Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/1727/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2021. Зареєстровано: 20.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 20.09.2021
Результат оскарження 20.09.2021 Апеляційний суд Полтавської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/536/131/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020170000000492

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 536/1727/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 квітня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючоїз судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6 
		захисника адвоката ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020170000000492 від 11.10.2020 за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бондарі Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого продавцем непродовольчих товарів ФОП ОСОБА_9 , проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , раніше не судимого 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України 
		 
		 
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		11 жовтня 2020 року в темний час доби за ясної погоди без опадів, по автодорозі, яка має асфальтобетонне покриття, яке знаходилось в сухому стані та має по одній смузі руху в с.Степівка на вулиці Степовій Кременчуцького району Полтавської області, зі сторони с.Остапці Кременчуцького району Полтавської області в напрямку с.Запсілля Кременчуцького району Полтавської області рухався автомобіль ВАЗ 21099 СПГ реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, на передньому пасажирському сидінні якого знаходився ОСОБА_10 . 
		Біля 04 год. водій ОСОБА_6 , на заокругленій проїзній частині автодороги, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував обстановку та дорожні умови, чим порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінюючи напрямок руху ліворуч не впорався з керуванням транспортного засобу виїхав за межі проїзної частини на ліве узбіччя, від чого керований ним автомобіль перекинувся, та внаслідок чого пасажир ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, від яких наступила його смерть на місті пригоди. 
		Так, згідно висновку судово-медичної експертизи №814 від 20.11.2020 у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, яка спричинила садно на спинці носа, синці в лобно-тім`яній ділянці справа, в лівій виличній ділянці, в правій скроневій ділянці з переходом на праву вушну раковину, праву завушну ділянку та на праву щоку, забиті рани в лівій виличній ділянці, крововиливи в м`які покрови голови збоку внутрішніх поверхонь в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці та в правий скроневий м`яз, крововиливи під тверду мозкову оболонку в скронево-тім`яній ділянці зліва з переходом на основу головного мозку, крововиливи у м`яку мозкову оболонку в лобно-скронево-тім`яній ділянці лівої півкулі головного мозку з переходом на основу мозку та в лобно-скроневій ділянці правої півкулі головного мозку, крововиливи у м`яку мозкову оболонку обох долей мозочка; закритої спинномозкової травми, яка спричинила синці на задній поверхні шиї та на правій боковій поверхні шиї, забиті рани задньої поверхні шиї, крововиливи в м`які тканини задньої поверхні шиї в ділянці 1-го та 2-го шийних хребців, розрив зчленування між 1-им та 2-им шийними хребцями, фрагментацію спинного мозку з крововиливами у оболонку та речовину спинного мозку; закритої тупої травми грудної клітини та живота, яка спричинила множинні садна на правій боковій поверхні грудної клітки, множинні переломи ребер справа 2-3-4-5-6-7 по біля-груднинній лінії, 1-2-3 по середньо-ключичній лінії, 4-5-6-7-8-9-10 по передньо-підпахвовій лінії, зліва 1-2 по середньо-ключичній лінії, масивні крововиливи в міжреберні м`язи в ділянках переломів, перелом грудини в ділянці прикріплення 2-3х та 3-4х ребер з крововиливами в оточуючі м`язи та м`які тканини, множинні розриви легеневої тканини правої легені, крововилив в праву плевральну порожнину 1000 мл темної рідкої крові, масивні крововиливи в ділянці коренів легень, розрив селезінки, множинні розриви печінки, крововилив в черевну порожнину 250 мл темної рідкої крові, синців на внутрішній поверхні верхньої та середньої третинах лівого плеча та на передній поверхні правого плечового суглобу, садна на передній поверхні лівого гомілкового-степеневого суглобу, на передній поверхні правого та лівого колінного суглобів, які утворились за життя, в одну мить або в швидкій послідовності безпосередньо перед настанням смерті, від травматичної дії зі значною силою тупих предметів, що травмують, можливо в результаті дорожньо-транспортної пригоди від удару об виступаючі частини в середині салону автомобіля і за ступенем тяжкості відносно живої людини мають ознаки тяжких тілесних ушкодежнь, які потягли його смерть, між отриманням яких і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, що причиною смерті ОСОБА_10 стала несумісна з життям сукупна тупа травма із залученням кількох ділянок тіла, яка ускладнилася гострою внутрішньою та зовнішньою крововтратою, що при судово-токсикологічному дослідженні крові вилученої у трупа ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в концентрації, що має ознаки сильного ступеню алкогольного сп`яніння відносно живої людини. 
		Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №793 від 30.10.2020 водій автомобіля ВАЗ 21099 СПГ реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, що в його діях вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому лочину визнав повністю, про обставини вчиненого пояснив так, як це викладено в мотивувальній частині вироку, правильно розуміючи обставини справи і у суду немає сумнівів в істинності та добровільності його позиції. 
		Оскільки обвинувачення визнано обвинуваченим, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, то в відповідності до ч.3 ст.349 КПК України суд вирішив недоцільним досліджувати докази в відношенні фактичних обставин справи, роз`яснивши обвинуваченому, що він при таких обставинах позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		Виходячи із наданих матеріалів, пояснень обвинуваченого ОСОБА_6 , суд кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який характеризується позитивно, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Так, ОСОБА_6 розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину і суд визнає ці обставини пом`якшуючими його покарання.
		Обставиною, що обтяжує його покарання суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		З урахуванням усіх обставин у справі, характеризуючих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив необережний тяжкий злочин з пом`якшуючими та обтяжуючими покарання обставинами, працездатний, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його ставлення до своєї протиправної поведінки та її наслідків, надавав матеріальну допомогу потерпілій, просив вибачення, думку потерпілої, яка просила призначити йому суворе покарання, а також загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд дійшов висновку, що обвинувачений не може бути виправлений без ізоляції від суспільства, тому призначає покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі.
		Підстав для застосування статей 75, 69, 69-1 КК України судом не встановлено. 
		Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		У рішенні від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Росії» та в рішенні від 24 березня 2005 року «Фрізен проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, вказав Європейський суд у рішенні від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії».
		Вирішуючи питання застосування додаткової міри покарання суд враховує роз`яснення, дані у п.п.20.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно яких при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		З огляду на вищезазначені обставини вчинення злочину обвинуваченим, мотиви допущених останнім порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення винного до своєї протиправної поведінки та її наслідків, суд вбачає підстави для призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Вирішуючи цивільний позов, суд враховує таке. 
		Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, де вона просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн.
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 позов підтримали з підстав викладених в заяві та просили задовольнити.
		Обвинувачений не заперечував щодо відшкодування моральної шкоди.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 128 КПК України, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, п. 9 зазначеної Постанови - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій було спричинено моральну шкоду, що виразилась в її душевних стражданнях від втрати сина. 
		Так, суд вважає обґрунтованими доводи потерпілої про відчуття стану стресу, душевні страждання, оскільки такі явища є природними наслідками втрати близької людини і зазвичай самі по собі викликають певні моральні страждання. 
		Тому, з урахуванням обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнала потерпіла, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов`язаних з втратою близької людини, з врахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості та матеріального стану обвинуваченого суд приходить до висновку, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілої моральна шкода в розмірі 600 000 грн.
		При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.
		Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових автотехнічних експертиз згідно довідки на суму 8499,4 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд 
		 
		 ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_8  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Обрати ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою після набрання вироком законної сили. Початок відбування покарання обчислювати з дня затримання. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 600 000 (шістсот тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_6 на рахунок держави процесуальні витрати в сумі 8499 (вісім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 40 коп. 
		Речові докази: 
		автомобіль марки «ВАЗ 21099 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_11  та перебуває в користуванні ОСОБА_6 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Кременчуцького районного відділення поліції КВП ГУ НА в Полтавській області передати ОСОБА_6 ,
		синтетичний чохол з переднього правого пасажирського сидіння з мікро волокнами у поліетиленовому пакеті, змиви біологічного матеріалу з керма автомобіля, змиви біологічного матеріалу з лівої та правої рук трупа ОСОБА_10 у трьох паперових конвертах переданих до камери зберігання речових доказів Кременчуцького ВП за адресом: м.Кременчук вул.29 вересня, 6 - знищити,
		верхній одяг ОСОБА_10 : синтетична куртка з капюшоном кольору «хакі» та спортивні штани чорного кольору з написом «Adidas», який поміщено до поліетиленового пакету та передано до камери зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області - знищити, 
		верхній одяг ОСОБА_6 : кофта з капюшоном сірого кольору з написом «Original» та спортивні штани чорного кольору з написом «Under Armour», який поміщено до поліетиленового пакету НПУ ГСУ №7236369 та передано до камери зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області  знищити.
		Зняти арешт з автомобіля марки «ВАЗ 21099 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 15.10.2020.
		Зняти арешт з майна вилученого в ході огляду місця події 11.10.2020, а саме: синтетичного чохла з переднього правого пасажирського сидіння з мікро волокнами у поліетиленовому пакеті, змивів біологічного матеріалу з керма автомобіля, змивів біологічного матеріалу з лівої та правої рук трупа ОСОБА_10 у трьох паперових конвертах накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 15.10.2020.
		 
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб через Кременчуцький районний суд Полтавської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції з моменту проголошення всіма учасниками судового провадження
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні. 
		 
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...