру за початковою вартістю її продажу з других електронних торгів. Складення Акта про реалізацію нерухомого майна 03.03.2020 без попереднього винесення приватним виконавцем Постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості за кредитом не відповідає визначеній частиною дев`ятою статті 61 цього Закону процедурі реалізації майна, на яке звернено стягнення у виконавчому провадженні, та не може бути підставою для подальшого оформлення банком-іпотекодержателем права власності на спірне нерухоме майно.
		Доводи інших учасників справи
		21. ПАТ АБ "Укргазбанк" у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечувало проти доводів боржника про допущені приватним виконавцем порушення під час процедури реалізації спірної квартири у виконавчому провадженні та зауважило, що інформацію про реалізацію спірного нерухомого майна з електронних торгів було оприлюднено до дня введення ухвалою 23.12.2019 мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 , тому квартира боржника вже перебувала на стадії продажу, що виключає застосування до спірних правовідносин наслідків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 (стаття 121 КУзПБ).
		22. Банк-іпотекодержатель заперечував проти доводів ОСОБА_1 про необхідність застосування до спірних правовідносин положень пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ та Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", мотивуючи тим, що судами правильно встановлено, що з 14.02.2012 відповідно до додаткової угоди №3 до кредитного договору №298-Ф/07 від 18.12.2007, укладеної між ОСОБА_1 та ПАТ АБ "Укргазбанк" сторонами кредитних правовідносин змінено валюту кредиту з долара США на українську гривню. Суд апеляційної інстанції при дослідженні змісту ухвали Апеляційного суду міста Києва 16.02.2016 у справі №759/13688/15-ц за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором правильно встановив, що відповідно до додаткової угоди №3 сторони погодили переведення залишку кредиту у національну валюту України з 14.02.2012, а саме 158 400 доларів США визначено в еквіваленті 931 942, 69 грн. та складено графік погашення боргу. 
		Банк зауважив, що ОСОБА_1 не надала як місцевому, так апеляційному судам допустимих доказів на підтвердження факту постійного проживання нею за адресою місцезнаходження спірного майна. Водночас, банк зазначив, що відмітка про реєстрацію у паспорті не є безумовним та єдиним доказом постійного проживання особи за місцем реєстрації, на підтвердження чого зіслався на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі №483/637/16-ц.
		Банк доводив невідповідність спірної квартири ОСОБА_1 , переданої в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк" вимогам статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", що виключає можливість застосування у спірних правовідносинах дії мораторію на звернення стягнення на належну боржнику квартиру відповідно до положень цього Закону, та зіслався на підтвердження своїх доводів у цій частині на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №369/382/17.
		23. ПАТ АБ "Укргазбанк" доводив наявність у нього, як іпотекодержателя, права залишити за собою предмет іпотеки за його початковою вартістю вже після перших торгів, зарахувавши ціну майна в рахунок погашення своїх вимог до боржника. Таке право передбачено як положеннями статті 49 Закону України "Про іпотеку", так приписами статті 61 Закону України "Про виконавче провадження".
		Банк зауважив, що складений приватним виконавцем у порядку частини дев`ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" Акт про реалізацію предмета іпотеки 03.03.2020 містить дані про те, ким, коли та де проводилися прилюдні торги; підстави, з яких прилюдні торги не відбулися; відомості про документи, що посвідчували право власності боржника на це майно; коротку характеристику майна; найменування та місцезнаходження юридичної особи-покупця, а, відтак, відповідає вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту України №296/5 від 22.02.2012, щодо форми та змісту акта про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.
		24. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. у відзиві на касаційну скаргу доводив правомірність його дій у виконавчому провадженні №60048546 з реалізації спірної квартири ОСОБА_1 із зазначенням доводів, що відповідають доводам ПАТ АБ "Укргазбанк" у відзиві на касаційну скаргу, викладеним у пунктах 21-22 описової частини цієї постанови, та аналогічні доводами приватного виконавця у відзиві на скаргу ОСОБА_1 на його рішення (пункти 10-10.3. описової частини цієї постанови).
		25. Приватний виконавець Корольов М.А., з посиланням на приписи Закону України "Про виконавче провадження" та положення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін`юсту України №2831/5 від 29.09.2016, доводив, що після отримання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (стягувачів у виконавчому провадженні), у разі перебування майна боржника, щодо якого прийнято таке рішення, на примусовій реалізації у межах виконавчого провадження, виконавець має вчинити всі дії, направлені на завершення електронних торгів, оформлення їх результатів, та розподілу стягнутих з боржника коштів. За доводами приватного виконавця, не поширюється дія мораторію на задоволення вимог банку за рахунок продажу предмета іпотеки (спірної квартири боржника), що розпочався до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ухвалою господарського суду від 23.12.2019.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		26. Діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд постанови апеляційного суду та ухвали місцевого суду в межах доводів касаційної скарги згідно з пунктами 14-20 описової частини цієї постанови. 
		А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права, мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
		27. Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця.
		За змістом частин першої, третьої статті 119 КУзПБ вбачається, що питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вирішується господарським судом у підготовчому засіданні, за наслідком якого суд постановляє ухвалу про відкриття або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
		Пунктом 3 частини п`ятої статті 119 КУзПБ визначено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
		28. Поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів визначено частиною першою статті 41 КУзПБ, що вміщена у Книзі третій Кодексу України з процедур банкрутства "Банкрутство юридичних осіб". Однак, цей термін також використовується для розкриття суті поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи чи фізичної особи-підприємця.
		Так, згідно з частиною першою статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
		Строк дії та наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність визначені положеннями статті 121 КУзПБ, як спеціальної норми, що застосовується у процедурі відновлення платоспроможності фізичної особи.
		Відповідно до частини першої статті 121 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться строком на 120 днів з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника.
		Виходячи із цілей та мети КУзПБ щодо відновлення платоспроможності фізичної особи, завданням мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, є забезпечення збереження майнових активів боржника-фізичної особи з метою подальшого задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу, який би забезпечував максимально можливу ціну предмета продажу на ринку у процедурі реструктуризації боргів боржника або у процедурі погашення боргів боржника, що вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом, як судових процедурах, які застосовуються до боржника-фізичної особи (частина друга статті 6 КУзПБ).
		Отже, законодавцем передбачено інститут мораторію у справі про банкрутство юридичної особи (неплатоспроможності фізичної особи/фізичної особи-підприємця) як механізм збереження активів боржника задля їх спрямування під час реалізації щодо боржника передбачених статтею 6 КУзПБ судових процедур на погашення конкурсної маси боржника та забезпечення справедливого балансу між інтересами кредиторів і боржника, а також максимального погашення пасиву боржника за рахунок його активів.
		29. Законодавець імперативно визначив наслідки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 121 КУзПБ) та види зобов`язань боржника, на виконання яких мораторій не поширюється (частина третя статті 121 КУзПБ).
		Так, пунктом 2 частини другої статті 121 КУзПБ передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів чи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
		Отже, законодавцем визначено одним із наслідків введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність зупинення стягнення з боржника-фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж. Таке зупинення стягнення за виконавчими документами оформлюється постановою державного (приватного) виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
		30. За змістом частини четвертої статті 121 КУзПБ вбачається, що задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
		Зазначена норма КУзПБ є спеціальною відносно частини четвертої статті 33 Закону України "Про іпотеку", якою визначено способи звернення стягнення на предмет іпотеки (на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя), та частини сьомої статті 20 Закону України "Про заставу", що передбачає способами звернення стягнення на заставлене майно за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
		Отже, у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо фізичної особи, на рухоме (нерухоме) майно якої звертається стягнення за її зобов`язаннями перед третіми особами, переважному застосуванню підлягають приписи частини четвертої статті 121 КУзПБ щодо задоволення вимог кредиторів (стягувачів) за рахунок заставного майна боржника в межах провадження у справі про неплатоспроможність.
		Винятками із спеціального регулювання порядку задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника згідно з частиною четвертою статті 121 КУзПБ є два випадки: якщо на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність виконавче провадження перебуває на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або майно перебуває на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
		31. При визначенні змісту поняття "стадія продажу майна" (пункт 2 частини другої, частина четверта статті 121 КУзПБ) колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2020 у справі №903/69/18 під час правового аналізу положень частини третьої статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо наслідків введення мораторію на задоволення вимог кредиторів) та статті 49 Закону України "Про іпотеку" (щодо прав та обов`язків іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися).
		Так, у пункті 59 постанови від 14.05.2020 у справі №903/69/18 Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловлено правову позицію про те, що поняття "стадія продажу майна" не включає в себе процедуру придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою вартістю шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (частина перша статті 49 Закону України "Про іпотеку"), оскільки правовим наслідком реалізації іпотекодержателем цього права, визначеного статтею 49 Закону України "Про іпотеку", є не продаж йому предмета іпотеки, а припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання шляхом заліку вимог в рахунок ціни майна. 
		Верховний Суд зауважив, що у такій ситуації, тобто при придбанні у порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку" предмета іпотеки іпотекодержателем, який є забезпеченим кредитором у справі про банкрутство, жодного прояву засад конкуренції, характерної для продажу майна в розумінні положень Закону про банкрутство, немає.
		Залишаючи в силі оскаржувані судові рішення про розгляд у межах справи про банкрутство №903/69/18 та задоволення вимог заяви ліквідатора боржника про визнання протиправними та скасування результатів електронних торгів щодо реалізації нежитлових приміщень боржника, акта про реалізацію предмета іпотеки, виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рішень органу ДВС, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом, та рішення приватного нотаріуса про реєстрацію прав та їх обтяжень з витребуванням спірних нежитлових приміщень у їх набувача за наслідком проведення оспорюваних електронних торгів на користь боржника, Верховний Суд за встановлених судами попередніх інстанцій обставин дійшов висновку, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на спірні правовідносини, а дії осіб щодо здійснення переходу права власності на спірне майно до стягувача є такими, що суперечать вимогам законодавства.
		32. Розглядаючи в межах провадження у справі №910/17501/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 скаргу боржника на рішення приватного виконавця Корольова М.А. щодо складення Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 у виконавчому провадженні №60048546, суди першої та апеляційної інстанцій встановили перелік виконавчих дій, які вчинялись приватним виконавцем під час примусового виконання рішення суду від 31.03.2017 у справі №759/13688/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором №298-Ф/07 від 18.12.2007, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (статті 10, 18, 20, 26, 48, 56, 57, 58), та з`ясували, що належну боржнику квартиру АДРЕСА_1 виставлено на продаж з електронних торгів через електронний майданчик ДП "СЕТАМ" за заявкою приватного виконавця Корольова М.А. на перших торгах 20.11.2019, які не відбулися за відсутності допущених учасників торгів, та на других торгах, призначених на 03.01.2020. 
		Суди встановили обставини відкриття щодо ОСОБА_1 ухвалою суду 23.12.2019 провадження у справі №910/17501/19 про неплатоспроможність, що стало підставою для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60048546 приватним виконавцем Корольовим М.А. відповідно до постанови 28.12.2019 в порядку пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження". 
		Судами встановлено, що на виконання вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець 28.12.2019 повідомив ДП "СЕТАМ" про зупинення дій з реалізації квартири ОСОБА_1 , зокрема, на електронних торгах 03.01.2020.
		Водночас, суди встановили обставини поновлення приватним виконавцем виконавчих дій у виконавчому провадженні №60048546, зупинених постановою 28.12.2019, за клопотанням стягувача-іпотекодержателя від 11.02.2020 про відновлення реалізації предмета іпотеки (спірної квартири), про що 12.02.2020 приватним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження №60048546 та відновлення реалізації майна.
		33. Колегія суддів зауважує, що законодавцем у пункті 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підставою для зупинення вчинення виконавчих дій відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
		Отже, у пункті 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" міститься відсильна норма до положень спеціального закону, яким визначено порядок застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, а зокрема, до частини другої статті 121 КУзПБ, що передбачає наслідки введення мораторію на задоволення вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи. 
		З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у пунктах 28-30 описової частини цієї постанови, колегія суддів зауважує, що на вимогу ПАТ АБ "Укргазбанк", як іпотекодержателя, щодо погашення ОСОБА_1 , як боржником-позичальником, заборгованості за кредитним договором №298-Ф/07 від 18.12.2007 поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до пункту 2 частини другої статті 121 КУзПБ, а задоволення вимог банку-кредитора за рахунок спірної квартири боржника, як предмета забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність (частина четверта статті 121 КУзПБ).
		Водночас, на спірні правовідносини не поширюються випадки задоволення вимог кредитора-іпотекодержателя за рахунок іпотечного майна поза межами процедури відновлення платоспроможності боржника-фізичної особи, оскільки реалізація ПАТ АБ "Укргазбанк" визначеного статтею 49 Закону України "Про іпотеку" права на проведення заліку своїх вимог до боржника-іпотекодавця за рахунок ціни іпотечного майна за початковою ціною його продажу з електронних торгів у виконавчому провадженні, що має наслідком припинення забезпеченого іпотекою основного (кредитного) зобов`язання, не включає в себе процедуру придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною, тому виняток щодо застосування до кредитора-іпотекодежателя вимог частини четвертої статті 121 КУзПБ у разі "перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж" на спірні правовідносини не поширюється.
		Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.05.2020 у справі №903/69/18 щодо поняття "стадія продажу майна", яке застосовано законодавцем у диспозиціях норм пункту 2 частини другої та частини четвертої статті 121 КУзПБ.
		Місцевий та апеляційний суди, надаючи оцінку діям приватного виконавця щодо винесення 12.02.2020 постанови про поновлення виконавчого провадження №60048546 та відновлення реалізації спірної квартири ОСОБА_1 , щодо якої 23.12.2019 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, не перевірили факту настання обставин, до закінчення строку дії яких було зупинено вчинення виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні постановою приватного виконавця 28.12.2019 (частина перша статті 35 Закону України "Про виконавче провадження"), тобто спливу строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду 23.12.2019 у цій справі.
		34. Верховний Суд зауважує, що судами попередніх інстанцій під час розгляду скарги боржника на рішення приватного виконавця щодо реалізації належної їй квартири, обтяженої іпотекою ПАТ АБ "Укргазбанк" у виконавчому провадженні шляхом передання спірного нерухомого майна банку-іпотекодержателю, не взято до уваги обставин проведення 24.02.2020 попереднього засідання місцевого суду у цій справі, у якому господарський суд розглянув заявлені до ОСОБА_1 вимоги конкурсних кредиторів, у тому числі вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк", які забезпечено майном боржника, а саме спірною квартирою, що була предметом реалізації у виконавчому провадженні №60048546. Вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" визнано на суму 1 355 245, 84 грн., з яких 1 351 041, 84 грн. як вимоги, що забезпечені заставою. Ухвала місцевого суду 24.02.2020 в частині розгляду вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" залишена без змін постановою апеляційного суду 13.07.2020 (том 3, а.с. 258-276).
		Визначення господарським судом розміру вимог банку-іпотекодержателя, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 відповідно до статей 47, 122 КУзПБ, зумовило набуття ПАТ АБ "Укргазбанк" статусу забезпеченого кредитора фізичної особи-боржника та задоволення боржником вимог банку з урахуванням положень КУзПБ.
		Так, положеннями абзацу 2 частини п`ятої статті 121 КУзПБ передбачено, що дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, припиняється після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів.
		Надаючи оцінку діям приватного виконавця щодо складення Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 у виконавчому провадженні №60048546 за встановлених обставин відкриття щодо боржника ( ОСОБА_1 ) провадження у справі про неплатоспроможність ухвалою 23.12.2019 та введення цією ж ухвалою суду мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника-фізичної особи, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували відповідності оформленої Актом від 03.03.2020 процедури задоволення ПАТ АБ "Укргазбанк" вимог до ОСОБА_1 в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку" приписам частин четвертої та п`ятої статті 121 КУзПБ.
		35. Колегія суддів зазначає, що під час здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правилами Книги четвертої КУзПБ судам необхідно враховувати положення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ про те, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
		Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
		Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
		У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково погасив кредит, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується пропорційно до частини кредиту, погашеної боржником.
		36. Приймаючи ухвалу (27.04.2020) та постанову (06.07.2020) про відмову у задоволенні скарги боржника на рішення приватного виконавця, місцевий та апеляційний суди, у порушення статті 14 ГПК України "диспозитивність господарського судочинства", що визначає обов`язок господарських судів розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим до суду в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених цим Кодексом, не надали оцінки доводам ОСОБА_1 , викладеним у скарзі на рішення приватного виконавця від 04.03.2020 та додаткових поясненнях до неї від 16.03.2020, про необхідність застосування до правовідносин, що склалися між банком-іпотекодержателем, і боржником-фізичною особою під час погашення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, зобов`язання за яким забезпечено іпотекою квартири скаржниці, що використовується нею як житло, передбаченої пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ процедури реструктуризації боргу у провадженні у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом (том 5, а.с. 20-21, 101-103).
		37. Верховний Суд, зауважує, що 12.08.2015 набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-VII від 03.06.2014, пунктом 1 якого визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
		- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
		- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
		Абзацом четвертим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., №28, ст. 940; 2015 р., №43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення (21.10.2019) в дію цього Кодексу, а саме з 21.10.2020. 
		Верховний Суд зауважує, що Законом України №895-IX від 16.09.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" внесено зміни до абзацу четвертого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ та пролонговано строк дії Закону України №1304-VII від 03.06.2014 на вісімнадцять місяців з дня введення в дію КУзПБ, а саме до 21.04.2021. 
		Отже, на момент відкриття виконавчого провадження №60048546 та накладення арешту на належну боржнику квартиру АДРЕСА_1 , як предмет іпотеки за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором №298-Ф/07 від 18.12.2007 з повернення кредитних коштів, наданих банком у валюті долар США, відповідно до постанов приватного виконавця від 12.09.2019 і на час розгляду скарги боржника на рішення приватного виконавця щодо складення Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020 місцевим (27.04.2020) та апеляційним (06.07.2020) судами діяв Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-VII від 03.06.2014, яким заборонено на період його дії з 12.08.2015 по 21.10.2020 звернення стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, що є предметом іпотеки за кредитними зобов`язаннями громадянина України перед кредитними установами-резидентами України згідно з договорами споживчого кредитування в іноземній валюті.
		38. З матеріалів справи вбачається, що до заяви з кредиторськими вимогами у справі №910/17501/19 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 банк-іпотекодержатель - ПАТ АБ "Укргазбанк" долучив у належно засвідчених фотокопіях кредитний договір №298-Ф/07 від 18.12.2007 з додатком №1 та додатковими угодами до нього №1 від 16.02.2009, №2 від 30.03.2009 (з додатком до цієї угоди), №3 від 13.02.2012 та договір іпотеки без оформлення заставної від 18.12.2007 з договорами про внесення змін до нього №1 від 30.03.2009 та №2 від 13.02.2012 (том 2, а.с. 60-78).
		Умовами пунктів 1.1., 1.4. кредитного договору №298-Ф/07 від 18.12.2007 банк та позичальник - громадянка України ОСОБА_1  погодили, що предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів у кредит на суму 158 400 доларів США під 12,9% річних на придбання нерухомості - двокімнатної квартири, загальною площею 75,90 кв.м., житловою площею 42,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2  (том 2, а.с. 60).
		Пунктами 1.1., 1.2. договору іпотеки без оформлення заставної від 18.12.2007 сторони погодили, що іпотекодавець ( ОСОБА_1 ) передає іпотекодержателю (ПАТ АБ "Укргазбанк") в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 75,90 кв.м.; предмет іпотеки забезпечує всі вимоги іпотекодержателя (ПАТ АБ "Укргазбанк"), які випливають з кредитного договору №298-Ф/07 від 18.12.2007 (том 2, а.с. 69).
		39. Розглядаючи в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 її вимоги про визнання неправомірним та скасування Акта про реалізацію предмета іпотеки від 03.03.2020, складеного приватним виконавцем Корольовим М.А. у виконавчому провадженні №60048546 за наслідком реалізації спірної квартири боржника, на яку звернено стягнення банком-іпотекодержателем (ПАТ АБ "Укргазбанк"), місцевий та апеляційний суди встановили, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 , як власник квартири, що підтверджується довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.09.2019, яку 25.09.2019 зазначеним органом надано приватному виконавцю.
		Водночас, суди не надали оцінки доводам ОСОБА_1 , викладеним у скарзі від 04.03.2020 та додаткових поясненнях до неї від 16.03.2020, про те, що спірна квартира є єдиним місцем проживання боржника та членів її сім`ї, а також не перевірили обставин наявності у власності ОСОБА_1 іншого нерухомого житлового майна, що може бути використане нею як місце постійного проживання.
		Також, суди не досліджували умов укладених між ПАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_1 кредитного та іпотечного договорів з додатковими угодами до них на предмет відповідності правовідносин, що склалися між сторонами договірних зобов`язань, умовам пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-VII від 03.06.2014 та не спростували доводів скаржниці відповідно до наданих нею додаткових пояснень до скарги щодо реалізації приватним виконавцем належної їй квартири на погашення вимог банку-іпотекодержателя у період дії мораторію на звернення стягнення на спірне нерухоме майно, як таке, що забезпечує зобов`язання боржника за кредитом в іноземній валюті, наданим на споживчі цілі (на придбання спірної квартири).
		40. У рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. 
		Неповнота дослідження місцевим та апеляційним судами обставин справи №910/17501/19 під час розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця та надання оцінки його діям щодо реалізації обтяженої іпотекою ПАТ АБ "Укргазбанк" спірної квартири за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 , щодо якої відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, а також неврахування судами норм спеціального законодавства, яке визначає порядок задоволення вимог кредиторів боржника-фізичної особи у справі про неплатоспроможність (статті 121, 120, 64, 47 КУзПБ), та процедуру реструктуризації заборгованості боржника-фізичної особи за кредитами в іноземній валюті, які забезпечені іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, згідно з планом реструктуризації/мировою угодою з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, та незастосування положень Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", свідчить про суперечність постанови 06.07.2020 та ухвали 27.04.2020 у справі №910/17501/19 загальноприйнятим стандартам правосуддя, згідно з якими правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться (рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984), а обґрунтоване рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).
		А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги 
		41. Доводи скаржниці про передчасність висновків місцевого та апеляційного судів за наслідком розгляду її скарги на дії приватного виконавця про визнання незаконним акту 03.03.2020 про реалізацію предмета іпотеки, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 28-40 мотивувальної частини цієї постанови.
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		42. З огляду на зазначене та наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на відсутність у суду касаційної інстанції повноважень щодо оцінки доказів у справі відповідно до статті 300 ГПК України, вважає правильним скасувати прийняті місцевим та апеляційним судами оскаржувані рішення та направити справу №910/17501/19 на новий розгляд до суду першої інстанції у частині розгляду скарги на дії приватного виконавця про визнання незаконним акту 03.03.2020 про реалізацію предмета іпотеки в іншому складі суду у зазначеній частині для виправлення процесуальних порушень щодо повноти встановлення фактичних обставин справи та виконання вказівок касаційного суду при новому розгляді справи.
		В. Судові витрати 
		43. Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховним Судом не вирішувалось, оскільки розгляд справи по суті не завершено.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 у справі №910/17501/19 скасувати.
		Справу №910/17501/19 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва у частині розгляду скарги на дії приватного виконавця про визнання незаконним акту 03.03.2020 про реалізацію предмета іпотеки в іншому складі суду у зазначеній частині.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                Л.Й. Катеринчук
		Судді                                                                                          О.В. Васьковський
		                                                                                          В.Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...