Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2182/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2021. Зареєстровано: 26.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2021.
Дата набрання законної сили: 26.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		26 квітня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/2182/19 
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: 
		Чумака Ю. Я.,  
		перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" 
		на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі    
		за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця",
		про розірвання договору оренди №2011 від 18.09.2017, звільнення та повернення орендованого приміщення, 
		ВСТАНОВИВ:
		09.04.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 911/2182/19, подана 05.04.2021.  
		Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
		Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
		Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
		Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: 
		пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; 
		пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; 
		пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. 
		У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.  
		Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.  
		Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
		За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Як убачається з матеріалів справи, позов у цій справі поданий у 2019 році, предметом позову є:
		- розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2011 від 18.09.2017, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промосервіс";
		- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс" звільнити та повернути передане в оренду згідно договору №2011 від 18.09.2017 майно - майданчик площею 1975,0 кв.м. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області та балансоутримувачу Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця".
		Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1 921,00 грн. 
		Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала  3 842, 00 грн (1 921,00 грн х 2).
		З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 7 684,00 грн  (3 842, 00 грн х 200%). 
		Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, що підтверджується Актом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 № 29.1-11/162, в якому зазначено, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 08134021400517), не виявилося вказаного у додатку касаційної скарги доказу платіжного доручення про сплату судового збору.  
		У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі7 684,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"  та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду. 
		Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. 
		Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промосервіс"  залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 11.05.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові. 
		2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                          Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...