Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/14483/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2021. Зареєстровано: 19.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2021
Результат оскарження 18.11.2021 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/759/450/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100080003538

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА 
		ун. № 759/14483/20 пр. № 1-кп/759/450/21 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 квітня 2021 року  м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ; 
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12020100080003538 від 05 серпня 2020 року за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, гр-н України, освіта неповна середня, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , згідно із ст. 89 КК України вважається не судимим, -
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
		сторони: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , інші учасники  потерпілий ОСОБА_7 ,
		В С Т А Н О В И В:
		В ніч з 04 на 05 серпня 2020 року ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з будинком № 7 по вул. Симиренка у м. Києві, незаконно, тобто за відсутності законних підстав і поза волею власника, проник до іншого володіння особи, а саме до салону транспортного засобу  автомобіля марки «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_8 . Проникнувши до салону вказаного автомобіля, ОСОБА_5 заснув, а ранком 05 серпня 2020 року був виявлений власником ОСОБА_9 , який припинив його злочинні дії, викликавши патрульну поліцію.
		Правова позиція сторони захисту.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5  свою вину у незаконному проникненні до іншого володіння особи, яким виявився належний потерпілому ОСОБА_8 автомобіль «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 , визнав у повному обсязі, щиро покаявся і показав наступне. В ніч з 04 на 05 серпня 2020 року повертаючись додому за вказаною адресою у стані сильного алкогольного сп`яніння, вирішив не заходити додому, щоб не налякати рідних, та переночувати в дворі. З цією метою, не контролюючі свої дії та не пам`ятаючи всіх деталей через сильний стан сп`яніння, самовільно без дозволу власника проник до салону чужого автомобіля «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 , належність якого потерпілому ОСОБА_8 не оспорював. Що було далі, він не може пригадати через сильний стан сп`яніння. Заснув у салоні цього автомобіля, а ранком його розбудив власник разом з працівниками поліції, які його затримали та наділи кайданки. Під час огляду автомобіля власником в салоні були виявлені гальмівні колодки, розвідний ключ та набір ключів (мультитул викруток), жодних речей потерпілого при ньому, обвинуваченому, не було, але коли він перебував у кайданках, задля імітації доказів крадіжки поліцейські йому за штани засунули гальмівні колодки. Обвинувачений категорично стверджував, що жодних речей потерпілого при собі не мав та заволодіти ними наміру також не мав, проник до автомобіля потерпілого та заснув в ньому, не контролюючи свої дії через стан сп`яніння.
		Натомість, захисник попри визнання вини обвинуваченим у незаконному проникнення в інше володіння особи, наполягав на тому, що позиція сторони обвинувачення ґрунтується виключено на припущеннях про крадіжку, які не можуть бути доказами його винуватості, а також на доказах, які не можна визнати допустимими (протоколи огляду місця події, затримання тощо). Тому захисник просив ухвалити виправдувальний вирок.
		Правова позиція сторони обвинувачення.
		Прокурор повністю підтримав обвинувачення за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, вважаючи поданими доказами доведеною винуватість МАЛАНІНА у закінченому замаху на крадіжку особистих речей потерпілого (гальмівні колодки вартістю 800 грн., розвідний ключ вартістю 250 грн., набір ключів (мультитул викруток) вартістю 200 грн., зарядний пристрій «павер банк» марки «Хуавей» вартістю 800 грн., рибальські снасті загальною вартістю 1500 грн., а всього чуже майно на загальну суму 3550 грн.), поєднаної із проникненням у сховище, під яким просив суд оцінити салон належного потерпілому автомобіля.
		Оцінка поданих сторонами доказів судом.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
		Винуватість МАЛАНІНА в межах висунутого обвинувачення у незаконному проникненні до іншого володіння потерпілого підтверджується дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для того, щоб довести винуватість МАЛАНІНА у вчиненні саме вказаного кримінального проступку поза розумним сумнівом.
		Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10  в цілому підтвердив показання обвинуваченого, хоча дії останнього також суб`єктивно оцінив як крадіжку. Так, потерпілий показав, що біля 07 год. ранку 05 серпня 2020 року його тесть проходячи поруч належного йому, потерпілому, автомобіля «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 , який був залишений поряд з будинком № 7 по вул. Симиренка у м. Києві, побачив в його салоні невідомого чоловіка, який спав на водійському сидінні, тримаючи в руці викрутку. За викликом тестя він, потерпілий, вийшов на вулицю і побачив в салоні свого авто сплячого обвинуваченого. Ними була викликана поліція, а до її прибуття відбулася відео фіксація місця злочину на камеру телефону, до приїзду поліції вони в автомобіль не потрапляли і обвинуваченого не будили. Під час огляду автомобіля з поліцією були виявлені пошкодження на замку запалення, був відкритий капот, зовні автомобіль пошкодженим не був, залишався на місці, де був залишеним перед цим. Також під час огляду автомобіля було виявлено, що гальмівні колодки, які лежали в багажнику, дійсно були в салоні автомобіля, розвідний ключ та набір ключів (мультитул викруток), які зберігалися в бардачку, були виявлені на підлозі біля переднього пасажирського сидіння, зарядний пристрій, який був залишений в салоні автомобіля, та рибальські снасті, які зберігалися в багажнику, зникли, однак, дійсно, ці предмети були відсутні і при обвинуваченому. Обвинувачений перебував у стані сп`яніння, відмовлявся на вимогу поліції виходити з автомобіля, вважаючи його своїм, чинив супротив, тому до нього були обґрунтовано застосовані кайданки. Пізніше під час обшуку обвинуваченого вказані гальмівні колодки вже були біля останнього, а в задньому кармані його штанів - розвідний ключ, як ці предмети там опинилися він, потерпілий, не знає. Як також уточнив потерпілий, автомобіль «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 був у працездатному стані, зачиненим на замок, який відкривався за допомогою брелка або ключем механічно, вільного доступу до салону, багажника та капоту автомобіля не було, вікна в залишеному автомобілі були закрити.
		Звертає насебе увагув показанняхпотерпілого те,що поприпричетність обвинуваченогодо наведеннябезладу всалоні автомобіля,речі,які ставлятьсяйому упровину якним викрадені(гальмівніколодки,розвідний ключта набірключів), перебували не при ньому, а хаотично в салоні автомобіля потерпілого. Даних, які вказували б на їх упакування (складання, упорядкування) обвинуваченим для ймовірно подальшого вилучення чи підготовку для цього, не встановлено. Що ж стосується зарядного пристрою та рибальських снастей, то їх виявлено не було, не зважаючи на те, що сам обвинувачений фактично у безпорадному стані залишався в салоні автомобіля з моменту проникнення до нього, а іншого не встановлено.
		Наведені показання потерпілого частково знайшли своє підтвердження під час дослідження судом заяви прозлочин від05серпня 2020року (а. 29-30), яка, натомість, не містить даних про зникнення зарядного пристрою та рибальських снастей, що додатково підтверджує версію обвинуваченого про непричетність до їх зникнення.
		Крім того, показання обвинуваченого та потерпілого узгоджуються з дослідженими під час судового розгляду даними, які містять протокол огляду відео запису від 05 серпня 2020 року (а. 50-53) та безпосередньо переглянуте судом це відео «t_video5287496532587710077», за якими зафіксовано, як на водійському сидінні, нахилившись на переднє пасажирське сидіння, в салоні автомобіля «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 спить особа, яка безспірно ідентифікована в суді потерпілим та обвинуваченим як останній. Гальмівні колодки, розвідний ключ, набір ключів (мультитул викруток), зарядний пристрій «павер банк» та рибальські снасті, як ймовірні предмети викрадення, поруч з обвинуваченим чи при ньому на вказаному відео не візуалізуються.
		Оскільки показання обвинуваченого та потерпілого, не зважаючи на їх протилежний інтерес, по суті не суперечать один одному, узгоджуються з даними відео фіксації події, суд визнає їх разом з даними відео запису достовірними доказами та кладе в основу вироку, критично оцінюючи суб`єктивні судження потерпілого щодо оцінки дій обвинуваченого як крадіжки, оскільки вони не підтверджені іншими доказами поза розумним сумнівом.
		Так, згідно з протоколом оглядумісця подіївід 05серпня 2020року з додатками у виді фото таблиці (а. 31-38) під час огляду в присутності та з дозволу власника ОСОБА_11 автомобіля «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 поряд з будинком № 7 по вул. Симиренка у м. Києві, на вказаному автомобілі зовні пошкоджень виявлено не було, а в салоні, з якого був витягнутий обвинувачений ОСОБА_12 , були розкидані речі потерпілого, також були вилучені відбитки пальців (а. 38).
		Водночас,суд оцінюєкритично,а відтаквідхиляє якспотворені внаслідокзміни обстановкина місцізлочину,дані цьогопротоколу оглядупро відсутністьв салонівказаного автомобіляпотерпілого гальмівнихколодок,розвідного ключата наборуключів,замах навикрадення якихпоставлено упровину обвинуваченому.Ці даніодержані внаслідокзміни обстановкина місцізлочину,яку якочевидці описалиобвинувачений тапотерпілий підчас судовогорозгляду гальмівні колодки,розвідний ключта набірключів перебували в салоні автомобіля на момент його звільнення від присутності обвинуваченого.
		Згідно з протоколом затриманнявід 05серпня 2020року (а. 42-46) МАЛАНІНА було затримано вказаного дня о 09 год. 40 хв. Водночас, суд також оцінює критично, а відтак відхиляє як спотворені внаслідок зміни обстановки на місці злочину, дані цього протоколу щодо результатів особистого обшуку затриманого, при якому нібито були виявлені гальмівні колодки, розвідний ключ та набір ключів. Ці дані одержані внаслідок зміни обстановки на місці злочину, яку описали обвинувачений та потерпілий як очевидці цих подій.
		З наведених вище мотивів суд визнає як похідні недопустимими відомості протоколу огляду предметів від 06 серпня 2020 року (а. 54-57), а саме щодо результатів огляду гальмівних колодок, розвідного ключа та набору ключів як предметів, що нібито були вилучені під час особистого обшуку затриманого обвинуваченого.
		Дактилокарта (а. 58) є не дослідженою спеціалістом разом з відбитками пальців, які були вилучені під час огляду автомобіля, а тому відомості, що вона містить, є не інформативними.
		Суд в поряду ч. 1 ст. 89 КК України визнає недопустимими дані висновку директораПП «Юридичнаконтора Малецького»щодо вартостімайна (а. 39-41), оскільки цей висновок складено всупереч приписам ст. ст. 69, 242 КПК України особою, яка не має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи.
		За таких обставин, суд в межах висунутого обвинувачення вважає доведеним поза розумним сумнівом лише те, що ОСОБА_5 в ніч з 04 на 05 серпня 2020 року, перебуваючи поряд з будинком № 7 по вул. Симиренка у м. Києві, вчинив незаконне проникнення до салону транспортного засобу  автомобіля марки «СІТРОЕН» д.н.з. НОМЕР_1 , під яким суд визнає інше володіння (сховище) особи  потерпілого ОСОБА_11 , а тому ці дії обвинуваченого, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК України.
		Дані про виявлені під час огляду автомобіля потерпілого пошкодження на замку запалення та відкритий капот не впливають на кваліфікацію діяння з огляду на обсяг висунутого обвинувачення ОСОБА_13 .
		При призначенні ОСОБА_13 покарання суд, згідно з вимогами ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку (ст. 12 КК України), дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, хоча раніше судимий, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_13 суд визнає його щире каяття в межах доведеного обвинувачення. Обставиною,що обтяжуєпокаранняОСОБА_13 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також матеріальний стан обвинуваченого, який працевлаштований, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_13 максимальне за своїм розміром покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368,373-376 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 1700 грн.
		Речові докази після набрання вироком законної сили  особисті речі потерпілого  передати останньому та використовувати за належністю.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		       СУДДЯ ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...