Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 418/441/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
Надіслано для оприлюднення: 18.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2021.
Дата набрання законної сили: 15.04.2021
Номер судового провадження: 2-а/418/222/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справі № 418/441/21
		2-а/418/222/21
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" березня 2021 р.        Міловський районний суд Луганської області
		у складі: головуючого-судді                        Чехова С.І.
		за участю секретаря                            Кірічевої К.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду смт. Мілове адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника групи ІПС (типА) ВПС «Мілове» імені Віктора Банних старшої прикордонних нарядів в пункті пропуску старшого лейтенанта ОСОБА_2 та Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 144007 від 04 лютого 2021 року про накладання адміністративного стягнення в порядку ч. 1 ст. 204-2 КУпАП України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До судузвернулась позивач ОСОБА_1  з адміністративним позовом у якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 144007 від 04 лютого 2021року яку складено відносно неї в порядку ч. 1 ст. 204-2 КУпАП провадження по справі закрити.
		Свій адміністративний позов обґрунтовує тим, що 04 лютого 2021 року постановою про накладання адміністративного стягнення № 144007 від 04 лютого 2021 яку склала начальник групи ІПС (типА) ВПС «Мілове» імені Віктора Банних старший прикордонних нарядів в пункті пропуску старшим лейтенантом ОСОБА_2 її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.
		Згідно постанови слід, що вона незаконно перетнула Державний кордон України, через недіючий пункт пропуску державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації чим порушила вимоги пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року №815 « Про порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій територій у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.204-2 КУпАП.
		Однак з правопорушенням вона не згодна оскільки під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» її було сказано, що вона повинна поставити підпис в невідомих її документах, після чого дозволять перетнути державний кордон України. З постановою вона ознайомилась коли вийшла з території прикордонної служби яку знайшла згорнутої у паспорту. Відповідач при складанні постанови та перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення прав її не роз`яснював, часу для підготовки та для звернення за правовою допомогою її не надавався, зміст постанови не проголошувався. Немає у постанові посилань на належні та допустимі докази підтвердження неправомірного перетину державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово-непрацюючий пункт пропуску. Постанова сама по собі без підтвердження іншими належними та допустимим доказами не є безумне та беззаперечним доказом а доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Сам факт в`їзду на територію України громадянина України не є свідченням того, що він перетнув на виїзд державний кордон України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України. Окрім того, чинним законодавством не передбачено подання при в`їзду на територію України громадянином України документів, які підтверджують факт виїзд за межі території України.
		Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, однак у своєї позовній заяві повідомила про можливість розгляду справи за її відсутністю.
		Відповідач начальника групи ІПК віпс (типА) ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних старший прикордонних нарядів в пункті пропуску старший лейтенант ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, однак був належно повідомлений про час, місце розгляду справи про причину неявки не повідомив. Відзиву з запереченнями надано не було.
		Представник від Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса до судового засідання не з`явився однак був належно повідомлений про час, місце розгляду справи, причину неявки до суду не повідомив.
		До суду був наданий в електронному вигляді відзив з запереченнями проти адміністративного позову з додатками до нього який надійшов до суду по електронній пошті. 
		Відповідно до ч. 7 ст. 59 КАС України слід, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
		За ч. 2, ч. 3 ст. 99 КАС України слід, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Проелектронний цифровийпідпис".Законом можебути визначеноінший порядокзасвідчення електронноїкопії електронногодоказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
		Отже суд не може покласти до рішення та дати належну оцінку відзиву з запереченнями з додатками які не завірені електронним підписом. 
		Дослідивши матеріли справи, а саме копію постанови про накладання адміністративного стягнення № 144007 від 04.02.2021року відносно позивача, копію паспорта ОСОБА_1 , картку фізичної особи-платника податків самий адміністративний позов позивача ОСОБА_1 слід прийти до думки про можливе задоволення позовних вимог, оскільки: 
		Стаття 55Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Відповідно до ч. 2, ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Пунктом 1 ч. 1ст.20КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП слід що,доказами всправі проадміністративне правопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режиміабо врежимі фотозйомки(відеозапису),які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього рухута паркуваннятранспортних засобів,актом оглядута тимчасовогозатримання транспортногозасобу,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.
		Згідно до ст. 278 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Як слідз ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Суд оцінюючи надані докази керується ст. 90 КАС України з якої слід, що суд оцінюєдокази,які єу справі,за своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна їхбезпосередньому,всебічному,повному таоб`єктивному дослідженні. Жоднідокази немають длясуду напередвстановленої сили. Судоцінює належність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Як слід з ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Норма цього закону відсилає до нормативного акту, який регулює процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій» визначена Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 17.07.2019 року.
		Відповідно до п.3 згаданого Порядку в`їзду/виїзду осіб та транспортних засобів за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».
		Стороною відповідача не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Визнання позивачем себе винним у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладання на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правильність прийнятого рішення. 
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 177/525/17.
		Відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності їх дій з прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності дотриманню порядку складання цієї постанови та ознайомлення з нею, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення і на спростування адміністративного позову. 
		За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід, що за наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Отже, слід прийти до висновку у задоволенні адміністративного позову оскільки відповідачами не були надані докази які б вказували на існуючий склад адміністративного правопорушення у позивача, саму постанову про накладання адміністративного стягнення скасувати а саму справу закрити.
		Позивачем при подачі адміністративного позову був сплачений судовий збір у сумі 454гривень та задоволено позовні вимоги .
		Відповідно доч.1ст.139КАС України слід, що у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З таких підстав судові витрати понесені позивачем які становлять 454 гривень підлягають поверненню позивачу.
		На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 20, 71, 77, 86, 90, 159-163, 186 КАС України, ст.ст. 222-1, 247, 251, 258, 286 КУпАП, ст. 33, 55 Конституції України,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
		Скасувати постанову № 144007 від 04 лютого 2021року, винесену відносно ОСОБА_1 начальника групи ІПК віпс (типА) відділу прикордонної служби «Мілове» ім. Віктора Банних старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску старшого лейтенанта ОСОБА_2 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-2КУпАП закрити.
		Стягнути зЛуганського прикордонногозагону іменіГероя Україниполковника ЄвгенаПікуса зарахунок бюджетнихасигнувань накористь ОСОБА_1 сплачений неюпри подачіадміністративного позовусудовий збіру сумі454 гривень.
		Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Міловський районний суд Луганської області.
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя:              С.І. Чехов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...