Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/17358/14 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2020. Зареєстровано: 03.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2020.

Номер судового провадження: 2/760/3467/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2/760/3467/20
		Справа № 757/17358/14-ц
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		29 вересня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
		 
		головуючого-судді -   Букіної О.М.
		за участю секретаря - Ступак М.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором К3VPGA15006369 від 12.07.2007.
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що 12.07.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № К3VPGA15006369.
		Згідно кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 365 400 дол. США на термін до 12.07.2017, а відповідач взяв на себе зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
		Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
		Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі за місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
		Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором К3VPGA15006369. 
		Таким чином відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав.
		У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 02.06.2014 року має заборгованість у розмірі - 1 051 840, 95 дол. США, яка складається з наступного:
		-137 712, 89 дол. США - заборгованість за кредитом;
		-85,60 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
		-914 042, 46 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
		09.07.2014 ухвалою Печерського районного суду міста Києва було відкрито провадження по справі.
		15.10.2014 Печерським районним судом міста Києва було ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позову.
		07.06.2018 ухвалою Печерського районного суду міста Києва було задоволено заяву про скасування заочного рішення та призначено підготовче засідання.
		Відповідачем було подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позову.
		Даний відзив він мотивував наступним: 1) позивач не зазначив дійсні обставини справи; 2) позивачем пропущено позовну давність до пені; 3) п.7.1. Кредитного договору суперечить законодавству; 4) стягнення тіла заборгованості вже було предметом розгляду раніше коли справа розглядалася Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська; 5) у розрахунку заборгованості чітко не зазначено яким саме ПриватБанком було здійснено розрахунок заборгованості; 6) позивач повторно звернувся по стягненню заборгованості, яка була раніше стягнута за період з 2007 року по 2010; 7) нарахування відсотків, неустойки та інших нарахувань після вимоги про дострокове повернення заборгованості є таким, що суперечить нормам ЦК України.
		16.07.2018 Печерський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості вирішив передати за підсудністю в Солом`янський районний суд м. Києва.
		26.11.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
		01.02.2019 представник відповідача адвокат Янчук А.А. відизвав клопотання про витребування доказів. Відповідач його підтримав. На цьому ж засіданні було прийнято рішення про долучення доказів до матеріалів справи (відповідь АТ КБ «ПриватБанк» про відмову у наданні копії документів з продажу заставної квартири, рішення Малинського районного суду Житомирської від 11.01.2019 року по справі № 283/1598/18).
		06.03.2019 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечує і просить відмовити у його задоволені.
		Свій відзив на позовну заяву адвокат Янчук А.А. мотивовував тим, що: 1) позивач умисно приховав дійсні обставини справи; 2) строк користування кредитом є таким, що настав за довго до подачі позову; 3) позивач не мав права нараховувати пеню, комісію, та іншу складову заборгованості після того як строк користування кредитом закінчився; 4) було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки; 5) комісія позивачем нараховувалася протиправно; 6) позивачем пропущено позовну давність до неустойки.
		02.03.2020 представником відповідача адвокатом Янчуком А.А. було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
		29.09.2020 через канцелярію суду від представника відповідача адвоката Янчука А.А. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача, у якій він просив розглянути також і клопотання, що не були розглянуті (за наявності).
		29.09.2020 судом розглянуто клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, що подане представником відповідача 02.03.2020 та долучено докази подані разом з даним клопотанням.
		З огляду на наявні у справі докази та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відстуності позивача та відповідача, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволені позову слід відмовити виходячи з наступного.
		 
		Судом встановлено, що 12.07.2007 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № К3VPGA15006369.
		Згідно умов кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 365 400 дол. США на термін до 12.07.2017, а відповідач взяв на себе зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
		Кредитні кошти відповідачу були надані. Дана обставина підтверджується судовими рішеннями по іншим судовим справам (звернення стягнення, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню).
		Цього ж дня, між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір від 12.07.2007,з метою забезпечення виконань зобов`язань за кредитним договором № К3VPGA15006369 від 12.07.2007.
		Предметом договору іпотеки виступила квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Цільове призначення предмету іпотеки жила нерухомість.
		30.01.2009 Печерською філією ПриватБанку м. Київ вих. № 06 - 15/1130 від 30.01.2009 було надіслано повідомлення відповідачу про дострокове повернення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором № К3VPGA15006369 від 12.07.2007.
		03.12.2010 Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі №2-88/10 р. за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення, яким було позов задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № K3VPGA15006369 від 12.07.2007 року в розмірі 452 735, 43 доларів США, що еквівалентно 3 621 883, 44 грн. - звернуто стягнення на квартиру загальною площею 86, 00 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки за реєстровим №406 від 12 липня 2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ вул.. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
		Також заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 24.05.2011 у справі №2-4549/11 було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 
		Зокрема, за даним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № K3VPGA15006369 від 12.07.2007 р. -7 397 744, 12 грн., 
		При цьому, як вбачається зі змісту даного рішення, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 по вказаному вище кредиту станом на 02.07.2010 становила 935 312 04 дол. США.
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи вказана вище кредитна заборгованость складалася з тіла кредиту- 341 088, 27 дол. США., 24399,34 дол. США - по процентам за користування кредитом, 4384, 80 дол. США -по комісії за користування кредитом, 82 006, 84 дол. США -пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань. 
		Окрім судового рішення дана інформація підтверджується: 1) змістом позовної заяви, яка була предметом розгляду по справі № 2-4549/11,розрахунком заборгованості, що поданий разом з позовною заявою по справі № 2-4549/11 (а.с. 133-134, 164-167 т.2).
		Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 24.05.2011 у справі № 2-4549/11 є таким, що набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.12.2011 ( а.с. 136 т.2).
		Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).
		Суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення тіла кредиту, виходячи з наступного.
		Як зазначено вище, заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 24.05.2011 у справі № 2-4549/11,яке набрало чинності було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Даним рішенням було стягнуто тіло кредиту повністю.
		Судом здійснено порівняння розрахунку заборгованості по кредиту поданому при розгляді справи № 2-4549/11 та розрахунку заборгованості поданому до даної позовної заяви по справі № 757/17358/14 ). 
		Суд не вбачає підстав вважати, що позивач просить стягнути іншу заборгованість по кредиту ніж та, що була стягнута Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ від 24.05.2011 року.
		Аналогічна оцінка доказів відповідає практиці Верховного Суду по справі 199/667/17 від 30.05.2018 року.
		Таким чином, повторне стягнення тіла кредиту призведе до подвійної відповідальності, що фактично буде суперечити Конституції України, а саме ст. 61 Конституції України.
		Суд також не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення пені та відсотків, виходячи з наступного.
		Встановлено, що у 2009 році пред`являючи вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості у порядку ст. 1050 ЦК України, подаючи позов про стягнення усієї заборгованості у 2010 році та отримання судового рішення про стягнення заборгованості - кредитор, тобто позивач змінив строк користування кредитом. 
		Таким чином, після закінчення строку кредитування кредитор втратив право нараховувати пеню та інші платежі передбачені договором.
		Зважаючи на те, що заборгованість по спірному кредиту була стягнута у повному обсязі, в тому числі пеня і проценти заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 24.05.2011 року по справі № 2-4549/11, а тому суд приходить до висновку, що у даному випадку задоволення позову також може призвести до подвійної відповідальності відповідача в частині стягнення процентів та пені.
		Разом з цим, суд вважає, що кредитором необгрунтовано нараховання спірної пені та відсотків за користування кредитом після настання дострокового припинення строку дії спірного кредитного договору.
		Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
		Звернення банку з позовом, вимогою про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом (заявою) вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
		Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором платежі припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
		Такі правові висновки  викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження  № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України). Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3,4 ст. 12 ЦПК України).
		З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити,як необгрунтованого.
		Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, відсутні.
		 
		Керуючись статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України, статтею 61 Конституції України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя: Букіна О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...