Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/47/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.04.2021. Зареєстровано: 10.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2021.
Дата набрання законної сили: 27.07.2021
Результат оскарження 27.07.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		08 квітня 2021 р.   № 400/47/21 м. Миколаїв
		          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу 
		за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 
		до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020 
		про:визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2020 № 741/03.20-р; зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		           ОСОБА_1  звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до    Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській  області, в якій просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській  області  від 20.08.2020 року №741/03.20-р щодо відмови ОСОБА_1  в призначенні пенсії за вислугу років.
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи   ОСОБА_1 з 21.08.1990 по 28.08.1992р на посаді  старшої вожатої Піщанобрідської школи, з 28.08.1993 по 01.09.1995 на посаді вчителя німецької мови Піщанобрідської школи, з 01.09.1995 по 27.08.1999 на посаді класовода 3 класу Піщанобрідської школи.
		В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 10.08.2020 року звільнилася з посади вчителя української мови та літератури Піщанобрідської  ЗОШ I-III ст  у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років. На її звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській  області щодо призначення пенсії за вислугу років отримала від відповідача  рішення  від 20.08.2020 року №741/03.20-р про відмову в призначенні пенсії за вислугу років з яким вона не згодна так як позивачці не зараховано її роботу з 28.08.1993 по 01.09.1995 на посаді старшої вожатої, її роботу з 28.08.1993 по 01.09.1995  на посаді вчителя німецької мови, її роботу з 01.09.1995 по 27.08.1999 на посаді класовода 3 классу Піщанобрідської  школи. 
		Ухвалою Миколаївського  окружного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідач у встановлений судом строк подав  відзив на позов просив в задоволенні позову відмовити з  підстав наведених у відзиві, посилаючись на провомірнімсть дій щодо прийняття  рішення від 20.08.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
		 
		Судом встановлено, що 10.08.2020 року ОСОБА_1 звільнилася з посади вчителя української мови та літератури Піщанобрідської  ЗОШ I-III ст  у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років. Згідно записів трудової книжки від 21.08.1990 року позивачка прийнята на посаду старшої вожатої, 28.08.1993 по 01.09.1995 працювала  на посаді вчителя німецької мови, з 01.09.1995 по 27.08.1999 працювала на посаді класовода 3 классу Піщанобрідської  школи. 
		На звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській  області щодо призначення пенсії за вислугу років отримала від відповідача  рішення  від 20.08.2020 року №741/03.20-р про відмову в призначенні пенсії за вислугу років.     
		За підрахунком відповідача стаж роботи за вислугу  років складає 25 років 01 місяць 23 дні. Відповідач не врахував періоди роботи позивачки на посаді старшої вожатої з 21.08.1990 ро 28.08.1992 року з тієї підстави, що така посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого  постановою КМУ від 04.11.1993 №909.Також не враховано період роботи на посаді класовода 3 класу з 01.09.1995 по 27.08.1999 року з тієї ж самої підстави.
		Із змісту рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії вбачається також ,що період роботи позивачки на посаді вчителя німецької мови в період з 28.08.1993 по 01.09.1995 та на посаді класовода з 01.09.1995 ро 27.08.1999 теж не враховано для підрахунку спеціального стажу з підстав відсутності наказів щодо переведення на посадах та не внесення змін до трудової книжки щодо назви посад.
		Позивачка вважає помилковим висновок відповідача про не зарахування до спеціального стажу, який дає право виходу на пенсію за вислугу років, період роботи на посадах старшої вожатої, вчителя німецької мови  та класовода та вимушена була  звернутися з вказаним позовом до суду для захисту своїх законних  прав та інтересів.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		Відповідно до    статті 46 Конституції України    громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Пунктом 6 частини першої    статті 92 Конституції України    передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		Згідно з п. «е»  ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»    право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. 
		При цьому згідно з ч.2    ст.7 цього закону, пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на пенсію.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909    (зі змінами від 26 вересня 2002 року) затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
		Згідно з даним Переліком, правом на призначення пенсії за вислугу років користуються особи, які працювали в загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема і на посадах педагогів організаторів.
		Так, вказаний Перелік не передбачає посад старшої піонервожатої чи старшої вожатої. Проте, згідно з приміткою 3 до зазначеного Переліку робота на вказаних посадах до 01 січня 1992 року зараховується до стажу для призначення пенсії.
		Це повязане з тим, що постановою колегії Мінпраці УРСР від 29 березня 1991 року № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР» замість посади старшого піонервожатого з 01 квітня 1991 року введена посада педагога-організатора. Із того часу в жодному нормативному акті немає посади старшої піонервожатої і відповідно не визначені для неї посадові оклади.
		 
		Відповідно до Методичних рекомендацій із питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів, наданих Міністерством освіти і науки України від 19 червня 2001 року №1/9-234, посада педагога-організатора ототожнюється з посадою старшого вожатого та вводиться у школах залежно від кількості 1-9 класів, виходячи з відповідних нормативів.
		При цьому, в листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06 жовтня 2011 року №10/2-724 стверджується про ідентичність посадових обовязків працівників, які займають посади педагогів-організаторів або старших вожатих, та відповідно про можливість зарахування періоду роботи на посаді старшого вожатого до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.
		Відповідно до    ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»    передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		У відповідності до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженої    постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
		Із огляду на те, що відповідальність за належне і своєчасне оформлення штатних розкладів та вірне внесення в трудові книжки працівників освіти найменування посад покладається на керівників освітніх закладів, несвоєчасне приведення записів у трудовій книжці працівника у відповідність з діючим положенням не може позбавити особу гарантованого    Конституцією    права на належне пенсійне забезпечення.
		Згідно з Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затверджене   Наказом Міністерства освіти і науки України № 434 від 06.09.2000  (далі - Положення), класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.
		Відповідно до п.2.1 Положення, обов`язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров`я якого дозволяє виконувати ці обов`язки.
		Пунктом 2.3. Положення передбачено, що на класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою. У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
		Обов`язки класного керівника (класовода) покладаються директором школи на педагогічного працівника за його згодою на початку кожного року, про що видається відповідний наказ.
		Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, затвердженої   наказом Міністерства освіти і науки України № 102 від 15.04.1993       (Далі - Інструкція), вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що поняття "класовод" тотожне поняттю "класний керівник" та за своїм змістом є не назвою відповідної посади, а вказує на те, що
		 
		позивач, перебуваючи на посаді вчителя, виконувала додатково обов`язки класного керівника, покладені на неї відповідним наказом керівництва навчального закладу, а тому, займаючи посаду класовода, здійснювала педагогічну діяльність, а відтак набувала учительський стаж.
		Також безпідставним є неврахування відповідачем спеціального стажу на посаді вчителя німецікої мови лише з підстав відсутності наказів про переведення, так як записами в трудовій книжці позивачки зазначено про її призначення на дану посаду з 28.08.1993 та звільнення 01.09.1995 та зазначено номери та дати відповідних наказів. Недбалість роботодавця  щодо відсутності чи не збереження даних наказів не повинно впливати на право позивачки на пенсійне забезпечення.
		Відповідно до ч.2  ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.
		Пунктом 1 частини 3   статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України    визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені    Конституцією    та законами України.
		Із огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що дії відповідача про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи на посаді класовода 3 класу Піщанобрідської школи,  на посаді вчителя німецької мови та старшої вожатої  до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, є протиправними, а тому підлягає захисту шляхом його зобовязання зарахувати вказаний період до такого стажу.
		На підставі вищевказаного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього    Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 840,80 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 28.12.2020 р. №0.0.1959806672.1
		 
		          Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю. 
		 
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській  області  від 20.08.2020 року №741/03.20-р щодо відмови ОСОБА_1  в призначенні пенсії за вислугу років.
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області(вул.Морехідна,1, м.Миколаїв,54020, код ЄДРПОУ 13844159 ) зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 21.08.1990 по 28.08.1992р на посаді  старшої вожатої Піщанобрідської школи, з 28.08.1993 по 01.09.1995 на посаді вчителя німецької мови Піщанобрідської школи, з 01.09.1995 по 27.08.1999 на посаді класовода 3 класу Піщанобрідської школи.
		 
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020 кож ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі  840,80 грн.
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		          
		          
		  Суддя                                                                                                      А. П. Фульга

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...