Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/647/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Укладення договорів (правочинів); спільної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2021. Зареєстровано: 18.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2021.
Дата набрання законної сили: 24.05.2021
Номер судового провадження: 27/01/911/647/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"14" січня 2021 р.                                                                                Справа № 911/647/20  
		За позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області (07401, м. Бровари, вул. Київська, 137) в інтересах держави в особі:
		Виконавчого комітету Калитянської селищної ради, 07420, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, провулок Ювілейний, будинок 4
		до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заворичі", 07424, Київська область, Броварський район, село Заворичі, вулиця Радна, будинок 16
		про стягнення 1 956 522,56 грн за договором про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади № 1 від 19.10.2018
		суддя Н.Г. Шевчук
		секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
		за участю представників сторін:
		від прокуратури: Галась О.М. (посв. №055447 від 21.02.2020);
		від позивача: Гопкало О.В. (дов. №1 від 12.01.2021);
		від відповідача: Ковальчук А.С. (посв. №921 від 15.06.2018, ордер СА №1006650).
		суть спору:
		Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Калитянської селищної ради (з урахуванням ухвали суду від 03.12.2020 про зміну найменування) звернувся до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заворичі" про стягнення 1   956   522,56 грн за договором про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади № 1 від 19.10.2018.
		В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади в частині сплати пайового внеску в повному обсязі.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі №   911/647/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, оскільки при аналізі судової практики судом було встановлено, що на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду перебуває справа щодо визначення правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру", висновки по якій сприятимуть забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності.
		Судом досліджено та встановлено підстави представництва прокуратурою інтересів держави в суді в особі Виконавчого комітету Калитянської селищної ради у даній справі.
		Так, статтею 140 Конституції України та статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		За змістом статті 142 Конституції України та частини третьої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
		Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України (стаття 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
		Відповідно до пункту 41 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України складовою частиною доходів бюджету розвитку місцевих бюджетів є кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Згідно з частиною третьою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
		Одним із основних принципів, визначених статтею 7 Бюджетного кодексу України, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип  цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. 
		Частиною десятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної  діяльності" передбачено принцип цільового використання коштів пайової участі, згідно з яким останні можуть використовуватись виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
		Таким чином, нормами статтей 7, 13, 142 та 143 Конституції України, статті 7 Бюджетного кодексу України встановлено основні принципи регулювання  бюджетних відносин в Україні, які деталізовано у статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо джерел наповнення бюджету для забезпечення потреб суспільства та держави. Відтак, правовідносини, що є предметом даного спору, пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету.
		У розумінні вимог частини першої статті 10, частини першої статті 11, частини другої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Виконавчий комітет Калитянської селищної ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, що здійснює від імені Калитянської селищної ради та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.
		Відповідно до підпункту 5 пункту "а" статті 28 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно  від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури.
		З огляду на викладене у спірних правовідносинах щодо залучення коштів пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади виступає Виконавчий комітет Калитянської селищної ради, як виконавчий орган місцевого самоврядування, наділений повноваженнями представляти інтереси територіальної громади селища міського типу Калита.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до частини другої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.
		Положення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). 
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Відповідний висновок щодо застосування вищевказаної норми права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. За висновком Великої Палати Верховного Суду України, який викладено у вищезазначеній постанові, таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
		З матеріалів справи вбачається, що ще до звернення прокурора з позовом до суду Виконавчий комітет Калитянської селищної ради неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість (листи-претензії від 25.02.2019 № 323, від 21.03.2019 № 508, від 07.05.2019 № 735, від 06.06.2019 № 911, від 04.07.2019 № 1054, від 03.01.2020 № 18, від 20.01.2020 № 14).
		При цьому, судом встановлено, що орган місцевого самоврядування сам звертався до Броварської місцевої прокуратури Київської області з проханням звернутись з відповідним позовом до суду (лист від 27.12.2019 № 2235 та від 24.01.2020 № 139), що вказує на те, що такий орган знав про відповідне порушення, однак, з позовом самостійно не звертався після того, як у встановлений строк плата не була внесена відповідачем. 
		В силу статті 23 Закону України "Про прокуратуру" на прокурора покладається обов`язок попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
		З листа № 35-1004вих-20 від 12.03.2020 Броварської місцевої прокуратури Київської області адресованого Виконавчому комітету Калитянської селищної ради вбачається повідомлення суб`єкта владних повноважень про намір звернення прокурора до суду.
		Таким чином, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.
		За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість повноважень прокурора для представництва інтересів держави в суді.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2020 поновлено провадження у даній справі за клопотанням прокурора та призначено підготовче засідання.
		Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.
		Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження по даній справі на тридцять днів (за ініціативою суду), постановлено закрити підготовче провадження 13.01.2021 та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.01.2021.
		До початку судового засідання 14.01.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшли клопотання про закриття провадження в частині стягнення заборгованості за договором в сумі 900   000,00 грн, котрі були сплачені відповідачем на рахунок Виконавчого комітету Калитянської селищної ради, та заява про визнання позовних вимог.
		Від Виконавчого комітету Калитянської селищної ради 14.01.2021 надійшло клопотання, в якому повідомляється про часткову сплату заборгованості відповідачем у сумі 900   000,00 грн.
		У судовому засіданні 14.01.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд
		встановив:
		Рішенням Калитянської селищної ради від 27.09.2018 № 835-55-VII "Про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади" відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпункту 6.8 Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням Калитянської селищної ради від 26.08.2016 № 251-19-VII, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Калитянська селищна рада вирішила:
		- надати дозвіл на укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади;
		- Виконавчому комітету Калитянської селищної ради укласти договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Заворичі";
		- встановити ставку пайової участі у розмірі 8% від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.
		На виконання вказаного рішення 19.10.2018 між Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Заворичі" (Замовник) укладено договір № 1 про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади.
		Відповідно до пункту 1.1 Договору предметом його є пайовий внесок Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади при здійсненні будівництва зерносховищного комплексу (елеватора) на умовах, зазначених цим Договором та на підставі рішення Калитянської селищної ради від 27.09.2018 № 835-55-VII.
		Пунктом 2.1 Договору визначено, що Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади у розмірі 8% від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта і становить 2   409   522,56 грн на рахунок Цільового фонду розвитку інфраструктури Калитянської селищної ради відповідно до розрахунку (Додаток № 1) у строк до 25.09.2019 частинами, згідно графіку оплати коштів (Додаток № 2).
		Відповідно до пункту 2.2 Договору величина пайової участі визначена на підставі кошторису на виконання робіт з будівництва зерносховищного комплексу (елеватора) (загальної кошторисної вартості) у сумі 30   119   032,00 грн.
		Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного його виконання (пункт 5.5 Договору).
		Пунктом 5.6 Договору обумовлено, що до Договору додаються розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади (Додаток № 1) та графік оплати коштів пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади (Додаток № 2).
		Додатком № 2 до Договору "Графік оплати коштів пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади" сторонами визначено помісячний графік оплат, перший платіж визначено до 29.10.2018, останній до 25.09.2019. Графік підписано сторонами.
		Прокурор та позивач стверджують, що на виконання умов Договору Замовником 29.10.2018, 05.12.2018 і 02.04.2019 сплачено до бюджету загалом лише 453   000,00 грн, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1   956   522,56 грн (2   409   522,56- 453   000,00).
		Виконавчий комітет Калитянської селищної ради неодноразово звертався до СТОВ "Заворичі" з листами-претензіями від 25.02.2019 № 323, від 21.03.2019 № 508, від 07.05.2019 № 735, від 06.06.2019 № 911, від 04.07.2019 № 1054, від 03.01.2020 № 18, від 20.01.2020 № 14 з вимогою виконання умов договору та перерахування коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади до місцевого бюджету селищної ради, однак Замовником дані претензії проігноровано, кошти не сплачено.
		Оскільки відповідач належним чином не виконав грошових зобов`язань за договором пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади № 1 від 19.10.2018 прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Калитянської селищної ради.
		Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
		Отже укладений між Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Заворичі" договір № 1 про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання сторонами.
		Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і надалі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. 
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Калитянської селищної ради від 26.08.2016 № 251-19-VII затверджено Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвиток інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади на підставі Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про зсади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
		Так, відповідно до пункту 2.3 Положення розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури Калитянської ОТГ є невід`ємною частиною договору  з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
		У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. 
		Згідно частини дев`ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. 
		Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Згідно з частиною першою статті 173 та частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
		Так, згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга статті 193 Господарського кодексу України).
		Відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та сплати пайового внеску у повному розмірі у строки, визначені графіком оплати коштів пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади (Додаток № 2).
		Однак, як вже зазначалось, 14.01.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (б/н від 13.01.2021) про закриття провадження у справі в частині стягнення з СТОВ "Заворичі" на користь Виконавчого комітету Калитянської селищної ради суми в розмірі 900   000,00 грн за договором № 1 про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади від 19.10.2018 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем 04.12.2020 частково погашено заборгованість за вказаним договором, що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 03.12.2020 на суму 900   000,00 грн.
		Дані обставини підтверджені і позивачем, Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради було подано клопотання, до якого долучено виписку по рахунку станом на 05.12.2020, з якої вбачається зарахування до селищного бюджету коштів у розмірі 900   000,00 грн, сплачених згідно договору № 1 від 19.10.2018, а також лист фінансового управління Калитянської селищної ради № 5 від 13.01.2021 про те, що станом на 13.01.2021 заборгованість за СТОВ "Заворичі" становить 1   056   522,56 грн.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина третя статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
		Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
		Суд зазначає, що припинення існування в частині предмета спору за договором між сторонами відбулося в процесі розгляду справи, тоді як на момент виникнення спору між сторонами відповідний предмет спору існував.
		Таким чином, відсутність предмета спору в розмірі 900   000,00 грн означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами в цій частині, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
		З огляду на зазначене, провадження у справі № 911/647/20 в частині стягнення з відповідача 900   000,00 грн коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади за договором підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідній частині через погашення заборгованості відповідачем в процесі розгляду справи.
		Проте, всупереч наведених приписів закону відповідачем лише частково погашено заявлену до стягнення заборгованість, так сума в розмірі 1   056   522,56 грн коштів пайової участі на розвиток інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади відповідачем на час винесення рішення не сплачена.
		Відповідач проти задоволення позову в цій частині не заперечує, наслідком чого є його заява про визнання позову (б/н від 13.01.2021).
		Відповідно до частини першої статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		За таких обставин керуючись правилами частини четвертої статті 191 та пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1   056   522,56 грн коштів пайової участі на розвиток інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади. В іншій частині позовних вимог (900   000,00 грн коштів пайової участі за договором № 1 від 19.10.2018, які були сплачені відповідачем в процесі розгляду справи в суді) провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
		Згідно з частинами першої - третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.
		Згідно платіжного доручення № 356 від 26.02.2020 Прокуратурою Київської області за подання позову сплачено 29   347,84 грн судового збору.
		Відповідно до заяви відповідача про визнання позову останнім з посиланням на частину першу статті 130 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі визнання позову у відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв`язку з чим просить повернути Прокуратурі Київської області 50% судового збору в розмірі 14   673,92 грн, а в другій частині 50% судового збору позивач визнає сплату за собою.
		Згідно частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Частиною першою статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
		Заява відповідача про визнання позову зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 14.01.2021 о 09:21:23 за № 697/21, оскільки остання надійшла на електронну адресу суду 13.01.2021 о 19:30 (після закінчення робочого часу). Дані обставини підтверджуються зробленою судом роздруківкою з електронної адреси суду щодо інформації про дату та час відправки та надходження до Господарського суду Київської області заяви відповідача про визнання позову (роздруківку долучено до матеріалів справи).
		Відповідно до частини шостої статті 116 Господарського процесуального кодексу України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
		Оскільки ухвалою суду від 03.12.2020 ухвалено закрити підготовче провадження 13.01.2021, то в розрізі положень частини шостої статті 116 Господарського процесуального кодексу України заява про визнання позову подана до закінчення встановленого строку (до 24 години).
		У зв`язку з чим, керуючись частиною першою статті 130 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив, що 50% судового збору підлягає поверненню Прокуратурі Київської області з державного бюджету, сплаченого при поданні позову.
		На відповідача судом покладаються понесені прокуратурою витрати по сплаті судового збору в розмірі 14   673,92 грн (50% судового збору).
		Керуючись статтями 129, 191, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд
		вирішив:
		1. Позовні вимоги задовольнити частково.
		2. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 900   000,00 грн коштів пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади за договором № 1 від 19.10.2018. 
		3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заворичі" (07424, Київська область, Броварський район, село Заворичі, вулиця Радна, будинок 16, ідентифікаційний код 32099894) на користь Виконавчого комітету Калитянської селищної ради (07420, Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, провулок Ювілейний, будинок 4, ідентифікаційний код 40689106) 1   056   522 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч п`ятсот двадцять дві) грн 56 коп. за договором про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури Калитянської об`єднаної територіальної громади № 1 від 19.10.2018.
		4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Заворичі" (07424, Київська область, Броварський район, село Заворичі, вулиця Радна, будинок 16, ідентифікаційний код 32099894) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 14 673 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн 92 коп. судового збору.
		5. Повернути Київській обласній прокуратурі (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) з Державного бюджету України судовий збір в 14 673 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн 92 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 356 від 26.02.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 911/647/20.
		6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Суддя                                                                                                            Н.Г. Шевчук
		 
		Повне рішення складено та підписано: 18.01.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...