Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/2960/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2021. Зареєстровано: 29.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 26.07.2021
Результат оскарження 26.07.2021 Другий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/520/3469/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		27 квітня 2021 року № 520/2960/21 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
		-визнати протиправним рішення 4620 від 21 вересня 2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та скасувати його;
		-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком з дня звернення 15 вересня 2020 року на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі трудової книжки, за якою позивач працював:
		в шахті "Голубовська" Стахановського виробничого об`єднання по добутку вугілля "Стаханов вугілля";
		з 14.06.1988 року по 03.07.1988 року в Енегомеханічному цеху учнем поверхового електрослюсаря;
		з 06.09.1988 року по 19.09.1988 року в Енегомеханічному цеху учнем поверховим електрослюсарем третього розряду;
		з 19.09.1988 року по 07.12.1988 року в Енегомеханічному цеху підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
		з 27.03.1989 року по 25.04.1989 року в Енегомеханічному цеху підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
		з 19.06.1989 року по 23.06.1989 року на ділянку вентиляції та техніки безпеки підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею;
		з 28.06.1989 року по 18.05.1991 року був призваний в армію;
		з 12.08.1991 року по 26.01.1998 року працював на ділянці шахтного транспорту підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею;
		з 26.01.1998 року по 21.03.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним механіком ділянки з повним робочим днем під землею, В цей період шахта "Голубовська" перейменована в державне відкрите акціонерне товариство та включена всклад державної холдингової компанії "Луганськ вугілля";
		з 21.03.2001 року по 25.04.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів виконуючим обов`язки начальника ділянки, пов`язаного з підземними роботами;
		з 25.04.2001 року по 29.05.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів начальником ділянки, пов`язаним з підземними роботами;
		з 29.05.2001 року по 03.12.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним механіком ділянки з повним робочим днем під землею;
		з 03.12.2001 року по 08.02.2003 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;
		з 17.06.2003 року по 12.03.2004 року, з 13.03.2004 року по 08.09.2004 року знаходився на обліку в центрі зайнятості як безробітний.
		В обґрунтування позовних вимог вказав, що рішення №4620 від 21 вересня 2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є протиправним, відтак підлягає скасуванню, а пенсія призначенню.
		Ухвалою суду від 26.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
		Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
		Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача з заявою № 3239 від 16.09.2020 року за призначенням пенсії.
		До заяви надано військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.200 по день звернення, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт або посвідка, трудова книжка або документи про стаж.
		Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за № 4620 від 21.09.2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення.
		Підставою для відмови слугувала відсутність страхового та пільгового стажу.
		Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
		Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
		Вирішуючи спір, суд бере до уваги п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.
		Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
		Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.
		Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
		Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
		Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 статті 4 КАС України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").
		Згідно п. 2 Розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
		Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
		За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
		Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
		З наданої до матеріалів справи трудової книжки судом встановлено, що позивач працював:
		в шахті "Голубовська" Стахановського виробничого об`єднання по добутку вугілля "Стаханов вугілля";
		з 14.06.1988 року по 03.07.1988 року в Енегомеханічному цеху учнем поверхового електрослюсаря;
		з 06.09.1988 року по 19.09.1988 року в Енегомеханічному цеху учнем поверховим електрослюсарем третього розряду;
		з 19.09.1988 року по 07.12.1988 року в Енегомеханічному цеху підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
		з 27.03.1989 року по 25.04.1989 року в Енегомеханічному цеху підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
		з 19.06.1989 року по 23.06.1989 року на ділянку вентиляції та техніки безпеки підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею;
		з 12.08.1991 року по 26.01.1998 року працював на ділянці шахтного транспорту підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею;
		з 26.01.1998 року по 21.03.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним механіком ділянки з повним робочим днем під землею, В цей період шахта "Голубовська" перейменована в державне відкрите акціонерне товариство та включена всклад державної холдингової компанії "Луганськ вугілля";
		з 21.03.2001 року по 25.04.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів виконуючим обов`язки начальника ділянки, пов`язаного з підземними роботами;
		з 25.04.2001 року по 29.05.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів начальником ділянки, пов`язаним з підземними роботами;
		з 29.05.2001 року по 03.12.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним механіком ділянки з повним робочим днем під землею;
		з 03.12.2001 року по 08.02.2003 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею.
		Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.
		З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
		Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
		Таким чином, довідка уточнюючого характеру чи наказ про атестацію робочих місць може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
		 До спірних правовідносин в цій частині підлягає застосуванню Список №1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991), відповідно до п. 1 розділу І Гірничі роботи якого, право на пільгову пенсію мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. 
		Після 01.01.1992, але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки №1, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, відповідно до пп «а» (1010100а) п. 1 розділу розділу І Гірничі роботи якого, право на пільгову пенсію мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
		Трудовою книжкою підтверджується факт того, що позивач працював підземним електрослюсарем, майстром підземним з повним робочим днем під землею.
		Тобто, позивач повний робочий день на підземних роботах виконував трудову функцію в особливо шкідливих для здоров`я та особливо важких умовах праці - за Списком №1, а факт його роботи за професією електрослюсарем підземним, що дає йому право для перерахунку пенсії на пільгових умовах, підтверджується копією трудової книжки.
		Щодо періоду з 14.06.1988 року по 03.07.1988 року, з 06.09.1988 року по 19.09.1988 року в Енегомеханічному цеху учнем поверховим електрослюсарем третього розряду, судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», завданням цього Закону є регулювання суспільних відносин в галузі професійної (професійно-технічної) освіти з метою: забезпечення громадянам України, у тому числі особам з особливими освітніми потребами, а також іноземцям та особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, права на здобуття професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, перепідготовку та підвищення кваліфікації; задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках; сприяння в реалізації державної політики зайнятості населення; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку установ професійної (професійно-технічної) освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти різних форм власності та підпорядкування.
		Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
		Таким чином, для врахування періоду навчання до пільгового стажу необхідна наявність двох умов: перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу відбувається за набутою в період навчання професією.
		Позивачем вимоги зазначеного Закону були виконані, а тому неврахування періоду навчання позивача є безпідставним.
		Щодо періоду з 28.06.1989 року по 18.05.1991 року, судом встановлено наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
		В період проходження позивачем військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590.
		Так, п. "к" ч. 1 та ч. 3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій було встановлено, що період служби в складі Збройних Сил СРСР прирівнюються до роботи, яка дає право на призначення пенсій на пільгових умовах або в пільгових розмірах. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці, періоди, зазначені у підпункті "к", прирівнюються за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
		З копії трудової книжки встановлено, що позивача 23.06.1989 звільнено з займаної посади на ділянці вентиляції та техніки безпеки підземного електрослюсаря четвертого розряду у зв`язку з призовом в армію 
		З копії військового квитка судом встановлено, що у період з 26.06.1989 по 18.05.1991 позивач проходив службу у Радянській Армії.
		З 12.08.1991 року позивач продовжив роботу на ділянці шахтного транспорту підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею.
		Таким чином, враховуючи те, що період, який передував та слідував за закінченням періоду проходження військової служби зарахований як пільговий, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби в рядах Радянської армії.
		Щодо зарахування періоду одержання допомоги по безробіттю, суд зазначає наступне.
		Пунктом "а" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також період одержання допомоги по безробіттю. Зарахування до стажу періоду отримання матеріальної допомоги не передбачено.
		Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
		Враховуючи вищенаведене, період з 17.06.2003 року по 12.03.2004 року, з 13.03.2004 року по 08.09.2004 року має бути зарахований відповідачем.
		Суд звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням не визначено який саме період роботи позивача зараховано. Не обґрунтовано з яких підстав у зарахуванні іншого періоду відмовлено. 
		Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. 
		В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Вказане рішення прийнято відповідачем без дотримання встановленої чинним законодавством процедури розгляду заяв та документів, які мають суттєве значення при призначенні чи відмові у призначенні пенсії. 
		Отже, відповідачем допущено суттєві порушення, які самі по собі нівелювали правомірність прийнятого ним рішення.
		З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування рішення 4620 від 21 вересня 2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
		Щодо частини позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.
		Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
		Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
		Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
		Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві з застосуванням слова "може".
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
		Однак, суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Таким чином, позовні вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення №4620 від 21 вересня 2020 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком з дня звернення 15 вересня 2020 року на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі трудової книжки, за якою позивач працював:
		в шахті "Голубовська" Стахановського виробничого об`єднання по добутку вугілля "Стаханов вугілля";
		з 14.06.1988 року по 03.07.1988 року в Енегомеханічному цеху учнем поверхового електрослюсаря;
		з 06.09.1988 року по 19.09.1988 року в Енегомеханічному цеху учнем поверховим електрослюсарем третього розряду;
		з 19.09.1988 року по 07.12.1988 року в Енегомеханічному цеху підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
		з 27.03.1989 року по 25.04.1989 року в Енегомеханічному цеху підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею;
		з 19.06.1989 року по 23.06.1989 року на ділянку вентиляції та техніки безпеки підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею;
		з 28.06.1989 року по 18.05.1991 року був призваний в армію;
		з 12.08.1991 року по 26.01.1998 року працював на ділянці шахтного транспорту підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею;
		з 26.01.1998 року по 21.03.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним механіком ділянки з повним робочим днем під землею, В цей період шахта "Голубовська" перейменована в державне відкрите акціонерне товариство та включена всклад державної холдингової компанії "Луганськ вугілля";
		з 21.03.2001 року по 25.04.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів виконуючим обов`язки начальника ділянки, пов`язаного з підземними роботами;
		з 25.04.2001 року по 29.05.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів начальником ділянки, пов`язаним з підземними роботами;
		з 29.05.2001 року по 03.12.2001 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним механіком ділянки з повним робочим днем під землею;
		з 03.12.2001 року по 08.02.2003 року переведений на ділянку служби ленточних конвейєрів підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;
		з 17.06.2003 року по 12.03.2004 року, з 13.03.2004 року по 08.09.2004 року знаходився на обліку в центрі зайнятості як безробітний.
		Стягнути на користь ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,0 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 27 квітня 2021 року.
		 
		 
		Суддя Севастьяненко К.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...