Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/10421/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2021.
Дата набрання законної сили: 24.03.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 11-сс/824/2117/2021   Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 183 КПК  Доповідач: ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		24 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_2 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4  
		секретаря судового засідання  ОСОБА_5 
		 
		за участю: 
		прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7  
		захисника  ОСОБА_8  
		підозрюваного  ОСОБА_9  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України  начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року,
		В с т а н о в и л а:
		 Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор та захисник підозрюваного подали апеляційні скарги.
		Прокурор в своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосовувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчим суддею під час постановлення оскаржуваного рішення належним чином не було враховано обставини вчинення кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжкого, а також наявності існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Захисник підозрюваного у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити. 
		В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що повідомлена підозра у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень необґрунтована, наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено. Крім того, сторона захисту просить врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_9 має на утриманні неповнолітніх дітей, стан його здоров`я, позитивні характеристики, активну громадську діяльність, публічність особи підозрюваного. 
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просили її задовольнити, заперечували щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12012000000000077 від 23.11.2012 року, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
		25.02.2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
		26.02.2021 року старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України,неможливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року у задоволенні клопотання органу досудового розслідування було відмовлено та застосовано відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
		Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 вказаних кримінальних правопорушень. 
		Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри.
		Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, тому доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої підозри є, як вважає колегія суддів, передчасними. 
		Разом з тим, дійшовши правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя не надав належну оцінку доводам органу досудового розслідування, викладеним у клопотанні про наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та прийшов до помилкового висновку про їх недоведеність.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що вони також є обґрунтованими, заявлені ризики об`єктивно існують й для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Крім того, колегія суддів, у відповідності довимог ст. 178 КПК України, враховує вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_9 , ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів, а також дані про особу підозрюваного.
		З урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те що ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, спотворення або сховання будь-якої із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є реальними та такими, що об`єктивно існують.
		Що стосується відомостей про особу ОСОБА_9 , який має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, то вони хоча і мають місце, однак не вказують на те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на цьому етапі досудового розслідування зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності заявлених ризиків та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження.
		Матеріали провадження не містять переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_9 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
		Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.
		Відповідно до п. 1 ч. 4ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
		За вищенаведених обставин апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга сторони захисту частковому задоволенню, ухвала слідчого судді  скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 підлягає задоволенню та застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 179, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 407, 422 КК України колегія суддів, - 
		 П о с т а н о в и л а:
		Апеляційну скаргу заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України  начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6  задовольнити, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - задовольнити частково.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
		Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 127 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 квітня 2021 року, із взяттям підозрюваного під варту в залі суду.
		Виконання даної ухвали покласти на слідчого у провадженні, а контроль за її виконанням на прокурора у кримінальному провадженні.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 СУДДІ:
		 
		 
		 
		 _____________ _______________ ________________
		  ОСОБА_2  ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...