Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/3468/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2020. Зареєстровано: 24.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2020.
Дата набрання законної сили: 04.12.2020
Номер судового провадження: 3/299/1731/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області 
		______________________________________________________________
		Справа № 299/3468/20 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.11.2020 року м.Виноградів
		 
		Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. за участю прокурора Дорошевич Р.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та мешканку АДРЕСА_1 , громадянина України, сестра медичного стаціонару перинатального відділення КНП Виноградівська РЛ,
		за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за N 282, складений 06.10.2020 року старшим 1-го сектору управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Бойко Б.Б.
		Згідно протоколу ОСОБА_1 , яка обрана депутатом Широківської сільської ради в період з листопада 2015 року та по теперішній час є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як суб`єкт декларування, згідно підпункту б) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч.1 ст.45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (до 01.06.2020), а саме 25.06.2020, опублікувала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2019 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
		17 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та відповідно внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.
		ОСОБА_1 по теперішній час є суб`єктом відповідальності згідно Закону України «Про запобігання корупції», а тому була зобов`язана до 01.06.2020 року подати декларацію за 2019 рік, особи уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.
		Згідно інформації отриманої з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2019 рік в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 25.06.2020.
		Таким чином, в період з 01.01.2020 до 01.06.2020 усвідомлюючи обов`язок подання щорічної декларації за 2019 рік, ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але подала її успішно лише 25.06.2020 року, тобто несвоєчасно та без поважних причин.
		Об`єктивних причин щодо несвоєчасності подання та оприлюднення зазначеної декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції не встановлено.
		На підставі вище викладеного, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.
		 
		ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду клопотання про закриття провадження.
		Доводи заявленого клопотання зводяться до того, що винною себе у вчиненні правопорушення передбаченого ст.1 ч. 172-6 КУпАП не визнає, так як вказане правопорушення не вчиняла, так як мала поважні причини не подати щорічну декларацію в строк до 01.06.2020 року (працювала медичною сестрою у КНП «Виноградівська РЛ» і безпосередньо займалась лікуванням хворих на гостру распіраторну хворобу COV1D-19), та немала жодного умислу на недекларування. тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-6 КУпАП, а саме відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона вищевказаного правопорушення.
		В протоколі №282 від 06.10.2020 року, складеного поліцейським, вказано : «в період з 01.01.2020 до 01.06.2020 року усвідомлюючи обов`язок подання щорічної декларації за 2019 рік.... Але подала її успішно лише 25.06.2020 року тобто несвоєчасно та без поважних причин».
		Відповідно до протоколу №282 від 06.10.2020 в провину ставиться порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачається адміністративна відповідальність згідно з частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2. пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
		Відповідно до примітки в статті 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень за цією статтею є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
		Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків. 
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
		Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13- р/2020, у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». Кримінального кодексу України. - пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6101, 12, 121 частини першої, частини другу п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 131, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 4851, частини другу, третю статті 52. статтю 65 Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року № 1700V11 зі змінами, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
		У резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду зазначено, що пункти 6. 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6101, 12, 121частини першої, частини друга п`ята статті 12, частина друга статті 13, частина друга статті 131, стаття 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 4851. частини друга, третя статті 52, стаття 65 Закону України Прозапобігання корупції від 14 жовтня 2014 року № 1700VII зі змінами, стаття 366-1 Кримінального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Зважаючи на вказані обставини вважає, що відсутні підстави для притягнення її за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, так як відповідно до рішення Конституційного Суду України, визначено неконституційним вимоги частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», які передбачають, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство.
		Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Згідно з пунктом 6 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційною ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» можна зробити висновок, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вказаних обставин є недопустимим, а тому провадження у даній справі необхідно закрити, у зв`язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
		Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, повністю доводиться матеріалами справи.
		Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
		Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:
		1) об`єкт правопорушення суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;
		2) об`єктивну сторону конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;
		3) суб`єкт правопорушення конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;
		4) суб`єктивну сторону складу ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
		Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
		У відповідності до вимог ст. 7 ч. 1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
		Об`єктивна сторона адмінправопорушення за ч.1 ст. 172 6 КУпАП полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до ч. 1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Відповідно до п. 2-1 Прикінцевих положень декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.
		 
		Таким чином, ОСОБА_1  є суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Судом встановлено відповідно до ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» що ОСОБА_1 зобов`язана була подати щорічну декларацію за 2019 рік у строк з 01.01.2020 року по 01.06.2020 року.
		Конструктивною ознакою правопорушення за ч.1 ст. 172 6 КУпАП є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність виключається.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подала декларацію за 2019 рік в інформаційно- телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» 25.06.2020 року.
		З наявних у справі пояснень вбачається, що ОСОБА_1 не подала вчасно, тобто до 01.06.2020 р. декларацію, оскільки у неї закінчилася дія ключа для ідентифікації на порталі НАЗК та вона була задіяна у лікуванні хворих на респіраторну хворобу COVID-19.
		Даючи оцінку зазначеним доводам суд констатує, що отримання електронного ключа можливе шляхом ідентифікації в ресурсі інтернет банкінгу і особистого відвідування відділення банку не потребує. Це є загальновідома інформація і додаткового підтвердження не потребує.
		Щодо твердження, що особа була задіяна у лікуванні хворих на респіраторну хворобу COVID-19 і за період з 01.06.2020 року по 25.06.2020 року фізично не могла подати декларацію, то пояснення особи такої обставини не підтверджують.
		Таким чином, в період з 01.01.2020 по 01.06.2020 року усвідомлюючи обов`язок подання щорічної декларації за 2019 рік, ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, однак таку подала тільки 25.06.2020 року, тобто з пропуском встановленого строку.
		На підставі вище викладеного, в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		 
		Доводи ОСОБА_1 про те, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13- р/2020, у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». Кримінального кодексу України. - пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6101, 12, 121 частини першої, частини другу п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 131, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 4851, частини другу, третю статті 52. статтю 65 Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року № 1700V11 зі змінами, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а відтак провадження у справі підлягає закриттю у на підставі п.6 ч.І ст.247 КУпАП у зв`язку з скасуванням акту , який встановлює адміністративну відповідальність, а саме ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» є помилковими, оскільки згаданим Рішенням норму ст. 172-6 ч.1 КУпАП неконституційним не визнано, а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання.
		 
		Відповідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за певних обставин, зокрема: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 38 КпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
		Згідно з роз`ясненням Вищого спеціалізованого суду України N 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язанні з корупцією", судам слід мати на увазі, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 3 ст. 38 КУпАП). Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
		Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень Законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
		Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Як вбачається з протоколу N 282 від 06.10.2020 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, протокол був складений 06.10.2020 року, і саме цю дату уповноважена особа на складання протоколу вважає датою виявлення адміністративного правопорушення.
		Однак, як встановлено з матеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, складенню вказаного протоколу передували певні дії, зокрема збирання відповідних відомостей щодо ОСОБА_1 .
		Так, згідно листа Широківської сільради від 20.08.2020 р. №02-10/136 на запит управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області від 13.08.2020 р. №3639/55/106/01-2020 щодо надання відомостей щодо депутата Широківської сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернуто увагу, що ОСОБА_1 весь час, від початку карантину, пов`язаного з корона вірусною хворобою Covid-19, приймала та приймає безпосередню участь у боротьбі з цією хворобою, так як працює медичною сестрою в інфекційному відділенні Виноградівської районної лікарні. Затримка з подачею декларації зв`язана саме з цією причиною
		З наведеного випливає, що саме у серпні 2020 році, стало відомо (виявлено правопорушення) про всі обставини можливого скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП. 
		А відповідно, за матеріалами даної справи спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції, який наділений правом складати відповідні протоколи (ст.255 КУпАП) про скоєння можливого правопорушення стало відомо 13.08.2020 року. 
		Отже доводи особи, яка склала протокол, що датою виявлення адмінправопорушення є дата його складання є помилковим та таким, що суперечить матеріалам справи.
		Статтею 38 КУпАП визначено тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення з дня його виявлення. Провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення може бути розпочате лише за наявності відповідних приводів і підстав. При цьому в КУпАП вони не визначені. Механізм протидії корупції передбачає функціонування спеціально уповноважених суб`єктів у цій сфері. До них віднесено НАЗК, органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. Поряд з цим перелік суб`єктів, посадові особи яких уповноважені на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення, визначено у ст. 255 КУпАП.
		Отже, встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення збіг, що у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП зумовлює закриття даного провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
		 Враховуючи те, що з моменту виявлення правопорушення минуло понад три місяці, та відповідно до положень ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився, враховуючи приписи п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУАП, суддя вважає що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП  слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 172-6, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя -
		  
		П О С Т А Н О В И В:
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд.  
		    СуддяВ. В. Леньо

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...