Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-5336/10 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.05.2010. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            
		                                РІШЕННЯ                      2 - 5336 /2010 р. 
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ 
		 07 травня 2010 року  Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі головуючого судді Чаку Є.В., при секретарі Євчевой М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу  за позовом     ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01 листопада 2008 року, -  
		 В С Т А Н О В И В : 
		   Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що він віднесений до категорії дітей війни. Згідно закону України "Про соціальний захист дітей війни" він має право на соціальну допомогу, але відповідач доплату до пенсії не нараховує та не сплачує. Отже, позивач вважає, що відповідач вчинив неправомірну бездіяльність відносно нього, чим порушив його права та інтереси. У зв'язку з чим позивачка просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01 листопада 2008  року.  
		   Позивач в судове засідання не зявився, але надіслав до суду заяву з проханням розгляд справи вести в його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, по підставам, вказаним в позовній заяві.  
		   Представник відповідача в судове засідання також не зявився, суду надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на соціальну допомогу. Але Законами України "Про державний бюджет України на 2006,2007,2008 рік" не передбачені видатки на підвищення дітям війни до пенсії у розмірі 30 % в мінімальної пенсії за віком. 
		   Відповідно ч.2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. У зв'язку з Рішенням КСУ від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 року законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тому відповідач вважає, що саме органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. 28 травня 2008 року КМУ була прийнята Постанова № 530. Таким чином, підвищення пенсії дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Просить суд у задоволенні позову відмовити, справу розглянути в його відсутності.  
		    Враховуючи наявні матеріали справи про права та взаємовідносини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності сторін. 
		   Дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  
		    Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. 
		    Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя, що підтверджується відомостями в його пенсійному посвідченні. 
		    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. 
		    Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. 
		    Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим законом (489-16), на 2007 рік зупинено, зокрема , дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 
		   Поряд з цим, 9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення , зокрема п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-Y від 19 грудня 2006 року. 
		   Конституційний Суд України визначив, що положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. 
		   Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. 
		    Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. 
		   Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. 
		   Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначене підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
		      Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". 
		   Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 1 січня 2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. 
		   Статтею 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-Y1, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. 
		    Статтею 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних витрат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  
		   Оскільки вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до цього її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  
		   Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».  
		  Нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, також повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни".  
		   Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня  695грн, з 1 квітня  706 грн., з 1 липня  709 грн., з 1 жовтня  723 грн., з 1 грудня -734 грн.  
		    Відповідно до п. 1 Розділу VІІ Прикінцевих положень Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік» набирає чинності з дня його опублікування («Голос України» № 80 /80-81/ від 30.04.2010 р.) та застосовується з 1 січня 2010 року.   
		   Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби-це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни". 
		   Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему ( про що, зокрема зазначено у Рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. 
		   Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 ст. 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 ЦПК України. 
		   Враховуючи, що відповідно до законодавства, саме на Пенсійний фонд України покладено обовязок проведення розрахунку розміру пенсій та доплат, суд вважає за необхідне не перераховувати та стягувати конкретні суми недоплати, а зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити позивачу нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії.  
		  Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У відповідності до ст. 82 ЦПК України суд може звільнити сторону по справі  від оплати судових витрат. У відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідач звільнений від сплати судового збору, а від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд вважає можливим звільнити його, враховуючи бюджетне фінансування установи.  
		    Керуючись ст. 10,11,82,169,209,212,214,215,218 ЦПК України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум», Рішенням Конституційного Суду України № 1-29/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 1,2,3,6,8,19,22,23,24 Конституції України, суд  
		                                         ВИРІШИВ : 
		      Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 1 грудня  2008 року, задовольнити частково. 
		   Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з  1 грудня  2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
		   Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум. 
		   В решті позовних вимог відмовити. 
		   Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. 
		   Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 
		    
		 Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...