Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/4733/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2021. Зареєстровано: 10.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2021.
Дата набрання законної сили: 05.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/5955/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		05 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 440/4733/19
		адміністративне провадження № К/9901/5955/21
		Верховний Суд у складі  Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Гончарової І.А.,
		суддів: Олендера І.Я.,  Ханової  Р.Ф., 
		перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі                        № 440/4733/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),
		УСТАНОВИВ:
		22.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021.
		ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 14.12.2018 №                Ф-0810-50 та від 03.10.2019 № Ф-8010-50.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021, позов задоволено.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом та перебувала на податковому обліку як самозайнята особа - адвокат у Державній податковій інспекції у м. Полтаві з 06.02.2012 по 03.06.2013.
		Позивач здійснювала підприємницьку діяльність (код КВЕД 69.10 діяльність у сфері права) з 19.06.2013, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого міститься у матеріалах справи. Взята на податковий облік з 20.06.2013.
		З 01.01.2018 ОСОБА_1 перейшла на спрощену систему оподаткування, про що свідчить копія заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
		14.12.2018 Головним управління ДФС у Полтавській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8010-50 на суму 9 266,12 грн та прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки)від 03.10.2019 № Ф-8010-50 на суму 7 965,54 грн, які направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДФС у Полтавській області податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.12.2018 № Ф-8010-50 на суму 9 266,12 грн та від 03.10.2019 № Ф-8010-50 на суму 7 965,54 грн є протиправними та підлягаютьскасуванню.
		Головне управлінням ДПС у Полтавській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 440/4733/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
		Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
		Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
		Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII).
		Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
		З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8010-50 на суму 9 266,12 грн та від 03.10.2019 № Ф-8010-50 на суму                7 965,54 грн. 
		За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 440/4733/19 не підлягають касаційному оскарженню.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
		Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		УХВАЛИВ:
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 440/4733/19 відмовити.
		Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер  Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...