Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/4941/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; застава.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2021. Зареєстровано: 21.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2021.
Дата набрання законної сили: 03.06.2021
Результат оскарження 03.06.2021 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/758/2057/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020101070000235

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/4941/21 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14.04.2021                                     м. Київ
		Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42020101070000235 від 02.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України
		У С Т А Н О В И В:
		Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42020101070000235 від 02.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.
		За версією досудового слідства між комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» (замовник) (далі КП «ПЛЕСО»), в особі заступника начальника відділу проектування та підготовки будівництва ОСОБА_6 , який діє на підставі довіреності №077/221-731 від 10.03.2020 та ТОВ «ДК «МІДАС» (код ЄДРПОУ 39394222) (підрядник), в особі директора ОСОБА_7 , за результатами процедури відкритих торгів, укладено договір підряду №1401 від 27.04.2020.
		За умовами договору підрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту гідротехнічних споруд та розчистки струмку Сирець у Шевченківському та Подільському районах м. Києва.
		Загальна вартість робіт за договором складає 15 708 064,46 грн, що фінансується в 2020 році за рахунок бюджетних коштів по Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		У подальшому, відповідно до наказу №93 від 27.04.2020 призначено провідного інженера з технічного нагляду відділу проектування та підготовки будівництва ОСОБА_4 відповідальним за здійсненням технічного нагляду при виконанні робіт по об`єкту «Капітальний ремонт гідротехнічних споруд та розчистка струмка Сирець у Шевченківському та Подільському районах м. Києва.
		Відповідно до вказаного наказу ОСОБА_4 повинен забезпечувати технічний нагляд протягом усього періоду будівництва об`єкту з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень а вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягом робіт, виконаних під час будівництва; здійснювати контроль правильності складання необхідної виконавчої документації а формування її окремим комплектом документів по зазначеному об`єкту; високий рівень проведення робіт відповідно до технологічної послідовності та термінів виконання будівельно-монтажних робіт підрядними організаціями на закріпленому об`єкті.
		Крім того, 18.05.2020 між ДК «МІДАС» (код ЄДРПОУ 39394222) (генпідрядник) в особі фінансового директора ОСОБА_8 , який діє на підставі наказу про призначення посадових осіб, які відповідальні за проведення робіт на об`єкті та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА УКРЛЮКС» (субпідрядник), в особі директора ОСОБА_9 , який діє на підставі повноважень наданих йому статутом, укладено договір субпідряду №03/18-05-20 щодо проведення капітального ремонту гідротехнічних споруд та розчистки струмку Сирець у Шевченківському та Подільському районах м. Києва.
		Відповідно до п. 1.1. за дорученням генпідрядника, на умовах та в порядку визначених цим договором, субпідрядник бере на себе зобов`язання власними силами та засобами, виконати і здати у встановлений цим договором строк наступні роботи: комплекс будівельних, будівельно-монтажних, та інших робіт, що визначені у додатку № 1 з капітального ремонту гідротехнічних споруд та розчистки струмка Сирець у Шевченківському та Подільському районах м. Києва, що знаходяться за адресою: м. Київ, Шевченківській та Подільській райони, струмок Сирець, на ділянці парк «Нивки» - вул. Ольжича, а генпідрядник зобов`язується надати субпідряднику фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, а також зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у строки та на умовах цього договору.
		У подальшому, 04.08.2020 інженер технічного нагляду відділу проектування та підготовки будівництва КП «ПЛЕСО» ОСОБА_4 , отримавши від службових осіб ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА УКРЛЮКС» та ТОВ «ДК «МІДАС» акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року (форма №КБ-2в), до якого внесено завідомо неправдиві відомості про виконання робіт на загальну суму 3 141 530,18 грн, діючи умисно, достовірно знаючи про відсутність у повному обсязі фактично виконаних будівельних робіт згідно договору підряду № 1401 від 27.04.2020, передбачаючи настання негативних наслідків щодо безпідставного витрачання бюджетних коштів їх розпорядником, діючи в інтересах підрядної організації, сприяючи розтраті бюджетних коштів підписав указаний первинний документ фінансово- господарської діяльності та передав його на для підписання ОСОБА_6 .
		На підставі указаного первинного документу фінансово-господарської діяльності, платіжним дорученням № 35 від 10.08.2020 було перераховано бюджетні кошти в сумі 3 141 530,18 грн з рахунку КП «ПЛЕСО» на рахунок ТОВ «ДК «МІДАС» у якості оплати робіт.
		Згідно висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що вартість не виконаних робіт по об`єкту будівництва - Капітальний ремонт гідротехнічних споруд та розчистка струмка Сирець у Шевченківському та Подільському районі м. Києва становить 1 037 204,74 грн.
		Також, згідно висновку економічної експертизи, матеріальна шкода (збитки) завдана місцевому бюджету в особі Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документально підтверджується на суму 1 037 204,74 грн.
		Отже, на думку досудового слідства протиправними діями ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди (збитків) Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на суму 1 037 204,74 грн, що в 986 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великий розмір.
		08.04.2021 повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Київ, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який перебуває на посаді інженера технічного нагляду відділу проектування та підготовки будівництва КП «ПЛЕСО» про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах.
		Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.
		Повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими як: заява про вчинення кримінального правопорушення від 01.10.2020, протоколом огляду місця події від 28.10.2020 за участі спеціаліста, Актом спеціаліста з технічного нагляду за будівництвом від 28.10.2020; документами вилученими в ході обшуку приміщень КП «ПЛЕСО», відповідно до протоколу від 27.11.2020; документами вилученими в ході обшуку приміщень ТОВ «ДК «МІДАС», відповідно до протоколу від 27.11.2020; висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 24.03.2021 № 1121/03-2021; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 01.04.2021 № 1-01/04/2021-се; матеріалами ТУ СБУ у м. Києві та Київській області, протоколами допитів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зібраними на виконання доручення та іншими матеріалами кримінального провадження.
		Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
		знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Прокурор вважає, що такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання та домашній арешт не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки базуються лише на суб`єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов`язків, а особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру.
		На думку органу досудового розслідування та прокурора, з урахуванням матеріального становища підозрюваного, необхідною і достатньою буде застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 тис. грн.
		Крім того, з метою забезпечення належної процесуального поведінки підозрюваного, та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, прокурор просив покласти на підозрюваного наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, попросив його задовольнити. Прокурор посилався на доведеність обґрунтованості підозри та ризики.
		Адвокат та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання. Вони зазначали про те, що не згодні з обґрунтованістю підозри та ризиками.
		Вислухавши прокурора, адвоката та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Відповідно до ст. 181 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
		Слідчий суддя повинен дослідити такі обставини:
		1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
		2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).
		3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
		5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
		Щодо обґрунтованості підозри, прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_4 , і що така підозра є обґрунтованою. Сторона захисту заперечувала проти обґрунтованості підозри, стверджуючи, що жодним чином не доведено причетність підозрюваного до інкримінованих йому дій.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України).
		Обґрунтована підозра  це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справіFox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівствавід 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32).
		Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справіMerabishvili проти Грузіївід 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким  необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
		Слідчий суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_4 інкримінується пособництві в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.
		Звертаючись до матеріалів клопотання, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні. Відмітка у копії письмового повідомлення про підозру вказує на те, що 08.04.2021 о 13:34 ОСОБА_4 повідомили про підозру.
		Зважаючи на викладене, слідчий суддя переконаний, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
		Слідчий суддя, оцінюючи наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України, виходить з наступного.
		Прокурор вказує на наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних, що виключає можливість застосування до підозрюваного статтю 75 КК України.
		Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
		Крім цього, протиправними діями за участі ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди (збитків) Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на суму 1 037 204,74 грн
		Усвідомлюючи, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень суд, серед іншого може стягнути з нього матеріальну шкоду, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення цивільної відповідальності.
		Вказані обставини свідчать про те, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної та цивільної відповідальності.
		Щодо ризику знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор зазначає, що в ході проведення досудового розслідування, з метою вилучення документів, що мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні, проведено обшуки, серед яких і обшук у приміщеннях КП «ПЛЕСО». В ході вказаного обшуку встановлено, що у приміщеннях КП «ПЛЕСО» на момент проведення обшуку була відсутня значна частина документів, що стосується проведення будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт гідротехнічних споруд та розчистка струмка Сирець у Шевченківському та Подільському районах м. Києва».
		Серед вказаних документів, зокрема: проектна документація (стадія «Р» робоча документація) в повному обсязі на весь комплекс будівельних робіт, дефектні акти, затверджені замовником на весь комплекс будівельних робіт; актів випробування устаткування, внутрішніх та зовнішніх інженерних систем, мереж та обладнання об`єкту дослідження; документів, що свідчать про відповідність та якість застосованих матеріалів та виробів об`єкту дослідження; актів на закриття прихованих робіт на об`єкт дослідження оформлених відповідно до вимог ДБН А.3.1-5:2016; виконавчої документації, що підтверджує виконання робіт з перевезення, вивезення, прибирання, та інших спеціальних, технологічних робіт, відображає методи та умови їх виконання, підтверджує фактичні параметри їх результатів по об`єкту дослідження; технічного паспорту об`єкта дослідження; загального журналу робіт на будівельні роботи по об`єкту дослідження. Вказані документи мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні. Їх відсутність у замовника може свідчити про те, що на момент підписання актів приймання виконаних будівельних робіт були відсутні відповідні підтверджуючі документи. В свою чергу, з метою приховування своєї діяльності, підозрюваним можуть вживатися заходи, спрямовані на підроблення вказаних документів, зміну їх змісту, що свідчить про наявність відповідного ризику.
		Прокурор вказує й на ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження не допитано у якості підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 .
		Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що підтверджується як спільною зацікавленістю в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, так і наявністю робочих зв`язків, зокрема з підозрюваним ОСОБА_6 .
		В ході досудового розслідування у якості свідків допитано громадян України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що проживають поблизу парку «Сирецький Гай», були представниками громадського сектору під час обговорення будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт гідротехнічних споруд та розчистки струмку Сирець у Шевченківському та Подільському районі м. Києва» та свідками безпосереднього виконання будівельних робіт, замовником яких виступило КП «Плесо», які в своїх показаннях вказують на значні порушення під час проведення будівельних робіт.
		Оцінюючи можливість впливу на свідків орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
		Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
		На можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вказує та обставина, що в ході досудового розслідування є необхідність у проведенні допитів керівництва та співробітників КП «ПЛЕСО», представників генпідрядник та субпідрядника, мешканців будинків, що проживають поблизу парку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які були свідками безпосереднього виконання будівельних робіт.
		Вказані особи на даний час не допитані в ході досудового розслідування кримінального провадження, а тому є підстави вважати що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкодити органу досудового розслідування у встановленні таких осіб та перешкоджати у подальшому їх допиті.
		Оскільки встановлено наявність наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
		При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177КПК України,слідчий суддяна підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
		Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
		Оскільки слідчим суддею встановлено наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та наявність цих ризиків підтверджено достатніми доказами, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.
		Слідчий суддя критично оцінює доводи адвоката щодо незастосування запобіжного заходу взагалі, оскільки встановлені підстави вважати, що підозра є обґрунтованою, а також доведено ризики, які зумовлюють застосування запобіжного заходу в принципі. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчому судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.
		Разом з тим, з урахуванням розміру предмета можливого злочину, слідчий суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді застави, про який і просив прокурор.
		Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.
		Слідчий суддя зазначає, що з урахуванням того, що ОСОБА_4 , не має транспортних засобів у власності, підтверджений дохід з місця роботи, враховуючи відсутність доказів на підтвердження майнового стану з інших джерел, необхідність забезпечувати членів сім`ї матеріально, застава у розмірі 181 600 грн буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків. Слідчий суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.
		Слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; повністю утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними, анкетні дані яких зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту; здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.
		Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
		Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді застави, оскільки існують ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Слідчий суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як застава забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
		З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 193 КПК України, слідчий суддя
		У Х В А Л И В:
		Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42020101070000235 від 02.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот гривень).
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
		- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;
		- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- повністю утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними, анкетні дані яких зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту;
		- здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.
		Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою.
		Термін дії обов`язків, покладених судом визначити строком до 08 червня 2021 року.
		Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 .
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.
		  Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...