Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2587/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо реєстрації або обліку прав на майно.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2020. Зареєстровано: 23.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2020.
Дата набрання законної сили: 29.01.2021
Результат оскарження 25.01.2021 Центральний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2587/18
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі  судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи  К.К., розглянувши справу
		за позовом Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час", м. Дніпро 
		до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ 
		про визнання права власності на  новостворене  майно   
		 
		 
		Представники:
		Від позивача Гелетій М.Т. - представник 
		Від відповідача Малєєва О.М - адвокат                      
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Благодійна  організація "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", в якій просить:
		- визнати за Благодійною організацією "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" право спільної часткової власності на 975/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв.м;
		- визнати за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" право спільної часткової власності на 25/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв.м.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач внаслідок поліпшень за свій рахунок набув право спільної часткової власності спірного об`єкту оренди.
		Ухвалою суду від 09.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі  за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.08.2018.
		17.08.2018 відповідач надав  до  суду  заяву про  застосування строків позовної  давності, яка обґрунтована   тим, що  ремонтні  роботи   виконано  в 2012-2013  роках, тобто  про те, що  позивачем  здійснено поліпшення  він  знав ще  в 2012 році, але  не   звертався за  захистом свого  права. 
		Відповідач вважає, що  позивач не  звертався  за  захистом  свого  права саме  тому, що  договір  оренди  в редакції, яка  діяла  з  19.11.2012 по  29.03.2016 не  містив застережень щодо  можливості  першочергового  викупу приміщення і  врахування  вартості  зроблених  орендарем  поліпшень   при  такому   викупі, які позивач трактує   як можливість  визнання  за  собою  права  власності  на  частку  в приміщенні  на  підставі  здійснених  (якщо  вони  дійсно виконані  орендарем) невідокремлених  поліпшень.  
		20.08.2018  відповідач наддав відзив  на  позовну  заяву, в якому  проти  задоволення   позову  заперечив та  зазначив, що  Договір оренди  в редакції  19.11.2012  та в редакції  30.03.2016 містить  різні  положення  щодо   відшкодування   невід`ємних  поліпшень  та  ремонтних  робіт.  
		Договір  оренди  в редакції  19.11.2012 року Договір  оренди  в редакції   додаткової  угоди від  30.03.2016 рокуП.  7.1. Орендар  зобов`язується:  -  здійснити  своїми  силами   та  за  власний   рахунок  поточний  ремонт  приміщення,  що  орендується;  -  утримати   приміщення, що  орендується  у повній  справності; -  за  свій рахунок  усувати   несправності і поломки комунікацій  приміщення, що  отримується; -  безперешкодно  допускати   у будь-який  час  в приміщення, що   орендується, представників орендодавця для   перевірки його   використання відповідно  до  умов   цього  договору;  -  не  здійснювати   без  письмової  згоди  орендодавця перебудову, добудову, та  перепланування  приміщення, що  орендується.  П.  7.3. Орендар  має  першочергове  право  викупу   приміщення, що  орендується.  При  цьому  під час  визначення  вартості  викупу  враховуються всі  поліпшення, що  були  зроблені  орендарем у порядку, встановленому  п.  8.5.  та  8.6.  цього  договору.   П.  8.5.  Усі  поліпшення приміщення, що   орендується, які були  зроблені  орендарем  своїми  силами   та  за  сласний рахунок, а також  будь-які  інші   витрати  орендаря  на   приміщення, що  орендується, орендодавцем  орендарю не   компенсуються.  П.  8.5.  Усі поліпшення примішщення, що   орендується, які були   зроблені  орендарем  своїми  силами  та  за  власний  рахунок, а також будь-які інші   витрати  орендаря на  приміщення, що  орендується, є  власністю  орендаря.   П.  8.6. У  разі  викупу   приміщення, що   орендується, орендарем   вартість  всіх   поліпшень , що  були  їм  зроблені   враховується при   формуванні  ціни   викупу  за  наступною  формулою: ціна  викупу =  оціночна   вартість   приміщення -  вартість  поліпшень х індекс   інфляції за  період  з  моменту  проведення  поліпшень  да  моменту  викупу.  Відповідач зазначає, що  з  огляду  на  наведене  порівняння  вбачається, що  положення  договору   щодо  того, що   поліпшення  приміщення, які здійснені орендарем, є  власністю  орендаря застосовуються лише   з  30.03.2016, тобто   власністю орендаря  мали  б  бути   поліпшення, які вони  виконали  після   цієї  дати.  Позивач же  зазначає про  виконання ремонтних  робіт та  поліпшень  саме  в 2012-2013  роках. Крім того, в додатковій угоді   від  30.03.2016 сторони  встановили  п. 12.2:  Цей договір  набирає чинності  з  моменту  його  підписання  обома  сторонами та  діє  до  моменту  закінчення   строку оренди, встановленого  у п.  4.1.  цього  договору. Також, сторонами  у додатковій угоді   від  30.06.2016 не  встановлено  в порядку ч.  3  ст.  631, що  умови   договору  застосовуються до  відносин   між  ними, які  виникли   до  його   укладення. 
		Відповідач вважає, що  таким  чином, нема  підстав  стверджувати, що  поліпшення  приміщення  виконані до  30.03.2016 є  власністю  орендаря. Крім того, позивач, на  підтвердження  договірних  відносин   з  відповідачем  надає  ще  2  договори:  договір  оренди  від  19.12.2006  та договір  оренди  від  14.11.2008. 
		Відповідач звертає  увагу  на  те, що  ці договори, аналогічно, мають  суперечливі положення щодо   відшкодування поліпшень, в договорі від  19.12.2006 року зазначено, що  поліпшення  є   власністю  орендаря і він  має  першочергове  право   викупу, а в договорі  від  14.11.2008  року зазначено, що  невід`ємні  поліпшення  не  відшкодовуються.  Отже  відповідач вважає, що  орендар  не  має  права  на відшкодування  поліпшень, які  виконані, якщо  вони  були  виконані, в період  з  14.11.2008 по  29.03.2016. Також  у відзиві на  позов, відповідач вказує на  те, що  позивач разом  з  позовною  заявою  не  подав жодних  доказів щодо  погодження з   орендодавцем, чи  отримання  дозволу власника на  здійснення   невід`ємних       поліпшень  об`єкта   оренди, а також  щодо  понесення  витрат  на  капітальний  ремонт   нерухомого  майна. 
		В матеріалах  справи  міститься:  робочий проект  2012 року, кошторис 2012 року та  кошторис  2017 року. Відповідач  звертає  увагу  на те, що  кошториси  або  проекти  не  є  доказами  дійсного   проведення   ремонтних  робіт  або  понесених  витрат  на   капітальний ремонт   приміщення.  Доказами  здійснення  таких  робіт  позивачем,   можуть   слугувати:  договори  з  підрядними  організаціями, акти  виконаних  робіт до  них, а також  докази  сплати позивачем  за  ці ремонтні роботи, відображення  понесених  витрат  на  ремонт   в регістрах бухгалтерського  обліку тощо.  
		Крім того, відповідач вказує на те, що  позивач не  надав жодного  доказу на  підтвердження  того, що  в результаті   здійсненого   ремонту  ним  створено  нову річ. Відповідач звертає  увагу  на  те, що  за  договором   купівлі-продажу  нерухомого  майна від  07.07.2004  ТОВ  "Будівельна фірма "Перспектива 1"  продало, а   ЗАТ  КБ  "Приватбанк"  придбало  адміністративно-громадський комплекс загальною  площею 5      575,5 кв.м., що  знаходиться  за  адресою:  м.  Дніпропетровськ, вул.  Рогальова, 1 (нова адреса:  м.  Дніпро, Кратогірний  узвіз, 1). Право  власності   зареєстровано  за  банком  в Реєстрі  прав  власнсоті  на  нерухоме  майно, що  підтверджується  витягом  про  реєстрацію  права  №  4534362 від  25.08.2004. Таким  чином, добросовісним   власником  усього  нерухомого майна, на  яке, у тому  числі   претендує  позивач, є  відповідач. Також  відповідач у відзиві на  позов  вказує на  те, що  зазначений  договір  є  удаваним, насправді  сторонни  вчинили   позичку, а позичка не   передбачає переважного  права  викупу  приміщення  користувачем, і, як наслідок,  врахування при  викупі невідємних поліпшень, виконаних   орендарем (у разі  доведення  їх   здійснення).  Відповідач стверджує, що  позивач не  довів, що спірне   приміщення  передано  йому     у стані  не  придатному  до  використання, або  неналежному, такому, що  потребує  капітального  ремонту.  Крім того, відповідач вказує  на те, що  визначаючи  частку  у праві  власності  на  нерухоме  майно, яку на  його  думку, слід  визначити  за  відповідачем, позивач зазначає, що:  "відповідно   до  інформації від  відповідача згідно  звіту  про  оцінку ринкової  вартості  об`єкту оренди, який  було  виготовлено   міжнародним  оцінювачем з  компанії Colliers  International у грудні  2017 року, ринкова вартість   будівлі  складає  78      493      800,00 грн. В той же час, позивач не  надає  цей  звіт  про  оцінку, його  копію, або  листування  з  позивачем, згідно  якого  отримано  інформацію  щодо  ринкової   вартості  будівлі  від  відповідача.  Крім того, зазначаючи  вартість ремонтних  робіт, виконаних  в 2012-2013 роках, позивач  визначає станом  на  2017 рік у розмірі  76      544      542 грн., з  урахуванням     індексу інфляції  (розрахунки не  надає), а також   не  звертає  увагу  на  той  факт, що   виконані   поліпшення  з  часом   амортизуються, тобто  їх  вартість  з  часом  не  збільшується, а зменшується. Таким чином, визначення  частки, яку просить  позивач визнати  за  собою, саме  у розмірі  975/1000 є  також  безпідставним.  
		20.09.2018  відповідач надав  пояснення   в яких  зазначив, що  18.09.2018 згідно  договору  оренди  від  19.11.2012  був останній  день  оренди, проте  позивач до  передачі приміщення  з оренди  не  приступив.  
		В той же  час  сторони  ведуть  листування щодо  обговорення  умов  нового  договору   оренди. Банк  направив  орендарю  листи  №  Е.19.0.0.0/4-3635 від  26.07.2018 та  від  13.09.2018 №  Е.19.0.0.0/4-644962, на  які отримано   відповідь  №  23/08-18 від  23.08.2018, де  орендар   запропонував 100 тис. грн.  за  весь  об`єкт  орендної  плати на  місяць, а також   відповідь №  17/09-19 від  17.09.2018, де   орендар погоджується вже   сплачувати  350      000,00 грн.  Відповідач зазначає, що  зазначені  листи   та  участь  позивача в переговорах щодо  майбутньої   оренди свідчать  про  той   факт, що  він   усвідомлює, що  не  має  права  на  частку у праві  власності  на  об`єкт:   адміністративно-громадський  комплекс Літ.  А-2, А-7 загальною  площею 5      575,5 кв.м, який розташований   за  адресою:  м.  Дніпро, Крутогірний Узвіз, 1, а також  не  має  права  на  визнання   права на  частку  в майбутньому. 
		04.10.2018 відповідач  надав  до  суду пояснення  в  яких  зазначив, що  між  позивачем та  відповідачем  28.09.2018 підписано  акт  здачі-приймання  до  договору  оренди  від  19.11.2012.  Таким  чином, договір   закінчив свою  дію   відповідно  до  умов  п.п.  12.2. та  4.1.  Договору. 
		05.10.2020 позивач надав  відповідь  на  відзив, в якій зазначив, що  договір  оренди   в редакції   додаткової  угоди  від  30.03.2016 містив  твердження  про те, що  всі зроблені  поліпшення  є  власністю   орендаря   та  вважає, що   формулювання, зміст   та  додаткові  докази  вказують  саме  на те, що   сторони  при  укладенні     договору в частині   п.  8.5.   встановили,  що  ці  умови   договору застосовуються  до  відносин між  ними, які виникли   до  його  укладення. Також  позивач вказує  на  те, що  у даній  ситуацій наявні  всі  критерії, необхідні  для  визначення  права   власності   на виконані  позивачем   невід`ємні   поліпшення, і єдиним  способом   захисту  цього  права   позивача   було  саме  звернення   з  відповідним   позовом  до  суду   за   визнанням  права   часткової   власності  на  об`єкт  оренди   пропорційно  зробленим   поліпшенням.  
		Позивач звертає  увагу  на те, що   відповідач у своєму  відзиві   робить  хибні   висновки  про те, що  через  те, що   спірний  договір  оренди  був  безоплатним,  позивач втрачає своє  право  на  визнання  права  власності  на  поліпшення.  Крім того, позивач вказує  на те, що  він  був змушений    звернутися до  суду, оскільки йому  стало  відомо, що  договір  оренди  подовжувати   відповідач не  збирається,  виставляти  на  продаж   об`єкт він  не  планує, тому  для  захисту  свого  права  власності   на  зроблені   поліпшення  об`єкту він  був змушений  звернутися до  суду, поки  не  закінчив  дію  договір  оренди  від  19.11.2012. 
		Стан  об`єкту  нерухомості, в якому  передано  будівлю   підтверджується  технічним  висновком 2007 року, в якому   вказано  всі   недоліки  об`єкту, який  подано  разом  із  позовною  заявою.  Доказів того, що  ці недоліки     усунені   силами  та  за  рахунок  ПАТ  КБ  "Приватбанк" відповідач  не  надає, як і будь-яких   інших  доказі  того, що  ним   за  період з  моменту  придбання  об`єкту  оренди     вкладено  хоча б  1 гривню   в приведення  об`єкту  до  нормального  для  експлуатації  стану, а   також   підтримання  цього  самого  стану. Також  позивач зазначає, що   він  не  може  надати   звіт  про  оцінку  об`єкт, яку  замовляв відповідач   наприкінці  2017 року, але  під  час   першого  засідання   представник  відповідача підтвердив, що  така  оцінка  є  і сума  оцінки  співпадає  із  зазначеною   у позові.  
		Як зазначає в своїх поясненнях  позивач, Благодійною організацією Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час" для належного використання орендованого майна,  було заплановано за свій рахунок провести відновлювальні роботи по Об`єкту оренди, необхідність яких була підтверджена у Технічному висновку № 39/06. 05.02.2013 року, листом Голови правління ПАТ КБ "Приватбанк" Дубілета О.В. за вих. 124-02-06 адресованого Голові Дніпропетровського обласного Благодійного фонду "Люди, Події, Час" Швецю Н.А. - ПАТ КБ "Приватбанк" погоджено проведення Дніпропетровським обласним Благодійним фондом "Люди, Події, Час" капітального ремонту об`єкта нерухомості - адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою місто Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 1, згідно обсягів визначених проектно-кошторисною документацією 24-10-2012-АС-ЗК. Також цим листом ПАТ КБ "Приватбанк" підтвердив, що після проведення зазначеного капітального ремонту договір оренди буде змінено, а саме, що Дніпропетровському обласному Благодійному фонду "Люди, Події, Час" буде гарантовано право на отримання у власність всіх поліпшень орендованого об`єкта нерухомості, які будуть здійснені в рамках цього капітального ремонту. Позивач за власний рахунок здійснив ремонтно-відновлювальні та оздоблювальні роботи об`єкту оренди відповідно до робочого проекту та кошторису 24-10-2012-АС-ЗК. Й відповідно до Звіту оцінки будівельних конструкцій об`єкту оренди, який було виготовлено ТОВ "Житлово-будівельна компанія "Аудит" роботи, що передбачені проектом, виконано в повному обсязі, кошториси 2012 та 2017 року якісно кореспондуються між собою і за проектом, а різниця вартості між кошторисами обумовлена інфляційними процесами, і відповідно до вищенаведеного звіту вартість поліпшень зроблених позивачем складає 76       544       542 грн. 
		В листі  від  14.01.2019 від  Голови  правління  ПАТ  КБ "Приватбанк" Дубілета О.В. зазначено, що: "Банк дійсно  дав згоду  Фонду  провести  капітальний  ремонт  об`єкта в 2012-2013  році. Також  були  раніше  досягнуті   домовленості, що   всі невід`ємні   поліпшення є   власністю  Фонду  і будуть  враховані  при  викупі  Фондом   даного  об`єкта нерухомості. Надалі  це  було  закріплено   додаткової  до  договору  оренди  в 2016 році.   
		Фахівці банку  планували  у 2017 році продаж   вищевказаної  офісної  будівлі фонду  з   урахуванням   витрат, понесених   сторонами, а також  зарахувати  активи, передані  Фондом   структурам, близьким   до  Банку." 
		24.10.2018 відповідач надав  заперечення  на  відповідь  на  відзив, в яких зазначив, що  навіть  при  виконанні   позивачем   капітального  ремонту   приміщення, він  не  створив  нової  речі, оскільки   створення  нової  речі зокрема  щодо  нерухомого   майна, підтверджується введенням  цієї  речі в експлуатацію. Позивачем  не надано  доказів того, що  в результаті  ремонтних  робіт  зроблено    нову  річ та  введено   новий  об`єкт  нерухомого  майна   в експлуатацію. Також  відповідач вказав на  те, що  насправді  сторони   вчинили  не  договір  оренди, а договір  позики, про  що     свідчить  не  назва   договору, а те, що  він  є  безоплатним, що  характеризує правову   природу  договорів  позички.  Договір  оренди  не містить   вказівку на  наявність  у орендаря  права на  визнання   права  власності   на   виконані  ним  поліпшення. Договір  оренди  в редакції  додаткової  угоди  від  30.03.2016  містить  пункт, який  визначає,  що  поліпшення, які виконані  орендарем є  його   власністю (без  необхідності   визнати  право  власності   на такі поліпшення). І  про те, що  всі  виконані  поліпшення   враховуються при   викупі майна. Відповідач вказує  на те, що  зі  змісту  договору  вбачається, що  визнання  права  власності  на  виконані  поліпшення  після   30.03.2016 не  вимагається, слід  тільки  довести, що  поліпшення  були  виконані  і були   виконані  після  цієї  дати, що в  даному  випадку не   відповідає  дійсним   обставинам  справи.  Відповідач вважає, що  позивачем  не  доведено  виконання  поліпшень, крім того, зі змісту  договору   в редакції  від  30.03.2016 вбачається, що   врахування   виконаних   після  укладення  додаткової  угоди поліпшень   можливе  тільки  у разі продажу  орендодавцем    приміщення. Приміщення  під  час дії  договору  від  19.11.2012 не   продавалося, як  не  продається воно і в  теперішній час, після   закінчення дії договору (про  припинення  договору  свідчить  акт  передачі  орендодавцю  майна,  який  надано  відповідачем).  
		Крім того, відповідач вказує на те, що  до  позовної  заяви   додано  технічний   висновок  №  153/07 візуального   обстеження   будівельних конструкцій комплекс будівель  адміністративно-громадського   призначення по  вул. Рогальова1, м.  Дніпропетровськ. 
		Відповідач звертає  увагу на  те, що   адміністративно-громадський  комплекс будівель складається з  2  блоків, будівля стара, блок 1, що  має   історичне  значення, оскільки в ній проживав Брежнєв. І Блок 2, будівля "нова", побудована в 2004 році. До  матеріалів позову додано  тільки   висновок  візуального  обстеження  блоку 2. Крім того, це  обстеження  підтверджує стан будівлі на  2007 рік, але  не на  2012 рік, коли   майно  було  передано  в  оренду, і не на  2013 рік, коли, за  версією позивача ним   виконано   ремонтні  роботи. 
		Відповідач звертає  увагу  на  те, що  він  не визнає  лист  від  05.02.2013, оскільки  він  не  відповідає    затвердженій  у банку   формі   документів,  в ньому   використана   не  така, як прийнята у банку  нумерація  листування, а також   візуально  підпис  Голови  правління  ПАТ КБ  "Приватбанк" О.В. Дубілета не  схожий на  його   справжній підпис. Також  відповідач вказує на те, що  акти  виконаних  робіт  щодо   виконання  ремонтних  робіт  передбачають  наявність   договірних   відносин  підряду, таким  чином, мають   існувати і договори   підряду до  наданих  позивачем   актів  виконаних  робіт.   
		Відповідачем  24.10.2018 надано   заяви  про  забезпечення  доказів 
		02.11.2018 позивач надав  до  суду  заперечення  на  заперечення  на  відповідь  на  відзив. 
		13.12.2018 відповідачем  надано до суду  клопотання  про витребування  для  ознайомлення  матеріалів  справи  №  904/5485/13 про  банкрутство та  клопотання  про  визнання  недопустимими  доказами  у  справі  документів.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 позов залишено без розгляду.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 у справі № 904/2587/18 скасовано та матеріали справи направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
		21.02.2019 матеріали справи № 904/2587/18 надійшли до Господарського суду Дніпропетровської області.                                                                                                                 
		Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.02.2019 матеріали справи № 904/2587/18 передано на розгляд судді Назаренко Н.Г.
		Ухвалою від 25.02.2019 прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на   18.03.2019.
		18.03.2019 позивач  надав  до  суду  додаткові  пояснення  в  яких  зазначив, що  погодження проведення ремонтних робіт та здійснення невід`ємних поліпшень даного об`єкту нерухомого майна, підтверджується листом від 14.01.2019 р. від ОСОБА_1 , оригінал якого оглянуто судом та відповідачем в судовому засіданні.
		Ухвалою від 18.03.2019 оголошено перерву до 16.04.2019
		18.03.2019 на адресу суду надійшов запит  Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2019 № 904/2587/18/2541/19 про термінове направлення справи на його адресу для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.
		Ухвалою суду від 18.03.2019 зупинено провадження у справі №904/2587/18 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області. Справу №904/2587/18 направлено до Центрального              апеляційного господарського суду.
		Постановою  Верховного  суду  у складі  колегії  Касаційного  господарського суду від  30.05.2019 постанову центрального  апеляційного  господарського  суду  від  15.02.2019  у справі  № 904/2587/18 залишено  без  змін.    
		18.07.2019 справа № 904/2587/18 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2019 поновлено провадження у справі № 904/2587/19. Підготовче  засідання призначено на 13.08.2019.
		13.08.2019 позивач надав пояснення  на  клопотання  про  призначення  судової  експертизи,   в якому   зазначив, що  для  проведення  почеркознавчої  експертизи експерту  необхідно  надати  вільні, умовно-вільні  та експериментальні   зразки  почерку  (цифрових  записів, підпису) особи,  яка підлягає   ідентифікації. У  зв`язку  з  закінченням   строку  зберігання листа, встановлений  Наказом  Міністерства  юстиції  від  12.04.2012 №  578/5 "Про  затвердження  Переліку типових  документів, що   створюються  під  час діяльності  державних  органів та  органів місцевого   самоврядування, інших  установ,  підприємств  та  організацій", надати  оригінал  листа  від  05.02.2013 неможливо. До   того ж    неможливо  отримати  експерементальні   зразки  почерку  особи  яка  підписувала  даний  лист, а саме  О.В. Дубілета, який  вже  не  являється головою  правління   банку. Дані  обставини  роблять  неможливим   проведення  заявлених  відповідачем    видів експертиз.    
		Також 13.08.2019 позивачем  надано  пояснення  на  клопотання   про  призначення  судової   експертизи в якому  зазначено, що  дане  клопотання  не  підлягає  задоволенню у зв`язку з тим, що   відповіді на  заявлені   відповідачем  питання, не  дозволять   встановити  обставини  фактичного   виконання  будівельних  робіт  на  об`єкті  їх  вартість, тим паче   відповідач у своєму   відзиві зазначає, що  надані  позивачем  кошториси  або  проекти  не  є  доказами  проведення  ремонтних  робіт  або  понесених   витрат  на  капітальний ремонт  приміщення, а вказані   позивачем  суми  вартості  проведених  робіт  та  вартості   об`єкта  оренди є  необґрунтованими. Тому  проводити  на  даний  час  експертизу щодо  підписів та  печаток   в документах  є  недоцільним.  
		Позивач  в поясненнях на  заяву про  забезпечення  доказів  зазначив, що   дана  заява не  підлягає  задоволенню  у зв`язку  з  тим, що  в заяві конкретно  не  зазнfчено, які саме   документи   потрібно   витребувати  від  позивача та  ДПІ  у  соборному  районі м. Дніпро, це  або  якісь  первинні  документи  або  регістри   бухгалтерського  обліку, або  фінансова звітність, тощо, тому  є  незрозумілим,  що  на  думку  відповідача  відноситься до  даних  бухгалтерського  обліку за  2013 рік та  яким  чином  податкова  інспекція повинна  надати   підтвердження   відображення  в бухгалтерській  звітності  позивача витрат  на  ремонтні  роботи  на  загальну суму  53      851      481 грн. 
		13.08.2019 позивач надав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суд: 
		1. Призначити   у  справі   №   904/2587/18   комплексну  будівельно-технічну  та  оціночно-технічну експертизу, проведення   якої   доручити   Дніпропетровському   науково-дослідному інституту судових експертиз Поштова адреса: 49000, м. Дніпро, Січеславська Набережна,    17,   офіс   361
		2. На вирішення експерта поставити наступні питання:
		- Який   перелік  та   об`єми   фактично   виконаних   будівельних   робіт   з   ремонту  та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, який знаходиться за адресою:   м.  Дніпро,  Узвіз  Крутогірний,   1,  виконаних  на замовлення  орендатора  - Благодійної Організації "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час";
		- Яка вартість фактично виконаних будівельних робіт з ремонту та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1, виконаних на замовлення орендатора - Благодійної Організації "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час";
		-          Чи   відповідають   обсяги   та   вартість   фактично   виконаних   робіт   з   ремонту   та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1., обсягам та вартості, визначеним робочим проектом та кошторисом 24-10-2012-АС-ЗК;
		- Чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3, тощо) з виконання робіт по ремонту та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1., за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності;
		- Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) фактично виконаний       на   об`єкті    будівлі    адміністративного-громадського    комплексу,   який знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1. 
		Ухвалою  від  13.08.2019 відмовлено  Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк"  в задоволенні клопотання  про витребування  для ознайомлення матеріалів справи № 904/5485/13. 
		Ухвалою 13.08.2019 продовжено  строк підготовчого провадження на 30 днів до 01.10.2019.  Розгляд клопотань Відповідача про призначення технічної експертизи актів виконаних робіт, підписів у них та печаток; про витребування доказів; про призначення технічної та почеркознавчої експертизи підпису та печатки в листі від 05.02.2013 - відкладено до наступного судового засідання. Розгляд клопотання Позивача  про призначення судової експертизи також відкладено  до наступного судового засідання  Оголошено перерву в судовому засіданні  до  04.09.2019. 
		Позивач  04.09.2019 підтримав клопотання про призначення  судової експертизи  та в усній формі  просив зменшити коло питань  для експертизи, виключити  з переліку  наступні  питання: 
		-          Чи   відповідають   обсяги   та   вартість   фактично   виконаних   робіт   з   ремонту   та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1., обсягам та вартості, визначеним робочим проектом та кошторисом 24-10-2012-АС-ЗК;
		- Чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3, тощо) з виконання робіт по ремонту та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1, за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності.
		04.09.2019 відповідач надав до суду  заперечення  проти задоволення клопотання   позивача про призначення експертизи в якому зазначив, що усі питання, які запропоновано позивачем, не дадуть  змоги  з`ясувати  обставини, що  мають значення  для справи. 
		На думку відповідача, перелік  питань, з яких позивач пропонує призначити  будівельно-технічну  та оціночно-технічну експертизу, не входить до предмету доказування у цій справі.  
		Ухвалою від 04.09.2019  розгляд клопотання Відповідача про призначення експертизи  підписів та печаток  в актах виконаних робіт  за період з березня 2013 року по  жовтень 2013 року та витребування оригіналів цих актів   та  розгляд клопотання Відповідача про забезпечення доказів відкладено   до проведення експертизи та поновлення провадження у справі та  у справі призначено    експертизу, та зупинено провадження у справі.
		На розгляд експерту поставлено   наступні питання:
		1. Чи здійснювались  будівельні роботи  з ремонту адміністративно-громадського комплексу  який знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірниї, 1 у 2012-2013 роках?
		2.  Який   перелік  та   об`єми   фактично   виконаних   будівельних   робіт   з   ремонту  та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, який знаходиться за адресою:   м.  Дніпро,  Узвіз  Крутогірний,   1,  виконаних  на замовлення  орендатора  - Благодійної Організації "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час";
		3.  Яка вартість фактично виконаних будівельних робіт з ремонту та реконструкції будівлі адміністративного-громадського комплексу, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1, виконаних на замовлення орендатора - Благодійної Організації "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час";
		4.  Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) фактично виконаний       на   об`єкті    будівлі    адміністративного-громадського    комплексу,   який знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1. 
		5. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовій установі не були поставлені питання, у висновку судової  експертизи викласти міркування щодо цих обставин.
		Також  ухвалою  від  04.09.2020 залишено  без  розгляду  заяву Акціонерного  товариства  Комерційний  Банк  "Приватбанк" про  забезпечення  доказів у справі, у якій відповідач просив  призначити  по  господарській  справі № 904/2587/18 технічну  експертизу підпису та  печатки  в  листі від  05.02.2013.   
		09.09.2019 на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 на адресу Дніпропетровського науково-дослідного  інституту судових експертиз направлена справа № 904/2587/18.
		19.09.2019 на адресу суду від Комерційного банку "Приватбанк", надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 про призначення судової експертизи.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 ухвалу Господарського суду             Дніпропетровської             області  від 04.09.2019 у справі № 904/2587/18 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі залишено без змін.
		25.11.2019 справа № 904/2587/18 повернулась до суду.
		Ухвалою від  28.11.2019 поновлено провадження  у справі № 904/2587/19. Погоджено        проведення судової експертизи на строк, що перевищує 90 календарних днів та  зупинено  провадження у  справі.
		29.11.2019 справу  направлено  на  адресу Дніпропетровського  науково-дослідного   інституту  судових  експертиз. 
		18.05.2020 від Дніпропетровського науково-дослідного  інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання об`єкта  для  дослідження.
		Ухвалою суду від 19.05.2020, суд, клопотання експерта про надання об`єкта для дослідження - задовольнив.
		04.09.2020 справа №904/2587/18 повернулась з Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України разом із висновком експерта.
		Ухвалою суду від 07.09.2020 року поновлено провадження по справі та призначено засідання на 15.09.2020.
		Ухвалою суду від 15.09.2020 підготовче засідання відкладено до 28.09.2020.
		Ухвалою від  28.09.2020 закрито підготовче провадження та справу  призначено  до розгляду по суті в засіданні на 06.10.2020.
		06.10.2020 відповідач через  канцелярію суду  надав заяву про  відвід  судді Назаренко  Н.Г. від  розгляду  справи  №  904/2587/18.
		Ухвалою від  06.10.2020 заявлений Акціонерним    товариством   Комерційний банк "Приватбанк"  відвід   судді Назаренко  Н.Г. у справі № 904/2587/18   визнано   необґрунтованим. Заяву про відвід передано   на розгляд суду, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
		Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 № 1519 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Назаренко Н.Г.
		Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 07.10.2020 справу № 904/2587/18 передано судді Мілєвій І.В. для вирішення питання про відвід.
		Ухвалою від  07.10.2020 в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про відвід судді Назаренко Н.Г. у справі № 904/2587/18  відмовлено.
		Ухвалою від  07.10.2020 призначено  справу до  розгляду  по  суті  в засіданні  на  13.10.2020.
		13.10.2020, до  початку розгляду справи  по  суті,  відповідач надав   клопотання  про  колегіальний  розгляд справи №  904/2587/18, в якому  просить  поновити  строк  для  подання  клопотання  про  колегіальний розгляд  справи  №  904/2587/18 та  визнати  його  пропуск  таким, що  допущено  з  поважних  причин. Призначити   колегіальний  розгляд  справи  №  904/2587/18 у складі колегії  з  трьох  суддів.  
		Крім  того, відповідач надав  клопотання  про  визнання  висновку експертизи  за  результатами  проведення  будівель-технічної   експертизи №  4396/4397-19 від  27.07.2020 року неналежним  доказом   у справі №  904/2587/18. 
		Також  відповідачем  надано  клопотання  про  проведення  повторної  експертизи  у справі, в якому останній просить  визнати  причини  пропуску  строку на  подання  клопотання  поважними,  поновити  строк  на  подання  клопотання, призначити  у справі  повторну   експертизу, доручити  проведення  експертизи  іншим  експертам на  власний розсуд  суду, або за  погодженням    учасників справи  після  обговорення  в судовому  засіданні. 
		Ухвалою від  13.10.2020  Акціонерному товариству Комерційний Банк  "Приватбанк" відмовлено в задоволенні  клопотання   про  колегіальний розгляд  справи,  суд   повурнувся до  стадії  підготовчого  провадження  у справі  та   оголосив    перерву до   19.10.2020 для розгляду клопотань, заявлених відповідачем на стадії підготовчого провадження. 
		У  засіданні  19.10.2020 представник  відповідача підтримав   клопотання, які заявлялись  ним  раніше, а саме:   
		1. Клопотання про витребування доказів:
		- у  позивача: договору № 01/07-13 від 01.06.2013р; договору № 01/03-13 від 01.03.2013р; даних бухгалтерського  обліку  за  2013,  що  підтверджують  відображення  в бухгалтерському обліку Позивача виконання на його замовлення та понесення ним витрат на виконанні ремонтні роботи згідно актів виконаних робіт за березень 2013 по жовтень 2013.
		- у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області підтвердження відображення в бухгалтерській звітності Позивача витрат на ремонтні роботи за договорами з ТОВ "Будівельна фірма "Перспектива-1" в 2013 році на загальну суму 53 851 481 грн. 
		2. Клопотання про призначення технічної експертизи актів виконаних робіт, підписів у них та печаток, для з`ясування дати виконання підписів та печаток і в загалом дати виготовлення актів. 
		3. Клопотання  про  визнання  недопустимими   доказами    у справі  копій Актів  виконаних  робіт   з  додатками   за  березень  2013 року; за  квітень   2013 року; за  травень   2013 року;  за  червень   2013 року; за  липень  2013 року;  за  серпень  2013 року; за  вересень   2013 року;  за  жовтень  2013 року.    
		4. Клопотання  про  визнання  висновку експертизи  за  результатами  проведення  будівель-технічної   експертизи №  4396/4397-19 від  27.07.2020 року неналежним  доказом   у справі №  904/2587/18. 
		5. Клопотання  про  проведення  повторної  експертизи  у справі №  904/2587/18,   проведення  якої  просить  доручити   іншим  експертам на  власний розсуд  суду, або за  погодженням    учасників справи  після  обговорення  в судовому  засіданні. 
		Позивач 19.10.2020  надав  пояснення  щодо  заявлених  відповідачем  клопотань  та  заперечив  проти  їх  задоволення.   
		Ухвалою  від   19.10.2020 у  задоволенні  клопотань   відповідача про   призначення технічної експертизи актів виконаних робіт, підписів у них та печаток;   про  витребування доказів;     про  визнання  недопустимими   доказами     у справі    актів  виконаних  робіт;   про   визнання  висновку експертизи  за  результатами  проведення  будівель-технічної   експертизи №  4396/4397-19 від  27.07.2020 року неналежним  доказом   у справі №  904/2587/18  та  про    проведення  повторної  експертизи  у справі №  904/2587/18   відмовлено.  Закрито  підготовче провадження, справу призначено  до розгляду по суті в засіданні на  12.11.2020.
		Позивач у судовому  засіданні  підтримав  позовні вимоги  у повному  обсязі. 
		Відповідач проти  задоволення   позову  заперечив.  
		При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. 
		В судовому засіданні 12.11.2020 оголошено   вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку           ст. 240 ГПК України.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до наступних  висновків. 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ  ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
		Предметом доказування  у даній справі є встановлення  наявноcті   підстав  для  визнання  за Благодійною організацією "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" права спільної часткової власності на 975/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв.м та  встановлення  наявності  підстав  для   визнання  за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" права спільної часткової власності на 25/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв.м.
		Як вбачається з  матеріалів справи, 19.12.2006 року між Дніпропетровським обласним благодійним фондом "Люди, події, час" (правонаступник - Благодійна організація "Дніпропетровський благодійний фонд "Люди, події, час") (далі -  позивач, орендар) та Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступник  - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк") (далі -  відповідач, орендодавець)  укладено договір оренди. В порядку та на  умовах, визначених  цим  договором, орендодавець   зобов`язується передати  орендареві   у строкове  безоплатне  користування, а  орендар  зобов`язується  прийняти   адміністративно-громадський  комплекс Літ. А-2, А-7 загальною  площею  5      575,5 кв.м, ґанки літ. а, а, а, вхід  у  підвал літ. а", світлові ліхтарі літ. а, а, тераси літ. а - а, будівлю  вартової   літ. Б-1, загальною  площею  29,9 кв.м, ґанок літ. б, №1-19 - огорожа, №  20-23 - сходи, І, ІІ, ІІІ - мостіння, із   відповідним інженерним  забезпеченням,  комунікаціями та  технологічним обладнанням, змонтованим на  об`єктах нерухомості (у т.ч. системами опалення, вентиляції й кондиціонування,  газо-, водо- та  електропостачання), який знаходиться за  адресою:  вул.   Рогальова, 1, м.  Дніпропетровськ, 49051 (надалі  іменується "приміщення, що  орендується").   
		Пунктом  4.1. вказаного  договору встановлено, що   строк  оренди  приміщення, що  орендується, складає  2 роки 11  місяців з  моменту   прийняття  приміщення, що  орендується, за  актом   передання-приймання згідно  до  п.  3.3.  цього  договору. 
		14.11.2008 між  Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступник - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк") та  Дніпропетровським обласним благодійним фондом "Люди, події, час" (правонаступник  - Благодійна організація "Дніпропетровський благодійний фонд "Люди, події, час") укладено  договір  оренди.  В порядку та на  умовах, визначених  цим  договором, орендодавець   зобов`язується передати  орендареві   у строкове  безоплатне  користування, а  орендар  зобов`язується  прийняти   адміністративно-громадський  комплекс Літ. А-2, А-7 загальною  площею  5      575,5 кв.м, ґанки літ. а, а1, а2, вхід  у  підвал літ. а3, світлові ліхтарі літ. а4, а5, тераси літ. а6 - а14, будівлю  вартової   літ. Б-1, загальною  площею  29,2 кв.м, ґанок літ. б, №1-19 - огорожа, №  20-23 - сходи, І, ІІ, ІІІ - мостіння, із   відповідним інженерним  забезпеченням,  комунікаціями та  технологічним обладнанням, змонтованим на  об`єктах нерухомості (у т.ч. системами опалення, вентиляції й кондиціонування,  газо-, водо- та  електропостачання), який знаходиться за  адресою:  вул.   Рогальова, 1, м.  Дніпропетровськ, 49051 (надалі  іменується "приміщення, що  орендується").   
		Пунктом  4.1. вказаного  договору встановлено, що   строк  оренди  приміщення, що  орендується, складає  2 роки 11  місяців з  моменту   прийняття  приміщення, що  орендується, за  актом   передання-приймання згідно  до  п.  3.3.  цього  договору. 
		Згідно  п.  8.5. вказаного  договору   усі поліпшення  приміщення, що  орендується, які були  зроблені  орендарем   своїми  силами  та   за  власний  рахунок, а також  будь які інші   витрати  орендаря на  приміщення, що  орендується, орендодавцем  орендарю  не   компенсуються.  
		           19.11.2012 року між  Дніпропетровським обласним благодійним фондом "Люди, події, час" (правонаступник -  Благодійна організація "Дніпропетровським благодійним фондом "Люди, події, час") (далі -  позивач, орендар) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступник -  Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"  (далі -  відповідач, орендодавець) укладено Договір оренди  (далі  -  договір  від  19.11.2012).
		В порядку та на  умовах, визначених  цим  договором, орендодавець   зобов`язується передати  орендареві   у строкове  безоплатне  користування, а  орендар  зобов`язується  прийняти   адміністративно-громадський  комплекс Літ. А-2, А-7 загальною  площею  5      575,5 кв.м, ганки літ. а, а, а, вхід  у  підвал літ. а", світлові ліхтарі літ. а, а, тераси літ. а - а, будівлю  вартової   літ. Б-1, загальною  площею  29,2 кв.м, ґанок літ. б, №1-19 - огорожа, №  20-23 - сходи, І, ІІ, ІІІ - мостіння, із   відповідним інженерним  забезпеченням,  комунікаціями та  технологічним обладнанням, змонтованим на  об`єктах нерухомості (у т.ч. системами опалення, вентиляції й кондиціонування,  газо-, водо- та  електропостачання), який знаходиться за  адресою:  вул.   Рогальова, 1, м.  Дніпропетровськ, 49051 (надалі  іменується "приміщення, що  орендується")  (п.  1.1.  договору від  19.11.2012).   
		Пунктом  2.1. договору  від  19.11.2012 встановлено, що  приміщення, що  орендується, надається орендарю  для  здійснення  ним   благодійної  діяльності. 
		Строк  оренди  приміщення, що  орендується складає  2 роки  11 місяців з  моменту  прийняття  приміщення, що  орендується, за актом  приймання-передачі згідно  до  п.  3.3.   цього  договору (п.  4.1.  договору  від  19.11.2012).  
		Пунктом    4.2.  договору від  19.11.2012 встановлено, що  якщо  сторона  в строк  за  5 календарних  днів  до  закінчення  строку  дії  договору  не  заявить  про  намір   його  розірвати, договір  автоматично   пролонговується на  той  же  строк.  
		В  пункті  7.1.  договору  від  19.11.2012 встановлено, що  орендар  зобов`язується: 
		-  використовувати  приміщення, що  орендується, за  його  цільовим  призначенням   у відповідності  до  п.  2.1.  договору; 
		-  утримувати  приміщення, що   орендується, у належному   санітарному  стані; 
		-  дотримуватися протипожежних  прав, а також  правил  користування   тепловою  та  електричною  енергією, не  допускати   перевантаження  електромереж;
		- здійснювати   своїми  силами  та  за  власний  рахунок  поточний  ремонт   приміщення, що  орендується; 
		-  утримувати  приміщення, що  орендується у повній справності; 
		-   за  свій рахунок  усувати  несправності і поломки  комунікацій приміщення, що   орендується; 
		-  безперешкодно  допускати  у будь-який час в приміщення,  що  орендується представників орендодавця для  перевірки його  використання відповідно  до  умов   цього  договору; 
		-  не  здійснювати  без  письмової  згоди  орендодавця перебудову, добудову та  перепланування приміщення, що  орендується;  
		-  самостійно  щомісяця сплачувати  усі,  вказані  у підп.. 5.1.  договору  комунальні  платежі, а також  усі витрати  за  користування  телефонами  та  зберігати  усі  квитанції,   чеки    та  інші платежі  документи  про  їх  сплату, які по  закінченню  строку  дії  договору  (або  раніше, за  вимогою  орендодавця) передати  за  актом   передавання-приймання  орендодавцеві;  
		-    у разі  передачі приміщення, що  орендується в суборенду, визначити в договорі   суборенди обов`язок суборендаря у строк  3 дні  з  моменту  прийняття   приміщення, що  орендується з  актом  приймання-передачі укласти  (переукласти на  своє  імя)  договори  з  усіма   підприємствами, установами, організаціями, що  надають комунальні  послуги, як то  забезпечення  холодною і гарячою  водою, водовідведення, газо- та   електропостачання, опалення, вивезення побутових   відходів і т.п. та  надати   ксерокопії  укладених  договорів орендодавцю у дводенний строк  з  моменту  їх  укладення, а також  самостійно щомісяця  сплачувати  вказані   комунальні  платежі, усі витрати  за  користування телефонами та зберігати  усі   квитанції, чеки та  інші  платіжні  документи про  їх  сплату, які по  закінченні   строку  дії  договору   суборенди  передати  за  актом  приймання-передачі  орендареві. 
		Відповідно до  п.  8.5. договору  від  19.11.2012 усі поліпшення   приміщення, що  орендується, які були  зроблені   орендарем   своїми  силами  та  за  власний  рахунок, а також  будь-які  інші  витрати  орендаря   на  приміщення, що  орендується, орендарем   орендарю  не  компенсуються.  
		Згідно  п.  12.8.  договору  від  19.11.2012 після  підписання   цього  договору  всі попередні   переговори  за  ним,  листування, попередні  договори, протоколи про  наміри  та  будь-які інші  усні   або  письмові  домовленості сторін  з  питань, що  так чи  інакше   стосуються  цього  договору,  втрачають  юридичну   силу, але  можуть  братися до  уваги   при   тлумаченні  умов  цього  договору.  
		30.03.2016 сторонами  підписано   додаткову  угоду  №1 до  договору  оренди  від  19.11.2012,  в якій сторони  домовились  викласти   договір  оренди  від  19.11.2012 у новій редакції, а  саме: "….
		7.1. Орендар  зобов`язується: 
		-  використовувати  приміщення, що  орендується, за  його  цільовим  призначенням   у відповідності  до  п.  2.1.  договору; 
		-  утримувати  приміщення, що   орендується, у належному   санітарному  стані; 
		-  дотримуватися протипожежних  прав, а також  правил  користування   тепловою  та  електричною  енергією, не  допускати   перевантаження  електромереж;
		- здійснювати   своїми  силами  та  за  власний  рахунок  поточний  ремонт   приміщення, що  орендується; 
		-  утримувати  приміщення, що  орендується у повній справності; 
		-   за  свій рахунок  усувати  несправності і поломки  комунікацій приміщення, що   орендується; 
		-  безперешкодно  допускати  у будь-який час в приміщення,  що  орендується представників орендодавця для  перевірки його  використання відповідно  до  умов   цього  договору; 
		-  самостійно  щомісяця сплачувати  усі,  вказані  у підп. 5.1.  договору  комунальні  платежі, а також  усі витрати  за  користування  телефонами  та  зберігати  усі  квитанції,   чеки    та  інші платежі  документи  про  їх  сплату, які по  закінченню  строку  дії  договору  (або  раніше, за  вимогою  орендодавця) передати  за  актом   передавання-приймання  орендодавцеві.
		…
		7.3. Орендар  має  першочергове  право   викупу   приміщення, що   орендується. При  цьому  під  час визначення  вартості  викупу  враховуються  всі поліпшення, що були  зроблені  орендарем, у порядку, встановленому  п. 8.5. та  8.6. цього  договору.    
		…
		8.5.  Усі поліпшення   приміщення, що  орендується, які були  зроблені   орендарем  своїми  силами та  за  власний рахунок , а також  будь-які інші   витрати  орендаря на  приміщення, що  орендується, є  власністю  орендаря. 
		8.6. У  разі викупу   приміщення, що  орендується, орендарем вартість  всіх   поліпшень, що  були  їм зроблені враховується при  формуванні ціни  викупу  за  наступною  формулою: Ціна   викупу =  Оціночна вартість  приміщення -  вартість  поліпшень  х індекс інфляції  за  період  з  моменту  проведення  поліпшень до  моменту  викупу.".  
		Додатковою угодою №1 до договору оренди від 19.11.2012 року, яка була укладена 30.03.2016 року, зокрема пунктом 7.3., передбачено, що Орендар має першочергове право викупу Приміщення, що орендується. При цьому під час визначення вартості викупу враховуються всі поліпшення, що були зроблені Орендарем, у порядку, встановленому п. 8.5. та 8.6. цього договору. 
		Пунктами 8.5., 8.6. Додаткової угоди До договору оренди від 19.11.2012 року встановлено, що усі поліпшення приміщення, що орендується, які були зроблені Орендарем своїми силами та за власний рахунок, а також будь-які інші витрати Орендаря на приміщення, що орендується, є власністю Орендаря. У разі викупу приміщення, що орендується, Орендарем вартість всіх поліпшень, що були їм зроблені враховуються при формуванні ціни викупу за наступною формулою: Ціна викупу = Оціночна вартість приміщення - вартість поліпшень * індекс інфляції за період з моменту проведення поліпшень до моменту викупу.
		Таким  чином, позивач вважає, що  ним  створено  приміщення  нового   функціонального  призначення з  дозволу   орендодавця, що  є   підставою  для   визнання  за  ним  права  спільної  часткової  власністю  на  975/1000 адміністративно-громадського  комплексу, який  розташований  за  адресою:  м.  Дніпро, узвіз  Крутогірний, 1, загальною  площею  5      575,5 кв.м, а за  відповідачем   -  на  25/1000  адміністративно-громадського  комплексу, який  розташований  за  адресою:  м.  Дніпро, узвіз  Крутогірний, 1, загальною  площею  5      575,5 кв.м. 
		Викладене  стало  підставою для  звернення  позивача з  позовом до  суду  для  захисту  своїх  порушених  прав. 
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку  аргументам, наведеним  сторонами,  щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку про  відмову в задоволенні  позову   з наступних підстав. 
		Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів оренди адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою місто Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 1. (нова адреса - місто Дніпро, узвіз Крутогірний, 1), правовідносини за якими регулюються положеннями глави 58 ЦК України та глави 30 ГК України.
		Зокрема, до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем підлягають застосуванню норми статей  316, 317, 328, 355, 356, 357, 778  Цивільного  кодексу  України.
		Згідно з частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до статті  15 Цивільного  кодексу  України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Положеннями статті  16 Цивільного  кодексу  України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.          
		Положеннями частини  1 статті  316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Згідно частини  1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом (стаття  319 Цивільного кодексу України).
		Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття  328  Цивільного кодексу України).
		Згідно зі статті  355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).  Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.  Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.  Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
		Стаття  356  Цивільного кодексу України  вказує, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
		Як визначено статтею 357  Цивільного кодексу України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
		Статтею 358  Цивільного  кодексу  України передбачено, що  право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
		Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є  договори та інші правочини  (стаття  11 ЦК України).
		Згідно  статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу  України).
		У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття  193 Цивільного кодексу  України).
		Із змісту частини 1 статті  626 Цивільного  кодексу  України  випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно частини  1 статті  627 Цивільного  кодексу  України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені  на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття  628  Цивільного  кодексу  України).
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).
		Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного  кодексу України  встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором  або  законом. Якщо у зобов`язанні встановлений  строк (термін) його,  то  воно  підлягає  виконанню  у   цей  строк (термін).
		Аналогічне положення містить стаття  193 Господарського  кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Як визначено статтею  778   Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.  Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Отже, вирішенню питання про визнання права власності наймача на частку у новоствореному майні передує необхідність з`ясування обставин, та надання правової оцінки предмету позову та тому,  чи є це майно новоствореним нерухомим майном, виходячи зі змісту вимог ЦК України.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
		Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. 
		Позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ним права спільної часткової власності на 975/1000 адміністративно-громадського комплексу, посилаючись на те, що за рахунок здійснених ним невід`ємних поліпшень, зроблених в орендованому об`єкті, вартість цього нерухомого майна суттєво збільшилась та в результаті ремонту ним було створено приміщення нового функціонального призначення.
		За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4396/4397-19,  судовим експертом Дніпропетровського НДІСЕ Міністерства юстиції України Харченко В.В. 27.07.2020 року складено звіт, висновками якого встановлено, що на спірному об`єкті здійснювалися будівельні роботи з ремонту адміністративно-громадського комплексу, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, Узвіз Крутогірний, 1. Згідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в дані роботи повністю завершені виконанням у 2013 році. Вартість виконаних будівельних робіт на об`єкті адміністративного-громадського комплексу, який знаходиться за адресою: м. Дніпро,  Узвіз  Крутогірний,   1 складає 68      052      531,90 грн.  Виконані будівельні роботи на об`єкті адміністративного-громадського комплексу, який знаходиться за адресою: м. Дніпро,  Узвіз  Крутогірний,   1 відносяться до капітального ремонту.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Виходячи з викладеного, створення нової речі означає, що остання, в результаті створення, має принципово інші, нові ознаки об`єкта матеріальних прав у порівняні із попереднім об`єктом найму.
		Збільшення вартості орендованого майна, комерційної привабливості, майбутньої економічної вигоди від об`єкту, а також поліпшення технічного, фізичного, функціонального стану приміщень, не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі, оскільки проведення реконструкції шляхом перепланування та технічного переобладнання орендованого приміщення не створює нову річ, а лише поліпшує властивості вже існуючої речі.
		Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.
		Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України , яка має назву "Набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва" право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила ( створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття     нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації . Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону     підлягає державній реєстрації право власності     виникає з моменту державної реєстрації.          
		Таким чином, ст.    331 ЦК України    не містить положень, відповідно до яких реконструкція (перебудова) існуючого об`єкта нерухомого майна призводить до виникнення нового об`єкта нерухомого майна та взагалі не містить терміну "реконструкція". Виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення ст.    331 ЦК України    не передбачено.
		Разом з тим, наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у статті 778 ЦК України, якою передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
		Отже, законодавством закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймача. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.
		Відповідно, якщо наймодавець дає згоду на проведення таких поліпшень, він зобов`язується прийняти назад в зміненому стані річ, яка має більш високу вартість, і відшкодувати наймачеві понесені ним витрати на невіддільне поліпшення. Цивільне законодавство надає наймачу альтернативне право щодо вибору форми відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. При цьому право вибору предмета альтернативного зобов`язання належить орендарю, якщо інше не встановлене договором.
		Випадки здійснення поліпшень без створення нової речі врегульовані ч.ч. 2, 3 ст. 778 ЦК України та ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до яких  орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. В той же час за приписами ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України   - Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Так само і за аналогією ч.3. ст. 776 Цивільного кодексу України  - визначається, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
		З огляду на вищевикладені обставини та норми чинного законодавства суд зазначає, що умовами договору оренди який укладений сторонами не передбачено виникнення права власності на об`єкт оренди внаслідок реконструкції орендованого приміщення в т.ч. і за умови здійснення невід`ємних поліпшень, а тому сам факт здійснення невід`ємних поліпшень при проведенні реконструкції (капітального ремонту) не є правовою підставою для набуття права власності на частку орендованого майна орендарем.
		Виконання орендарем, за рахунок власних коштів, поліпшення орендованого майна, за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, може бути підставою для вимоги щодо компенсації (відшкодування) витрат, понесених при виконанні орендарем поліпшень, як різниці між вартістю майна з поліпшенням та вартістю цього майна на час його передачі в оренду, оскільки виконані позивачем поліпшення орендованого майна (капітального ремонту в межах капітальної будівлі) не мали наслідком створення нової речі як окремого (іншого) об`єкта, а такі поліпшення лише призвели до зміни якісних характеристик орендованого нерухомого майна у зв`язку із його реконструкцією та ремонтно-відновлювальними роботами всередині приміщення. 
		Зважаючи на викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами створення ним нової речі, у звязку з чим у суду  відсутні підстави для задоволення позову.
		Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне. 
		Статтею 129 Конституції України            визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
		Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
		За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
		Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
		На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
		На  підставі викладеного  в задоволенні позову слід  відмовити. 
		Щодо  заяви  відповідача про  застосування  строків позовної  давності,  суд  зазначає наступне. 
		Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
		Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
		Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову через недоведеність позовних  вимог, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Відмовити в задоволенні позовних вимог Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час"  до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про  визнання за Благодійною організацією "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" права спільної часткової власності на 975/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв.м та  про визнання  за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" права спільної часткової власності на 25/1000 адміністративно-громадського комплексу, який розташований за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1, загальною площею 5575,5 кв.м.
		Судові витрати у справі покласти на позивача.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Повне рішення складено  23.11.2020 
		 
		Суддя  Н.Г. Назаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...