Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/7115/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 26.03.2021. Зареєстровано: 28.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2021.

Номер судового провадження: 2-о/761/53/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/7115/20
		Провадження № 2-о/761/53/2021
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді - Фролової І.В.,
		секретаря судового засідання - Мехеди А.В., 
		за участю:
		представника заявника - Попехіна Є.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Ескорт» про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У березні 2020 року ТОВ «ІТ Ескорт» звернулося до Шевченківського районного суду із заявою про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування.
		У своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ Ескорт» просили встановити факт, що інформація, поширена в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за відповідною адресою під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: « Правоохранители вскрыли коррупционную тендерную схему на закупках програмного обеспечения в порту Мариуполя в сумме за 18 млн. гривен », «Руководство стивидорной компании перечислило деньги на счета ООО «ІТ Эскорт», а офисные программы в порт так и не поставили», «По данным следствия, «ІТ Эскорт» легализует украденные средства за счет фиктивных закупок програмного обеспечения», «чтобы скрыть следы финансовых хищений, провело повторный тендер…победителем вновь стало «ІТ Эскорт», «на момент заключения скандальных сделок» є недостовірною та спростувати зазначену інформацію.
		Заява вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 » за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 з вільним доступом під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розповсюджено та доведено до необмеженого кола осіб у мережі Інтернет недостовірну інформацію про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» у вигляді тверджень про факти, а саме:
		- «Правоохранители вскрыли коррупционную тендерную схему на закупках программного обеспечения в порту ОСОБА_1 в сумме за 18 млн. гривен»
		- «Руководство стивидорной компании перечислило деньги на счета ООО «ІТ Эскорт», а офисные программы в порт так и не поставили»
		- «По данным следствия, «ІТ Эскорт» легализует украденные средства за счет фиктивных закупок программного обеспечения»
		- «чтобы скрыть следы финансовых хищений, провело повторный тендер ... победителем вновь стало «ІТ Эскорт».
		- «на момент заключения скандальных сделок».
		Отже, вищезазначений розповсюджений на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 текстовий матеріал містить інформацію про те, що ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» під час виконання укладеного із Маріупольським морським портом договору на поставку програмного забезпечення одержало від державного підприємства гроші у розмірі 4,5 млн. грн., а товар не поставило, чим завдало збитки останньому у особливо великому розмірі. Вкрадені у вищевказаний спосіб у державного підприємства кошти TOB «ІТ ЕСКОРТ» легалізує за рахунок фіктивних закупок програмного забезпечення.
		Також текстовий матеріал містить інформацію про те, що з метою приховання слідів фінансових розкрадень ТОВ «ІТ Ескорт» уклало з адміністрацією Маріупольського морського порту нову угоду загальною вартістю 13,5 млн. грн. А загальна вартість сплачених на користь ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» державним підприємством коштів сягає 18 мільйонів гривень.
		Називаючи укладені цивільно-правові угоди «скандальними» ІНФОРМАЦІЯ_1 підкреслює вірогідність повідомленого.
		Вищезазначену поширену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію також було розповсюджено й іншими сайтами, зокрема веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням в мережі Інтернет з вільним доступом ІНФОРМАЦІЯ_6 , з посиланням на ІНФОРМАЦІЯ_1, як першеджерело, фактично ретрансльовано поширені про. ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» вищевказані недостовірні відомості.
		Зазначає, що на момент розповсюдження про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» інформації (ІНФОРМАЦІЯ_4) був відсутній установленої форми процесуальний документ, з яким законодавство пов`язує офіційне визнання державою винуватості певних осіб у корупційному розкраденні коштів державного підприємства, їх легалізації за рахунок фіктивних закупівель, так само був відсутній і процесуальний документ, який би набрав законної сили, де було б встановлено у стверджувальній формі обставини неналежного виконання ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» умов договорів поставки, а відтак поширена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 інформація під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » інформація про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» у контексті загального змісту текстового матеріалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» є неправдивою. Окрім того, вказує, що на самому сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 у розділі «Про редакцію» повідомлено про те, що редакція сайту не розкриває персоналії авторів, вся комунікація йде тільки через редакційну пошту для безпеки розслідувачів, а отже - встановити особу автора, як сторони у справі, неможливо. Тому звернулися в порядку окремого провадження до суду із заявою про спростування наведеної недостовірної інформації.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі ч. 1 п. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
		Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року вказану ухвалу було скасовано, справу направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
		Цивільна справа на адресу суду надійшла 13 жовтня 2020 року.
		Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 жовтня 2020 року матеріали справи було передано для розгляду судді Фроловій І.В.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року заяву було залишено без руху для усунення недоліків.
		09 листопада 2020 року заявником було усунуто недоліки заяви, а саме було долучено додатки на підтвердження заяви, а також квитанцію про сплату судового збору.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі відкрито провадження, призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
		В судовому засіданні представник заявника просив задовольнити заяву в повному обсязі.
		Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
		Статтею 46 ЦПК України, передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
		Згідно зі ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
		Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		Відповідно до п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», визначено, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.
		Отже, законом визначено право звертатись до суду в окремому провадженні щодо спростування такої інформації виключно у випадку, якщо така особа є невідомою та її неможливо ідентифікувати.
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що звернення до суду із позовною заявою у загальному позовному провадженні про визнання розповсюдженої інформації такою, що порушує права і свободи особи, та зобов`язання іншої сторони її спростувати, зобов`язує позивача не тільки визначити особу, яка розповсюдила відповідну інформацію та/або яка є власником джерела розповсюдження, а і підтвердити цю належність відповідними доказами.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_11» за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 з вільним доступом під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розповсюджено та доведено до необмеженого кола осіб у мережі Інтернет інформацію про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» у вигляді тверджень про факти, а саме:
		1. «Правоохранители вскрыли коррупционную тендерную схему на закупках программного обеспечения в порту Мариуполя в сумме за 18 млн. гривен»;
		2. «Руководство стивидорной компании перечислило деньги на счета ООО «ІТ Эскорт», а офисные программы в порт так и не поставили»;
		3. «По данным следствия, «ІТ Эскорт» легализует украденные средства за счет фиктивных закупок программного обеспечения»;
		4. «чтобы скрыть следы финансовых хищений, провело повторный тендер ... победителем вновь стало «ІТ Эскорт».
		5. «на момент заключения скандальных сделок»
		Отже, вищезазначений розповсюджений на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 текстовий матеріал містить інформацію про те, що ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» під час виконання укладеного із Маріупольським морським портом договору на поставку програмного забезпечення одержало від державного підприємства гроші у розмірі 4,5 млн. грн., а товар не поставило, чим завдало збитки останньому у особливо великому розмірі. Вкрадені у вищевказаний спосіб у державного підприємства кошти TOB «ІТ ЕСКОРТ» легалізує за рахунок фіктивних закупок програмного забезпечення.
		Також текстовий матеріал містить інформацію про те, що з метою приховання слідів фінансових розкрадень ТОВ «ІТ Ескорт» уклало з адміністрацією Маріупольського морського порту нову угоду загальною вартістю 13,5 млн. грн. А загальна вартість сплачених на користь ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» державним підприємством коштів сягає 18 мільйонів гривень.
		Називаючи укладені цивільно-правові угоди «скандальними» ІНФОРМАЦІЯ_1 підкреслює вірогідність повідомленого.
		Вищезазначену поширену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію також було розповсюджено й іншими сайтами, зокрема веб-сайтом ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням в мережі Інтернет з вільним доступом ІНФОРМАЦІЯ_6 , з посиланням на ІНФОРМАЦІЯ_1, як першеджерело, фактично ретрансльовано поширені про. ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» вищевказані недостовірні відомості.
		Зі змісту спірної публікації вбачається, що вищезазначені недостовірні відомості «редакція» ІНФОРМАЦІЯ_1 розповсюдила, посилаючись на матеріали кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК України.|
		З Єдиного державного реєстру судових рішень, що в силу закону є відкритим джерелом інформації, Заявнику стало відомо про наявність ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13.12.2019 року у справі № 263/17782/19 про надання тимчасового доступу до речей і документів.
		З цієї ухвали суду стало відомо, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019050000000170 від 12.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Також з цієї ухвали суду вбачається, що предметом досудового розслідування є взаємовідносини між ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» та Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» з поставки програмного забезпечення, а зміст спірної публікації є майже тотожнім описовій частині ухвали слідчого судді.
		Згідно із ст. 302 ЦК України, особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. При цьому особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.
		Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 також акцентує увагу на доведенні обставин здійснення розповсюджувачем інформації заходів, які були б спрямовані на перевірку спірної інформації, а саме - в отриманні коментаря та відповідного офіційного підтвердження інформації щодо проведення правоохоронцями слідчих дій (п. 6.29 Постанови).
		Листом від 10.02.2020 слідче управління ГУ Національної поліції в Донецькій області повідомило про те, що відділом комунікації Головного управління у будь-який спосіб, будь-яким особам (у т.ч. представникам засобів масової інформації) офіційні коментарі про розслідування слідчими ГУ Національної поліції в Донецькій області кримінального провадження № 42019050000000170 від 12.11.2019, а також будь-яких інших кримінальних проваджень, які стосуються TOB «ІТ ЕСКОРТ» та ДП «Маріупольський морський торгівельний порт», не надавалися.
		У розповсюдженій про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» інформації на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 не зроблено прямого цитування процесуальних документів, вказуючи на їх реквізити з одночасним їх демонструванням, а наведено інформацію у стверджувальній формі, авторитетно заявляючи про причетність Заявника (його посадових осіб) до дій, що можуть кваліфікуватися як кримінально карані діяння та відноситися до тяжкого злочину, через Фінансові розкрадення на державному підприємстві та подальшу легалізацію, що не може вважатися оціночним судженням або ж безпосередньо належати до інформації, яка становить загальний інтерес.
		До відома громадськості прямо не було доведено того, що компетентними органами проводиться досудове розслідування, інформацію з відкритих джерел, про яке саме і повідомляється, не було чітко проголошено, що цитується описова частина ухвали, винесеної на стадії досудового розслідування. Спосіб та форма подачі інформації щодо обставин поставки ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» програмного забезпечення, мали характер підтверджених відомостей, а не оціночних суджень чи аналізу, обговорення на побутовому рівні.
		Разом із тим, вищенаведений процесуальний судовий документ, що очевидно і став підґрунтям для розповсюдження на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» недостовірної та негативної інформації, був постановлений у ході кримінального провадження і в ньому наводиться зміст клопотання слідчого, мотиви слідчого, якими він обґрунтовує своє клопотання про необхідність надання доступу до речей і документів.
		На момент розповсюдження про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» інформації (ІНФОРМАЦІЯ_4) був відсутній установленої форми процесуальний документ, з яким законодавство пов`язує офіційне визнання державою винуватості певних осіб у корупційному розкраденні коштів державного підприємства, їх легалізації за рахунок фіктивних закупівель, так само був відсутній і процесуальний документ, який би набрав законної сили, де було б встановлено у стверджувальній формі обставини неналежного виконання ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» умов договорів поставки.
		З доданих до заяви письмових доказів - Договорів поставки № 27-7/18/395 від 24.10.2018, № 27-7/19/401 від 14.08.2019 та первинних документів бухгалтерського обліку до цих правочинів, а також одержаної від ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» інформації вбачається наступне.
		Між ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» (покупець) і ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» (продавець) у порядок і спосіб, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі», за наслідком проведення процедури публічної закупівлі 24.10.2018 року укладено договір поставки № 27-7/18/395 офісного програмного забезпечення загальною вартістю 4 492 100,00 грн. та загальною кількістю примірників комп`ютерних програм 440 шт., а саме: Microsoft OfficeStd 2016 SNGL OLP С - 430 шт.; Microsoft OfficeProPlus 2016 SNGL OLP С - 10 шт.
		Передбачений договором № 27-7/18/395 від 24.10.2018 року товар в адресу ДП Маріупольський морський торгівельний порт» продавцем не поставлявся. Грошові кошти зa вказаним договором на рахунки TOB «ІТ ЕСКОРТ» не сплачувались.
		14.08.2019 між ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» (покупець) і ТОВ ІТ ЕСКОРТ» (продавець) у порядок і спосіб, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі», за наслідком проведення процедури публічної закупівлі укладено договір ставки № 27-7/19/401 програмної продукції загальною вартістю 13 448 380,50 грн. та загальною кількістю примірників комп`ютерних програм 2751 шт., а саме: Microsoft DfficeStd 2019 SNGL OLP NL - 430 шт.; Microsoft OfficeProPlus 2019 SNGL OLP NL - 10 шт.; ExchgStdCAL 2019 SNGL OLP NL - 700 шт.; WinSvrCAL 2019 SNGL OLP NL - 750 шт.; WinSvrSTDCore 2019 SNGL OLP - 5 шт.; WinProlO SNGL OLP NL - 650 шт.; WinRmtDsktpSrvcs CAL 2019 SNGL OLP NL - 200 шт.; VMware vSphere 6 Standard Acceleration Kit for 6 processors - 1 шт.; VMware vSphere 6 Standard for 1 processor - 4 шт. та комплекс захисту McAfee Virtual Advanced Threat Defense Appliance ATD-VM1008 - 1 шт.
		Вказаний товар поставлено TOB «ІТ ЕСКОРТ» в адресу ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» у повному обсязі двома партіями - 10.09.2019 та 24.09.2019 року.
		Оплату за поставлений товар у сумі 13 448 380,50 грн. здійснено у повному обсязі. Перерахування коштів здійснено 07.10.2019 та 21.10.2019 року.
		Виходячи з вищенаведеного, поширена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » інформація про ТОВ «ІТ ЕСКОРТ», а саме:
		1. «Правоохранители вскрыли коррупционную тендерную схему на закупках- программного обеспечения в порту Мариуполя в сумме за 18 млн. гривен»
		2. «Руководство стивидорной компании перечислило деньги на счета ООО «ІТ Эскорт», а офисные программы в порт так и не поставили»
		3. «По данным следствия, «ІТ Эскорт» легализует украденные средства за счет фиктивных закупок программного обеспечения»
		4. «чтобы скрыть следы финансовых хищений, провело повторный тендер ... победителем вновь стало «ІТ Эскорт».
		5. «на момент заключения скандальных сделок»
		у контексті загального змісту текстового матеріалу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є неправдивою.
		Поширені інтернет-виданням «ІНФОРМАЦІЯ_1» висловлювання, з огляду на відсутність в них мовно-стилістичні засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири), що виражають оцінність, невпевненість авторів, у контексті загального змісту текстового матеріалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» містять інформацію, викладену у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень.
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є із тер відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач т: винен установити та зазначити в позовній заяві (п. 12 постанови Пленуму Верховного Гуду України № 1).
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ім`я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім`я автора; прізвище, ім`я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та мови для поширення недостовірної інформації (п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1).
		Відповідно до ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб¬сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім`я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або з публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом «в» цієї частини.
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1).
		Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України «Про телекомунікації», адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.
		Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р «Про адміністрування домену UA» повноваження адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет здійснює об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр».
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що звернення до суду із позовною заявою у загальному позовному провадженні про визнання розповсюдженої інформації такою, що порушує права і свободи особи, та зобов`язання іншої сторони її спростувати, зобов`язує позивача не тільки визначити особу, яка розповсюдила відповідну інформацію та/або яка є власником джерела розповсюдження, а і підтвердити цю належність відповідними доказами.
		Судом встановлено, що заявником вживались вичерпні заходи .щодо встановлення автора публікації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та/або власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом звернення із відповідним запитом до ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», акредитація якого підтверджується ОП «Український мережевий інформаційний центр» свідоцтвом від 08.05.2019 року.
		З одержаних від ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет та Довідки з відомостями про власника веб-сайту вбачається, що встановити власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 га реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 є неможливим, оскільки доменне ім`я зареєстроване в публічному домені, не належить до українського сегменту мережі Інтернет, відомості про власників веб-сайту в мережі Інтернет відсутні.
		Окрім того, на самому сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 у розділі «Про редакцію» повідомлено про те, що редакція сайту не розкриває персонали авторів, вся комунікація йде тільки через редакційну пошту для безпеки розслідувачів, а отже - встановити персону автора, як сторони у справі, також неможливо.
		Разом із тим, у відповідності до положень ч. 4 ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		Верховний Суд України у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1, роз`яснив, що судовий захист гідності, честі та ділової внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та : простувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК України.
		У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
		Аналізуючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт, що інформація, поширена в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за відповідною адресою під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: « Правоохранители вскрыли коррупционную тендерную схему на закупках програмного обеспечения в порту Мариуполя в сумме за 18 млн. гривен», «Руководство стивидорной компании перечислило деньги на счета ООО «ІТ Эскорт», а офисные программы в порт так и не поставили», «По данным следствия, «ІТ Эскорт» легализует украденные средства за счет фиктивных закупок програмного обеспечения», «чтобы скрыть следы финансовых хищений, провело повторный тендер…победителем вновь стало «ІТ Эскорт», «на момент заключения скандальных сделок» є недостовірною 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Ескорт» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
		Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 15, 277 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про авторське право і суміжні права» та керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 42, 46, 47, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 293, 352, 354 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ Ескорт» про встановлення факту неправдивості інформації та її спростування- задовольнити у повному обсязі.
		Встановити факт, що інформація, поширена в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за відповідною адресою під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: « Правоохранители вскрыли коррупционную тендерную схему на закупках програмного обеспечения в порту Мариуполя в сумме за 18 млн. гривен», «Руководство стивидорной компании перечислило деньги на счета ООО «ІТ Эскорт», а офисные программы в порт так и не поставили», «По данным следствия, «ІТ Эскорт» легализует украденные средства за счет фиктивных закупок програмного обеспечения», «чтобы скрыть следы финансовых хищений, провело повторный тендер…победителем вновь стало «ІТ Эскорт», «на момент заключения скандальных сделок» є недостовірною та спростувати зазначену інформацію.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Реквізити учасників справи:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ Ескорт», адреса місця знаходження - 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 4, код ЄДРПОУ 36857810.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...