Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/2656/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2021. Зареєстровано: 31.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/243/47/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012050110000170

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ВИРОК  №1кп/243/47/2021
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 243/2656/16-к 
		30березня 2021р. Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючий суддя      ОСОБА_1 
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		прокурорів      ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		представників потерпілих      ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		захисника      ОСОБА_13 
		обвинуваченого ОСОБА_14 
		цивільного відповідача ОСОБА_15 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012050110000170 від 29.11.2012р. за обвинуваченням: 
		ОСОБА_14 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Бухни Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, інваліда ІІІ групи по загальному захворюванню, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно до обвинувального акту від 25 березня 2016 року ОСОБА_14 обвинувачується в тому, що 25 квітня 2011 року, приблизно о 14.00год., у світлий час доби, він керуючи належним ОСОБА_15 технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджої частині автодороги напрямком «Київ-Харків-Довжанське» з боку м. Харків у напрямку м. Слов`янськ Донецької області, де в районі 655км + 400 метрів вказаної автодороги у Слов`янському районі Донецької області, грубо порушуючи вимоги п.2.3«б», п.10.1, п.11.1 та п.11.2 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
		п. 2.3(б) - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		п.10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		п.11.1 - Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності  самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними;
		п.11.2 - Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
		діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість і легковажно розраховуючи, що з наявними у нього навичками керування вказаного транспортного засобу, він зможе запобігти настанню дорожньо-транспортної події, належним чином не переконався в безпеці своїх дій, і що це не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не передбачаючи можливості зіткнення з іншим транспортним засобом, що рухались по зустрічній для нього смузі руху, тобто, настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, не врахував дорожню ситуацію, дорожню обстановку, стан транспортного засобу, його габарити та розташування його на проїжджої частині, при необмеженій видимості в напрямку свого руху, при відсутності перешкод технічного характеру, пересік горизонтальну дорожню розмітку, визначену п.34(1.1) Правил дорожнього руху України, згідно якого: п.34.(1.1.) Дорожня розмітка: - 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей, та виїхав на зустрічну смугу руху, де лівою передньою частиною керованого ним автомобіля, вчинив зіткнення з лівою передньою частиною автомобіля марки «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 , який рухався по проїжджій частині у зустрічному напрямку, в салоні якого у якості пасажирів знаходилися його дружина - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітня донька - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події водію ОСОБА_16 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді подряпин обличчя, синця грудної клітки, множинних саден грудної клітки і живота, забито-рваних ран областей колінних суглобів, закритого перелому кісток правого передпліччя, тупої травми грудної клітини, а саме: переломів 1,2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа, з пошкодженням пристінної плеври і правостороннім гаматораксом 200мл. крові, переломів 3,4,5,6,7-го ребер зліва з пошкодженням пристінної плеври і гемотораксом 200мл., розривів легенів, розривів печінки, розриву селезінки, гемоперитонеум 100мл. крові, забиття середостіння, забиття серця, переломів 1 і 2-го грудних хребців, закритої черепно-мозкової травми: субдурального (20мл.) і субарахноідального крововиливу, ускладненої шоком, які відносяться у своїй сукупності стосовно живої людини до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, від отримання, яких ОСОБА_16 загинув на місці події. 
		Причиною смерті ОСОБА_16 стала тупа травма грудної клітини, а саме: переломи 1,2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа, з пошкодженням пристінної плеври і правостороннім гаматораксом 200 мл крові, переломи 3,4,5,6,7-го ребер зліва з пошкодженням пристінної плеври і гемотораксом 200мл, розриви легенів, розриви печінки, розрив селезінки, гемоперитонеум 100мл. крові, забій середостіння, забій серця, перелом 1 і 2-го грудних хребців, закрита черепно-мозкова травма: субдуральное (20 мл.) і субарахноідальний крововилив, ускладнена шоком.
		В результаті даної ДТП пасажиру автомобіля під керуванням водія ОСОБА_16 його дружині - ОСОБА_17 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки: забиття середостіння, забою серця, забоїв легенів, переломів 2-3-4-5-6-7-8-го ребер зліва без пошкодження пристінною плеври, перелому лівої ключиці, забиття в області біфуркації нижнього відділу аорти з обширним крововиливом, синці грудної клітки, які відносяться у своїй сукупності стосовно живої людини до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, від отримання яких ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у реанімаційному відділенні міської лікарні ім. Леніна м. Слов`янська Донецькій області. 
		Причиною смерті ОСОБА_17 стала тупа травма грудної клітки: забиття середостіння, забій серця, забої легенів, переломи 2-3-4-5-6-7-8-го ребер зліва без пошкодження пристінною плеври, перелом лівої ключиці, забиття в області біфуркації нижнього відділу аорти з обширним крововиливом.
		Крім того, в результаті даної ДТП пасажиру автомобіля під керуванням водія ОСОБА_16 його малолітній доньки - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сочетанної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми: забиття головного мозку тяжкого ступеня (полушарно-стовбурова форма) субдурального крововиливу (10мл. крові), субарахноідального травматичного крововиливу, тупої травми живота, розриву селезінки, розриву селезінкового кута ободової кишки, гимоперитонеума, закритого чрезмищелкового перелому лівої плечової кістки, травматичного шоку 1 ступеня, які відносяться у своїй сукупності до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
		Сторона обвинувачення вважає, що допущені водієм ОСОБА_14 порушення вимог п.п.10.1, 11.1, 11.2 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді спричинення малолітній потерпілій ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тяжких тілесних ушкоджень та заподіянні смерті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . 
		Дії ОСОБА_14 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.3 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть кількох осіб та тяжкі тілесні ушкодження іншому потерпілому.
		В судовому засіданні 25.03.2021року прокурор представив суду оновлений обвинувальний акт, який на думку прокурора збільшує обсяг обвинувачення виходячи з того, що під час розгляду кримінального провадження на думку прокурора було доведено, що у ОСОБА_14 наявне захворювання  гіпертонічна хвороба II ст., яке відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №299 від 24.12.1999р. входить до Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування транспортними засобами категорії «С» та «В» та яке носить хронічний характер та виникло до подій 25.04.2011р., про тощо, про наявність зазначених хвороб ОСОБА_14 був обізнаний до події 25.04.2011року. 
		Представив суду обвинувальний акт наступного змісту:
		25.04.2011р., приблизно о 14.00 годині водій ОСОБА_14 , перебуваючи у хворобливому стані, маючи захворювання - гіпертонічну хворобу II ст., що відповідно до п.25 Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затвердженого наказом МОЗ України №299 від 24 грудня 1999 року, є протипоказаними для водіння транспортними засобами категорії «В» та «С», достовірно знаючи про існування у нього захворювання - гіпертонічної хвороби IIст., у порушення вимог п.2.9«б» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого:
		2.9.Водієві забороняється:
		б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
		керуючи належним на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 ОСОБА_15 технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_4 , здійснював рух по проїзній частині автодороги напрямом «Київ-Харків-Довжанське» з боку м. Харків у напрямку м. Слов`янськ, де в районі 655 км + 400 метрів вказаної автодороги у Слов`янському районі, Донецької області, грубо порушуючи вимоги п.2.9«б», п.10.1, п.11.1 та п.11.2 Правил дорожнього руху України. 
		Діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, і легковажно розраховуючи, що за наявними у нього навичками керування вказаного транспортного засобу, він зможе запобігти настанню дорожньо-транспортної події, належним чином не переконався в безпеці своїх дій, і що це не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не передбачаючи можливості зіткнення з іншими транспортними засобами, що рухались по зустрічній для нього смузі руху, тобто настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню ситуацію, дорожню обстановку, стан транспортного засобу, його габарити та розташування його на проїжджої частині, при необмеженій видимості в напрямку свого руху, при відсутність перешкод технічного характеру, пересік горизонтальну дорожню розмітку, визначену п.34(1.1) Правил дорожнього руху, та виїхав на зустрічну смугу руху, де лівою передньою частиною керованого ним автомобіля, вчинив зіткнення з лівою передньою частиною автомобіля марки «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_16 , який рухався по проїжджій частині у зустрічному напрямку, в салоні якого у якості пасажирів знаходилися його дружина - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітня донька - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		В наслідок вказаної дорожньо-транспортної події водію ОСОБА_16 , та пасажирам ОСОБА_17 , та малолітньої ОСОБА_18 були спричинені вище зазначені тілесні ушкодження. 
		На думку прокурора допущені водієм ОСОБА_14 порушення вимог п.п.2.9«б», 10.1, 11.1, 11.2 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді спричинення малолітній потерпілій ОСОБА_18 тяжких тілесних ушкоджень, та заподіяння смерті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
		 
		В судовому засіданні  ОСОБА_14 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.3 ст.286 КК України не визнав, суду пояснив, що 25квітня 2011року,приблизно о14.00год.,він керувавтехнічно справнимавтомобілем марки«ГАЗ-33023ПБСПГ»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,по проїжджоїчастині автодорогинапрямком «Київ-Харків-Довжанське»з бокум.Харків унапрямку м.Слов`янська Донецькоїобласті,біля населеногопункту Долинське він втратив свідомість в наслідок чого, втратив керування автомобілем, й прийшов до тями він вже після удару об автомобіль в наслідок його зіткнення з автомобілем «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 . До втрати свідомості він почував себе добре і чому втратив свідомість пояснити не може. Вважає, що не порушував правил дорожнього руху, а ДТП відбулося внаслідок нещасного випадку та втрати свідомості. Крім того, суду пояснив, що ні коли не знав про те, що у нього існують будь які обмеження на керування транспортними засобами, оскільки регулярно і своєчасно проходив медичні обстеження і ні якої заборони від лікарів на керування транспортним засобами не отримував. Про наявності у нього  гіпертонічної хвороби II ступеню він довідався тільки з висновків судово-медичних експертів при ознайомленні з матеріалами страви.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Згідно із ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, на прокурора та слідчого відповідно до ч.2 ст.9 КПК України покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно із ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
		Згідно 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України сторона обвинувачення надала наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні: 
		Витяг зЄдиного реєструдосудових розслідувань№12012050110000170від 29.11.2012року зякого слідує,що підставоюдля внесеннявідомостей доЄРДР сталадорожньо-транспортнапригода,що маламісце 25.04.2011року приблизно о 14.00 годині, на ділянці проїжджої частини автодороги напрямком «Київ-Харків-Довжанське» в Слов`янському районі Донецької області в наслідок якої, відбулося зіткнення автомобілів, один з яких рухався з боку м. Харкова в напрямку м. Слов`янська Донецької області марки «ГАЗ-33023», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 , з автомобілем марки «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався під керуванням водія ОСОБА_16 в зустрічному напрямку. В наслідок ДТП водій ОСОБА_16 загинув, а пасажири ОСОБА_19 та ОСОБА_16 отримали тілесні ушкодження, від яких в подальшому ОСОБА_19 померла в лікарні. 
		Акт №7 обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги «Київ-Харків-Довжанське» складений 25.04.2011р. о 14.00 годині, відповідно до якого зафіксовані погодні та дорожні умови, які відбувалися на час дорожньо-транспортної пригоди.
		Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.04.2011 року, зі схемами та фото-таблицями до нього в якому документально зафіксовані розташування дорожньо-транспортних засобів, погодні умови, розташування предметів та слідова інформація, яка відбувалася на місці ДТП.
		Протокол огляду транспортного засобу від 25.04.2011р. легкового автомобіля марки «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому були документально зафіксовані технічні пошкодження автомобіля, що свідчать про фізичний контакт автомобіля з іншим транспортним засобом.
		Протокол огляду транспортного засобу від 25.04.2011р. автомобіля марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому були документально зафіксовані технічні пошкодження автомобіля, які свідчать про фізичний контакт автомобіля з іншим транспортним засобом.
		Протокол огляду трупа від 25.04.2011року в якому документально зафіксовано, розташування тіла, слідова інформація та розташування предметів, на місці вчинення кримінального правопорушення на ділянці проїжджої частини в районі 655км. автодороги напрямком «Київ-Харків-Довжанське» в Слов`янському районі Донецької області. 
		Протокол огляду транспортного засобу від 25.04.2011 року з фото таблицями до нього - автомобіля марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому були документально зафіксовані технічні пошкодження автомобіля, розташування його на автошляху та пошкодження в наслідок ДТП.
		Протокол огляду і перевірки технічного стану транспорту від 25.04.2011 року, об`єктом огляду якого є легкового автомобіль марки «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому виявлені зовнішні пошкодження аварійного характеру, сконцентровані в передній частині автомобіля, напрямок деформуючої сили  спереду-справа-назад. 
		Протокол огляду і перевірки технічного стану транспорту від 04.05.2011 року, об`єктом огляду якого є автомобіль марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому виявлені зовнішні пошкодження аварійного характеру, локалізовані в передній лівій і передній середній частинах кабіни.
		Висновок судово-медичної експертизи №245 від 05.05.2011 року в якому зазначено, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіль марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_15 , були спричинені легкі тілесні ушкодження, локалізація яких не виключає можливості його знаходження на передньому пасажирському сидінні.
		Висновок судово-медичної експертизи №253 від 05.05.2011 року в якому зазначено, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_14 спричинені наступні тілесні ушкодження  крововиливи на передньої-внутрішній поверхні стегна, які виникли від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Неможливо виключити можливість виникнення даних тілесних пошкоджень при ударі об рульове колесо під час перекидання автомобіля, коли ОСОБА_14 знаходився на водійському сидінні. 
		Висновок судово-медичної експертизи №9 до акту судово-медичного обстеження трупа №432 від 18.06.2011року, в якому зазначено, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_16 спричинені тілесні ушкодження у вигляді подряпин обличчя, синця грудної клітки, множинних саден грудної клітки і живота, забито-рваних ран областей колінних суглобів, закритого перелому кісток правого передпліччя, тупої травми грудної клітини, а саме: переломів 1,2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа, з пошкодженням пристінної плеври і правостороннім гаматораксом 200мл. крові, переломів 3,4,5,6,7-го ребер зліва з пошкодженням пристінної плеври і гемотораксом 200мл., розривів легенів, розривів печінки, розриву селезінки, гемоперитонеум 100мл. крові, забиття середостіння, забиття серця, переломів 1 і 2-го грудних хребців, закритої черепно-мозкової травми: субдурального (20мл.) і субарахноідального крововиливу. Причиною смерті ОСОБА_16 стала поєднана травма тіла: тупа травма грудної клітини, а саме: переломи 1,2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер справа, з пошкодженням пристінної плеври і правостороннім гаматораксом 200мл. крові, переломи 3,4,5,6,7-го ребер зліва з пошкодженням пристінної плеври і гемотораксом 200мл., розриви легенів, розриви печінки, розрив селезінки, гемоперитонеум 100мл. крові, забій середостіння, забій серця, перелом 1 і 2-го грудних хребців, закрита черепно-мозкова травма: субдуральное (20мл.) і субарахноідальний крововилив, ускладнена шоком. Виявлені тілесні ушкодження виникли незадовго до смерті від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля, а також розбите лобове скло, можливо при ДТП, яка мала місце в зазначений термін, при зіткненні легкового автомобіля, в якому потерпілий перебував в якості водія, з вантажним автомобілем, мають прямий зв`язок з настанням смерті і за ступенем тяжкості, стосовно живої людини, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечним для життя. На момент смерті ОСОБА_16 був тверезим.
		Висновок судово-медичної експертизи №8 до акту судово-медичного обстеження трупа №456 від 08.07.2011 року, в якому зазначено, що при дослідженні трупу ОСОБА_17 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки: забиття середостіння, забою серця, забоїв легенів, переломів 2-3-4-5-6-7-8-го ребер зліва без пошкодження пристінною плеври, перелому лівої ключиці, забиття в області біфуркації нижнього відділу аорти з обширним крововиливом, синці грудної клітки, які відносяться у своїй сукупності стосовно живої людини до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Причиною смерті ОСОБА_17 стала тупа травма грудної клітки: забиття середостіння, забій серця, забої легенів, переломи 2-3-4-5-6-7-8-го ребер зліва без пошкодження пристінною плеври, перелом лівої ключиці, забиття в області біфуркації нижнього відділу аорти з обширним крововиливом. 
		Висновок експерта №313 від 26.05.2011 року, відповідно до якого внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_18 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми: забиття головного мозку тяжкого ступеня (полушарно-стовбурова форма) субдурального крововиливу (10мл крові), субарахноідального травматичного крововиливу, тупої травми живота, розриву селезінки, розриву селезінкового кута ободової кишки, гимоперитонеума, закритого чрезмищелкового перелому лівої плечової кістки, травматичного шоку 1 ступеня, які відносяться у своїй сукупності до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. 
		Протокол відтворення обставин та події від 08.05.2011 року, з фото таблицями до нього з водієм ОСОБА_14 , відповідно до якого було проведено відтворення обстановки та механізм вчинення дорожньо-транспортної пригоди з пояснень обвинуваченого ОСОБА_14 . 
		Протокол відтворення обставин та події від 08.05.2011 року, з фото таблицями до нього з пасажиром ОСОБА_15 , в якому було проведено відтворення обстановки та механізм вчинення дорожньо-транспортної пригоди з пояснень свідка ОСОБА_15 .
		Висновок комплексної експертизи технічного стану транспортного засобу і транспортно-трасологічної експертизи №19/1 від 16.05.2011 року, відповідно до якого рульове управління, гальмівна система, ходова частина, вузли та агрегати автомобіля «ГАЗ-33023» реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент події знаходились у працездатному стані і будь-яких несправностей, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлено. Контактування даних транспортних засобів відбулось між передньою лівою частиною автомобіля «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 і передньою лівою частиною автомобіля «ГАЗ-33023» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Транспортні засоби в первісний момент контактування рухались у зустрічному напрямку і розташовувались таким чином, що кут між їх поздовжніми осями складав приблизно 162 градуси (з похибкою ±5 градусів), при цьому, кут між поздовжньою віссю автомобіля «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 і осевою лінією проїжджої частини шляху Київ-Харків-Довжанське, складав приблизно 2,5 градуси, а кут між поздовжньою віссю автомобіля «ГАЗ-33023» реєстраційний номер НОМЕР_1 та осевою лінією проїжджої частини шляху «Київ-Харків-Довжанське», складав приблизно 17,5 (з похибкою ±5 градусів).
		Висновок авто-технічної експертизи №20/1 від 16.05.2011 року, з якого вбачається, що в умовах даної ДТП, швидкість руху автомобіля «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , погашена гальмуванням, визначається рівною приблизно 55?58 км/год. Отримане розрахунковим шляхом значення швидкості руху автомобіля DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_2 є мінімальним. В даній дорожній події водій автомобіля «ГАЗ-33023» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_14 , враховуючи вказівку дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна смуга) Додаток 2 ПДР України, яку заборонено перетинати, мав керуватись вимогами п.п.11.1, 11.2 та п.10.1 ПДР України, тобто він був повинен вести керований ним автомобіль як можна правіше до проїзної частини дороги, не допускаючи при цьому виїзду на смугу зустрічного руху. В умовах даної ДТП в діях водія автомобіля «ГАЗ-33023» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_14 вбачається невідповідність вимогам п.п.11.1, 11.2 та п.10.1 ПДР України. З технічної точки зору, в умовах події ДТП, яка розглядається, водій автомобіля «ГАЗ-33023» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_14 виконуючи вимоги п.п.11.1, 11.2 та п.10.1ПДР України, мав можливість запобігти даного зіткнення транспортних засобів. В даній дорожній події водій автомобіля «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_16 мав керуватись вимогами п.12.3 ПДР України, тобто з моменту початку руху автомобіля «ГАЗ-33023» у бік смуги слідування автомобіля «DAEWOO SENS», він був зобов`язаний застосувати гальмування. З технічної точки зору, в умовах події ДТП, яка розглядається, в діях водія автомобіля «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_16 не вбачається невідповідності вимогам п.12.3 ПДР України. З технічної точки зору, в даній дорожньо-транспортної пригоді, водій автомобіля «DAEWOO SENS» не мав технічної можливості запобігти даній дорожній пригоді. З технічної точки зору, дії водія «ГАЗ-33023» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_14 , як такі, що не відповідають вимогам п.п.11.1, 11.2 та п.10.1 Правил дорожнього руху України, перебували в причинному зв`язку з ДТП, яка відбулась. З технічної точки зору, будь-яких невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, в діях водія автомобіля «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_16 , які б перебували у причинному зв`язку з ДТП, яка відбулась, не вбачається. 
		Висновок судово-медичної експертизи №343 (експертиза за матеріалами справи) від 08.07.2011 року, відповідно до якого у ОСОБА_14 мають місце наступні захворювання: «Гіпертончна хвороба ІІ ст. Змішана енцефалопатія - резідуальна з наявністю ретроцеребелярной кісти у задній черепній ямі і дісцикуляторна (гіпертонічна) з деколорацією дисків зорових нервів зі змінами біоелектричної активності мозку». Зазначені захворювання, враховуючи їх прояви, мають тривалий характер. Дані захворювання можуть викликати раптові напади втрати чи порушення свідомості. (т.2 а.к.п.124-126).
		Висновок повторноїкомісійної судово-медичноїекспертизи №24-КЭ/2012г./пп від05.04.2012року,відповідно доякого напідставі данихповторної комісійноїсудово-медичноїекспертизи заматеріалами кримінальноїсправи №81-11-03за фактомДТП заучастю ОСОБА_14 ,з урахуваннямданих зпредставленої медичноїдокументації,результатів проведеногоконсультативного оглядуі увідповідь напоставлені питання,комісія експертівприходить довисновків:що у ОСОБА_14 ,мають місцетакі захворювання:ішемічна хворобасерця,нестабільна стенокардія,постінфарктний кардіосклероз,недостатність кровообігу1;гіпертонічна хвороба2ст.;змішана енцефалопатія-резидуальная ідисциркуляторна (гіпертонічна)з наявністюарахноідальної ретроцеребеллярноїкісти задньоїчерепної ямкиз лікворно-гіпертензійнимі вестибуло-атактічнимсиндромами.Зазначені захворюванняносять хронічнийхарактер івиникли доподій 25.04.2011року Об`єктивнихсудово-медичнихданих,що вказуютьна те,що намомент подій25.04.2011р.у ОСОБА_14 мала місцесаме втратаабо тимчасовевідключення свідомості,немає.Однак,з оглядуна обсягі локалізаціюретроцеребеллярної арахноидальноїкісти,діагностовано у ОСОБА_14 при комп`ютерно-томографічнихдосліджень голови10.05.2011р.(Кістовідногорозширення субарахноідальногопростору розмірамидо 3,0x1,9см.,розташованого позадухробака мозочка),що маєв даномувипадку характервипадкової діагностичноїзнахідки,експертна комісіяне виключає,що данавнутрішньо-мозковапатологія моглавикликати у ОСОБА_14 раптовий нападвтрати абокороткочасного порушеннясвідомості, в тому числі і під час подій 25.04.2011р. Процеси формування і розвитку кіст головного мозку (об`ємні порожнинні утворення) тривалий час (місяці, роки) можуть протікати приховано, без будь-якої вираженої симптоматики і зовнішніх клінічних проявів. Характер пред`явлених хворим скарг може носити неспецифічний характер, і не бути, в свою чергу, показанням для проведення поглибленого клініко-діагностичного обстеження з застосуванням інструментальних методів, що дозволяють діагностувати вищевказану внутрішньо-мозкову патологію. Зазначений висновок був повністю підтверджений у судовому засіданні експертом ОСОБА_20 (т.2 а.к.п.153-156);
		Акт амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №899 від 26.07.2011р., відповідно до якого ОСОБА_14 виявляє органічне емоційно-лабільний (астенічний) розлад особистості з одиничним пароксизмом по типу абсанса внаслідок енцефалопатії резидуальной і дисциркуляторної (гіпертонічної) з наявністю арахноідальной ретроцеребеллярної кісти ЗЧЯ, цефалгією, вестибулопатією, розсіяною органічною симптоматикою з епісиндромом по анамнезу. В період здійснення інкримінованого діяння перебував у тимчасово хворобливому стані (сутінковий розлад свідомості) у вигляді одиничного параксизму по типу абсанса, що є психічним еквівалентом судомного нападу. В період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_14 , за психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_14 з тимчасово хворобливого стану повністю вийшов, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує динамічного спостереження у невропатолога, обстеження з приводу судомних нападів і їх психотичних еквівалентів, відповідного лікування. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.2 а.к.п.163-169).
		Висновок судово-психіатричного експерта №43 від 22.01.2016р., відповідно до якого ОСОБА_14 на період часу, до якого відноситься правопорушення, у відношенні якого він підозрюється яким-небудь стійким хронічним, тимчасовим хворобливим, недоумством чи іншим психічним розладом (у тому числі судомним нападом чи яким-небудь іншим пароксизмальним станом) не страждав. ОСОБА_14 у даний час яким-небудь стійким хронічним психічним розладом теж не страждає, а виявляє психічне порушення у вигляді Органічного ураження головного мозку (судинно-дисметаболічного ґенезу) з незначно вираженим психоорганічним синдромом (F07.9). ОСОБА_14 на період часу, до якого відноситься правопорушення, у відношенні якого він підозрюється за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_14 за своїм психічним станом у даний час теж може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_14 у період часу, до якого відноситься правопорушення, у відношенні якого він підозрюється, не виявляв ознак порушення чи втрати свідомості (т.3 а.к.п.152-159).
		Висновок комісійної судово-медичної експертизи №177/13 від 06.04.2015 року, відповідно до якого, вивчивши матеріали кримінальної справи, надану медичну документацію ОСОБА_14 , у відповідності до поставлених питань, комісія експертів прийшла до таких підсумків. Згідно медичної карти амбулаторного хворого у ОСОБА_14 до події, що сталася 25.04.2011р. було діагностовано - гіпертонічна хвороба 2ст. та остеохондроз хребта. Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги №1953 "А", 25.04.2011р., відразу після події ОСОБА_14 з діагнозом «ІХС(ішемічна хвороба серця), постінфарктний кардіосклероз а/к (атеросклеротичний кардіосклероз) НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ., нестабільна стенокардія» був госпіталізований в кардіологічне відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 , де проходив стаціонарне лікування та був виписаний 11.05.2011р. з діагнозом: ИБС (ишемическая болезнь сердца). Нестабильная стенокардия без возобновления приступов. Постинфарктный кардиосклероз (м/о 2007г.). Кардиосклероз НІ. Гипертоническая болезнь 2ст. Дисциркуляторная энцефалопатия 2ст., а згідно виписки з історії хвороби №699 з 19.05.2011р. по 02.06.2011р. лікувався в неврологічному відділенні Слов`янської міської лікарні №1 з діагнозом: «Резидуальная и дисциркуляторная энцефалопатия (гипертоническая) с наличием арахноидальной кисты задней черепной ямки, цефалгией, вестибулопатией, рассеянной органической симптоматикой, эписиндромом по анамнезу с единичным пароксизмом по типу абсанса». Враховуючи відсутність в медичній документації до 25.04.2011р. будь-яких відомостей про ішемічну хворобу серця та перенесений інфаркт міокарда (вперше запис про перенесення інфаркту у 2007р. з`явився в карті виїзду швидкої медичної допомоги №1953 від 25.04.2011р.), відсутність достовірних даних про «рубцьові зміни» на ЕКГ, що була виконана 25.04.2011 року, про зміни скоротливої функції міокарда при проведенні ехокардіографії, характерні для перенесеного інфаркту міокарда, відсутність ознак ішемії при проведені навантажувального тесту, слід вважати постінфарктний кардіосклероз у ОСОБА_14 не підтвердженим об`єктивними даними. Крім того, медична документація ОСОБА_14 не містить даних за те, що гіпертонічна хвороба, діагностована у нього ще з 2004 р. мала кризовий перебіг. Тому комісія вважає що наявні захворювання серцево-судинної системи раптову втрату свідомості викликати не могли. При вивченні рентгенологом комісії Головного бюро МСКТ головного мозку ОСОБА_14 виконаних 10.05.2011р. та 30.03.2012р. "арахноидальная киста задній черепной ямки" об`єктивними даними не підтверджена. На знімках виявлено розширення арахноїдального простору задньої черепної ямки в ділянці медіальних відділів мозочка, що свідчить про наявність у ОСОБА_14 високої потиличної цистерни, яка є варіантом норми (а не патологією), і порушення свідомості не викликає. В медичній документації ОСОБА_14 відсутні дані за втрату свідомості як до події, що сталася 25.04.2011р., так і після вказаної події, а також відсутні дані, які б підтверджували перенесення епісиндрому. Встановити, в якому стані був ОСОБА_14 на момент події, що сталася 25.04.2011р., на підставі наявних даних неможливо, але за станом здоров`я, що відображений в наданій медичній документації протипоказань у ОСОБА_14 до управління транспортними засобами категорії "В" як до події, що сталася 25.04.2011р., так і після вказаної події не виявлено. (т.2 а.к.п.230-263); 
		Висновок експерта №461/15 від 25.02.2016 року, відповідно до якого вивчивши матеріали кримінального провадження, надану медичну документацію на ім`я ОСОБА_14 , у відповідності до наданих питань, комісія експертів прийшла до наступних висновків. Згідно додатково наданої медичної документації ОСОБА_14 за період з 2012-2015 роки він знаходився під наглядом у ендокринолога та невропатолога з діагнозами: «Сахарньй диабет на инсулине, средней тяжести, стадия медикаментозной субкомпенсации...Диабетическая полинейропатия, диабетическая ангиопатия... Гипертоническая болезнь ІІІст. (ОНМК-2004г) степень 3, риск, СН1...Смешанная гапертоническая и дисметоболическая (диабетическая) энцефалопатия П-Шст. с выраженным вестибулоатактическим синдромом». Разом з тим, в наданій медичній документації відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували перенесення ОСОБА_14 гострого порушення мозкового кровообігу, і наявність у нього гіпертонічної хвороби IIIст., цукрового діабету та його ускладнень. Отже, в розпорядженні комісії відсутні дані про наявність у ОСОБА_14 захворювань, які могли б бути протипоказанням до управлінням транспортним засобом, викликали "раптовий приступ запаморочення або порушення свідомості", а отже б вказували на те, що на момент вчинення даної ДТП ОСОБА_14 «стало погано і він втратив свідомість» в наданій медичній документації відсутні. (т.3 а.к.п. 57-152).
		Висновок комісійноїсудово-медичноїекспертизи №08-101/2019від 30.01.2020року,з якоговбачається що,повний аналізмедичної документації,наданої наекспертизу,при якомубуло підтвердженоіснування у ОСОБА_14 на часподій 2011р.хронічної патології(гіпертонічнахвороба 2ст.,дисциркуляторна гіпертонічнаенцефалопатія 2ст.(ДЕП),хронічна ішемічнахвороба серця),з урахуваннямданих йогоподальшого клінічногоспостереження,результатів рентгенологічногообстеження таданих електроенцефалограм(30.05.2011р.-поза межаминорми),в цілому,надає комісіїекспертів підставдо висновку,що у ОСОБА_14 в час,який безпосередньопередував дорожнійситуації 25.04.2011р., могла настати короткочасна втрата свідомості, вірогідніше, в формі малого епілептичного нападу за типом абсанса, який не супроводжувався судомами.
		Враховуючи відсутність у ОСОБА_14 негативної рентгенологічної динаміки, яка стосується збільшення об`єму арахноідальної кісти та можливого стиснення анатомічно прилеглих до неї мозкових структур (мозочка), що слід за результатами динамічного рентгенологічного обстеження хворого на протязі останніх років, можна вважати, що ретроцеребелярна арахноідальна кіста на даний час не потребує нейрохірургічної корекції та, з більшою вірогідністю, не могла зіграти ключову роль в тимчасовому погіршенні його стану під час подій 25.04.2011р. Як було вказано раніше, морфологічні зміни в головному мозку, які були виявлені у ОСОБА_14 при КТ-дослідженні 10.05.2011р., були сформовані задовго до подій 25.04.2011р. і, вірогідніше, носили вроджений характер, тобто були варіантом розвитку.
		Що стосується визначення симптомів, які можуть передувати втраті свідомості, це питання має суто теоретичний характер; до того ж, відчуття погіршення самопочуття, в тому числі перед втратою свідомості, відрізняється індивідуальною різноманітністю та оцінюється людиною суб`єктивно. Так звичайний головний біль чи слабкість, які могли являтися передвісниками пароксизму, могли були оцінені хворим як звичні йому та притаманні існуючим у нього захворюванням явища. Слід зазначити, що абсанс характеризується раптовим короткочасним відключенням свідомості з повною і швидкою нормалізацією психічної діяльності, яка настає через декілька секунд. Людина несподівано, без яких-небудь попередніх передвісників (аури), перестає рухатися, як би кам`яніє, не змінюючи позу, погляду, виразу обличчя, не реагуючи на зовнішні подразники. В основі абсансов можуть лежати генетичні механізми, а в якості пускового механізму виступають нейроінфекції, травми черепа, а також хронічна судинна патологія, яка приводить до органічних змін в речовині головного мозку, що і спостерігалось у ОСОБА_14 .
		Арахноідальна кіста головного мозку, яку було виявлено у ОСОБА_14 , може зовсім не проявлятися клінічно, або супроводжуватися невираженою та неспецифічною симптоматикою, на яку людина звичайно, в побуті, може не звертати увагу. Верифікація таких кіст в більшості випадків випадкова, або відбувається при більш поглибленому (МРТ, КТ голови) обстеженні людини, зокрема, в умовах стаціонару неврологічного або нейрохірургічного профілю, підґрунтям до чого може бути підозра лікаря на існування об`ємного утворення в черепній порожнині. 
		За аналізом наданої медичної документації було встановлене, що у ОСОБА_14 , під чає його обстежень і курсів лікування в медичних стаціонарах за період часу з 25.04.2011р. по грудень 2014р., фактів втрати свідомості не задокументовано. Відомо також, що з 2011р. ОСОБА_14 перебуває на диспансерному обліку в ДО ОПЛ м. Слов`янська з діагнозом «Органічний астенічний розлад». За аналізом медичних карт амбулаторного хворого («амб. №7» б/н, № 458/2011 «ДО ОПБ» та з поліклініки №3; б/н), об`єктивних даних щодо оглядів ОСОБА_14 лікарями з приводу втрати свідомості (епілептичних нападів) до подій 25.04.2011р., або документально зафіксованих клінічних прояв цього стану, не виявлено. В картці є медична довідка №35 від 21.06.2011р., з якої відомо, що ОСОБА_14 був оглянутий співробітниками «швидкої медичної допомоги» 19.06.2011р. з приводу стану після запаморочення. При проведенні ЕКГ був встановлений синусовий ритм, частота серцевих скорочень - 87 на хв.; гострої коронарної патології, тобто порушень серцевого кровопостачання, виявлено не було.
		Під час перебування ОСОБА_14 на обстеженні і лікуванні в неврологічному відділенні міської лікарні №1 (медична карта №1714/1368 стаціонарного хворого) в червні 2015, в нього був зафіксований напад «відключення свідомості» (17.07.2015), який не супроводжувався судомами. Надавав скарги на «несистемное головокружение, тошноту, шаткость при ходьбе, частые головные боли, давящего, распирающего характера, чувство тревоги, приступы кратковременного отключения сознания без судорожного эквивалента, повышение системного артериального давления». За час перебування в стаціонарі стан хворого без змін; був виписаний на амбулаторне лікування у невропатолога за місцем проживання з несприятливим клінічним прогнозом. Заключний клінічний діагноз: «Змішана гіпертонічна і дисметаболічна (діабетична) енцефалоангіопатія 2-3ст. з вираженим вестибуло-атактичним синдромом, тетрапірамідної рефлекторної недостатності, помірними когнітивними порушеннями; прогредієнтна течія. Арахноідальна кіста задньої черепної ямки з рідкими абортивними епінападами». Був виписаний на амбулаторне лікування до невропатолога за місцем проживання з несприятливим в подальшому клінічним прогнозом. 
		Експертна комісія зазначає, що надана медична документація, в цілому, віддзеркалює негативну клінічну динаміку хронічної судинної патології, яка існує у ОСОБА_14 .
		Як буловказано вище,характер хронічнихзахворювань,яких булодіагностовано у ОСОБА_14 ,не виключавкороткочасної втратисвідомості вмомент дорожньо-транспортноїподії 25.04.2011р.за типоммалого епілептичногонападу абсанса. Така формавтрати свідомостінастає раптово,на декількасекунд,без передвісниківі несупроводжується судомами. Судово-медичних даних, які б могли вказувати на існування «поганого відчуття» у ОСОБА_14 саме на момент дорожньо-транспортної події 25.04.2011р. в наданих матеріалах не існує, що в контексті з зазначеним вище, має відносне значення.
		Слід зазначити,що тіскарги,які надавав ОСОБА_14 під часогляду лікаремприймального відділення25.04.2011р.(загальненездужання,біль вділянці серця,головний біль,запаморочення,занепокоєння,тривога)на тліпідвищених показниківартеріального тиску(180/100мм.рт.ст.),могли обґрунтовановказувати на резідуальні, тобто остаточні явища після короткочасної втрати свідомості, що потребувало його госпіталізації та подальшого обстеження. Підтвердження або спростування знаходження особи в стані знепритомніння або втрати свідомості з судово-медичної точки зору можливо лише вразі існування відповідної медичної документації із результатами її огляду медичним працівником, проведеному безпосередньо під час або після цього стану з повним описом його об`єктивного статусу (рівень свідомості, характер шкіряних покровів та слизових поверхонь тощо неврологічних проявів (реакції зіниць, тонус м`язів, сухожильні рефлекси тощо) та основних показників вітальних функцій (артеріальний тиск, характеристика пульсу, частота дихання). Цілком зрозуміло, що повна документальна фіксація таких станів в більшості випадків, апріорі, неможлива. Тому експертна комісія надає наукове обґрунтування можливості втрати свідомості ОСОБА_14 з урахуванням особливостей клінічної течії та ускладнень існуючих у нього на той час хронічних захворювань, а також стану, який слідував подіям 25.04.2011р.
		За результатами мультидетекторної комп`ютерної томограми голови від 11.05.2011р. (ЧП Лікувально-діагностичний центр) у ОСОБА_14 були виявлені КТ-ознаки арахноідальної кісти задньої черепної ямки, що підтверджено плановими рентгенологічними обстеженнями хворого в подальшому. Наявність цих змін у ОСОБА_14 , за виключенням ознак стиснення прилеглих анатомічно мозкових структур, а також відсутність негативної рентгенологічної динаміки, була підтверджена в рамках проведення цієї експертизи.
		Зазначений висновок був повністю підтверджений у судовому засіданні експертом ОСОБА_20 , який також розтлумачив, усі медичні терміни, визначення та діагнози за захворюваннями у ОСОБА_14 . 
		Ствердження прокурора, про тощо, обвинувачений ОСОБА_14 до вчинення кримінального правопорушення, достовірно знав про існування у нього захворювання, яке відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №299 від 24.12.1999р. входить до Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування транспортними засобами категорії «С» та «В», і таким чином порушив п.п.2.9«б» Правил дорожнього руху, також не були доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні. 
		Сторона обвинувачення намагалась довести зазначені ствердження посилаючись на висновки експертів судово-медичних експертиз №343 від 08.07.2011 року, №24КО/2012г./пп від 05.04.2012 року, №08-101/2019 від 30.01.2019 року. Відповідно до яких у ОСОБА_14 під час дослідження медичної документації, результатів проведеного консультативних оглядів мають місце перелік захворювань, в тому числі гіпертонічна хвороба 2ст., яка надає підстави прокурору, зробити висновок про те що ОСОБА_14 за наявністю зазначених хвороб не міг керувати транспортним засобом. 
		Але при цьому сторона обвинувачення не звертає увагу на висновок експертів комісійної судово-медичної експертизи №177/13 від 06.04.2015 року, відповідно до якого, у ОСОБА_14 за станом здоров`я, що відображений в наданій медичній документації протипоказань до управління транспортними засобами категорії "В" як до події, що сталася 25.04.2011р., так і після вказаної події не виявлено. Залишився також по за увагою прокурора висновок експерта №461/15 від 25.02.2016 року, відповідно до якого у експертів відсутні дані про наявність у ОСОБА_14 захворювань, які могли б бути протипоказанням до управлінням транспортним засобом. 
		Представлені прокурором докази не можуть бути достовірним доказом в підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_14 знав про наявність у нього захворювання, в наслідок якого він не може бути допущений до керування транспортним засобом, оскільки вказані експертизи були проведені вже після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася, 25.04.2011року, безпосередньо не вказують на порушення ОСОБА_14 п.п.2.9.»б» правил дорожнього руху України крім того, ОСОБА_14 мав повний обсяг відповідних документів, які дозволяли йому керувати транспортними засобами. 
		При таких обставинах, суд знов звертає увагу на ст.62 Конституції України відповідно до якої вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Аналізуючи вищезазначені докази відповідно до ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що стороною обвинувачення не доведено, що в діях обвинуваченого, є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а тому обвинувачений ОСОБА_14 підлягає виправданню, за наступними підставами.
		Відповідно до ст.62 Конституції України, ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»). 
		Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню; подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші.
		Обвинуваченому ОСОБА_14 інкримінується порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть кількох осіб та тяжкі тілесні ушкодження іншому потерпілому, тобто кримінальне правопорушення за ч.3 ст.286 КК України.    
		Склад кримінального правопорушення за ч.3 ст.286 КК України передбачає:
		Основний безпосередній об`єкт це безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а додатковий обов`язків об`єкт - життя і здоров`я особи;
		Суб`єкт злочину це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом;
		Об`єктивна сторона злочину включає такі обов`язкові ознаки:
		а) діяння, б) обстановку, в) наслідки, г) причинний зв`язок між діянням і наслідками.
		Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.
		Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів.
		Кримінальна відповідальність за ст.286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.
		Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.
		Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів суд повинен зазначити у вироку, які вихідні данні він визнав такими, що відповідають дійсності, і з їх урахуванням оцінити висновок експерта.
		Відповідно до ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
		Суд приймає до уваги висновки: 
		- судово-медичної експертизи №343 від 08.07.2011року, відповідно до якого захворювання, які існують у ОСОБА_14 можуть викликати раптові напади втрати чи порушення свідомості. 
		-повторної комісійноїсудово-медичноїекспертизи №24-КЭ/2012г./ппвід 05.04.2012року,відповідно доякого експертиприходять донеоднозначного висновкупро тощо об`єктивнихсудово-медичнихданих,що вказуютьна те,що намомент подій25.04.2011р.у ОСОБА_14 мала місцесаме втратаабо тимчасовевідключення свідомості,немає.Однак,в подальшомув цьомуж висновкуекспертна комісіяне виключає,що данавнутрішньо-мозковапатологія моглавикликати у ОСОБА_14 раптовий нападвтрати абокороткочасного порушеннясвідомості, в тому числі і під час подій 25.04.2011р. 
		- комісійної судово-медичної експертизи №08-101/2019 від 30.01.2020 року, з якого вбачається що, у ОСОБА_14 , 25.04.2011р. під час ДТП, могла настати короткочасна втрата свідомості, вірогідніше, в формі малого епілептичного нападу за типом абсанса, який не супроводжувався судомами. Характер хронічних захворювань, яких було діагностовано у ОСОБА_14 , не виключав короткочасної втрати свідомості в момент дорожньо-транспортної події 25.04.2011р. за типом малого епілептичного нападу  абсанса.
		Висновки експертів які були досліджені у судовому засіданні надають суду можливість визначитись та прийти до єдиного правильного висновку, що ОСОБА_14 під час ДТП, яка відбулась 25.04.2011 року втратив свідомість та не віддавав звіт своїм діям. 
		До висновків судово-медичної експертизи №461/15 від 25.02.2016р., відповідно до якого в наданій медичній документації відсутні відомості, що на момент вчинення даної ДТП ОСОБА_14 «стало погано і він втратив свідомість», та комісійної судово-медичної експертизи №177/13 від 06.04.2015р., відповідно до якого, комісія вважає, що наявні захворювання серцево-судинної системи раптову втрату свідомості викликати не могли і порушення свідомості у ОСОБА_14 не викликає суд відноситься критично визнає їх такими, що не відповідає фактичним обставинам по справі і ґрунтуються на недостовірних вихідних даних, та мають ряд розбіжностей тому не є доказом винуватості ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
		Таким чином, суд вважає, що надані докази стороною обвинувачення не спростовують показання ОСОБА_14 про те, що він при русі автомобіля раптово втратив свідомість та вважає його покази достовірними. Стороною обвинувачення також не було доведено достовірними та допустимими доказами про то що ОСОБА_14 достовірно знав про наявність у нього захворювання за наявністю якого він не може бути допущений до керування транспортними засобами. 
		Відповідно до ст.62 Конституції України, п.п.18,19 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Таким чином, відповідно до вимог ст.94 КПК України оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, витлумачивши відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви на користь обвинуваченого, суд доходить висновку про те, що відсутність обов`язкових складових частин кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а саме, об`єктивної сторони - діяння, яке пов`язане із недотриманням обвинуваченим вимог ПДР, причинного зв`язку між цим діянням і наслідками спричиненими потерпілим, та суб`єктивної сторони у формі необережної форми вини, свідчить про відсутність в діянні ОСОБА_14 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.286 КК України.
		Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
		 
		Згідно з ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч.1 ст.326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		Оскільки ОСОБА_14 виправдовується судом за недоведеністю його винуватості у пред`явленому йому обвинуваченні, тому:
		Цивільний позов заявлений прокурором Донецької області в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна дитяча клінічна лікарня №1» м. Харкова до ОСОБА_14 про відшкодування витрат пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_18 - необхідно залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений прокурором Донецької області в інтересах держави в особі Комунального лікувального профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» до ОСОБА_14 про відшкодування витрат пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_18 - необхідно залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений прокурором Донецької області в інтересах держави в особі Комунального лікувального профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» до ОСОБА_14 про відшкодування витрат пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_17 - необхідно залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_21 про стягнення з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 матеріальної та моральної шкоди - необхідно залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_21 від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_18 , ОСОБА_22 про стягнення з ОСОБА_14 та Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» матеріальної та моральної шкоди - необхідно залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_23 , ОСОБА_22 про стягнення з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 матеріальної та моральної шкоди - необхідно залишити без розгляду.
		 
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_21 від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_18 , ОСОБА_22 про стягнення з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім», Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Українська Пожежно-страхова компанія» матеріальної та моральної шкоди - необхідно залишити без розгляду.
		 
		В зв`язку з виправданням обвинуваченого, відповідно до вимог ст.124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, для проведення: - комплексної транспортно-трасологічної та експертизи технічного стану транспортного засобу №19/1 від.16.05.2011, в сумі - 1240грн. та судово-авто-технічної експертизи №20/1 від 16.05.2011року в сумі - 515грн. - стягненню з обвинуваченого не підлягають і їх необхідно віднести на рахунок коштів Державного бюджету України.
		 
		Речові докази по справі: 
		- медичну карту стаціонарного хворого №569МЛ ім. Леніна м. Слов`янська Донецькій області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 25.04.2011р. до 11.05.2011р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1364/699 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області згідно якої ОСОБА_14 , знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 25.04.2011р. до 02.06.2011р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1276МЛ ім. Леніна м. Слов`янська Донецької області, згідно якої ОСОБА_14 , знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 10.12.2014р. до 23.12.2014р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1714/1368 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 07.07.2015р. до 20.07.2015р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1226/606 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 20.04.2011р. до 03.05.2012р.; - завірена копія медичної карти стаціонарного хворого №309 МЛ №2 м. Краматорська Донецькій області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні у ендокринологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 05.05.2012р. до 18.05.2012р. ; - медичну карту стаціонарного хворого №1367/688 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області; - 3 амбулаторних карти ОСОБА_14 , 2 рентгенівські плівки (КТ), 2 СД - диски з томограмою голови ОСОБА_14 , Кардіограми - 4 шт. - після набуття вироком законної сили повернути ОСОБА_14 
		- автомобіль марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий під охоронну розписку ОСОБА_14 після набуття вироком законної сили залишити в його розпорядженні.
		 
		Керуючись ст.ст. 369,370,373, 374, КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_14 , визнати невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч.3 ст.286 КК України та виправдати його на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з не доведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
		 
		Цивільний позов заявлений прокурором Донецької області в інтересах держави в особі Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна дитяча клінічна лікарня №1» м. Харкова до ОСОБА_14 про відшкодування витрат пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_18 - залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений прокурором Донецької області в інтересах держави в особі Комунального лікувального профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» до ОСОБА_14 про відшкодування витрат пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_18 - залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений прокурором Донецької області в інтересах держави в особі Комунального лікувального профілактичного закладу «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» до ОСОБА_14 про відшкодування витрат пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_17 - залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_21 про стягнення з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_21 від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_18 , ОСОБА_22 про стягнення з ОСОБА_14 та Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_23 , ОСОБА_22 про стягнення з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_21 від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_18 , ОСОБА_22 про стягнення з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім», Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Українська Пожежно-страхова компанія» матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		 
		Процесуальні витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню віднести на рахунок держави.
		 
		Речові докази по справі: 
		- медичну карту стаціонарного хворого №569МЛ ім. Леніна м. Слов`янська Донецькій області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 25.04.2011р. до 11.05.2011р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1364/699 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області, згідно якої ОСОБА_14 , знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 25.04.2011р. до 02.06.2011р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1276МЛ ім. Леніна м. Слов`янська Донецької області, згідно якої ОСОБА_14 , знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 10.12.2014р. до 23.12.2014р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1714/1368 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 07.07.2015р. до 20.07.2015р.; - медичну карту стаціонарного хворого №1226/606 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному    лікуванні у неврологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 20.04.2011р. до 03.05.2012р.; - завірена копія медичної карти стаціонарного хворого №309 МЛ №2 м. Краматорська Донецькій області, згідно якої ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні у ендокринологічному відділенні вказаного лікувального закладу у період часу з 05.05.2012р. до 18.05.2012р. ; - медичну карту стаціонарного хворого №1367/688 МЛ №1 м. Слов`янська Донецької області; - 3 амбулаторних карти ОСОБА_14 , 2 рентгенівські плівки (КТ), 2 СД - диски з томограмою голови ОСОБА_14 , Кардіограми - 4 шт. - після набуття вироком законної сили повернути ОСОБА_14 
		- автомобіль марки «ГАЗ-33023 ПБСПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий під охоронну розписку ОСОБА_14 після набуття вироком законної вили залишити в його розпорядженні.
		 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
		 
		 
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		Суддя Слов`янського 
		міськрайонного суду                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...