Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/23197/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2021.
Дата набрання законної сили: 04.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		Єдиний унікальний номер справи 752/23197/20 Номер провадження  33/824/1475/2021суддя у суді першої інстанції  Д.М. Валігура  04 березня 2021 року                                                                                         місто Київ
		Номер справи 752/23197/20
		 
		Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року, якою 
		 
		ОСОБА_1 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, -
		                              
		в с т а н о в и в :
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором роти 5 батальйону 3 полку 1 3 (ОПБ) УПП в м.Києві Департаменту патрульної поліції, 13.11.2020 о 10год. 26хв. по вул.Жиляській, 43-Б, у м.Києві водій ОСОБА_1 керував МТС «Еталон», д.н.з. НОМЕР_1 , та перевозив пасажирів за маршрутом №825 без засобів особистого захисту, а саме маски чи распіратора, які в повному обсязі закривали рота та ніс, чим порушив п.п.1 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44-3 КУпАП.
		Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
		Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що вказана постанова судді не може вважатися обґрунтованою та законною, оскільки прийнята суддею з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
		 Вказав на те, що оскаржувана постанова була прийнята судом першої інстанції без належного з`ясування усіх обставин справи та без надання належної оцінки наявним у справі доказам, у зв`язку із чим судом зроблено передчасний висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. При цьому, судом при розгляді справи не було враховано, що складений працівниками поліції протокол не містить дати його складання, а також норми закону чи іншого нормативно-правового акту, вимоги яких на думку особи, уповноваженої на складання протоколу, було ним порушено.
		ОСОБА_1 за викликом до суду апеляційної інстанції не з`явився, про перегляд справи повідомлявся апеляційним судом. Оскільки ОСОБА_1 причини неявки суду не повідомив, суд вважав за можливе переглянути справу за його відсутності.  
		Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		Положеннями частини другої статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		У відповідності до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не дотримався та дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
		Згідно положень частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Диспозицією статті 44-3 КУпАП у редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020 було передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
		Положеннями статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
		У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
		Так, відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22 липня 2020 року (у редакції, що діяла станом на момент вчинення вказаного у протоколі правопорушення) на території України на період дії карантину заборонялося перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
		На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, суддя місцевого суду у своїй постанові послався на складений працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ГП 521194 від 13 листопада (рік складання протоколу не зазначено), а також на інші зібрані у справі матеріали.
		Проте, у постанові судді не викладені конкретні докази, якими підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення при обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та відповідно на момент розгляду справи в суді першої інстанції такі докази були відсутні.
		Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять усіх необхідних відомостей, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, які вказані у протоколі, а саме перевезення пасажирів, без засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
		Зокрема, убачається, що при оформленні матеріалів даної справи працівниками поліції не встановлено особи пасажирів, яких перевозив ОСОБА_1 , не відібрано пояснення та не вказано в протоколі свідків правопорушення, що свідчить про недотримання працівником поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, вимог п.15 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376.
		Крім того, долучений до матеріалів справи фотознімок, де останній перебуває у засобах індивідуального захисту, а саме захисної маски, яка не повністю закриває ніс та рот, не може бути прийнятий до уваги на підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки з нього неможливо встановити коли та за яких саме обставин він був зроблений.
		Даний доказ також не може бути прийнятий судом в силу ст.251 КУпАП та висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17, так як в протоколі не зазначено яким саме технічним засобом здійснено фотофіксацію, у зв`язку із чим неможливо встановити ким саме здійснено таку фотофіксацію та коли саме вона була здійснена, тобто в час, місце та дату.
		При цьому, як зазначено у протоколі, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, пов`язане з порушенням правил карантину, що скоєне на транспорті при наданні послуг з перевезення пасажирів, проте ані працівниками поліції, ані місцевим судом не було встановлено чи взагалі останній працює за трудовим договором як водій та де саме, чи здійснював рейс по маршруту. Суд у своїй постанові щодо вказаного обмежився лише тим, що було записано в протоколі, однак не підтверджене будь-якими допустимими, достатніми та достовірними доказами у справі. 
		Відтак, будь-яких даних про перевезення ОСОБА_1 пасажирів за маршрутом №825 без засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, працівники поліції до матеріалів справи не долучили.
		Інших належних та допустимих доказів, які стверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №521194, суду не надано.
		При цьому, зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення всупереч вимогам ст.256 КУпАП не містить зазначення повної дати його складання.
		Також, суд апеляційної інстанції враховує пояснення ОСОБА_1 , які відображені у протоколі про те, що він користувався індивідуальними засобами захисту, а саме маскою, але на масці розтянулася шлейка, він вдягав нову і його зупинили працівники поліції.
		Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні та допустимі докази, які поза розумним сумнівом підтверджують порушення ОСОБА_1 правил щодо карантину людей, санітарно гігієнічних, санітарно протиепідемічних правил і норм передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані порушення вимог закону допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не повно та не об`єктивно розглянув справу, не надав зібраним доказам по справі належну правову оцінку та дійшов помилкового та передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
		Допущені порушення вимог закону є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року задовольнити.
		Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року скасувати.
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3КУпАП закрити.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...