Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/10612/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2021. Зареєстровано: 09.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-14442/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021100060000360

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/10612/21-к 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		02 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
		за участі сторін кримінального провадження:
		підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні  прокурора ОСОБА_5 ,
		та перекладача  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021100060000360 від 28 лютого 2021 року ОСОБА_3 ,
		ВСТАНОВИВ:
		02.03.2021 слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні  прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100060000360 від 28.02.2021 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Клопотання обґрунтовує тим, що Печерським управлінням поліції ГУНП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12021100060000360 від 28.02.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час та місці, громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переслідуючи злочинний умисел направлений на незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав бойовий пістолет конструкції Макарова (ПМ) та вісім бойових набої до нього. 
		28.02.2021 року, орієнтовно о 02 годині 45 хвилин, на паркувальному майданчику розташованому за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 34-Б, поліцейськими ППОП №1 був затриманий громадянин Азербайджану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при появі працівників поліції дістав із кишені куртки, в яку був одягнений, предмет візуально схожий на пістолет і відкинув його на декілька метрів від себе, в подальшому слідчо-оперативною групою в період часу від 04 години 45 хвилин по 05 годину 20 хвилин за вказаною адресою проведено огляд місця події, в ході якого вилучено предмет візуально схожий на бойовий пістолет марки «МАКАРОВ» номер « НОМЕР_1 » з предметами візуально схожими на бойові набої калібру 9 мм. в кількості вісім штук, які ОСОБА_3 незаконно зберігав.
		Слідчий в клопотанні також зазначив, що згідно бази «АРМОР» вилучений пістолет номер « НОМЕР_1 » є коротко ствольною нарізною вогнепальною зброєю  самозарядним пістолетом конструкції Макарова (ПМ), калібру 9х18 мм, який 31.05.2014, викрадений у військовій частині ЗС України НОМЕР_2 , що дислокувалася на півострові Крим.
		Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному носінні, придбанні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, Юсіфі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 
		У відповідності до ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 КПК України, 28.02.2021 року, о 02 год. 45 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не працюючого, без постійного місця проживання на території України, раніше не судимого, затримано, як особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		28.02.2021, ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який вчинив тяжкий злочин. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:
		- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить репутація та соціальні зв`язки підозрюваного, а саме: офіційно не працевлаштований, а відтак легальних джерел доходу не має, є громадянином іншої держави, не має постійного місця проживання на території України, не одружений, утриманців не має, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років і з огляду на високий рівень суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, дають достатні підстави про існування такого ризику;
		- незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на волі в умовах неочевидності існує ризик впливу підозрюваного на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни чи дачі неправдивих показів вищезазначеними особами;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
		Для визначення розміру застави слідчий у клопотанні зазначає, що при визначенні її розміру, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, вона має складати не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600 грн.
		Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання. 
		Підозрюваний в судовому засіданні підтримав свого захисника.
		Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
		28.02.2021 року, о 02 год. 45 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, як особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		28.02.2021, ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
		- рапортом поліцейського ППОП №1 ГУНП у м. Києві від 28.02.2021, копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколом огляду місця події від 28.02.2021; протоколом обшуку від 28.02.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом затримання ОСОБА_3 ( ОСОБА_12 ) в порядку ст. 208 КПК України, протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 .
		- іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
		Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
		Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
		Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
		Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
		Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
		При визначенні ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 181 600, 00 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. 
		Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
		УХВАЛИВ:
		Клопотання задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28 квітня 2021 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021100060000360 від 28 лютого 2021 року.
		Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 181 600, 00 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
		- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
		р/р № UA128201720355259002001012089
		Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
		ЄДРПОУ: 26268059
		МФО 820172
		Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.
		Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 квітня 2021 року включно.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...