Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/1895/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2021. Зареєстровано: 20.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2021.
Дата набрання законної сили: 19.04.2021
Номер судового провадження: 854/2572/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 523/1895/21
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		судді-доповідача: Димерлія О.О.
		суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В. 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 01.03.2021 року по справі № 523/1895/21 за позовом ОСОБА_1 до Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №689811 від 25.01.2021р. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом, у якому просив суд скасувати постанову Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №689811 від 25.01.2021р. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30.12.2020р. о 08год. 00хв. він перебував у приміщенні супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія,93А, з метою придбання життєво необхідних товарів. Однак, у зв`язку з відсутністю у нього на обличчі маски, співробітники означеного супермаркету перешкоджали здійснити придбання вказаних товарів. Між тим, відмова в продажу товарів не допускається, у зв`язку з чим магазини зобов`язані продати товар кожному покупцеві, який до них звернувся. На думку позивача, він не зобов`язаний був одягати маску під час перебування в приміщенні супермаркету «Сільпо». Позивач стверджує, що він не хворів, не мав ознак хвороби, а тому не можу бути дискримінованим за ознакою «відсутності маски на обличчі». Також, ОСОБА_1 вказує на протиправність нормативно правових актів, якими урегульовано питання установлення карантину, оскільки вони порушують його права, свободи та охоронювані законом інтереси. 
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.03.2021 року по справі №523/1895/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення  залишено без задоволення.
		Залишаючи без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності спірної постанови Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №689811 від 25.01.2021р., оскільки в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП.
		Не погодившись з вищеозначеним рішенням місцевого суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим позивач просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає стосовно порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого позбавлено його права на захист, надання клопотань та заперечень щодо висунутих відносно нього обвинувачень. Позивач також вказує на відсутність протоколу про адміністративне правопорушення. На думку скаржника, у представника відповідача Козубової Н.М. відсутні повноваження на розгляд справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, оскільки остання не є уповноваженою посадовою особою. Крім того, спірна постанова Суворовського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №689811 від 25.01.2021р. не містить підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП. Як наполягає позивач, відсутність заперечень щодо позовної заяви вказує на визнання відповідачем позову. Однак, судом першої інстанції залишено позовні вимоги без задоволення. Як стверджує позивач, його протиправно не забезпечили засобами індивідуального захисту.
		В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.
		Зокрема, колегією суддів установлено, що 30.12.2020р. о 08год. 00хв. громадянин ОСОБА_1 перебував у приміщенні супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія,93А, без засобів індивідуального захисту, а саме: маски, що призвело до порушення вимог п.п.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020р.
		Означене підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями письмових пояснень ОСОБА_2 від 22.01.2021р., ОСОБА_3 від 22.01.2021р., ОСОБА_4 від 23.01.2021р., ОСОБА_5 від 23.01.2021р., рапорту ДОП СП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції Козубової Н.М. від 22.01.2021р. 
		У зв`язку з чим, за результатами розгляду матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 ДОП СП Суворовського ВП в м.Одесі лейтенантом поліції Козубовою Н.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №689811 від 25.01.2021р.
		Вказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №689811 від 25.01.2021р. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170грн.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне.
		Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначено Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до статті 1 якого карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики усфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
		На виконання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Кабінетом Міністрів України 09.12.2020р. прийнято постанову № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», пунктом 1 якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у період з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Згідно із п.п.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
		Відповідно до ч.2 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Визначення поняття «громадські будинки та споруди» наведено в державних будівельних нормах України від 2019 року, під яким розуміється загальна назва будинків і приміщень, які призначені для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді та державі). Наприклад, магазини, торговельні центри, магазини, бібліотеки, музеї, лікарні, університети, спортзали, церкви, державні установи тощо.
		Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Таким чином, оскільки 30.12.2020р. о 08год. 00хв. громадянин ОСОБА_1 перебував у приміщенні супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія,93А, без засобів індивідуального захисту, а саме: захисної маски, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, та відповідно правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності.
		Щодо доводів скаржника стосовно відсутності у представника відповідача Козубової Н.М. повноважень на розгляд справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зазначити наступне.
		Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Як установлено судом апеляційної інстанції, лейтенант поліції ОСОБА_6 є дільничним офіцером поліції ГУ Національної поліції в Одеській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією спеціального жетона №0155124 серії ОДП №016591, виданого 06.07.2020р.
		Отже, з урахування наведеного, колегією суддів установлено, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто уповноваженою працівницею Національної поліції, яка має спеціальне звання та з урахуванням покладених на неї спеціальних повноважень на вчинення дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Крім того, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими твердження скаржника відносно того, що у приміщенні супермаркету «Сільпо» його протиправно не забезпечили засобами індивідуального захисту, оскільки ОСОБА_1 не зазначено з урахуванням яких, зокрема, положень чинного законодавства його зобов`язані були забезпечити засобами індивідуального захисту.
		Не є юридично спроможними також доводи скаржника, що відсутність заперечень щодо позовної заяви вказує на визнання відповідачем позову та необхідність його задоволення, оскільки, з урахуванням положень ч.4 ст.159 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин суду надано, зокрема, право кваліфікувати таку обставину як визнання позову. При цьому, у разі неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов суд, з урахуванням з`ясування фактичних обставин справи, повинен винести законне та обґрунтоване рішення.
		Що стосується наявності, на думку позивача, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та відсутності протоколу про адміністративне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У даному випадку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП. Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ даної категорії віднесено до компетенції органів Національної поліції, а тому протоколи в даній категорії справ не складаються. Виняток становлять лише випадки, передбачені ч.5 ст.258 КУпАП, а саме, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. За таких умов складається протокол, який є додатком до постанови. Однак, жодних доказів на підтвердження наявності у працівника органу Національної поліції підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення, позивачем суду не надано.
		Відносно доводів позивача із вказівкою на неправомірне обмеження його прав та свобод людини запровадженим постановами Кабінету Міністрів України карантином, то слід наголосити, що вказані нормативно-правові акти є чинними, не скасованими, а отже, відповідно до ч.1 ст.117 Конституції України є обов`язковими до виконання. При цьому, незгода позивача із постановами Уряду, не є підставою для їх невиконання.
		Статтею 3 Конституції України задекларовано як найвищу соціальну цінність здоров`я та безпеку людини, наявність у держави позитивного обов`язку охороняти життя людини та громадянина, у т.ч. з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Установлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини справи у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.
		Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
		За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи позивача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
		Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
		З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 01.03.2021 року по справі № 523/1895/21  без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, з урахуванням приписів ст.272 КАС України, оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  Димерлій О.О.Судді    Танасогло Т.М.   Єщенко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...