Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/5838/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2020. Зареєстровано: 01.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: 22-ц/803/8053/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/8053/20 Справа № 185/5838/19   Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Доповідач - Макаров М. О.
		Категорія 53 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2020 року                                                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого - судді Макарова М.О.         
		суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.
		 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням неодноразових уточнень просив: 1. визнати рішення головного лікаря КНП «ПЛІЛ» ПМР Сєдого І.А. про відмову в скасуванні висновків зроблених медичною комісією КНП «ПЛІЛ» ПМР в частині непридатності позивача для виконання роботи за професією ГРОВ придатним; 2. скасувати висновки зроблені медичною комісією КНП «ПЛІЛ» ПМР в частині винесення рішення, про непридатність позивача виконувати роботи за професією ГРОВ ; 3. прийняти рішення, яким визнати остаточними висновками по встановленню можливості чи неможливості виконувати роботу ГРОВ позивачем висновки зроблені МСЕК які зафіксовані в довідці №047881 від 12 листопада 2018; 4. Визнати незаконним та скасувати наказ №1341 від 08 травня 2019 по ПСП ШУ «імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про недопущення позивача до роботи в якості ГРОВ дільниці №5; 5. Стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь позивача 267421,95 грн коштів середньої заробітної плати за час вимушених прогулів в зв`язку з недопущенням до роботи.
		Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року закрито провадження у справі №185/5838/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання рішення головного лікаря КНП «ПЛІЛ» ПМР Сєдого І.А. про відмову в скасуванні висновків зроблених медичною комісією КНП «ПЛІЛ» ПМР в частині непридатності ОСОБА_1 для виконання роботи за професією ГРОВ протиправним, про скасування висновків зроблених медичною комісією КНП «ПЛІЛ» ПМР в частині винесення рішення про непридатність ОСОБА_1 виконувати роботи за професією ГРОВ. Зазначена ухвала суду набрала законної сили та станом на дату розгляду справи не скасована.
		В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає наступне.
		З 2006 року позивач працював на посаді гірничого робітника очисного вибою (ГРОВ) на ПСП ШУ «імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на дільниці №5. У 2008 році позивач отримав травму в шахті, має 15% втрати працездатності, продовжував працювати до 2017 року. Комісією КНП "ПЛІЛ" ПМР зроблені висновки про стан здоров`я ОСОБА_1 , які знайшли відображення в довідці комісії ЛКК за №3621 від 22 вересня 2017 року, де зазначено, що ОСОБА_1 мовою оригіналу («не годен ГРОВ рекомендован труд без физических нагрузок, пребывание в вынужденой позе»). На підставі довідки комісії ЛКК №3621 від 22 вересня 2017 року керівництвом ПСП ШУ «імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 було звільнено з роботи. Рішенням Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 позивача поновлено на попередньому місці роботи.
		Наказом №1137 від 24 квітня 2019 року по ПСП ШУ імені Героїв космосу», на підставі рішення Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, позивача поновлено на роботі. ОСОБА_1 було отримано картку на проходження медичного огляду відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону праці» п.1.5 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» затвердженого наказом МОЗ №246 від 21 травня 2007року. Медичною комісією винесено рішення про непридатність ОСОБА_1 для виконання роботи за професією ГРОВ .
		Позивач зазначає, що ці медичні висновки суперечать висновкам медичної експертної комісії викладені в довідці МСЕК від 11 грудня 2018 року, якою визначено втрату працездатності 15%. Даною довідкою не визначено погіршення стану здоров`я позивача відносно експертних висновків МСЕК від 2016 року 15 %, тобто попереднього періоду проходження медичної експертизи.
		Судовою колегією Дніпровського Апеляційного суду винесена постанова по справі №185/8173/17, в частині поновлення ОСОБА_1 на попередньому місці роботи в якості ГРОВ дільниці №5 ШУ Героїв Космосу ПрАТ «ДТЗК Павлоградвугілля». Обґрунтування викладене в постанові Дніпровського Апеляційного суду стосується не вірного застосування норм наказу МОЗ № 246 «Про проведення періодичних медичних оглядів працівників певних категорій». В судовому рішенні зазначено, що тільки відповідні експертні установи, а саме МСЕК приймають рішення, про не можливість виконання працівником певних видів роботи. ОСОБА_1 пройдена комісія МСЕК 12 листопада 2018, яка не заборонила роботу за професією ГРОВ та встановила термін проходження наступного медичного експертного огляду через три роки. Винесення Медичною комісією КНП "ПЛІЛ" ПМР рішення про непридатність ОСОБА_1 виконувати роботи за професією ГРОВ стало підставою для недопущення його до роботи в якості ГРОВ дільниці №5 за Наказом №1341 від 08 травня 2019 року по ПСП ШУ «імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Головний лікар КНП "ПЛІЛ" ПМР відмовився скасовувати висновки медичної комісії КНП "ПЛІЛ" ПМР по проходженню медичного огляду працівників певних категорій яку позивач проходив при поновлені на роботі за рішенням суду. З часу поновлення ОСОБА_1 на роботі відповідач не допустив ОСОБА_1 до роботи наказом від 08 травня 2019 року №1341 по ПСП ШУ «імені Героїв космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля. Відповідно до наказу від 08 травня 2019 року №1341 визначено зберегти середній заробіток ОСОБА_1 до моменту вирішення питання, що до можливості подальшого працевлаштування. Протягом двох місяців відповідач проводив ОСОБА_1 нараховування в розмірі посадового окладу, що не відповідає нормі визначеній в наказі про недопущення ОСОБА_1 до роботи від 08 травня 2019 року №1341. З липня 2019 року відповідач не нараховує ніяких коштів, при цьому не допускає ОСОБА_1 до роботи та не направляє на проведення додаткового медичного обстеження в медичних спеціалізованих експертних установах відповідно до Закону України «Про охорону праці», наказу МОЗ № 246 «Про проведення періодичних медичних оглядів працівників певних категорій». За час недопущення ОСОБА_1 до роботи підлягає до стягнення в якості середнього заробітку за час вимушеного прогулу 267421,95 грн.
		Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Апеляційний скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
		Так, судом встановлено, що наказом № 1137 від 24 квітня 2019 року було скасовано наказ №184/4к від 11 жовтня 2017 року про звільнення позивача, поновлено позивача на посаді гірника очисного забою 5 розряду дільниці з видобутку вугілля № 5 ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з окладом згідно штатного розкладу з 11 жовтня 2017 року, наказано позивачу надати трудову книжку, отримати відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці», Порядку №246, картку на проходження медичного огляду у КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» «ДОР», надати спеціалісту з адміністрування персоналу результати медичного огляду не пізніше наступного дня після завершення медичного огляду; оплату на період проходження медогляду здійснити відповідно до п. 10.13 колективного договору; організувати допуск позивача до роботи у відповідності до ст. 5,18 Закону України «Про охорону праці», Правил безпеки у вугільних шахтах, Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій. (т.1 а.с.13, т.1 а.с. 74).
		За результатами медичного огляду позивач був визнаний не придатним по професії ГРОЗ. З картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медогляду за формою №123/О від 07 травня 2019 року вбачається, що комісія рекомендувала труд не пов`язаний з вібрацією, нічними змінами, протипоказана праця пов`язана з фізичними навантаженнями тощо (т.1 а.с. 85).
		Наказом №1341 від 08 травня 2019 року «Щодо результатів медичного огляду» не допущено до роботи за професією «гірник очисного забою» позивача у зв`язку з протипоказаннями по професії, відповідно результатам медичного огляду від 07 травня 2019 року; наказано постійно діючій комісії підприємства розглянути питання щодо можливості подальшого працевлаштування позивача, наказано зберегти середній заробіток позивачу до моменту вирішення питання щодо подальшого працевлаштування. (т.1 а.с.14, т.1 а.с. 73). Згідно відмітки, яка міститься на наказі позивач ознайомився з ним 08 травня 2019 року.
		На виконання наказу №1341 від 08 травня 2019 року відповідач неодноразово запрошував позивача до комісії з працевлаштування для ознайомлення зі списком вакантних посад на підприємстві, в тому числі 14 травня 2019 року, 20 травня 2019 року, 24 травня 2019 року та інші дати. В свою чергу, позивач разом зі своїм представником також неодноразово з`являвся до приміщення відповідача з метою ознайомитися зі списком вакантних посад на підприємстві. Проте, представника позивача не допускали в приміщення відповідача для одночасного ознайомлення і позивача і представника позивача зі списком вакантних посад на підприємстві, але жодних заборон або перешкод для пропуску позивача до приміщення комісії з працевлаштування не було. Зазначені обставини визнані обома сторонами та, в силу приписів ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, хоча й відповідають показам свідків та дослідженим відеозаписам, наданими позивачем.
		Отже, позивач за власної волі відмовлявся ознайомитися зі списком вакантних посад на підприємстві особисто, без свого представника.
		Висновки які містяться у довідці № 3621, виданої КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4» Павлоградської міської ради 22 вересня 2017 року (а.с.15), щодо стану здоров`я позивача не суперечать попередній довідці МСЕК (а.с.9), були зроблені пізніше та є більш новими. Також, вказані висновки щодо стану здоров`я позивача не були оскаржені в адміністративному порядку, більш нових висновків щодо стану здоров`я позивача сторони не надали.
		Так, з відзиву КЗ «ПМЛ №4» ПМР вбачається, що на момент проходження МСЕК (12 листопада 2018) позивач, згідно трудової книжки, не працював, а тому медико-соціальною експертною комісією не розглядалось питання про надання трудових рекомендацій позивачу щодо наявності обмежень при виконанні робіт ГРОЗ, оскільки на момент проходження МСЕК позивач не працював у шкідливих та небезпечних умовах, а саме за професією ГРОЗ.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд обґрунтовано виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.
		Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
		Отже, відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи.
		За приписами статті 169 Кодексу законів про працю та статті 17 Закону України «Про охорону праці» власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
		Згідно п.1.5. Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України 21 травня 2007 № 246 (далі-Порядку), періодичні медичні огляди проводяться в тому числі з метою вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу.
		Відповідно до п. 2.8 Порядку, проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров`я.
		Відповідно до п. 4.1.5 Порядку №246 медична комісія медустанови, за результатами медогляду приймає рішення про профпридатність працівника, про що робиться запис у Картці працівника, а відтак працівника додатково не потрібно направляти до закладів МСЕК для підтвердження висновків медичної комісії зроблених відповідно до Порядку №246.
		З аналізу вищевказаних норм вбачається, що дії відповідача щодо направлення позивача на проходження медичного огляду до лікарні, а не до МСЕК є правомірними. При цьому, висновки лікарської комісії є обов`язковими для відповідача, що стало підставою для відсторонення позивача від роботи.
		Відповідно до статті 24 КзПП, забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.
		Згідно статті 170 КзПП працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку. При переведенні за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. 
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову в позові, оскільки він приходив для ознайомлення з вакансіями, проте його та його представника не було допущено, яким порушено його конституційні права, колегія суддів не може прийняти до уваги, у зв`язку з тим, що матеріалами справи достовірно встановлено, що позивачу була надана можливість пройти на територію підприємства до комісії з працевлаштування та ознайомитися зі списком вакантних посад на підприємстві, проте, позивач відмовлявся. 
		Посилання апелянта на те, що судом помилково встановлено, що діючим законодавством не передбачено оплату або збереження середнього заробітку за працівником за період відсторонення його від роботи у зв`язку з медичними показниками з часу проходження медогляду до вирішення питання щодо подальшого працевлаштування такого працівника, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки закони, на які посилається апелянт не містять посилання на обов`язок роботодавця на збереження середнього заробітку за час недопущення до роботи працівника.
		Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційну скаргу   ОСОБА_1  - залишити без задоволення.
		Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року -  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
		 
		Головуючий суддя М.О. Макаров
		Судді Н.М. Деркач
		Т.Р. Куценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...