Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15294/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2020. Зареєстровано: 13.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2020.
Дата набрання законної сили: 10.12.2020
Номер судового провадження: A/855/17191/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15294/19                                                                       Головуючий у 1 інстанції: Васильченко І.П. 
		                                                                                   Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  10 грудня 2020 року                                                                                            м. Київ
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Судді-доповідача                                    Вівдиченко Т.Р.
		Суддів                                                      Горяйнова А.М.
		                                                                 Мєзєнцева Є.І.
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Мороза Дмитра Олександровича,    третя особа - Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТО" про визнання протиправними та скасування записів, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Мороза Дмитра Олександровича,    третя особа - Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТО", в якому просив:
		- визнати протиправними дії реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороза Дмитра Олександровича щодо вчинення реєстраційної дії та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів17.07.2019 р. 10741050052029890; Мороз Дмитро Олександрович; Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро"; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.
		- скасувати вчинену реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Морозом Дмитром Олександровичем реєстраційну дію та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме запис: державна реєстрація змін до установчих документів 17.07.2019 р.10741050052029890; Мороз Дмитро Олександрович: Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро"; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року позов задоволено.
		Визнано протиправними дії Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороза Дмитра Олександровича щодо вчинення реєстраційної дії та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів 17.07.2019 р. № 10741050052029890; Мороз Дмитро Олександрович; Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро»; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.
		Скасовано вчинену Державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Морозом Дмитром Олександровичем реєстраційну дію та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів 17.07.2019 р. № 10741050052029890; Мороз Дмитро Олександрович; Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро»; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників. 
		Не погодившись з рішенням суду, третя особа -  Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТО" звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що рішенням суду були скасовані постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «ЗЛАТО» до категорії неплатоспроможних, рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ЗЛАТО».
		16 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
		Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
		За приписами ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,    13 лютого 2015    року правлінням Національного банку України прийнято постанову № 105 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних».
		На підставі цієї постанови Виконавчою дирекцією Фонду гарантування було прийнято рішення № 30 від 13 лютого 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ЗЛАТОБАНК».
		12 травня 2015 року Національний банк України прийняв рішення № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК».
		У зв`язку з цим, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 99 від 13 травня 2015 року «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2017 року по справі  № 826/2184/17, залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 лютого 2019 року визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 13.02.2015 року №105 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних». Визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 року №30 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ЗЛАТОБАНК». Визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 12.05.2015 року №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗЛАТОБАНК». Визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 року №99 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.05.2015 року №100 про внесення змін до рішення виконавчої Дирекції Фонду від 13.05.2015 №99 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 року №391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» на два роки до 13 травня 2018 року включно. Зобов`язано Національний банк України надати публічному акціонерному товариству «ЗЛАТОБАНК» строк, встановлений частиною сьомою статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за винятком використаного строку, який вичерпаний,    для проведення дій з фінансового оздоровлення публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» після проведення заходів з його ліквідації.
		17 липня 2019 року Державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Мороза Дмитра Олександровича внесено запис № 10741050052029890 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів; Мороз Дмитро Олександрович ; Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро»; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.
		Не погоджуючись із внесенням запису про державну реєстрацію змін до установчих документів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).
		За приписами частини 1 статті 25 вищевказаного Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;            3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.
		Відповідно до п. 2 ч. 4 ст.17 Закону № 755-IV, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру. 
		Приписами п. 10 ч. 1 ст. 15 Закону № 755-IV визначено, що установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом. 
		Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III  (далі - Закон № 2121-III)  визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. 
		За приписами частини 4 статті 16  вищевказаного Закону, банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України. 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,  Державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Морозом Д.О. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: державна реєстрація змін до установчих документів 17.07.2019 р. 10741050052029890; Мороз Дмитро Олександрович; Комунальне підприємство "Реєстраційне бюро"; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників (а.с. 8-16).
		Судом першої інстанції вірно зазначено, що для вчинення реєстраційних дій щодо внесення змін в установчі документи третьої особи державний реєстратор мав пересвідчитися у наявності відповідного погодження таких змін Національним банком України, а для вчинення дій, не пов`язаних із внесенням змін до установчих документів банку, зокрема, щодо скасування попередньої реєстраційної дії, державний реєстратор у даному випадку мав отримати відповідне судове рішення, яке б зобов`язувало його вчинити певні реєстраційні дії.
		Щодо посилання апелянта на те, що рішенням суду були скасовані постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «ЗЛАТО» до категорії неплатоспроможних, рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ЗЛАТО», колегія суддів зазначає наступне.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16 вказала наступне: «…В українському законодавстві існує прогалина щодо правового регулювання відновлення банківської діяльності після відкликання НБУ банківської ліцензії, на підставі скасування відповідного рішення НБУ судом через юридично-організаційні порушення його прийняття НБУ, в тому числі за умов подальшої фактичної невідповідності проблемного банку вимогам банківського законодавства, та виконання яких є передумовою наявності у банку зазначеної ліцензії. Разом з тим законодавством також не встановлено, що скасування рішення уповноваженого державного органу про введення тимчасової адміністрації у проблемному банку або закінчення строку дії цієї адміністрації без подальших дій НБУ та Фонду щодо цього банку, передбачених банківським законодавством, означає припинення тимчасової адміністрації в такому проблемному банку, скасування реалізації НБУ та Фондом подальших обов`язкових процедур, передбачених банківським законодавством, зокрема статтями 63, 67, 73, 74, 77 Закону про банки та статтями 1, 3, 4, 34, 36, 44, 46, 48, 53 Закону про гарантування вкладів».
		У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, також зазначила, що «…реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду, встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства. Виведення банку з ринку шляхом виключення слова «банк» з його назви та «банківської діяльності» з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства».
		З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що навіть у разі скасування рішень НБУ та Фонду щодо виведення банку з ринку, банк все одно має залишатись під управлінням Фонду аж до того моменту, поки власники не приведуть діяльність банку у відповідність із вимогами законодавства та НБУ прийме рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству та поверне банк під свій нагляд.
		Щодо посилання апелянта на відсутність у ПАТ «ЗЛАТО» банківської ліцензії та виключення з Державного реєстру банків, колегія суддів зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2017 року по справі  № 826/2184/17, залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 лютого 2019 року, зокрема,  визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 12.05.2015 року №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗЛАТОБАНК».
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16 зазначила, що відповідна прогалина в правовому регулюванні повернення банківської ліцензії не дає підстав вважати, що на банк не розповсюджуються вимоги банківського законодавства.
		Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та наявність правових підстав для їх задоволення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2  ст. 77 КАС України).
		При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ч. 3  ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315,  316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТО" залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені   статтями 328-329 КАС України.
		 
		                    Суддя-доповідач                                                           Вівдиченко Т.Р.
		 
		   Судді                                                                               Горяйнов А.М.
		 
		                                                                                            Мєзєнцев Є.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...