Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/18865/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2020.

Номер судового провадження: 2/761/6418/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/18865/20
		Провадження № 2/761/6418/2020
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       16 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
		                головуючого судді: Савицького О.А.,
		                при секретарі: Горюк В.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Картель», Приватного підприємства «Інформаційне агентство «Інформбюро», про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		24.06.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Картель» про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати.
		Під час розгляду справи за клопотанням сторони позивача у порядку ст. 51ЦПК України судом залучено до участі у справі ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро» як співвідповідача.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 йому стало відомо, що в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання «Деловая столица», належного суб`єкту інформаційної діяльності ПрАТ «Картель», за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », щодо нього було розміщено наступну інформацію, а саме: « ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - лидер группы лужниковских родом из-под Рязани . Такое название группа получила от подконтрольной ярмарки в Лужниках. С середины 2000-х часто бывал в Украине». Разом з тим, посилаючись на те,що вказана інформація є недостовірною та відповідно завдає шкоду його діловій репутації, зачіпає честь та гідність, позивач вважає, що вказана інформація підлягає спростуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
		Ухвалою від 04.08.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
		Представник відповідача ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Разом з тим через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому виклав заперечення проти нього.
		Представник ПрАТ «Картель» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
		Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів.
		Вислухавши пояснення сторони позивача,дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання «Деловая столица», належного суб`єкту інформаційної діяльності ПрАТ «Картель», у вільному доступі за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », щодо позивача було розміщено наступну інформацію, а саме: « ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - лидер группы лужниковских родом из-под Рязани . Такое название группа получила от подконтрольной ярмарки в Лужниках. С середины 2000-х часто бывал в Украине».
		При цьому зазначені обставини підтверджуються доданою представником позивача до позовної заяви роздруківкою з веб-сайту за адресою: https://www.dsnews.ua.
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що вищенаведена інформацію, яка стосується безпосередньо його особи, є недостовірною, завдає шкоду його діловій репутації, зачіпає честь та гідність, а тому підлягає спростуванню.
		Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Частиною 4 статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
		Згідно з ч.1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; …, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		У відповідності до глави 22 ЦК України до особистих немайнових прав включені, зокрема, право на повагу до гідності та честі (стаття 297) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299). Гідність та честь фізичної особи, її ділова репутація є недоторканними (згідно із частиною другою статті 297 та частиною першою статті 299 ЦК України).
		Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. (згідно із частиною першою статті 275 ЦК України). Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (ч.3 ст. 297 ЦК України). Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ч.2 ст. 299 ЦК України).
		Разом з тим, відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб - на свій вибір.
		Зважаючи на ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією розуміють документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
		Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 
		З огляду на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. №1, зокрема, на пункт 15 постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Відповідно до ч.5 п.15 вказаної Постанови Пленуму ВСУ, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з пунктом 18 зазначеної постанови, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Судом встановлено, що дослідженою в судовому засіданні роздруківки з веб-сайту за адресою: https://www.dsnews.ua, стороною позивача підтверджено, що відповідачем ПрАТ «Картель», який є власником цього сайту, відносно позивача в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання «Деловая столица» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,розміщено наступну інформацію, а саме: « ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - лидер группы лужниковских родом из-под Рязани . Такое название группа получила от подконтрольной ярмарки в Лужниках. С середины 2000-х часто бывал в Украине».
		При цьому, відповідно до договору № 2 про надання інформаційних матеріалів, укладеного 01.02.2012 р. між ПрАТ «Картель» та ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро», з врахуванням додаткових угод та додатків до нього, вказана стаття була надана ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро» для розміщення ПрАТ «Картель» на власному веб-сайті Інтернет-видання «Деловая столица». Пунктом 4.3 вказаного договору визначено, що ПП «Інформаційне агентство «Інформбюро» несе повну відповідальність за достовірність наданої ним інформації у відповідності до чинного законодавства України.
		Разом з тим, не зважаючи на те, що тягар доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідачів, під час розгляду даної справи останніми у порядку, визначеному ст. 81 ЦПК України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження достовірності розповсюдженої ними інформації щодо позивача.
		Водночас, з пояснень представника позивача, наданих ним в судовому засіданні, судом встановлено, що поширена щодо позивача інформація у частині, а саме: «… С середины 2000-х часто бывал в Украине`є достовірною, тобто вказані обставини представником позивача не заперечувалися.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Так, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що також відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка будучи ратифікованою Законом України від 07.07.1997 р., відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства. 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема п.46 справи Лінгенс (Лінгенз) проти Австрії від 08.07.1986 р. на думку Суду, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.
		Оціночне судження є висновком, отриманим в результаті інтелектуальної (логічної) обробки і узагальнення конкретною людиною фактів, оцінок інших людей, інформації довідкового характеру та причинно-наслідкових зв`язків між зазначеними джерелами інформації. І тому будь-яким шляхом неможливо оцінити правдивість чи правильність цього висновку.
		Також слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Так, зі змісту висновку експерта № 21994/20-39 від 18.09.2020 р., складеного за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, вбачається, що висловлювання щодо позивача, зафіксовані у текстовому фрагменті «ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - лидер группы лужниковских родом из-под Рязани . Такое название группа получила от подконтрольной ярмарки в Лужниках. С середины 2000-х часто бывал в Украине», розміщені у мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання «Деловая столица», належного суб`єкту інформаційної діяльності ПрАТ «Картель» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - є фактичними твердженнями,а не оціночними судженнями.
		Таким чином, поширена відповідачем ПрАТ «Картель» щодо позивача інформація в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання «Деловая столица», яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати,є фактичними твердженнями, а отже є предметом судового захисту. 
		Водночас,відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Пунктами 24, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, передбачено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
		За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що відповідачем ПрАТ «Картель» відносно позивача в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання «Деловая столица» поширено інформацію, яка є фактичними твердженнями, на думку останнього є недостовірною та порушує його особисті немайнові права, при цьому будь-яких доказів на підтвердження достовірності вказаної інформації стороною відповідача надано не було,суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне визнати недостовірною інформацію,поширену ПрАТ«Картель» відносно ОСОБА_1 мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання « Деловая столица » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: « ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - лидер группы лужниковских родом из-под Рязани . Такое название группа получила от подконтрольной ярмарки в Лужниках. …», а також зобов`язати ПрАТ«Картель» спростувати вказану інформацію, шляхом видалення, протягом місяця з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
		Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1681,60 грн. у рівних частках, а саме по 840,80 грн. з кожного.
		Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Картель», Приватного підприємства «Інформаційне агентство «Інформбюро», про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством «Картель» відносно ОСОБА_1 в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання « Деловая столица » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: « ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - лидер группы лужниковских родом из-под Рязани . Такое название группа получила от подконтрольной ярмарки в Лужниках. …».
		Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Картель» спростувати, шляхом видалення, інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 в мережі Інтернет на веб-сайті Інтернет-видання « Деловая столица » за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: « ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - лидер группы лужниковских родом из-под Рязани . Такое название группа получила от подконтрольной ярмарки в Лужниках. …», протягом місяця з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Картель» та Приватного підприємства «Інформаційне агентство «Інформбюро» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. у рівних частках, а саме по 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. з кожного.
		В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...