Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/66/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2021. Зареєстровано: 14.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2021.
Дата набрання законної сили: 13.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 березня 2021 року Справа № 160/66/21 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (49033, м. Дніпро, пр-т. Б. Хмельницького, буд. 122, літ. Д-2, ЄДРПОУ 41162327) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та стягнення коштів, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить: 
		- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, щодо відмови у поверненні надміру сплаченої суми соціального внеску в розмірі 75 960,83 грн. на поточний рахунок ТОВ «ЩЕДРО»;
		- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 43145015) або його правонаступників надміру сплачені суми соціального внеску в розмірі 75 960,83 грн. на користь ТОВ «ЩЕДРО» (код за ЄДРПОУ 41162327). 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за позивачем рахується надмірна сплата відповідних сум, для повернення якої позивач неодноразово звертався із заявою до контролюючого органу на підставі ст. 43 Податкового кодексу України, проте відповідачем протиправно відмовлено у їх поверненні.
		Ухвалою суду від 11.01.2021 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		03.02.2021 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що для повернення коштів з єдиного внеску на суму 75 960,83 грн. немає законних підстав.
		22.02.2021 року на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення, у якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та додатково зазначив, що платнику податку слід надати до контролюючого органу лист, в якому необхідно зазначити напрямок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань податку відповідно до вимог ст. 43 ПК України.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.06.2020 року позивач в особі Дніпровської філії ТОВ «ЩЕДРО» здійснив платіж на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області у сумі 107 793,56 грн. із призначенням платежу «ЄСВ 22% із заробітної плати за травень 2020р., нараховано станом на 05.06.2020р».
		23.06.2020 року ТОВ «ЩЕДРО» прийнято рішення про закриття Дніпровської філії. Державним реєстратором внесено відповідні змін до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 
		16.07.2020 року ТОВ «ЩЕДРО» звернулось до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із заявою про повернення надмірно перерахованих коштів у сумі 75 960,83 грн., у зв`язку із допущеною помилкою та сплатою надміру суми соціального внеску відповідно до платіжного доручення №699 від 05.06.2020 року.
		Листом №77618/04-36-51-50-07 від 06.08.2020 року відповідач повідомив позивача, що його заява не підлягає виконанню, оскільки фактично платником коштів є Філія «Дніпровська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро», а не ТОВ «ЩЕДРО».
		04.08.2020 року позивачем знов подано заяву про повернення надмірно сплачених коштів єдиного внеску, до якого було додано документи про закриття філії «Дніпровська філія ТОВ «ЩЕДРО». 
		11.08.2020 року листом №78785/10/04-36-51-40 відповідач зазначив про необхідність повторного звернення із заявою про повернення коштів у відповідності до визначеного законом порядку.
		19.08.2020 року позивач втретє звернувся із заявою про повернення надміру сплачених коштів у сумі 75 960,83 грн. 
		Доказів розгляду контролюючим органом заяви позивача від 19.08.2020 року матеріали справи не містять.
		16.10.2020 року ТОВ «ЩЕДРО» вчетверте звернулось до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених грошових коштів.
		Листом за №102362/10/04-36-04-11 від 28.10.2020 року ГУ ДПС в Дніпропетровській області відмовила позивачу у поверненні надміру сплачених коштів на рахунок ТОВ «ЩЕДРО», оскільки сплата єдиного внеску у сумі 75 960,83 грн. була здійснена з рахунку іншого підприємства.
		Вважаючи такі дії контролюючого органу необґрунтованими та протиправними, позивач і звернувся до суду з даною позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Згідно ч. 6 ст. 55 ГК України суб`єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
		Нормами ст. 64 ГК України передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
		Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
		Згідно ст. 95 ЦК України філія - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
		Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГК України відомості про відокремлені підрозділи суб`єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом. Аналогічна норма дублюється у ч. 1 ст.89 ЦК України.
		Згідно ч. 4 ст. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації, зокрема юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
		Частиною 2 п. 20 ст. 9 цього Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
		У свою чергу у пп. 14.1.30 п 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що поняття відокремлений підрозділ вживається у значенні визначеному ЦК України та ГК України.
		Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
		Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб.
		Згідно п 64.3 ст. 64 ПК України взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Відокремлений підрозділ юридичної особи (у т.ч. філія, представництво) є платником податків. Він зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням, через які здійснюється діяльність або щодо яких виникає обов`язок із сплати податків та зборів у відокремленого підрозділу шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП (п. 63.3 ст. 63 ПКУ, п. 8.1, 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).
		Таким чином суд зазначає, що філія не є юридичною особою, але є платником податків. Філія наділяється майном юридичної особи, що її створила. Майно передане філії є складовою частиною майна юридичної особи, що її створила.
		Отже, власником майна, яким наділяються філії та представництва, є юридична особа.
		З огляду на встановлені обставини та вказані вище норми, суд зазначає, що у разі настання події, внаслідок якої, відокремлений підрозділ, створений юридичною особою, ліквідується, то всі юридично значимі дії щодо такого підрозділу виконуються тією юридичною особою, яка його створила.
		Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
		Отже, суд враховує, що за вказаних умов платниками єдиного внеску є як юридична особа, так і відділення та інші відокремлені підрозділи такої юридичної особи, що мають окремий баланс і самостійно проводять розрахунки із застрахованими особами.
		Частиною 8 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є: ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується; юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується. У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є: засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов`язаннями; юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується; правонаступники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується. У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов`язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов`язки.
		Таким чином, законодавче встановлення відповідальності правонаступника за зобов`язаннями платника внеску, як обов`язку, не заперечує перехід до правонаступника прав такого платника.
		Частинами 2, 3, 4 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Згідно з п.п. 14.1.1-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
		Пунктом 13 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Наказом Міністерства фінансів України № 6 від 16.01.2016 затверджений Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі - Порядок), який набрав чинності з 26.02.2016 року.
		Враховуючи викладене та предмет позовних вимог, суд вважає, що спірні відносини регулюються вказаним Порядком, як спеціальною нормою, прийнятою на виконання вимог ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		За змістом Порядку, надміру сплачені суми єдиного внеску це суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону). Рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування", відкриті в органах Державної казначейської служби України. Повернення коштів здійснюється у випадках надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок на підставі заяви платника про таке повернення, яка подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
		Як підтверджується копією платіжного доручення №699 від 05.06.2020 року здійснило платіж на суму 107793,56 грн з призначенням платежу ЄСВ 22% із зароб. плати за травень 2020 року.
		Отже, суд приходить до висновку, що кошти у сумі 75960,83 грн. є надміру сплаченою сумою єдиного внеску, що в свою чергу надало право ТОВ «ЩЕДРО», як особі, яка уповноважена вчиняти такі дії, звернутись із заявою до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на рахунок якої сплачені кошти.
		Пунктом 7 Порядку встановлено, що у разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.
		Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у заяві платника інформації; подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.
		У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.
		У разі задоволення заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає заяву з відміткою про підтвердження повернення коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.
		Наведені положення Порядку дають підстави суду вважати, що отримавши заяви та звернення ТОВ «ЩЕДРО», контролюючий орган у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації кожної заяви мав провести перевірку наданої платником інформації, та прийняти повідомлення про відмову у задоволенні такої заяви або задовольнити її. 
		Проте, як вже встановлювалося судом контролюючий орган надав позивачу лише листи «Про надання інофрмації».
		Отже, як підтверджується обставинами справи, контролюючий орган зазначені заяви у відповідності до вимог Порядку не розглянув, а отже не виконав покладених на нього обов`язків. 
		Щодо позиції контролюючого органу про відсутність підстав для повернення надміру сплачених коштів внаслідок зазначення рахунку, на який належить перерахувати кошти, відмінного від рахунку ТОВ «ЩЕДРО», суд зазначає таке.
		Пунктом 7 Порядку, яким визначений вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні заяви про повернення коштів, така підстава як зазначення іншого рахунку не встановлена, а тому позиція контролюючого органу є необґрунтованою.
		Крім того, за змістом п. п. 7, 8 Порядку підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів, на підставі даних інформаційної системи готує висновок та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за встановленими формами. Протягом одного робочого дня від дати реєстрації висновків разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.
		На підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення. Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок платника, зазначений у заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.
		Відтак, необхідною обставиною для повернення надміру сплаченого єдиного соціального внеску, контролюючим органом, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, є факт вчинення таким органом сукупності дій встановлених Порядком та ухвалення ним висновку про повернення коштів.
		При цьому, суд зауважує, що за правилами Порядку управління (відділення) органу Казначейства перераховує кошти на рахунок платника, зазначений ним у заяві та відкритий у банку або органі Казначейства, що й вказувалось Локомотивним депо Помічна в своїх заявах.
		Фактичні обставини справи свідчать, що всупереч зазначеним нормам за поданими заявами, відповідачем не приймалося ані письмових відмов у поверненні коштів, ані висновків про їх повернення.
		В свою чергу, відповідачем у порушення зазначених норм права не доведено правомірність невиконання покладеного на нього обов`язку щодо підготовки висновку про повернення надміру сплачених коштів та вчинення дій, направлених на його реалізацію.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
		Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.
		Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (49033, м. Дніпро, пр-т. Б. Хмельницького, буд. 122, літ. Д-2, ЄДРПОУ 41162327) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та стягнення коштів  задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Дніпропетровській області щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок ТОВ «ЩЕДРО» надміру сплачених грошових зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 75 960,83 грн. 
		Зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення переплати ТОВ «ЩЕДРО» з єдиного соціального внеску у сумі 75 960,83 грн.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (49033, м. Дніпро, пр-т. Б. Хмельницького, буд. 122, літ. Д-2, ЄДРПОУ 41162327) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя В.В. Горбалінський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...