Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 415/4865/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2020. Зареєстровано: 26.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2020.
Дата набрання законної сили: 30.10.2020
Номер судового провадження: 3/415/1350/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		415/4865/20
		3/415/1350/20
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 жовтня 2020 року                                     місто Лисичанськ
		 
		Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.О., прокурора Каліберди К.С., захисника Бондарєвої В.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська , з повною вищою освітою, працюючого міським головою Лисичанської міської ради Луганської області, пенсіонера, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 
		У С Т А Н О В И В
		Згідно протоколів про адміністративні правопорушення № 30/46, № 30/47, № 30/48, № 30/49:
		«обіймаючи посаду Лисичанського міського голови Луганської області,  ОСОБА_1 як суб`єкт, визначений у підпункті «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія Закону, у приміщенні Лисичанської міської ради (вул. Грушевського, 7, м. Лисичанськ, Луганська обл.), не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про реальний конфлікт інтересів, що виник у зв`язку із необхідністю видання розпорядження від 30.09.2019 № 508 «Про зупинення рішення Лисичанської міської ради Луганської області»;
		«обіймаючи посаду Лисичанського міського голови Луганської області,  ОСОБА_1 як суб`єкт, визначений у підпункті «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія Закону, у приміщенні Лисичанської міської ради (вул. Грушевського, 7, м. Лисичанськ, Луганська обл.), вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видав розпорядження від 30.09.2019 № 508 «Про зупинення рішення Лисичанської міської ради Луганської області»;
		«обіймаючи посаду Лисичанського міського голови Луганської області,  ОСОБА_1 як суб`єкт, визначений у підпункті «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія Закону, у приміщенні Лисичанської міської ради (вул. Грушевського, 7, м. Лисичанськ, Луганська обл.), 28.10.2019 не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про реальний конфлікт інтересів, що виник у зв`язку із необхідністю видання розпорядження від 28.10.2019 № 562 «Про зупинення рішення Лисичанської міської ради Луганської області», яким зупинив рішення сімдесят п`ятої сесії Лисичанської міської ради сьомого скликання від 24.10.2019 «Про надання повноважень»;
		«обіймаючи посаду Лисичанського міського голови Луганської області, ОСОБА_1 як суб`єкт, визначений у підпункті «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія Закону, у приміщенні Лисичанської міської ради (вул. Грушевського, 7, м. Лисичанськ, Луганська обл.), 28.10.2019 вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видав розпорядження від 28.10.2019 № 562 «Про зупинення рішення Лисичанської міської ради Луганської області», яким зупинив рішення сімдесят п`ятої сесії Лисичанської міської ради сьомого скликання від 24.10.2019 «Про надання повноважень».
		У судовому засіданні прокурор Каліберда К.С. надав письмовий висновок, з якого вбачається, що відповідно до постанови Лисичанської міської виборчої комісії Луганської облає 10.11.2015 № 77 за підсумками виборів, які відбулися 25.10.2015 відповідно до Закону України «Про місцеві вибори», ОСОБА_1 зареєстровано обраним Лисичанським міським головою, а тому відповідно до підпункту «б» частини першої статті 3 Закону він є суб`єктом, на якого розповсюджуються вимоги і заборони, встановлені Законом, у тому числі, які передбачено статтею 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень передбачених статтею 172 КУпАП. З вимогами антикорупційного законодавства, в тому числі щодо запобігання врегулювання конфлікту інтересів, ОСОБА_1 належним чином ознайомлений, що підтверджується відомостями, які зазначено у протоколах 73 і 75 сесій Лисичанської міської ради 7 скликання, відповідно до яких ОСОБА_1 в окремих випадках, самостійно заявляв про наявний конфлікт інтересів, не брав участі в обговоренні питання участі під час ухвалення радою відповідного рішення (копії протоколів сесій долучені матеріалів). Наявність у ОСОБА_1 повноважень щодо видання розпоряджень та зупиненим рішень міської ради прямо передбачено пунктом 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень; частиною четвертою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Крім того, відповідно до пунктів 2-3 частини четвертої статті 42 Закону України «Про запобігання корупції» міський голова організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету та підписує рішення ради та її виконавчого комітету. 
		Крім того встановлено, що 18.09.2019 Луганським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі № 360/3919/19 за позовом ОСОБА_1 від 06.09.2019 до Лисичанської міської ради про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов`язання нарахування та стягнення премій, надбавок і матеріальної допомоги за час роботи на посаді Лисичанського міського голови за період січня 2018 року - грудень 2019 року. Таким чином, у провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебував невирішений спір про право між ОСОБА_1 (як фізичною особою) і Лисичанською міською радою. У подальшому, 26.09.2019 на 73 черговій сесій Лисичанської міської ради депутатами прийнято рішення «Про надання повноважень», яким уповноважено секретаря Лисичанської міської ради ОСОБА_2 та начальника відділу юридичної і кадрової роботи Лисичанської міської ради ОСОБА_3 бути представником від імені Лисичанської міської ради в судах всіх інстанцій під час розгляду справи № 360/31919/19 за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, з усіма правами і обов`язками, передбаченими чинним законодавством України для відповідача; надати право підписувати та подавати від імені Лисичанської міської ради відзиви на позов, пояснення та інші заяви і апеляційні та касаційні скарги, одержувати документи, накази, довідки, виконавчі листи. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , діючи в межах наданих законом повноважень, видав розпорядження № 508 від 30.09.2019 «Про зупинення рішень Лисичанської міської ради Луганської області», яким, зокрема, зупинив рішення 73 сесії Лисичанської міської ради сьомого скликання від 26.09.2019 «Про надання повноважень» (п. 1.2 Розпорядження). ОСОБА_1 , як міський голова, мав повноваження на прийняття рішення та підписання вищевказаного розпорядження, проте не повинен був виносити його в частині, що стосується свого приватного інтересу, який полягав у бажанні забезпечити задоволення своїх позовних вимог, викладених у позовній заяві в судовій справі №360/3919/19 за позовом до Лисичанської міської ради, шляхом недопущення до участі у судовій справі осіб, уповноважених Лисичанською міською радою на представництво її прав та інтересів. У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 вступив у суперечність із наданими повноваженнями, які мали виконуватись у публічних інтересах територіальної громади та міської ради, а отже задовольняти інші за змістом потреби, ніж ті, що мав ОСОБА_1 , який прагнув самостійно вирішувати питання щодо видання довіреностей та визначення посадових осіб Лисичанської міської ради, або укладення договорів про надання правової допомоги на представництво прав та інтересів Лисичанської міської ради в судових органах, в тому числі під час розгляду судом його позову до міської ради. У вказаній ситуації наявні три складові, які характеризують реальний конфлікт інтересів, а саме: приватний інтерес, службові повноваження та суперечність між ними, що впливає на неупередженість прийняття рішень, з чого вбачається наявність ознак реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 під час видання вказаного розпорядження.
		Крім того, Лисичанський міський голова ОСОБА_1 в порушення пункту 2 частини першої статті 28 Закону, перебуваючи на посаді, яка не передбачає наявності безпосереднього керівника, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність реального конфлікту інтересів, у зв`язку із прийняттям вказаних розпоряджень.
		Так 24.10.2019 на 75 черговій сесій Лисичанської міської ради депутатами прийнято рішення «Про надання повноважень», згідно якому рада вирішила звернутися до суду з позовом до Лисичанського міського голови ОСОБА_1 щодо укладення ним договору про надання юридичних послуг з адвокатом від імені Лисичанської міської ради Луганської області на представництво інтересів ради в судових органах, уповноваживши на це відділ юридичної та кадрової роботи Лисичанської міської ради бути представником від імені із наданням його посадовим особам права підпису позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг, інших процесуальних документів; зобов`язано начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_4 здійснити оплату судового збору. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , діючи в межах наданих законом повноважень, видав розпорядження № 562 від 28.10.2019 «Про зупинення рішень Лисичанської міської ради Луганської області», яким, зокрема, зупинив рішення 75 сесії Лисичанської міської ради сьомого скликання від 24.10.2019 «Про надання повноважень» (п. 1.4 Розпорядження). ОСОБА_1 , як міський голова, мав повноваження на прийняття рішення та підписання вищевказаного розпорядження, проте не повинен був виносити його в частині, що стосується свого приватного інтересу, який полягав у бажанні уникнути судового процесу між ним та Лисичанською міською радою, який міг спричинити негативні для нього наслідки у вигляді втрати ділової репутації. У даному випадку приватний інтерес ОСОБА_1 вступив у суперечність із наданими повноваженнями, які мали виконуватись у публічних інтересах територіальної громади та міської ради, а отже задовольняти інші за змістом потреби, ніж ті, що мав ОСОБА_1 .. До того ж ОСОБА_1 мав можливість оскаржити вказане рішення Лисичанської міської ради в судовому порядку. У вказаній ситуації наявні три складові, які характеризують реальний конфлікт інтересів, а саме: приватний інтерес, службові повноваження та суперечність між ними, що впливає на неупередженість прийняття рішень, з чого вбачається наявність ознак реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 під час видання вказаного розпорядження.
		Прокурор звертав увагу суду на те, що у випадку незгоди з рішеннями Лисичанської міської ради ОСОБА_1 мав можливість оскаржити їх у судовому порядку як фізична особа (а не міський голова), тим самим він би вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів під час реалізації повноважень міського голови та діяв відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».
		Прокурор вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена частиною першою та другою статті 172-7 КУпАП. Просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами першою і другою статті 172-7 КУпАП та накласти стягнення.
		У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , пояснив що, відповідно до ст. 271 КУпАП, адвокат ОСОБА_5 прийматиме участь у розгляді справи та долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги. Сторона захисту звертала увагу суду на те, що ОСОБА_1 самостійно вжив заходи щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів та виключив будь-яку можливість його приховування, шляхом публічного повідомлення депутатів про його наявність перед початком проведення сесій, крім того своїм розпорядженням зупинив дію рішень сесій Лисичанської міської ради, запропонувавши раді повторно розглянути всі визначені в них питання  інтереси громади, зокрема і питання що стосуються його безпосередньо. 
		Захисник Бондарєва В.В. надала суду письмові пояснення з яких вбачається, що протоколи про адміністративні правопорушення № 30/46, № 30/47, № 30/48, № 30/49, є незаконними та необґрунтованими, складеними з порушеннями ст. 254 та ч. 4 ст. 38 КУпАП. Зазначила, що повноваження міського голови визначено ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР). Згідно із ч. ч. 1,4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР міський голова, крім іншого, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Таким чином, повноважним суб`єктом на прийняття відповідних рішень, віднесених до виключної компетенції міської ради (ст. 26 Закону № 280/97-ВР), є відповідна міська рада. В свою чергу міський голова, в межах наданих законом повноважень, бере участь в прийнятті рішень міської ради, підписує такі рішення або ж зупиняє їх з подальшим внесенням на повторний розгляд. Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
		Згідно із ст. 66 Регламенту Лисичанської міської ради сьомого скликання, затвердженим рішенням міської ради від 22.02.2016 № 7/94, міський голова може в установленому законодавством порядку зупинити дію рішень ради та її виконавчого комітету. Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження. Таким чином, повноваження міського голови щодо зупинення рішення міської ради пов`язані з процедурою набрання чинності актів саме ради, як рішень суб`єкта владних повноважень, у віднесених до її повноважень питаннях і не пов`язані з реалізацією безпосередньо міським головою визначених законом владних управлінських функцій. При цьому, необґрунтованість чи недостатня обґрунтованість зауважень міського голови щодо рішення ради не може характеризувати його як протиправне і уможливлювати його оскарження та скасування в судовому порядку, а відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР може бути підставою для їх відхилення та підтвердження радою раніше прийнятого рішення. ОСОБА_1 правомірно діючи в порядку ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, зупинив дію рішень міської ради і запропонував раді повторно розглянути визначені в них питання, навівши при цьому свої зауваження з відповідними обґрунтуваннями. Враховуючи, що міський голова не наділений повноваженнями вирішення питань, віднесених до виключної компетенції міської ради (ст. 26 Закону № 280/97-ВР), за своїм змістом зауваження щодо рішень міської ради не створюють для визначних у них осіб прав та обов`язків, тому розпорядження міського голови про зупинення дії рішень міської ради не відповідає поняттю нормативного чи індивідуального акту і, відповідно, не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
		Отже, оскільки розпорядження міського голови від 30.09.2019 № 508 та від 28.10.2019 № 562 не є адміністративними актами, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а є лише проміжними документами, які передують прийняттю міською радою відповідних рішень на її пленарному засіданні, то у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		З об`єктивної сторони правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, характеризується умислом. У ОСОБА_1 не було умислу, навпаки він діяв на виконання наданих йому Законом № 280/97-ВР повноважень. Передбачена законом можливість «ветування» рішення органу місцевого самоврядування не відносить міського голову до числа учасників визначених у рішеннях ради правовідносин, не характеризує його зауваження щодо рішення міської ради як рішення у сфері регулювання визначених у них відносин. За змістом закону в разі не підтвердження радою за наслідками повторного розгляду свого попереднього рішення, особи, прав яких стосується таке рішення, вправі оскаржити відповідне рішення ради.
		26.09.2019, 73 сесією Лисичанської міської ради Луганської області 7 скликання було прийнято рішення «Про надання повноважень» щодо надання повноважень секретарю Лисичанської міської ради Щеглакову Е.І. та начальнику відділу юридичної та кадрової роботи Лисичанської міської ради ОСОБА_3 бути представниками від імені Лисичанської міської ради в судах всіх інстанції під час розгляду справи №360/3919/19 (далі - Рішення). 30.09.2019 розпорядженням міського голови, на підставі ст. ст. 19, 140 Конституції України, ч. 3 ст. 12, п. 1, 8, 20 ч. 4 ст. 42, ч. ч. 4, 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон), ст. 66 Регламенту та у зв`язку з перевищенням секретарем Лисичанської міської ради ОСОБА_2 своїх службових повноважень відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», та порушення ним Регламенту, вказане Рішення в частині надання повноважень саме секретарю Лисичанської міської ради ОСОБА_2 та начальнику відділу юридичної та кадрової роботи Лисичанської міської ради Шенькарук С.М. зупинено, та внесено на повторний розгляд Лисичанської міської ради Луганської області. 26.09.2019 о 14 год. 04 хв. міський голова ОСОБА_1 відкрив пленарне засідання 73 чергової сесії Лисичанської міської ради, для участі у якій зареєструвалося 27 депутатів із 36. Сесія є правомочною, що зафіксовано програмно-технічним комплексом системи електронного голосування «ВІЧЕ» (далі - ПТК «ВІЧЕ»). Відповідно до статті 12 Регламенту сесія ради є правомочною, якщо в пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. У подальшому, під час пленарного засідання у сесійній залі залишилося 8 депутатів із 36, сесія стала не повноважною, у зв`язку із чим о 15 год. 50 хв. міський голова ОСОБА_1 , керуючись ст. ст. 33, 34 Регламенту, п. 8 ч. 4 ст. 42, ч. 12 ст. 46 Закону, закрив 73 чергову сесію Лисичанської міської ради Луганської області. Це зафіксовано ПТК «ВІЧЕ». О 16 год. 16 хв. секретар Лисичанської міської ради ОСОБА_2 провів повторну реєстрацію депутатів у сесійній залі, під час якої зареєструвалися 19 депутатів, та головуючи на пленарному засіданні, продовжив 73 чергову сесію Лисичанської міської ради, під час якої було прийнято Рішення, яке було підписане секретарем Лисичанської міської ради ОСОБА_2 .. Незважаючи на те, що міський голова ОСОБА_1 , який здійснював повноваження, не знаходився на лікарняному або у відпустці, головував на черговій сесії Лисичанської міської ради Луганської області та прийняв рішення про закриття пленарного засідання, секретар Лисичанської міської ради ОСОБА_2 , перевищуючи свої службові повноваження, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, самовільно поклавши на себе функції головуючого, продовжив вести пленарне засідання 73 чергової сесії Лисичанської міської ради Луганської області, під час якого було прийнято Рішення, яке, не маючи на те повноважень, ОСОБА_2 підписав.
		Крім того, згідно зі ст. 26 Регламенту, проекти рішень з додатками, інші матеріали, які виносяться на розгляд ради, не пізніш як за 10 днів до відкриття сесії подаються до виконавчого органу ради по взаємодії з депутатами, який не пізніш як за один день до їхнього розгляду на засіданнях постійних комісій доводить їх до відома депутатів шляхом надсилання електронною поштою (ч. 2 ст. 26 Регламенту). Проекти рішень, що виносяться на розгляд ради, оприлюднюються їхніми розробниками не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду на сесії ради шляхом розміщення на офіційному веб-сайті міської ради, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти рішень оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч. 3 ст. 26 Регламенту). У даному випадку, в порушення наведених вище норм Регламенту, проект Рішення був підготовлений 19.09.2019 та винесений на розгляд сесії ради 26.09.2019 (пропозиція депутатської групи «За мир та розвиток Лисичанська» від 19.09.2019 № 19-09-1). Строки подання проекту рішення до виконавчого органу ради по взаємодії з депутатами та оприлюднення шляхом розміщення на офіційному веб-сайті міської ради дотримані не були.
		Відповідно до ст. 28 Регламенту виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання, передбачені статтею 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Прийняття Рішення про надання повноважень секретарю міської ради та начальнику відділу юридичної та кадрової роботи бути представниками ради в судах, не передбачено ст.26 Закону. Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Лисичанська міська рада Луганської області є юридичною особою (код ЄДРПОУ 26522196). Пунктом 1 рішення Лисичанської міської ради від 20.12.2018 № 55/854 «Про надання повноважень» уповноважено Лисичанського міського голову Шиліна Сергія Івановича видавати довіреності посадовим особам виконавчих органів Лисичанської міської ради на представництво прав та інтересів Лисичанської міської ради в судових органах, у тому числі на підписання позовних заяв, відзивів на позови, пояснень та інших заяв, апеляційних та касаційних скарг.
		Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Отже, міський голова наділений повноваженнями видавати довіреності на представництво Лисичанської міської ради Луганської області перед третіми особами, визначати зміст, обсяг і строк повноважень представника. Усі вказані обставини у своїй сукупності свідчать про порушення норм Конституції України, Регламенту, вимог законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» при прийнятті Рішення. Враховуючи наведене, вищезазначене рішення міської ради від 26.09.2019 «Про надання повноважень» суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 4, ч. 2 ст. 42, п. п. 3,8 ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. ч. 2, 3 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 34 Регламенту, п. 1 рішення міської ради від 20.12.2018 № 55/854 «Про надання повноважень».
		Встановивши наявність цих порушень під час прийняття радою Рішення, ОСОБА_1 не мав права проігнорувати їх та, в межах наданих Законом повноважень, зупинив дію незаконного Рішення ради. Правомірними є дії, рішення, які не суперечить вимогам права, та не виходить за його межі. Відповідальність особи не може наставати за вчинення правомірних дій.
		Також звертали увагу суду, що розпорядження міського голови про зупинення рішень міської ради та зауваження міського голови не були ні оскаржені, ні скасовані в судовому порядку. Так зване «вето» було накладено міським головою не на все Рішення, а лише в частині надання відповідних повноважень саме секретарю Лисичанської міської ради ОСОБА_2 та начальнику відділу юридичної та кадрової роботи Лисичанської міської ради Шенькарук С.М.. Інтереси Лисичанської міської ради Луганської області у Луганському окружному адміністративному суді у справі № 360/3919/19 представляли керуючий справами (секретар) Савченко Олександр Олександрович, начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності - головний бухгалтер ОСОБА_6 , головний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичної та кадрової роботи ОСОБА_7 , що підтверджується протоколами судових засідань та іншими матеріалами адміністративної справи № 360/3919/19. За результатами розгляду справи Луганським окружним адміністративним судом рішенням від 12.12.2019 року було визнано протиправною бездіяльність Лисичанської міської ради та частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , згодом Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 03.03.2020 року залишив в силі рішення суду першої інстанції у цій частині.
		Крім того, звертали увагу суду, що міською радою у Рішенні, дію якого зупинено лише в частині, не вказано чи визнає міська рада позов ОСОБА_1 чи має заперечення щодо нього, та не надано відповідні повноваження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо визнання чи заперечення проти позовних вимог. У зв`язку з чим, вважають необгрунтованим твердження в адміністративних протоколах, що приватний інтерес ОСОБА_8 полягав у недопущенні до участі у судовій справі № 360/3919/19 осіб зазначених в Рішенні; що у ОСОБА_1 виникла суперечність, яка вплинула на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення про «вето», оскільки розпорядження міського голови від 30.09.2019 № 508 та від 28.10.2019 № 562 не є адміністративними актами, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а є лише проміжними документами, які передують прийняттю міською радою відповідних рішень на її пленарному засіданні, то у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		До того ж міський голова ОСОБА_1 розпорядженнями від 02.10.2019 № 511 та від 05.11.2019 № 577 виніс на повторний розгляд «заветовані» рішення ради, виклавши лише свої зауваження щодо законності цих рішень ради.
		24.10.2019, 75 сесією Лисичанської міської ради Луганської області 7 скликання було прийнято рішення «Про надання повноважень» щодо звернення до суду з позовом до Лисичанського міського голови ОСОБА_1 щодо укладення ним договору про надання юридичних послуг з адвокатом від імені Лисичанської міської ради Луганської області на представництво інтересів ради в судових органах (пункт 1); уповноваження відділу юридичної та кадрової роботи Лисичанської міської ради бути представником від імені Лисичанської міської ради в судах під час розгляду справ за позовом Лисичанської міської ради до Лисичанського міського голови ОСОБА_1 щодо укладення ним договору про надання юридичних послуг з адвокатом; надання посадовим особам відділу юридичної та кадрової роботи права підпису позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг, та інших процесуальних документів по даним справам (пункт 2) (далі - Рішення).
		28.10.2019 розпорядженням міського голови, на підставі ст. ст. 19, 140 Конституції України, п. 1, 8, 20 ч 4 ст. 42, ч. ч. 4, 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон), ст. 66 Регламенту, пункт 2 вказаного Рішення зупинено, та внесено на повторний розгляд Лисичанської міської ради Луганської області. 
		Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Лисичанська міська рада Луганської області є юридичною особою (код ЄДРПОУ 26522196).
		Пунктом 1 рішення Лисичанської міської ради від 20.12.2018 № 55/854 «Про надання повноважень» уповноважено Лисичанського міського голову Шиліна Сергія Івановича видавати довіреності посадовим особам виконавчих органів Лисичанської міської ради на представництво прав та інтересів Лисичанської міської ради в судових органах, у тому числі на підписання позовних заяв, відзивів на позови, пояснень та інших заяв, апеляційних та касаційних скарг.
		Відповідно до частини третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 60 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 62 Цивільного процесуального кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
		Отже, міський голова наділений повноваженнями видавати довіреності на представництво Лисичанської міської ради Луганської області перед третіми особами, визначати зміст, обсяг і строк повноважень представника. Надання зазначених у Рішенні повноважень посадовим особам відділу юридичної та кадрової роботи призвело до потенційного, а при виконанні Рішення неодмінно призведе до реального конфлікту інтересів у цих осіб. Це є прямим порушенням заборон, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Оскільки згідно п. 27 розділу І додатку до розпорядження міського голови від 30.11.2015 № 384 «Про затвердження розподілу обов`язків між міським головою, секретарем міської ради, першим заступником, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконкому», саме міський голова керує роботою цього відділу. Також міський голова визначає розмір щомісячного преміювання службовців відділу юридичної та кадрової роботи.
		Також звертали особливу увагу суду, що пункт 1 рішення міської ради від 24.10.2019 «Про надання повноважень» щодо звернення до суду з позовом до Лисичанського міського голови ОСОБА_1 щодо укладення ним договору про надання юридичних послуг з адвокатом від імені Лисичанської міської ради Луганської області на представництво інтересів ради в судових органах, не було «заветовано» міським головою ОСОБА_1 .. У зв`язку з цим висновки у протоколах про адміністративні правопорушення, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у бажанні уникнути судового процесу між ним та Лисичанською міською радою, який міг спричинити негативні наслідки у вигляді втрати ділової репутації ОСОБА_1 є помилковими, не відповідають дійсності та спростовуються зібраними адміністративними матеріалами.
		Крім того вважають помилковим твердження особи, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення щодо необхідності повідомлення ОСОБА_1 про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів саме НАЗК з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону № 280/97-ВР при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
		Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону № 280/97-ВР на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Як зазначалося вище, розпорядження міського голови від 30.09.2019 № 508 та від 28.10.2019 № 562 не є адміністративними актами, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а є лише проміжними документами, які передують прийняттю міською радою відповідних рішень на її пленарному засіданні, то у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Під час пленарних засідань міської ради на яких розглядалися відповідні питання, ОСОБА_1 публічно повідомляв саме міську раду про конфлікт інтересів та не брав участі у розгляді та прийнятті рішень радою.
		Враховуючи наведене, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, просили суд закрити провадження у справі №415/4865/20 про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.
		Суд, вислухавши думку прокурора, захисника Бондарєвої В.В. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, виходячи з загального принципу достатності та допустимості доказів, приходить до наступних висновків.
		Згідно з ч. 2 ст. 7, ст. 245 та ст. 280 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.
		Статтею 10 КУпАП, встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Крім того, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законах випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Диспозиція частини другої ст. 172-7 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно з приміткою до вказаної статті суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
		Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного закону, до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного закону, зокрема, належать народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
		Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відповідно до абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Закон України «Про запобігання корупції», виділяє два види конфлікту інтересів: потенційний та реальний.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Під реальним конфліктом інтересів Закон визначає суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		У примітці 2 до ст. 172-7 КУпАП, вказано, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів необхідно розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Отже, складовою конфлікту інтересів (реального, потенційного) є приватний інтерес, що в розумінні ст.1 Закону означає будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Таким чином, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених Рішенням № 839 від 29.09.2017 Національного агентства з питань запобігання корупції, можна дійти висновку, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення, вчиненням чи не вчиненням дій під час виконання вказаних повноважень та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
		Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або вчинення чи не вчинення дій, а необхідно безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
		До того ж, у Методичних рекомендаціях щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених Рішенням НАЗК № 839 від 29 вересня 2017 року, підтверджено, що Законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових чи представницьких повноважень.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Повноваження міського голови визначено ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).
		Згідно із ч. ч. 1, 4, 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР, міський голова, крім іншого, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
		Таким чином, повноважним суб`єктом на прийняття відповідних рішень, віднесених до виключної компетенції міської ради (ст. 26 Закону № 280/97-ВР), є відповідна міська рада.
		У свою чергу міський голова, в межах наданих законом повноважень, бере участь у прийнятті рішень міської ради, підписує такі рішення або ж зупиняє їх з подальшим внесенням на повторний розгляд.
		Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
		Згідно із ст. 66 Регламенту Лисичанської міської ради сьомого скликання, затвердженим рішенням міської ради від 22.02.2016 №7/94, міський голова може в установленому законодавством порядку зупинити дію рішень ради та її виконавчого комітету.
		Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
		Таким чином, повноваження міського голови щодо зупинення рішення міської ради пов`язані з процедурою набрання чинності актів саме ради, як рішень суб`єкта владних повноважень, у віднесених до її повноважень питаннях і не пов`язані з реалізацією безпосередньо міським головою визначених законом владних управлінських функцій.
		При цьому, необґрунтованість чи недостатня обґрунтованість зауважень міського голови щодо рішення ради не може характеризувати його як протиправне та уможливлювати його оскарження та скасування в судовому порядку, а відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, може бути підставою для їх відхилення та підтвердження радою раніше прийнятого рішення.
		Отже, ОСОБА_1 правомірно, діючи в порядку ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, зупинив дію рішень міської ради і запропонував раді повторно розглянути визначені в них питання, навівши при цьому свої зауваження з відповідними обґрунтуваннями, а саме дія рішень, які зупиненні розпорядженням голови Лисичанської міської ради Шиліним С.І. були прийняті з порушеннями. Крім того представник відповідача - ОСОБА_7 , якого було обрано на сесії голосуванням після зупинення ОСОБА_1 дії рішення сесії Лисичанської міської ради, для участі у розгляді адміністративної справи № 360/3919/19, заперечував проти позовних вимог останнього та просив відмовити у їх задоволенні. 
		Таким чином, ОСОБА_1 під час зупинення дії рішення не міг заздалегідь знати результати голосування, стосовно обрання представника Лисичанської міської ради для участі у вищезазначеній справі та його позицію щодо заявлених позовних вимог.
		Враховуючи, що міський голова не наділений повноваженнями вирішення питань, віднесених до виключної компетенції міської ради (ст.26 Закону № 280/97-ВР), за своїм змістом зауваження щодо рішень міської ради не створюють для визначних у них осіб прав та обов`язків, тому розпорядження міського голови про зупинення дії рішень міської ради не відповідає поняттю нормативного чи індивідуального акту і, відповідно, не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
		Таким чином, розпорядження міського голови від 30.09.2019 № 508 та від 28.10.2019 № 562 не є адміністративними актами, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а є лише проміжними документами, які передують прийняттю міською радою відповідних рішень на її пленарному засіданні.
		Передбачена законом можливість «ветування» рішення органу місцевого самоврядування не відносить міського голову до числа учасників визначених у рішеннях ради правовідносин, не характеризує його зауваження щодо рішення міської ради як рішення у сфері регулювання визначених у них відносин.
		За змістом закону в разі не підтвердження радою за наслідками повторного розгляду свого попереднього рішення, особи, прав яких стосується таке рішення, вправі оскаржити відповідне рішення ради.
		Щодо неповідомлення ОСОБА_1 про реальний конфлікт інтересів НАЗК, суд зазначає наступне.
		Як встановлено, зокрема із відтвореної і дослідженої у судовому засіданні відеозйомки 73 сесії Лисичанської міської ради, ОСОБА_1 участь у голосуванні не приймав, оскільки сесію закрив.
		У подальшому, під час повторного голосування публічно повідомив депутатів про наявність у нього конфлікту інтересів, що не заперечується і самим прокурором у судовому засіданні.
		Відповідно до положень ст. 29 ЗУ «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
		1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
		2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
		3) обмеження доступу особи до певної інформації;
		4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
		5) переведення особи на іншу посаду;
		6) звільнення особи.
		Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
		Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування. 
		Отже, ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про запобігання корупції», самостійно вжив заходи щодо врегулювання конфлікту інтересів та виключив будь-яку можливість його приховування, шляхом повідомлення депутатів про його наявність.
		Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		З урахуванням наведеного, а також того, що усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачиться на її користь, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, не доведений, тому провадження у справі про адміністративні правопорушення необхідно закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Керуючись ст. ст. 7, 172-7, 245, 247, 251 - 252, 268, 280, 284, 287 - 291 КУпАП, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП  закрити, за відсутності складу адміністративних правопорушень.
		Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її винесення. 
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                          О.В. Шевченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...