Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/1595/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2021. Зареєстровано: 04.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2021.
Дата набрання законної сили: 26.03.2021
Номер судового провадження: 1-кс/466/392/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140090004675

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/1595/21
		У Х В А Л А 
		 
		іменем України 
		«26» березня 2021 року м. Львів
		 
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу потерпілої ОСОБА_3 про встановлення строку для складення та вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або прийняття іншого остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13 грудня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, 
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		01 березня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова із скаргою, в якій з врахуванням уточнення до скарги від 11.03.2021, просила слідчого суддю постановити ухвалу, якою: 
		- встановити для прокурора/керівника групи прокурорів (в залежності від їх повноважень) максимально стислий строк для складення та вручення повідомлення про підозру свідку ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, або прийняття іншого остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13 грудня 2018 року;
		- відобразити у мотивувальній частині ухвали чи зібрано достатньо доказів та фактів для повідомлення про підозру свідку ОСОБА_5 , чи вбачається недотримання розумних строків, тобто затягування строків притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності прокурором ОСОБА_7 /керівником групи прокурорів. 
		 
		В обгрунтування скарги потерпіла ОСОБА_3 зіслалася, зокрема, на такі обставини. 
		У провадженні відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12018140090004675 від 13.12.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125 та ч.2 ст.186 КК України, яке утворилось в результаті об`єднання матеріалів досудового розслідування наступних проваджень: №12018140090004675 від 13.12.2018 (за попередньою кваліфікацією діяння, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України) та №1202014009002053 від 22.08.2020 (ч.2 ст.186 КК України).
		В рамках цього кримінального провадження проводиться досудове розслідування про подію кримінального правопорушення, яка мала місце 12 грудня 2018 року та полягала в наступному. 
		12 грудня 2018 року близько 20 год. 30 хв. у результаті чергового словесного конфлікту на побутовому рівні, її сусід поверхом вище ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_8 , попередивши її, що зараз прийдуть і «розберуться» з нею, подзвонили у двері їх помешкання, які згодом відчинила її дочка ОСОБА_9 . У присутності дочки сусіди ображали її, в т.ч. і нецензурними словами, а ОСОБА_10 двічі гримав зі всієї сили дверима їх з дочкою помешкання, закриваючи просто перед її обличчям. Після такого «закривання» дверей «…Боячись, що ОСОБА_10 може у черговий раз вимкнути у її квартирі електропостачання (електрощиток на 4 квартири нашого поверху знаходиться неподалік від моїх вхідних дверей), я похапцем вийшла зі свого помешкання. В той момент, коли я вже була біля елетрощитка, ОСОБА_10 , який вже перебував біля сходового маршу на третій поверх, зробив загрозливий вид типу того, який здійснив у коридорі помешкання раніше. Перебуваючи на значній відстані від ОСОБА_6 , приблизно у 1,5 м, з метою самозахисту від можливого раптового нападу ОСОБА_6 шляхом відволікання його шокероподібним звуковим сигналом від наміру вчинити правопорушення, я натиснула на кнопку китайського ліхтарика з вмонтованим пристроєм із шокерними властивостями, який я тримала у правій руці від початку конфлікту, та почала відступати кроками назад у сторону свого помешкання. Тривалість звуку від цього пристрою була короткою, не більше як 0,5 секунди, і на відстані 1,5 м від ОСОБА_11 продовжувала відступати кроками назад до дверей свого помешкання, але за мить, побачивши агресивність на обличчі ОСОБА_6 , з метою привернути увагу дочки ОСОБА_12 , яка залишилась у помешканні, я ввімкнула кнопку для безперервного звучання пристрою, далі продовжуючи рух в напрямку свого помешкання. У цей час ОСОБА_10 , перебуваючи біля перил сходового маршу, з відстані приблизно 3-х метрів від мене, зробив пару кроків у мою сторону. Обпершись лівою рукою об боковину шафи сусідської меблевої стінки, яка стоїть вздовж стіни навпроти моїх дверей, із розмахом, правою ногою, копнув мене у праве передпліччя, трохи нижче від ліктьового суглобу. Зі словами «Я тобі покажу, с…, шокер!..» ОСОБА_13 піднявся на ноги, знову нагнувся, підняв ліхтарик, і відразу ж направився у сторону сходового маршу. На вигук дочки від переляку «Я викликаю поліцію!» ОСОБА_10 з насмішкою над нами сказав « ОСОБА_14 , вже, вже, зараз викличеш!…». Вслід за ним йшла ОСОБА_15 . Лише після того, як вони піднялись сходами і їх не стало видно, ми зайшли у помешкання і зачинили двері.»
		 
		24 січня 2020 року після допиту вона надала диск з відеозаписом цієї події, який був визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів досудового розслідування. Весь зафіксований конфлікт триває приблизно 2 хв. 40 сек.; а епізод насильницького «вилучення» майна  ліхтарика  12 секунд (діапазон: з 00:02:23 по 00:02:34).
		 
		08 січня 2020 року учасники події ОСОБА_10 та ОСОБА_16 були допитані в якості свідків і дали показання, що суперечать її, ОСОБА_3 , показанням. 
		 
		У матеріалах досудового розслідування міститься протокол огляду металевого предмета, схожого на ліхтарик-шокер, постанова про визнання його речовим доказом, та приєднання до матеріалів досудового розслідування від 10.01.2020. Цей ліхтарик свідок ОСОБА_10 приніс чи то добровільно на допит (як зазначено у протоколі допиту), чи то після вказівки слідчого у телефонному режимі.
		 
		Зазначає, що всі службові особи органів досудового розслідування уникали виконання будь яких слідчих (розшукових) дій та прийняття відповідних рішень щодо уточнення та перевірки способу здійснення вилучення майна.
		 
		Так, її клопотання про проведення слідчого експерименту, подане слідчому В.Тиховському ще 17.02.2020, залишилось без процесуального реагування так само, як і усна вказівка прокурора у квітні 2020 року. Письмова ж вказівка прокурора від 06.10.2020 та ухвала слідчого судді від 24.11.2020 щодо зобов`язання проведення слідчого експерименту, а також направлення ліхтарика на технічну експертизу, станом на сьогоднішній день слідчим ОСОБА_17 не виконані.
		 
		Її клопотання прокурору від 20.01.2021 про направлення відеозапису події правопорушення на фототехнічну експертизу з поставленими запитаннями прокурор скерувала для виконання т.в.о. заступника начальника ВП №4 начальнику СВ Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області п. ОСОБА_18  16.02.2021 вона ОСОБА_3 подала клопотання такого ж змісту слідчому ОСОБА_17 , однак таке клопотання залишилось без процесуального реагування.
		 
		Таким чином, ще станом на 24.01.2020 матеріали досудового розслідування містили наступні процесуальні документи:
		1) висновок експерта Львівського бюро судово-медичної експертизи №1202 від 21.12.2018р., в якому зазначено: синець на правому передпліччі, який утворився від дії тупого предмета, міг виникнути від удару ногою 12.12.2018р., і відноситься до легкого ступеня тяжкості;
		2) протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 18.12.2019р.;
		3) протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 08.01.2020р.;
		4) протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 08.01.2020р.;
		5) протокол огляду ліхтаря і постанова слідчого про визнання його речовим доказом та приєднання до матеріалів досудового розслідування від 10.01.2020р.;
		6) протокол допиту її, ОСОБА_3 , як потерпілої від 24.01.2020р.;
		7) постанова слідчого про визнання відеозапису події вчинення кримінального правопорушення на диску речовим доказом та приєднання його до матеріалів досудового розслідування, від 24.10.2020р.
		Обставини та факти, відображені у цих процесуальних документах та речових доказах, в контексті підстав для здійснення підозри доводять наявність у діянні ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України (грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого). 
		 
		У ст.276 КПК України визначено перелік випадків, коли повідомлення про підозру здійснюється обов`язково, зокрема, як у даному провадженні, - у разі наявності достатніх доказів для підозри.
		КПК України не містить визначення письмового повідомлення про підозру, однак положеннями ст. 277 цього Кодексу деталізовано, які відомості воно повинне містити. Чинне національне законодавство не визначає ні поняття обґрунтованої підозри, ні її критеріїв. Прогалина заповнена прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема рішеннями у справах «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.94. У них зазначено, що під «обґрунтованою підозрою» необхідно розуміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. 
		Водночас, в останньому рішенні ЄСПЛ навів важливий критерій обґрунтованості підозри та її відмежування від кінцевого обвинувачення. Суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.
		Так, ухвали судів апеляційної інстанції містять посилання на вказані рішення ЄСПЛ, а також роблять висновки типу: 
		1) «…можливість оскарження повідомлення про підозру відповідно до п.10 ст.303 КПК пов`язана виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, а не з будь-якими іншими. Тому повідомлення про підозру слідчий суддя скасовує лише в разі, якщо воно є необґрунтованим, тобто нездатним переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення;
		2) «… а в розумінні ЄСПЛ  існує обґрунтована підозра»;
		3) «…для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, а з тією метою, щоб визначити ймовірність причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також те, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. 
		Таким чином, повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження, що оформлюється відповідним кримінально-процесуальним актом  обвинувальним актом. 
		З огляду на наведене, вважає, що ще станом на 24 січня 2020 року існували підстави для здійснення ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки існують всі елементи складу злочину (об`єкт злочину, предмет злочину, об`єктивна сторона злочину, суб`єкт злочину, суб`єктивна сторона злочину, корисливий мотив та мета злочину). 
		 
		Той факт, що ОСОБА_4 вилучив у неї, ОСОБА_3 , ліхтар 12 грудня 2018 року, «тримав у себе вдома» та віддав його слідчому ОСОБА_19 аж 08 січня 2020 року, свідчить про те, що він та його дружина більше року незаконно володіли її майном з можливістю безпосередньо розпоряджатися ним на власний розсуд. 
		 
		На законодавчому рівні поняття корисливого мотиву не визначено, тому спонукання суб`єкта злочину повинно досліджуватись, оцінюватись, кваліфікуватись судом при винесенні рішення, застосовуючи судову практику.
		Так, в постанові Верховного Суду від 28 січня 2021р. у справі № 727/950/20 зазначено критерії, які стосуються суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України, вказано на інтелектуальні та вольові ознаки прямого умислу, корисливий мотиві та коли таке кримінальне правопорушення вважається закінченим. 
		Під час свого допиту ОСОБА_4 неодноразово давав показання про те, що він не хотів викрадати ліхтар «з метою наживи, чи вчинення шкоди» мені, а «з метою власної безпеки та безпеки його сім`ї…». Однак, невже вона, 60-річна пенсіонерка з інвалідністю 2 групи, одягнена у літню футболку, в тапочках, тримаючи в руці масового народного виробництва ліхтар, фактично «відлякувач собак» (за звуком вмонтованого пристрою), змогла перелякати 25-річного чоловіка, одягненого у теплий сведр-гольф, теплу куртку, колишнього охоронника УДСО при ГУ МВС України, з відповідними професійними навичками та знаннями, які забезпечують можливість правильно оцінити ситуацію, і змогла нанести ліхтариком удар по лівому передпліччі, щоб від дії шокероподібного пристрою ліхтарика (через товщину теплої куртки та сведра) він впав на підлогу і тут же швиденько піднявся з підлоги і вилучив ліхтаря? І невже через 13 місяців, коли він, ОСОБА_4 , приніс ліхтар слідчому, «загроза» від пенсіонерки-інваліда нанести шкоду його сім`ї цим ліхтариком минула?
		Вона, ОСОБА_3 , вважає, що при фактах і обставинах, викладених вище, навіть такий благородний мотив, як «заради безпеки сім`ї», не переконав би «об`єктивного спостерігача» у безкорисливості ОСОБА_4 . Адже, щоб захиститись, як каже ОСОБА_10 , від вчинення в подальшому нею шкоди йому та його родичам, достатньо було звернутись у правоохоронні органи із відповідною заявою, а у випадку вилучення ліхтаря - невідкладно здати їм цей ліхтар, а не принести слідчому після виклику на допит через 13 місяців, щоб ввести в оману досудове розслідування. 
		 
		Крім цього, в своїй скарзі ОСОБА_3 детально навела низку фактів, які, на її думку, свідчать про бездіяльність та недотримання розумних строків службовими особами органу досудового розслідування і прокуратури у вищевказаному кримінальному провадженні, в якому вона визнана потерпілою, а також зазначила, що:
		- за період з 01 липня 2020 року по 07 жовтня 2020 року (3 місяці) було: прийнято 4 незаконні постанови, які нею були оскаржені та скасовані; відмовлено в задоволенні 4 клопотань; залишено без процесуального реагування 1 клопотання і одну скаргу; неналежним чином розглянуто 1 скаргу; 06 жовтня 2020 року прокурором надано вказівки на проведення слідчих дій;
		- за цей період з 08 жовтня 2020 року по 26 лютого 2021 року (4,5 місяці) було: залишено без процесуального реагування 13 клопотань; розглянуто прокурором одну скаргу від 16 січня 2021 року та повторно надано вказівки від 06 жовтня 2020 року; проведено слідчим одночасний допит її, ОСОБА_3 , та свідка ОСОБА_4 , який не відповідає вимогам ч.9 ст. 224 КПК України, та не надано за її клопотанням відеозапис цієї слідчої дії.
		 
		Загалом, вказану бездіяльність та недотримання розумних строків, необгрунтовану передачу матеріалів досудового розслідування органу дізнання у липні 2020 року, а також вчинення перешкод шляхом відмов у клопотаннях про повернення їх органу слідства та про об`єднання двох проваджень в одне, винесення незаконних постанов про закриття проваджень, вона, ОСОБА_3 , вважає навмисним створенням процесуальної тяганини та підстав для закриття даного, об`єднаного провадження у зв`язку із закінчення строків досудового розслідування до дня здійснення підозри (зараз - другий раз), з метою недопущення захисту її інтересів у судовому порядку, як потерпілої, від протиправних дій колишнього працівника УДСО при ГУ МВС України.
		З огляду на вищенаведені обставини, вона змушена звернутись в суд.
		 
		В судове засідання, яке було призначене на 26 березня 2021 року на 10.30 год., заявник ОСОБА_3 не з`явилась та подала до суду клопотання, з якого убачається, що вона підтримує скаргу, просить її задовольнити та проводити розгляд справи за її відсутності.
		Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання, яке було призначене на 26 березня 2021 року о 10.30 год., не з`явилась та також подала до суду клопотання, з якого вбачається, що вона просить розглядати справу за її відсутності.
		Старший слідчий СВ відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_19 , в провадженні якого в даний час перебувають матеріали кримінального провадження №12018140090004675 від 13.12.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, в судове засідання, яке було призначене на 26 березня 2021 року на 10.30 год., не з`явився та 24 березня 2021 року подав до суду клопотання, з якого вбачається, що на даний час, на його думку, із зібраних матеріалів підстав для оголошення підозри ОСОБА_5 , на якого вказує потерпіла ОСОБА_3 , немає. В межах цього кримінального провадження призначено фототехнічну експертизу, виконання якої доручено експертам Львівського НДІ судових експертиз, і на даний час невідомо про терміни виконання цієї експертизи. Крім цього, згідно вказівок процесуального прокурора необхідно допитати осіб, які проживають по сусідству з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також необхідно провести слідчі експерименти за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , призначити і провести технічну експертизу ліхтарика-шокера з метою встановлення ударної сили та можливості нанесення ним тілесних ушкоджень. З огляду на наведене він, слідчий, вважає, що для проведення вищевказаних слідчий дій та експертиз необхідний, як мінімум, 6-місячний термін. 
		 
		Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
		Відтак, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника скарги  потерпілої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_7 та старшого слідчого СВ відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_19 . 
		Відповідно до ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		 
		З`ясувавши обставини справи, перевіривши матеріали кримінального провадження №12018140090004675 від 13.12.2018, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		 
		При розгляді скарги встановлено, що у СВ відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області розслідується об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13.12.2018, із правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України.
		З матералів цього кримінального провадження вбачається, що 13 грудня 2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є пенсіонером, інвалідом другої групи загального захворювання, проживає в квартирі АДРЕСА_1 , звернулася із заявою у Шевченківський ВП ГУ НП у Львівській області, в якій просила прийняти міри до сусіда ОСОБА_20 , який проживає в квартирі АДРЕСА_2 цього ж будинку та який 12 грудня 2018 року близько 20.30 год. наніс їй удари в область правого коліна та правої руки, чим завдав їй тілесних ушкоджень.
		Відомості за вказаною заявою ОСОБА_3 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13 грудня 2018 року. 
		13 грудня 2018 року слідчим Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 було вручено ОСОБА_3 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та того ж дня вона була допитана в якості потерпілої.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2018 року було задоволено клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 та у кримінальному провадженні №12018140090004675 від 13.12.2018 призначено судово  медичну експертизу на предмет наявності у потерпілої ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та механізму їх утворення.
		З висновку експерта №1202 від 21 грудня 2018 року вбачається, що при обстеженні ОСОБА_3 лікарями травмпункту №3 м. Львова в грудні 2018 року було встановлено діагноз «Забій м`яких тканин нижньої третини правого передпліччя і правого колінного суглобу». Під час проведення судово  медичної експертизи у потерпілої виявлений синець на правому передпліччі, який утворився від дії тупого предмета, міг виникнути від удару ногою 12 грудня 2018 року, як вказує потерпіла і відноситься до легкого ступеня тяжкості. На момент проведення судово-медичної експертизи даних про можливість виникнення тілесних ушкоджень внаслідок падіння ОСОБА_3 з висоти власного росту, яка заперечує даний факт, немає. 
		Після отримання 26 грудня 2018 року висновку експерта №1202 від 21 грудня 2018 року жодних слідчих дій не проводилось та постановою слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 від 08 лютого 2019 року кримінальне провадження №12018140090004675 від 13.12.2018 за ч.1 ст. 125 КК України було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
		Даних про те, що вказане рішення слідчого про закриття кримінального провадження скеровувалось чи вручалось потерпілій ОСОБА_3 , в матеріалах справи немає. 
		Вищевказана постанова слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 від 08 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження №12018140090004675 від 13.12.2018 була скасована постановою прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 від 04 грудня 2019 року. 
		Крім цього, 04 грудня 2019 року процесуальним прокурором ОСОБА_7 були надані вказівки про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій) у порядку ч.4 ст. 36 КПК України за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13.12.2018, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
		Після скасування постанови про закриття кримінального провадження було проведено ряд слідчих дій, зокрема, в період грудня 2019 року  січня 2020 року допитано як свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , постановою від 10 січня 2020 року визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів справи ліхтарик  шокер та диск із відеофіксацією, а також 24 січня 2020 року допитану ОСОБА_3 в якості потерпілої.
		Потерпілою у вказаному кримінальному провадженні було подано ряд письмових клопотань, зокрема, про проведення судово  медичної експертизи повторно, про витребування інформації щодо ОСОБА_4 .
		Постановою старшого слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_19 від 15.05.2020 було призначено додаткову судову  медичну експертизу, яка була проведена 07 липня 2020 року та на підставі чого був складений висновок експерта №907 (додатковий).
		На підставі постанови прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_22 від 09 липня 2020 року сектору дізнання Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області було доручено проведення досудового розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні №12018140090004675 від 13.12.2018, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. 
		03 серпня 2020 року ОСОБА_3 подала клопотання дізнавачу СД Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_23 , в якому просила внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України
		Постановою інспектора сектору дізнання Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_23 від 04.08.2020 у задоволенні вищевказаного клопотання ОСОБА_3 було відмовлено.
		10 серпня 2020 року потерпілою ОСОБА_3 було подано клопотання дізнавачу СД Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_23 , в якому просила передати матеріали кримінального провадження для подальшого здійснення досудового слідства, так як у кримінальному правопорушенні, вчиненому ОСОБА_24 , міститься склад злочину, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.
		Постановою інспектора сектору дізнання Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_23 від 11.08.2020 у задоволенні вищевказаного клопотання ОСОБА_3 було відмовлено.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2020 року у справі №466/6207/20 було задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноважених осіб Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про скоєння кримінального правопорушення, яке вказано у клопотанні ОСОБА_3 від 03.08.2020 та розпочати за цим клопотанням досудове розслідування.
		22 серпня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2020 року у справі №466/6207/20 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, яке мало місце 12 грудня 2018 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140090002053, із правою кваліфікацією ч.2 ст. 186 КК України.
		Після проведення допиту в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8  слідчим Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_25 24 вересня 2020 року прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12020140090002053 від 22.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого .ч2 ст. 186 КК України, у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
		Постановою інспектора сектору дізнання Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_23 від 28 вересня 2020 року кримінальне провадження №12018140090004675 від 12.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, також було закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Постановами прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 від 06.10.2020 вищевказану постанову слідчого Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_25 від 24 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження №12020140090002053 від 22.08.2020, а також постанову інспектора сектору дізнання Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_23 від 28 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження №12018140090004675 від 12.11.2018 було скасовано, та доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140090004675, із правовою кваліфікацією ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області.
		Крім цього, прокурором були надано вказівки про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ч.4 ст. 36 КПК України за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13.12.2018 із правовою кваліфікацією ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України.
		Постановою прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 від 10.10.2020 матеріали кримінальних проваджень №12018140090004675, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та №12020140090002053 від 22.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 186 КК України, було об`єднано в одне провадження, якому присвоєно №12018140090004675 від 13.12.2018 із правовою кваліфікацією ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, та відомості про що внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань. 
		Після об`єднання вказаних кримінальних проваджень слідчим було призначено фототехнічну експертизу, оглянуто та визнано речовим доказом, а саме: картонну коробку до ліхтаря, інструкцію до ліхтаря та зарядний пристрій до ліхтаря.
		20 січня 2021 року прокурором ОСОБА_7 були надано вказівки про проведення слідчих (розшукових) дій, (негласних слідчих (розшукових) дій) у порядку ч.4 ст. 36 КПК України за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13.12.2018 із правовою кваліфікацією ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 березня 2021 року у справі №466/1595/21 було частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_19 про продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні за №12018140090004675 від 13.12.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, та продовжено строк досудового розслідування на 6(шість) місяців.
		 
		Відповідно до приписів ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з ч.ч.1,2,5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		 
		У відповідності до ст. 8 цього Кодексу кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		 
		Приписами ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		 
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
		Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).
		 
		Конституційний Суд України у своєму рішенні №3-рп/2003 від 30.01.2003 року у справі №1-12/2003 щодо розумності строків досудового слідства зазначив, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідності проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляді права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
		 
		Згідно з ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
		 
		Положеннями ст. 219 КПК України встановлюються рамки в межах яких повинно бути здійснено досудове розслідування кримінального провадження. Так, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Вказаний строк може бути продовженим до дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Разом з тим, згідно ст.294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
		Згідно з ч. 2 ст. 114 цього Кодексу будь-які строки, що встановлюються слідчим суддею, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
		 
		Положеннями ч.3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		 
		Аналіз наведених норм закону дає підстави зробити висновок, що слідчий суддя може вжити заходів передбачених законом для забезпечення розумних строків при проведенні досудового розслідування.
		При цьому, забезпечення слідчим суддею розумності строків досудового розслідування здійснюється з урахуванням об`єктивних даних, які дозволяють визначити конкретні проміжки часу для вжиття тих чи інших слідчих (розшукових) дій, прийняття процесуальних рішень.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
		 
		Згідно з ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
		Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.
		Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: зокрема, доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;- повідомляти особі про підозру.
		Враховуючи вищезазначене, а також те, що в даному кримінальному провадженні фактично за період часу з 2018 року до лютого 2021 року досудове розслідування належним чином не проводилося, неодноразово виносились безпідставні та невмотивовані постанови про закриття кримінального провадження, які за зверненням потерпілої ОСОБА_3 скасовулись як прокурором, так і слідчими суддями, не надавалась належна і об`єктивна оцінка вже зібраним у спраі доказам, а додаткові слідчі дії, які були б спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення не виконувались, чим не забезпечено прийняття у вказаному кримінальному провадженні остаточного обґрунтованого та законного рішення у розумні строки, а також істотно порушено вимоги кримінального процесуального законодавства, що є неприпустимим, а тому слідчий суддя вважає, що скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити.
		При цьому, слідчий суддя приймає до уваги також приписи КПК України, якими передбачено процесуальні права як слідчого, так і прокурора, щодо прийняття процесуальних рішень в кримінальному провадженні (складення та вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, прийняття рішення про хакриття кримінального провадження тощо). 
		Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 22, 28, 113, 114, 276, 278, п.1 ч.1 ст. 303, ст. ст. 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя 
		 п о с т а н о в и в:
		 
		Скаргу потерпілої ОСОБА_3 про встановлення строку для складення та вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або прийняття іншого остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13 грудня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, - задовольнити.
		Встановити у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090004675 від 13 грудня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186 КК України, строк терміном в 6 (шість) місяців для складення та вручення ОСОБА_4 , який проходить на даний час в цьому кримінальному провадженні в якості свідка, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або прийняття іншого остаточного процесуального рішення. 
		Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
		 
		Повний текст ухвали оголошений 31 березня 2021 року о 17.30 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12). 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...