Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/1769/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2021. Зареєстровано: 27.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2021.
Дата набрання законної сили: 26.01.2021
Номер судового провадження: 1-кс/760/671/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020101090000067

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №760/1769/21
		1-кс/760/671/21
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		26січня 2021року м. Київ
		 
		Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участюсекретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора Київської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про скасування арешту майна,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна у зв`язку із закриттям кримінального провадження №42020101090000067 від 15 липня 2020 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КПК України, просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.08.2020 року у справі №760/17229/20 з урахуванням ухвали від 10 серпня 2020 року про виправлення описки, на будівлі та споруди (у тому числі майнові права), що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Посмітного (вулиця Посмітного Макара), буд. 2, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Е, 2-Ж та АДРЕСА_1 , реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 361237851101, 361226651101, 361220551101, 361233451101, 361241051101, 361243551101, 361247151101, 361245251101, 3611905551101, а також скасувати заборону на відчуження на вищевказане майно (майнові права).
		В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020101090000067 від 15.07.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
		15 липня 2020 року відомості про вищевказане досудове розслідування були внесені до ЄРДР у зв`язку із зверненням ТОВ «Макстгруп» до Київської місцевої прокуратури №9 із заявою про вчинення злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Заява обґрунтовувалась тим, що нібито посадовими особами ПАТ «Платинум Банк», всупереч рішення Верховного суду від 25.04.2018 року, яким нерухоме майно повернуто у власність ТОВ «Макстгруп», вчинено дії, спрямовані на заволодіння нерухомим майном.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року (справа №760/17229/20) у вказаному кримінальному провадженні за клопотанням Київської місцевої прокуратури №9, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, накладено арешт на будівлі та споруди (у тому числі майнові права), що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Посмітного (вулиця Посмітного Макара), буд. 2, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Е, 2-Ж та 2К, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 361237851101, 361226651101, 361220551101, 361233451101, 361241051101, 361243551101, 361247151101, 361245251101, 361190551101 із забороною їх відчуження, враховуючи те, що вищевказане майно, відповідало критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020101090000067 на підставі постанови прокурора Київської місцевої прокуратури №9 від 04.08.2020. 
		Підставою задоволення клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 слугувало те, що нібито законний власник майна ТОВ «Макстгруп» вважав, що існувала загроза незаконного заволодіння об`єктами нерухомості зі сторони ТОВ «Вердикт Капітал» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Платинум Банк».
		В той же час, 17.07.2020 року в процесі, визначеної законодавством процедури реалізації майна ПАТ «Платинум Банк», визнаного в установленому порядку неплатоспроможним, на електронному торгівельному майданчику ДП «Прозорро.Продажі» (http://prozorro.sale) відбувся електронний аукціон з продажу лоту №GL1N018732.
		Як зазначено в протоколі електронного аукціону від 17 липня 2020 року №UA-EA-2020-06-25-000032-b відбулась реалізація серед іншого наступного активу: майнові права щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності на будівлі та споруди загальною площею 17691,9 кв.м, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Посмітного (вулиця Посмітного Макара), буд. 2, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та 2К, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 361237851101, 361226651101, 361220551101, 361233451101, 361241051101, 361243551101, 361247151101, 361245251101, 361190551101.
		Переможцем електронного аукціону визнано ТОВ «Вердикт Капітал» (код 36799749).
		ТОВ «Вердикт Капітал» у повному обсязі було сплачено ціну лоту в сумі 22976795,31 грн, що підтверджується платіжним дорученням №606 від 11.08.2020 року.
		У зв`язку із визнанням переможцем електронного аукціону ТОВ «Вердикт Капітал» стало власником майнових прав, відмінних від права власності щодо нерухомого майна, на яке накладено арешт в межах досудового розслідування №42020101090000067. Тому, вищевказане досудове розслідування стосується безпосередніх прав та інтересів ТОВ «Вердикт Капітал».
		22 січня 2021 року представнику ТОВ «Вердикт Капітал» стало відомо, що постановою слідчого Солом`янського районного управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві кримінальне провадження №42020101090000067 було закрито, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, в межах якого для забезпечення речових доказів було вжито заходів забезпечення кримінального провадження у виглядів арешту нерухомого майна (у тому числі майнових прав на нього).
		Враховуючи, що кримінальне провадження №42020101090000067 було закрито постановою слідчого, накладений в межах кримінального провадження арешт підлягає скасуванню. Більше того, продовження дії арешту, накладеного з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, яке було закрито в установленому порядку, є позбавленим будь-якого змісту втручанням в цивільні прав права та обов`язки, зокрема і права на мирне володіння майном.
		Оскільки в застосуванні арешту потреба відпала, він підлягає скасуванню
		У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Вердикт Капітал», просив суд клопотання задовольнити.
		Прокурор Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував, просив віднести вирішення питання про скасування арешту майна на розсуд суду. 
		Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
		Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. 
		Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
		Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
		Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).
		Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
		Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України).
		Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. 
		Разом з тим, як встановлено з матеріалів клопотання, у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
		Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
		На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.
		З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, тому Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні (постанова від 30.06.2020р., справа №727/2878/19, провадження №14-516цс19) прийшла до висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
		Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Виходячи з п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
		Згідно з ч.1 ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації;
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року у справі №760/17229/20 накладено арешт на будівлі та споруди (у тому числі майнові права), що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Посмітного (вулиця Посмітного Макара), буд. 2, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та 2К, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 361237851101, 361226651101, 361220551101, 361233451101, 361241051101, 361243551101, 361247151101, 361245251101, 361190551101 із забороною їх відчуження (із урахуванням ухвали про виправлення описки від 10 серпня 2020 року у справі №760/17229/20).
		Як вбачається з постанови слідчого Солом`янського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві кримінальне провадження №42020101090000067, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №42020101090000067 від 15.07.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. 
		Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження станом на 26 січня 2021 року кримінальне провадження №42020101090000067 від 15.07.2020 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України 22.01.2021 року.
		Згідно з ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Слідчий суддя також враховує, що із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним  збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.
		Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
		Крім того, вирішуючи питання про скасування арешту майна, слідчий суддя зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що доводи представника ТОВ «Вердикт Капітал», викладені в клопотанні про скасування арешту, є обґрунтованими.
		Оскільки в подальшому застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, відпала потреба, клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
		Слідчий суддя вважає, що на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності ТОВ «Вердикт Капітал». 
		Керуючись ст.131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання задовольнити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року у справі №760/17229/20 (із урахуванням ухвали про виправлення описки від 10 серпня 2020 року у справі №760/17229/20) на будівлі та споруди (у тому числі майнові права), що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Посмітного (вулиця Посмітного Макара), буд. 2, 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 2-Д, 2-Е, 2-Ж та АДРЕСА_1 , реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 361237851101, 361226651101, 361220551101, 361233451101, 361241051101, 361243551101, 361247151101, 361245251101, 361190551101 із забороною їх відчуження.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...