Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/7142/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2021. Зареєстровано: 24.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2021.
Дата набрання законної сили: 07.09.2021 (частково)
Результат оскарження 07.09.2021 Дніпровський апеляційний суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/210/572/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 210/7142/20 
		Провадження № 2/210/572/21 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"22" березня 2021 р.                                     
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`ю на виробництві,
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні судді перебуває вказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 , з 25 березня 1969 року по 22 грудня 1995 рік працював підземним машиністом скрепера, підземним гірничим робітником, підземним бурильником шпурів, підземним прохідником та підземним гірничим робітником очисного забою на шахті №1 ім. Артема.
		22 грудня 1995 року я звільнився з підприємства в зв`язку з виходом на пенсію за віком.
		Вібраційна хвороба першого-другого ступеня з помірно вираженим периферичним ангіодистонічним синдромом (1995 рік).
		Сидеросилікоз першої стадії, пізній розвиток, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, ЛН другого ступеню. Захворювання визнані інститутом як професійні.
		Медико-соціальною експертною комісією ( на далі МСЕК) в 1995р. встановили 30% втрати працездатності. Наступні переогляди у МСЕК також встановлювали 30% втрати працездатності.
		Неодноразові курси лікування не покращували стан здоров`я. В 2007р. позивачу встановлено було нове професійне захворювання і 19 грудня 2007 року МСЕК встановив 6о% втрати професійної працездатності і визнав інвалідом третьої групи безстроково. 35% втрати працездатності встановлено по сидероселікозу і 25% по вібраційній хворобі.
		Тепер періодично позивач змушений знаходитися на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями. 
		Життя позивача за останні роки зазнало суттєвих змін. Тепер він із-за професійних захворювань змушений постійно лікуватися. Йому треба уникати охолоджень, постійно приймати відхаркувальні препарати, а також часто - знеболювальні. Періодично він повинен проходити курси лікування в санаторії-профілакторії та курортних санаторіях пульманологічного та неврологічного профілів.
		З огляду на вищевказане - у позивача відбулися суттєві зміни в житті та здоров`ї. Постійні фізичні болі та посилені курси лікування дуже негативно відображаються на моральному стані та на матеріальному стані родини, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров`я  204 000 грн.
		Сторони в судове засідання не викликались.
		Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Так, у відзиві,поданому представником відповідача, зазначено, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач працював на підприємстві, яке не входить до складу підприємства-відповідача . Окрім того, представником позивача у відзиві зазначено, що вина підприємства відсутня, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Також ухвалою суду від 22.01.2021 року судом було вирішено витребувати у позивача ОСОБА_1 довідку, видану банківською установою, про наявність у нього рахунку для поповнення. Однак вказана ухвала суду позивачем проігнорована та не виконана.
		Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , з 25 березня 1969 року по 22 грудня 1995 рік працював підземним машиністом скрепера, підземним гірничим робітником, підземним бурильником шпурів, підземним прохідником та підземним гірничим робітником очисного забою на шахті №1 ім. Артема.
		22 грудня 1995 року я звільнився з підприємства в зв`язку з виходом на пенсію за віком (а.с. 6-9). 
		Щодо переходу прав та обов`язків шахти № 1 ім.Артема РУ ім. Кірова до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» суд не погоджується з позицією відповідача та зазначає наступне:
		У 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою - Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.
		Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.
		28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.
		30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.
		Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України №165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію РУ «ім. Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу станом на 01.04.2001 року.
		П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
		Згідно додатку № 1 до наказу № 165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»», шахта №1 імені Артема, на якій працював позивач, відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
		Згідно ст.37 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, при злитті і поділі юридичних осіб (права і обов`язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права та обов`язки) переходять до останньої.
		Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», являється також правонаступником прав та обов`язків шахти №1 імені Артема Рудоуправління імені Кірова ВО «Кривбасруда».
		Вказана правова позиція вказана, зокрема, в ухвалі Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 212/8630/19 провадження № 61-5395ск20 від 13.04.2020 року.
		Зважаючи на вищевказану правову позицію, суд доходить до висновку, що позовна заява подана до належного відповідача.
		У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, з вини Відповідача, Позивачем отримано хронічне професійне захворювання, що підтверджено Актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 12-14).
		Відповідно до даних, вказаних у акті Форми П-4 Сидеросилікоз першої стадії, пізній розвиток, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, ЛН другого ступеню; Вібраційна хвороба першого-другого ступеня з помірно вираженим периферичним ангіодистонічним синдромом.
		Згідно відомостей,вказаних уакті ФормП-4,компетентною комісієюз розслідуванняхронічного професійногозахворювання буловстановлено,що причинами виникнення професійного захворювання являється: тривалий на протязі 26 років 9 місяців вплив запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДК.
		У зв`язку із заподіянням шкоди, медико-соціальною експертною комісією в 1995р. встановили 30% втрати працездатності. Наступні переогляди у МСЕК також встановлювали 30% втрати працездатності. 19 грудня 2007 року МСЕК встановив 6о% втрати професійної працездатності і визнав інвалідом третьої групи безстроково. 35% втрати працездатності встановлено по сидероселікозу і 25% по вібраційній хворобі (а.с.15,16).
		Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
		Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці",роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
		Так, відповідно до ч.ч. 1-4ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
		Відповідно до вимогст. 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
		Згідно з нормами Конституції України  людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).
		Крім того,статтею 46 Конституції Українизакріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
		Водночас, пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
		При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
		Так, Актом розслідування хронічного професійного захворювання Форми П-4 від встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.
		При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи (а.с. 17-22).
		Виходячи з нормч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно доч.1ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Таким чином, в даному випадку відповідачнесе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.
		Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».
		Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
		Суд приймає до уваги зазначені у позовній заяві обставини про те, що у зв`язку з захворюванням було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабістю, втомою, болями.
		Відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками професійного захворювання порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв`язки, що в свою чергу призвело до моральних страждань.
		Відповідно дост.237-1 КЗпП Українипередбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Отже, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного зв`язку. Оскільки в письмових матеріалах справи всі перелічені умови знайшли своє відображення, оскільки позивач отримав професійне захворювання безпосередньо через виконання трудових обов`язків, тобто підприємство належним чином не забезпечило безпечних умов праці, суд погоджується з необхідністю грошового відшкодування, пов`язаного зі спричиненням моральної шкоди.
		Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, отримання професійного захворювання, безумовно, змінила його нормальний життєвий ритм, проте вирішуючи питання про достатній розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів щодо обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричинених збитків.
		Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим стягнути на його користь з відповідача 150000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.
		Відповідно до ст.141ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За вказаних обставин суд доходить до висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.3,43,46 Конституції України,ст.ст.4,12,13,76-83,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`ю на виробництві  задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень без урахування утримання податків, зборів та інших платежів.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		 
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот).
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. 
		 
		Суддя: В. Є. Сільченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...