Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/3762/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2020. Зареєстровано: 13.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2020.
Дата набрання законної сили: 10.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		м. Вінниця
		10 грудня 2020 р.                                                                    Справа № 120/3762/20-а
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області (далі - відповідач), в якому просить:
		-          визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми, а саме допомоги при народженні дитини;
		-          зобов`язати відповідача призначити та здійснити виплату допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до її заяви від 28.02.2020 року №200228101536952.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини, мотивуючи своє рішення тим, що на час звернення немає законних підстав для призначення такої допомоги, оскільки сплив дванадцяти місячний строк з дня народження дитини.
		У позовній заяві зазначає, що оскільки дитина народжена на непідконтрольній українській владі території, через виникнення об`єктивних причин, які не залежали від її волі вона із сім`єю змушена була переїхати на підконтрольну територію України. Після отримання довідки про взяття її та дитини на облік як внутрішньо переміщених осіб, вона скориставшись електронним сервісом звернулась із заявою до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області про призначення державної допомоги при народженні дитини.
		Позивач вважає ці обставини поважною причиною для пропуску строку своєчасного звернення за грошовою допомогою при народженні дитини, тому просить призначити та здійснити виплату допомоги при народженні дитини.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
		01.09.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки на момент подання електронної заяви позивачем щодо отримання державної допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 виповнився 1 рік 8 місяців. Втім, пунктом 12 Порядку Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 року встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
		Тому, оскільки позивачем було пропущено строк звернення за призначенням допомоги, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Донецьк, Україна), народила дитину - ОСОБА_2 .
		Оскільки дитина народжена на непідконтрольній українській владі території ОСОБА_1 зверталась до суду про встановлення факту народження та на підставі рішення отримала свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_2 , яке видане Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 17.09.2018 року серії НОМЕР_1 .
		У зв`язку з проведенням антитерористичної операції позивач тривалий час не мала можливості виїхати з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підконтрольну українській владі територію, та зареєструватися внутрішньо переміщеною особою. 
		Вперше позивачу видано довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу від 10.09.2019 року №502-5000191650, зареєстроване місце поживання зазначено: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
		Також, таку ж довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу від 10.09.2020 року №502-5000191657 отримала дочка позивача - ОСОБА_2 .
		У зв`язку зі зміною місця проживання і взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи позивач через електронний сервіс 10.03.2020 року звернулась до відповідача як органу соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.
		За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення від 10.03.2020 року, яким відмовлено позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини. Підставою для відмови в призначенні допомоги при народженні дитини стало те, що позивач пропустив строк звернення за призначенням такої допомоги.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинах, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Статтею 46 Конституції України гарантовано громадянам України право на соціальний захист.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III) з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 року №2811-XII (далі - Закон №2811-XII) та іншими законами України.
		За приписами статті 1 Закону №2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
		Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 3 Закону №2811-XII визначені види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
		Відповідно до статті 10 Закону №2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
		За приписами статті 11 Закону №2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
		Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
		Зазначені норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №59 від 04.02.2009 року; далі - Порядок №1751).
		Пунктом 12 Порядку № 1751 також встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
		З наведеного слідує, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Разом з цим, вказаними нормами передбачені певні обмеження стосуються строку подання заяви про призначення виплати допомоги.
		Відповідно до документів, долучених до позовної заяви, вбачається, що дочка позивача народилася у 2018 році, а з заявою про призначення допомоги при народженні дитини позивач звернулася до відповідача лише у 2020 році, тобто після закінчення встановленого законодавством строку.
		Разом з тим, судом встановлено, що пропуск позивачем встановленого законом строку на звернення за отриманням допомоги при народженні дитини обумовлено тим, що дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 народилася у м. Донецьк Донецької області, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», відноситься до населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасового не здійснюють свої повноваження. Тобто позивач не могла вчасно отримати свідоцтво про народження дитини.
		Крім того, судом встановлено, що позивач з об`єктивних причин не мала змоги звернутися до відповідача з відповідною заявою, оскільки всупереч своїй волі змушена була змінювати місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області.
		ОСОБА_1 лише 11.09.2019 року отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №502-5000191650 із зазначенням місця проживання: АДРЕСА_2 , таку ж довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу № 502-5000191657 отримала її дочка ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 .
		Таким чином, суд враховує, що позивач з об`єктивних причин не мала змоги звернутися до відповідача у встановлені строки з відповідною заявою, оскільки всупереч своїй волі змушена була змінювати місце проживання внаслідок проведення на сході України бойових дій, переїзд на постійне місце проживання до підконтрольної території, де і отримала статус внутрішньо переміщеної особи разом з дитиною.
		Соціальний захист є конституційною гарантією громадян України відповідно до статті 46 Конституції України.
		Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
		Таким чином, право позивача на отримання спірної допомоги є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.
		Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивачем заявлені вимоги фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
		Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Відповідно до частини 7 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно із пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
		Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 760/183158/16-а.
		Враховуючи викладене, дії відповідача, що виразилися у відмові у виплаті позивачу допомоги при народженні дитини у зв`язку з пропуском 12 місячного строку звернення з відповідною заявою, за умови що пропуск такого строку відбувся з об`єктивних, незалежних від волі позивача причин, не можна визнати обґрунтованими.
		Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у призначенні допомоги при народженні дитини; визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 10.03.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні у призначенні допомоги при народженні дитини та зобов`язати відповідача призначити та здійснити ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до заяви від 10.03.2020 року №200228101536952.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
		Натомість, позивачем обґрунтовано доведено обставини, викладені у позовній заяві та підтверджено їх належними доказами.
		За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а будь-яких інших судових витрат у справі не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
		Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295  КАС України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Зобов`язати Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області призначити та здійснити ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до поданої нею заяви від 10.03.2020 року №200228101536952.
		Вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області від 10.03.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
		Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його  проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
		Управління соціального захисту населення Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Столярчука, 17, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40408238) 
		 
		Суддя                                          Мультян Марина Бондівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...