Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/27375/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		20 січня 2021 року                               м. Київ                              № 640/27375/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
		за позовом   ОСОБА_1     
		до  Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області     
		про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі також - відповідач, КДКА Київської області), в якому просить визнати незаконним, протиправним та скасувати Рішення № 237/2020 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 13.10.2020 року «Про притягнення ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 340, видане Радою адвокатів Київської області 18.07.2019 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження».
		Адміністративний позов обґрунтовано тим, що рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області його, як адвоката, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за скаргою підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
		На переконання позивача, Дисциплінарною палатою КДКА Київської області розглядаючи скаргу підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» проігноровано законодавчо визначене право на вираження думки і слова.
		Також, заявник стверджує, що оскаржуване рішення прийнято всупереч вимогам статті 30 Закону України «Про інформацію», а в самому рішенні не наведено жодного висловлювання, які, як  вважає КДКА Київської області, містить нецензурну, лайливу лексику та є за своїм змістом погрозами, які, в свою чергу, негативно впливають на репутацію адвокатури й завдають шкоди її авторитету чи суперечать принципам професійної етики адвоката.
		Позивачем зазначено, що оскаржуване рішення КДКА Київської області порушує його права, свободи та інтереси на свободу вираження своїх поглядів і переконань, на свободу думки і слова.
		Більш того, за твердженнями заявника, вказане вище рішення створює передумови до порушення його права на свободу вираження своїх поглядів і переконань, висловлювання власної громадської і політичної позиції, на надання коментарів і оцінки по важливим подіям, що відбуваються в державі.
		З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
		Зокрема, вважаючи, що існують очевидні ознаки протиправності рішення та порушення прав, свобод і інтересів заявника, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 13.10.2020 року №237/2020.
		Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю. від 26.10.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 13 жовтня 2020 року №237/2020 про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №340, видане Радою адвокатів Київської області 18 липня 2019 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність» - до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній адміністративній справі.
		Роз`яснено ОСОБА_1 його обов`язок подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали суду.
		04.11.2020 року ОСОБА_1 подано позовну заяву.
		Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліної Л.О. від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Через канцелярію суду 04.12.2020 року генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» подано заяву про вступ товариства до участі у справі №640/27375/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Через канцелярію суду 08.12.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
		Відповідач проти позову заперечує, оскільки позивачем визнано, що згадані у скарзі інтернет-ресурси, в яких ОСОБА_1 висловлював лайливу лексику та нецензурні висловлювання, належать останньому.
		Під час вирішення скарги товариства, відповідач керувався положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, з огляду на що, оскаржуване рішення є обґрунтованим, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2020 року у задоволенні заяви генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» від 04.12.2020 року про вступ товариства до участі у справі №640/27375/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, відмовлено.
		Через канцелярію суду 12.01.2021 року генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» подано заяву про вступ товариства до участі у справі №640/27375/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 року у задоволенні заяви генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» від 04.12.2020 року про вступ товариства до участі у справі №640/27375/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, відмовлено.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Позивач, ОСОБА_1 , є адвокатом, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №340 видано Радою адвокатів Київської області 18.07.2019 року.
		Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, робоче місце адвоката ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Адвокат ОСОБА_1 перебуває на обліку у Раді адвокатів Київської області. 
		02.03.2020 року за вх.№266 на адресу Комісії надійшла скарга підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» (далі також - скаржник) від 14.02.2020 року стосовно адвоката ОСОБА_1 щодо наявності в діях останнього ознак дисциплінарного проступку.
		11.03.2020 року скаргу передано до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про Дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 .
		Головою Дисциплінарної палати КДКА Київської області Лісниченко Є.С. доручено члену дисциплінарної палати Павлову М.О. провести перевірку відомостей, викладених у скарзі Ради адвокатів Київської області.
		Член дисциплінарної палати КДКА Павлов М.О. звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката ОСОБА_1 по суті порушених питань.
		03.06.2020 року на адресу КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 .
		24.06.2020 року членом Дисциплінарної палати КДКА Павловим М.О. подано на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ», довідку та всі матеріали перевірки.
		За результатами дисциплінарної перевірки у відкритому засіданні 24.06.2020 року Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 . Розгляд дисциплінарної справи призначено на 15.07.2020 року.
		15.07.2020 року сторони у відкрите засідання Дисциплінарної палати КДКА Київської області не з`явилися. Відповідно до пункту 40 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» розгляд дисциплінарної справи\ відкладено на 30.09.2020 року.
		30.09.2020 року розгляд дисциплінарної справи відкладено на 13.10.2020 року у зв`язку з відсутністю доповідача.
		13.10.2020 року сторони у відкрите засідання Дисциплінарної палати КДКА Київської області повторно не прибули. Відповідно до пункту 46 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» розгляд дисциплінарної справи проведено за відсутності сторін.
		За результатами розгляду скарги Дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення від 13.10.2020 року №237/2020, яким вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №340, видане Радою адвокатів Київської області 18.07.2019 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
		Вважаючи рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 13.10.2020 року №237/2020 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
		Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно з частинами першою, другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №5076).
		Відповідно до частини третьої статті 2 Закону №5076 з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Щодо дотримання процедури розгляду скарги Дисциплінарною палатою КДКА Київської області, суд зазначає наступне.
		Згідно з пунктом 17 частини першої статті 23 Закону №5076 професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.
		Статтею 33 Закону №5076 адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом (частина перша).
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (частина друга).
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України (частина третя).
		Положення частини третьої статті 33 Закону №5076 продубльовано у пункті 8 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120.
		З відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України та змісту оскаржуваного рішення, судом встановлено, що робоче місце адвоката ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Отже, розглянувши скаргу ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» відносно адвоката ОСОБА_1  по суті КДКА Київської області порушено частину третю статті 33 Закону №5076, з огляду на що, вирішення КДКА Київської області скарги по суті шляхом прийняття рішення за результатами її розгляду не може мати жодних правових наслідків для позивача, оскільки є протиправним.
		Разом з тим, з огляду на оскарження позивачем рішення, яким закінчено процедуру дисциплінарного провадження, а не яким відкрито провадження дисциплінарної справи, з підстав, встановлених судом вище, суд вважає за необхідне надати оцінку змісту оскаржуваного рішення на відповідність положенням Закону №5076.
		На підставі частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частинами першою, другою статті 41 Закону №5076 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Відповідно до змісту оскаржуваного рішення позивача як адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону №5076, а саме, за порушення адвокатської етики у зв`язку із тим, що позивач нібито не дотримався положень статей 12, 57, 59 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року.
		Відповідно до статті 12 Правил адвокатської стики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		Принципи поведінки адвоката в соціальних мережах передбачені статтею 57 Правил адвокатської етики, серед яких є принцип стриманості та коректності. Адвокат при здійсненні спілкування з іншими учасниками соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет, в тому числі розміщенні коментарів та контенту, повинен враховувати наслідки такого спілкування для професійної незалежності адвоката у майбутньому при здійсненні адвокатської діяльності. При користуванні соціальними мережами. Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет адвокат повинен приймати до уваги обмеження, що встановлені для адвокатської діяльності в частині повноти та сприйняття інформації, забезпечення її конфіденційності га збереження.
		Згідно зі статтею 59 Правил адвокатської стики адвокати при використанні соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам`ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому. При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен виявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень... Висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки.
		Так, із змісту мотивувальної частини рішенні КДКА Київської області, висновується лише те, що відповідачем встановлено факт належності позивачу, який у свої поясненнях на скаргу надав таке підтвердження, кожного з інтернет - ресурсів, вказаних у скарзі ТОВ «Телерадіококмпанія «НБМ», в яких розміщено, на переконання останнього, твердження адвоката ОСОБА_1 , образливі, нецензурні та висловлювання, яким «поливалася брудом» діяльність ОСОБА_3 .
		Разом з тим, у рішенні не зазначено аналізу та висновків КДКА Київської області щодо кожного з тверджень позивача, на які посилається скаржник, викладених у інтернет-ресурсах, щодо впливу останніх на репутацію адвокатури, завданню шкоди її авторитету та суперечності цих тверджень принципам професійної етики адвоката.
		З огляду на встановлене, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
		Суд відзначає, що діяльність адвокатів має публічноправовий характер. Глибокою помилкою було б розуміння професійних прав адвоката як засобів, необхідних лише йому самому. Права адвокатів необхідні усьому суспільству в цілому, бо вони забезпечують повноту, всебічність, об`єктивність судочинства, досягнення на цій основі такої мети, як охорона прав і свобод людини. Саме про це йдеться в «Основних принципах, що стосуються ролі юристів», затверджених у 1990 році на Конгресі щодо попередження злочинності й поводження з правопорушниками в Гавані: «Уряди забезпечують, щоб юристи: а) могли виконувати всі свої професiйнi обов`язки в обстановці, вiльнiй від погроз, перешкод, залякування чи невиправданого втручання… б) не зазнавали судового переслідування й судових, адміністративних, економічних або інших санкцій за будьякi дiї, вчинені у вiдповiдностi з визначеними професiйними обов`язками, нормами та етикою, а також погроз такого переслідування й санкцiй».
		Надзвичайно важливим та актуальним у світлі реалізації принципу незалежності адвокатської діяльності в Україні також є забезпечення та розвиток реальної свободи вираження поглядів. Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі також - Конвенція) вільне вираження поглядів - свобода мати власну думку, отримувати й поширювати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Подібна норма є запорукою розбудови демократії, створення плюралістичного середовища в системі органів адвокатури.
		Право на вільне висловлення своїх поглядів і переконань є гарантією незалежності членів громадянського суспільства від держави, підпорядкованості держави громадянському суспільству. Очевидно, що без цього права суспільство не в змозі протистояти інформаційній експансії держави, відстояти власний погляд на події, які відбуваються. Свобода слова забезпечує громадський контроль над державною владою. 
		Відповідно до частини першої статті 34 Конституції України кожному гарантоване право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Рівень визначення, реалізації і захисту прав людини в країні відображає ступінь розвитку країни в цілому, її соціальну та демократичну спрямованість, гуманістичне ставлення до найвищої соціальної цінності - людини. Саме тому обмеження цього права, зокрема й щодо адвокатів, завжди викликає увагу суспільства. Це питання є актуальним ще і тому, що Україна обрала курс на вступ до Європейського Союзу, у якому захист права на свободу думки і слова досяг високого рівня. 
		Практика застосування Конвенції свідчить, що у справах за статті 10 Конвенції Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) завжди розглядає спірні питання щодо обмеження свободи вираження поглядів через призму суспільного інтересу. 
		Особливо чітко цей підхід проглядається у справах Санді Таймс проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Таммер проти Естонії, Фон Ганновер (Принцеса Ганноверська) проти Німеччини та ін. Саме ці справи є основоположними у процесі надання інформації статусу такої, що має суспільний інтерес. 
		Зокрема, у постанові ЄСПЛ у справі Отегі Мондрагон проти Іспанії (Otegi Mondragon v. Spain) від 15.03.2011 року вказано, що у випадку ведення публічної дискусії, що має суспільний інтерес, межі свободи розсуду, яку мала влада при оцінці необхідності призначення покарання за певні висловлювання, були особливо вузькими.
		Статтею 10 Конвенції визначено один з основоположних принципів демократичного суспільства: свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та самореалізації кожної особи. 
		Згідно з пунктом 2 цієї статті, свобода вираження поглядів стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе. 
		У справі De Haes and Gijsels v. Belgium ЄСПЛ прийняв рішення від 24.02.1997 року, в якому зазначив, що свобода вираження поглядів застосовується не лише до «інформації» чи «ідей», які схвально сприймаються чи розглядаються як необразливі або викликають байдужість, але й до таких, що ображають, шокують або бентежать державу чи будь   яку частину громади… Слід пам`ятати, що ст. 10 захищає не тільки зміст виражених ідей та інформації, але також і форму, у якій вони доносяться . Обмеження свободи вираження поглядів повинні зазнавати прискіпливого аналізу й мати переконливе обґрунтування: ЄСПЛ нагадує, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції сфера для обмеження політичних висловлювань чи дебатів щодо питань, які становлять загальний інтерес, є дуже малою
		На переконання суду, в контексті вирішення спірних правовідносин доречним буде згадати тлумачення ЄСПЛ поняття «погляди»: 
		- «внутрішня» думка особи, тобто не нав`язування державою індивідууму будь -якого способу мислення; 
		- інформація та ідеї, що становлять громадський інтерес (рішення у справі «Інформаціорферайн Лентіа» та інші проти Австрії (Informationsverein Lentia and others v. Austria) від 24.11.1993 року);
		- участь у дискусії щодо проблем, які становлять загальний інтерес (рішення у справі Бладет Тромсе і Стенсаас проти Норвегії (Bladet Tromsш and Stensaas v. Norway) від 20.05.1999 року), в т.ч. публікації про дії поліції, неупередженості судів, державну політику, наприклад, щодо охорони здоров`я чи житла, а також критичні висловлювання на адресу політиків (рішення у справах Lingens v. Austria від 08.07.1986 року; «Українська Прес   Група» проти України (Ukrainian Media Group v. Ukraine) від 29.03.2005 року);
		-  інформація комерційного характеру (рішення у справі Маркт Інтерн Верлаг GmbH та Клаус Беерманн проти Німеччини (Markt Intern Verlag GmbH and Klaus Beermann v. Germany) від 20 .11.1989 року), зокрема рекламні оголошення (рішення у справі «Ґроппера радіо АГ» та інші проти Швейцарії (Groppera Radio AG and Others v. Switzerland) від 28.03.1990 року) та ін., у тому числі - шокуючі погляди та ідеї.          Суд звертає увагу на необхідність чіткого розрізнення факту та оціночного судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - ні, вимогу доведення їхньої правдивості не просто неможливо виконати, сама вимога є порушенням права на свободу поглядів. 
		Так, ЄСПЛ неодноразово зазначено, що вимогу доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо, отже, ця вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
		Між свободою вираження поглядів та свободою об`єднання існує тісний зв`язок. Обидва ці положення допомагають забезпечити захист демократичного характеру держави та гарантувати захист прав людини. Отже, свобода вираження поглядів та свобода об`єднання є, певною мірою, передумовою для реалізації інших прав. Такі підходи міжнародних інституцій вкотре підкреслюють зумовленість реальної свободи вираження поглядів представниками певного фаху міцністю їх професійного об`єднання та його здатністю ставати на захист прав своїх членів, не виступаючи при цьому самостійним інструментом придушення свободи слова, зокрема, щодо актуальних питань вдосконалення та реорганізації функціонування самої професійної організації.
		Так, дисциплінарний механізм стосовно адвоката не може суперечити основним положенням ООН про роль адвокатів, відповідно до яких в країні має бути забезпечена відсутність зловживань дисциплінарною системою або її використання для переслідування, перешкоджання або протиправного втручання у діяльність адвокатів, та не може порушувати принцип незалежності адвоката і виступати інструментом здійснення на нього неправомірного впливу та залякування.
		Повертаючись до огляду практики ЄСПЛ щодо справ, що стосуються втручання у право на свободу вираження поглядів в аспекті притягнення до відповідальності осіб, що подали скаргу на дії / бездіяльність посадових осіб у справі Pais Pires De Lima v. Portugal (Application no. 70465/12) (рішення від 12.02.2019 року), заявника - адвоката притягнуто до відповідальності у вигляді сплати штрафу за подачу конфіденційної скарги на суддю до Вищої ради правосуддя. ЄСПЛ, в свою чергу, зроблено висновок, що заявник звернувся до Вищої ради юстиції не публічно, а у приватній формі шляхом подачі скарги. Незважаючи на те, що цей факт був предметом обговорення в юридичних колах, немає підстав вважати, що заява адвоката була публічною та спричинила шкоду репутації судді. Тобто заявник не може нести відповідальність за витік тієї інформації, яка повинна була бути конфіденційною. Окрім цього, Суд зазначив, що розмір компенсації був надмірним. Врахувавши всі обставини в справі, ЄСПЛ констатував порушення права на свободу вираження поглядів.
		У справі L. P. аnd Carvalho v. Portugal (Applications nos. 24845/13, 49103/15) (рішення від 08.10.2019 року) предметом спору якої є те, що першого заявника - адвоката, притягнуто до відповідальності за скаргу на суддю до Вищої ради правосуддя, а другого заявника, теж адвоката - за скаргу до суду на суддю про дифамацію та расову дискримінацію останнім сторін у справі, ЄСПЛ дійшов висновку, що звинувачення ОСОБА_4 були критикою, яку судді могли очікувати під час виконання своїх обов`язків, що не шкодило їх честі чи репутації. Отже, передбачувана шкода репутації судді була дуже обмеженою.
		Так, у рішенні від 21.02.2012 року у справі «Тушалп проти Туреччини» ЄСПЛ встановлено, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, ЄСПЛ підкреслено, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».
		Разом з тим, відповідачем не вказано, яким чином висловлювання, на які посилається скаржник, поширені адвокатом ОСОБА_1 , є за своїм змістом погрозами, лайками та впливають на репутацію адвокатури.
		Враховуючи вищевикладене, оспорюване рішення КДКА Київської області не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на задоволення позовних вимог, сплачена відповідно до квитанції від 02.11.2020 року №ПН36654 сума судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
		Керуючись положеннями статей 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 237/2020 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 13.10.2020 року «Про притягнення ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 340, видане Радою адвокатів Київської області 18.07.2019 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження».
		3. Стягнути на користь ОСОБА_1  (іпн. НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );
		Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська , 15).
		 
		Повне рішення складено 20.01.2021 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...