Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/3051/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2021. Зареєстровано: 12.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2021.
Дата набрання законної сили: 24.06.2021
Результат оскарження 24.06.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/300/3703/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                                РІШЕННЯ
		                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		"11" лютого 2021 р.                                                                                             справа № 300/3051/20
		м. Івано-Франківськ  
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -
		 
		                                                              ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою отримання довідки про відсутність судимості, ОСОБА_1 звернувся до ТСЦ № 2641 РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області із відповідною заявою. Проте, Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України видано довідку № 20195598800100251020 серії ІІА № 1778564, в якій, зокрема, зазначено про пред`явлення позивачу звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року. Позивач вважає, що внесення до довідки про відсутність судимості, інформації про пред`явлення йому звинувачення такою, що завдає шкоди його професійній діяльності, значно знижуючи його можливості отримати роботу в сфері права. На думку ОСОБА_1 , у відповідача не має законних підстав зберігати і надавати інформацію щодо факту пред`явлення звинувачення, оскільки така інформація є застарілою та не відповідає дійсності. Внаслідок чого, просить суд визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці № 20195598800100251020 серії ІІА № 1778564 наступних відомостей про громадянина України ОСОБА_1 : "Разом з тим є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року. Інші відомості до МВС не надходили"; зобов`язати відповідача надати позивачу повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей: "Разом з тим є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року. Інші відомості до МВС не надходили" та зобов`язати відповідача виключити із бази даних інформацію про ОСОБА_1 : "Разом з тим є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року. Інші відомості до МВС не надходили".
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.13-14).
		Міністерство внутрішніх справ України скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.12.2020 року (а.с. 18-19), згідно змісту якого, представник відповідача  щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що МВС України при наданні позивачу довідки від 04.08.2020 року серії ІІА № 1778564 діяло в межах та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України. Представник відповідача зазначив, що МВС України надало позивачу повну інформацію щодо фізичної особи та її персональних даних, що обробляються в ОДК, без вибіркового принципу надання чи не надання певної частини інформації. Окрім того, представник відповідача вказав на те, що Департамент інформації МВС не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості про персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду. Пунктом 14 Розділу V Порядку доступу визначено, що у разі незгоди з відомостями, що надані у довідці, заявник може надати до ДІ МВС офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку. Станом на 28.10.2020 року позивач не звертався до МВС України та не надав відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, що обробляється стосовно нього в персонально-довідковому обліку є неповною та неточною. 
		Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 04.01.2021 року по 13.01.2021 року перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
		ОСОБА_1 звернувся до ТСЦ № 2641 РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області із заявою про надання довідки про відсутність чи наявність у нього не знятої чи не погашеної судимості.
		Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 видано довідку № 20195598800100251020 серії ІІА № 1778564 відповідно, до якої, за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Ечміадзін Вірменія на території України станом на 04.08.2020 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом із тим, є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року. Інші відомості до МВС не надходили (а.с.6).
		Позивач, вважаючи дії відповідача щодо внесення до довідки про відсутність судимості, інформації про пред`явлення йому звинувачення протиправними, за захистом своїх прав звернувся з позовною заявою до суду.
		Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Закон України "Про інформацію" визначає інформацію про фізичну особу (персональні дані) як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина 1 статті 11).
		Згідно положень частини 2 статті 21 ЗУ "Про інформацію", конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. 
		В силу статті 1 Закону України "Про захист персональних даних" (далі - Закон № 2297), цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
		Під обробкою персональних даних розуміється будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (абзац 6 статті 2 Закону № 2297).
		Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 2297 володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
		У частині 2 статті 5 Закону № 2297 закріплено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
		Відповідно до статті 6 Закону № 2297, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (частина перша); склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки (частина третя); обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (частина п`ята); не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина шоста).
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2297, забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.
		Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних здійснюється за умови надання суб`єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних (пункт 1 частини 2 статті 7 Закону № 2297).
		За приписами частини 2 статті 14 Закону № 2297, поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Наведеним положенням Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" кореспондують норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939), згідно з яким публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина 1 статті 1).
		За загальним правилом публічна інформація є відкритою (частина друга статті 1 Закону № 2939). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (частина перша статті 6 Закону № 2939).
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2939, конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
		Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 2статті 7 Закону № 2939).
		Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
		Пунктом 1.2 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188 (далі - Інструкція), визначено, що правовою основою ведення оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є Конституція України, Закони України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про інформацію", міжнародні договори у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку, та ця Інструкція. 
		Згідно з пунктом 2.1 Інструкції, об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем. Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України.
		Відповідно до пункту 8.1 Інструкції інформація оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку ДІТ при МВС та УОІ-ВОІ має обмежений доступ.
		Пунктом 9.9 Інструкції передбачено, що інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.
		Аналіз пункту 9.9 Інструкції у системному зв`язку з частиною першою статті 88 КК України, відповідно до якої особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, дає підстави для висновку, що у довідку про судимість (несудимість) має включатися інформація про відсутність або наявність у особи судимості згідно з обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, з урахуванням вимог статей 5 (зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі), 89 (строки погашення судимості) і 108 (погашення та зняття судимості) КК України.
		Окрім того, пунктами 1 - 5 розділу V Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України 29.11.2016 № 1256 (далі - Порядок №1256) фізична особа, яка досягла 14-річного віку (далі - Заявник), має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостей про себе.
		Відомості з персонально-довідкового обліку надаються Заявнику у формі Довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
		Запит подається в письмовій або електронній формі.
		Запит у письмовій формі подається особисто Заявником або уповноваженою ним у встановленому порядку особою (далі - Представник) до ДІ або ТСЦ МВС, незалежно від реєстрації місця проживання Заявника.
		Заявник під час подання запиту особисто пред`являє посадовій особі ДІ або ТСЦ МВС документ, що посвідчує його особу, та надає його копію.
		Перелік документів, що посвідчують особу, визначений у статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
		Запит друкується або заповнюється письмово від руки розбірливими літерами без виправлень.
		За необхідності замовлення декількох примірників Довідки на запиті вказується їх кількість, яка не може перевищувати трьох одиниць.
		Інформація про Заявника, вказана в запиті про отримання відомостей з персонально-довідкового обліку, та додатково подані ним копії документів обробляються виключно з метою підготовки та надання йому Довідки.
		Отже, як видно приписами чинного законодавства України, визначено зміст та обсяг довідки про судимість (несудимість) та містить заборону поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
		Аналогічна правова позиція висловлена в постанові ВС від 18.12.2019 р. у справі № 826/18484/16.
		Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня згода ОСОБА_1 на поширення іншої конфіденційної інформації про нього, крім відомостей про судимість (несудимість). Відтак, із урахуванням відстуності запиту/заяви, в якій позивач просив вказати всю інформацію щодо нього, зокрема відносно притягнення до кримінальної справи, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо включення в оскаржену довідку всієї інформації оперативно-довідкового обліку стосовно позивача.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для видачі повної довідки без зазначення фрази "Разом із тим, є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року".
		Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити із бази даних інформацію про ОСОБА_1 : "Разом з тим є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року, то такі вимоги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.       
		Пунктами 14-16 розділу V Порядку № 1256 визначено, що у разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІ офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.
		Для уточнення наявної в ДІ інформації або установчих даних Заявника, що вказані в запиті, можливе проведення додаткових перевірок за територіальними персонально-довідковими картотеками Національної поліції України або уточнення інформації, наданої в запиті, у посадової особи ТСЦ МВС.
		Легітимність Довідки може бути перевірена через офіційний веб-сайт МВС.
		Як встановлено судом, позивачем не надано відповідачу офіційних документів для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку, внаслідок чого, за їх відсутності підстави для виключення інформації, зазначеної у відомостях персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відносно притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України по кримінальній справі № 326824 від 10.08.2011 року, відсутні.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів в повному об`ємі правомірності своїх дій.
		Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.
		Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 420,40 грн.         
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		                                                                  ВИРІШИВ: 
		Позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення - задоволити частково.
		Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зазначення у довідці № 20195598800100251020 серії ІІА № 1778564 наступних відомостей про громадянина України ОСОБА_1 : "Разом з тим є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року".
		Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України надати позивачу повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей: "Разом з тим є особою, якій 14.09.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, кримінальна справа № 326824 від 10.08.2011 року".
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок). 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Учасники справи:
		Позивач:
		ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
		 
		Відповідач:
		Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601).
		 
		 
		        Суддя                                                                                                                                 Панікар І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...