Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 685/1235/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2021. Зареєстровано: 29.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2021.
Дата набрання законної сили: 28.04.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4820/296/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020240000000305

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/296/21 
		Справа № 685/1235/20      Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія:ч.3ст.15,ч.1ст.115КК України                 Доповідач                 ОСОБА_2  
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
		головуючого-судді     ОСОБА_2 ,
		суддів             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря
		судового засідання     ОСОБА_5 , 
		прокурора             ОСОБА_6 ,
		потерпілої             ОСОБА_7 ,
		захисника              ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_9 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020240000000305 від 12 червня 2020 року за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2021 року,-
		в с т а н о в и л а:
		Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2021 року
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вовківці, Теофіпольського району, Хмельницької області, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, 
		визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115ККУкраїни та призначено покарання із застосуваннямст.69ККУкраїни у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід щодо  ОСОБА_9  залишено попередній у виді тримання під вартою.
		Строк покарання  ОСОБА_9  постановлено обчислювати з 12 січня 2021 року, зарахувавши в цей строк термін його затримання та попереднього ув`язнення, починаючи з 13 червня 2020 року та по 11 січня 2021 року включно з розрахунку день за день.
		Після набрання вироком законної сили постановлено скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року, якою накладено арешт на змив речовини бурого кольору, ніж з слідами речовини бурого кольору, сіру футболку зі слідами речовини бурого кольору, синій комбінезон з слідами речовини бурого кольору, чорні чоловічі кросівки з слідами речовини бурого кольору, які вилучені з 12.06.2020 по 13.06.2020 під час огляду місця події, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 .
		Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Як вбачається з вироку,  ОСОБА_9 , 12.06.2020 біля 21 год. перебуваючи за місцем свого проживання, в будинку АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті ревнощів, вчинив словесний конфлікт із своєю співмешканкою ОСОБА_7 . В ході даного конфлікту в ОСОБА_9 виник раптовий умисел на спричинення смерті ОСОБА_7 .
		З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_9 вийшов з будинку та направився до підсобного приміщення розташованого на території домогосподарства, де взяв належний йому розкладний ніж та поклав у кишеню комбінезону, в який був одягнутий, після чого повернувся до помешкання.
		Надалі, перебуваючи у коридорі вказаного будинку ОСОБА_9 , в ході словесного конфлікту із своєю співмешканкою ОСОБА_7 , який продовжував тривати, підійшов до останньої та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки у вигляді смерті людини, на грунті ревнощів, дістав із кишені комбінезону ніж та використовуючи його як знаряддя вчинення злочину, умисно наніс ним ОСОБА_7 дев`ять ударів по тулубу, один з яких в область грудної клітки, чотири в область черева та чотири у передпліччя рук, якими потерпіла прикривалася намагаючись захиститися.
		Внаслідок своїх умисних протиправних дій ОСОБА_9 спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки в ділянці нижнього кута правої лопатки, проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини: одного на черевній стінці зліва, одного по боковій поверхні грудної клітки справа в 8-му міжребір`ї та 2-х поранень в 7-му та 8-му міжребір`ї по лівій боковій поверхні грудної клітки, які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такими, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, а також по дві колото-різаних рани на правому та лівому передпліччі, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Отримавши вказані тілесні ушкодження, ОСОБА_7 прикриваючись руками від нанесення даних ударів, чинила активний опір діям ОСОБА_9 відштовхнула його від себе, та з метою врятування власного життя, вибігла з будинку і розпочала кликати на допомогу, тим самим привернула увагу сусідів, які викликали швидку допомогу. Після чого потерпілу ОСОБА_7 було госпіталізовано до Теофіпольської ЦРЛ, де їй вчасно надано необхідну кваліфіковану медичну допомогу.
		Таким чином, ОСОБА_9 не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України у виді 8 років позбавлення волі.
		Вказує, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_9 покарання не дотримався вимог Закону, не в повній мірі врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення проти життя та здоров`я особи, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Вважає, що визначені судом обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_9 , не є винятковими і не знижують істотним чином тяжкість вчиненого злочину та його наслідки у вигляді спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, не зменшує суспільну небезпеку злочину до рівня, що дає підстави для застосування ст. 69 КК України. Крім того, судом не враховано, що злочин вчинено у стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, що обтяжує покарання.
		В апеляційні скарзі захисник просить вирок суду змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_9 з ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 121 КК України і призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 3 роки.
		Вважає, що вирок суду є незаконним через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Вказує, що обвинувачений не мав на меті позбавляти потерпілу життя, а лише хотів залякати її, що вона не розривала стосунків.
		Зазначає, що суд належним чином не врахував обставини, що характеризують ОСОБА_9 , а саме його молодий вік, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому та неодноразово просив вибачення у потерпілої, яка просила суд не позбавляти обвинуваченого волі реально. 
		В своїх запереченням на апеляційну скаргу прокурора, потерпіла ОСОБА_7 , просить вироку суду першої інстанції залишити в силі, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Вказує, що з обвинуваченим примирилась, ніяких претензій до ОСОБА_9 немає. 
		Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали. 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора який підтримав подану апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу захисника вважав необґрунтованою, доводи захисника та обвинуваченого на підтримання поданої апеляційної скарги, проти апеляційної скарги прокурора заперечували, думку потерпілої, яка заперечувала проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Висновки судупершої інстанціїпро доведеністьвини ОСОБА_9 у вчиненнізлочину,за якиййого засуджено,та кваліфікаціяйого дійза ч.3ст.15,ч.1 ст.115 КК України, при наведених в вироку обставинах підтверджуються зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується колегія суддів.
		Разом з тим, вирок місцевого суду підлягає скасуванню в частині призначеного обвинуваченому покарання у зв`язку із невідповідністюпризначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, відтак апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
		Як встановленоколегією суддівапеляційної інстанції, ОСОБА_9 , 12.06.2020 біля 21 год. перебуваючи за місцем свого проживання, в будинку АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті ревнощів, вчинив словесний конфлікт із своєю співмешканкою ОСОБА_7 . В ході даного конфлікту в ОСОБА_9 виник раптовий умисел на спричинення смерті ОСОБА_7 .
		З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_9 вийшов з будинку та направився до підсобного приміщення розташованого на території домогосподарства, де взяв належний йому розкладний ніж та поклав у кишеню комбінезону, в який був одягнутий, після чого повернувся до помешкання.
		Надалі, перебуваючи у коридорі вказаного будинку ОСОБА_9 , в ході словесного конфлікту із своєю співмешканкою ОСОБА_7 , який продовжував тривати, підійшов до останньої та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки у вигляді смерті людини, на ґрунті ревнощів, дістав із кишені комбінезону ніж та використовуючи його як знаряддя вчинення злочину, умисно наніс ОСОБА_7 дев`ять ударів по тулубу, один з яких в область грудної клітки, чотири в область черева та чотири у передпліччя рук, якими потерпіла прикривалася намагаючись захиститися.
		Внаслідок своїх умисних протиправних дій ОСОБА_9 спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки в ділянці нижнього кута правої лопатки, проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини: одного на черевній стінці зліва, одного по боковій поверхні грудної клітки справа в 8-му міжребір`ї та 2-х поранень в 7-му та 8-му міжребір`ї по лівій боковій поверхні грудної клітки, які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такими, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, а також по дві колото-різаних рани на правому та лівому передпліччі, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Отримавши вказані тілесні ушкодження, ОСОБА_7 прикриваючись руками від нанесення даних ударів, чинила активний опір діям ОСОБА_9 відштовхнула його від себе, та з метою врятування власного життя, вибігла з будинку і розпочала кликати на допомогу, тим самим привернула увагу сусідів, які викликали швидку допомогу. Після чого потерпілу ОСОБА_7 було госпіталізовано до Теофіпольської ЦРЛ, де їй вчасно надано необхідну кваліфіковану медичну допомогу.
		Таким чином, ОСОБА_9 не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.
		Твердження захисника, що дії ОСОБА_9 слід перекваліфікувати з ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст.121 КК України, оскільки обвинувачений не мав на меті позбавляти потерпілу життя, колегія суддів відхиляє. 
		Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію про те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 4, 22постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», суди повинніретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умиселнеобхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		При цьому якщо винна особа відмовилася від убивства потерпілого не вчинивши усіх дій, які вважала за необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до частини третьої статті 15 КК, як незакінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом.
		Судом першої інстанції ретельно досліджено докази, що мали значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння. Також суд врахував спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілої, що передувала події, їх стосунки.
		Колегія суддів погоджується з висновком суд, що докази у справі, які оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст.94 КПК України, є належними, допустимими та з усією достатністю доводять спрямованість прямого умислу ОСОБА_9 на позбавлення життя ОСОБА_7 .
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема із показань потерпілої ОСОБА_7 , яка в суді першої інстанції вказувала, що з обвинуваченим на протязі дев`яти місяців у її житловому будинку проживають однією сім`єю. 12.06.2020 близько 20 год. ОСОБА_9 повернувся додому після роботи. В цей час вона перебувала неподалік будинку на огороді, де її знайшов ОСОБА_9 , який по зовнішнім ознакам перебував у стані алкогольного сп`яніння та на ґрунті ревнощів розпочав словесний конфлікт. Після чого, вони повернулися до будинку та вказаний конфлікт мав місце. Продовжуючи даний конфлікт у веранді будинку, під час якого ОСОБА_9 залишив будинок та пішов у невідомому напрямку, однак через декілька хвилин повернувся. Тоді на веранді конфлікт між ними продовжився, під час якого обвинувачений підійшов до неї та дістав ножа, яким розпочав наносити їй численні удари по тілі, внаслідок чого вона розпочала оборонятися руками від цих ударів та відштовхнула його від себе вибігши при цьому у коридор будинку. Проте, ОСОБА_9 наздогнав її та наніс ще один удар в область лопатки, а вона в свою чергу знову відштовхнула його, внаслідок чого він упав, що дало змогу їй вибігти на двір та гукнути сусідів про допомогу та викликати швидку допомогу. Також вказала, що перебуваючи на вулиці, з будинку вийшов ОСОБА_9 та здійснив собі порізи на шиї і впав, в цей момент вона вбігла до будинку забрати речі та повернулася на вулицю, де вже приїхала швидка допомога, яка забрала її до лікарні. 
		В суді першої інстанції обвинувачений  ОСОБА_9 вказував, що наміру вбивати свою співмешканку не мав, лише хотів її налякати. 12.06.2020 перебував на роботі, де завершивши роботу з іншими робітниками вживав спиртні напої, безпосередньо він вжив біля 0,7 л горілки. Після чого, близько 20:00 год. повернувся до місця свого проживання, де розпочався словесний конфлікт між ним та потерпілою  ОСОБА_7 наґрунтіревнощів. Також вказав, що даний конфлікт розпочався на дворі та продовжився у веранді житлового будинку, під час якого він вийшов з будинку та пішов у підсобне приміщення де взяв розкладний ніж та поклав до кишені штанів. В подальшому повернувся до будинку, де продовжив конфлікт з потерпілою діставши при цьому ножа, яким наніс один удар у живіт  ОСОБА_7 , яка розпочала оборонятися руками. Нанесення інших ударів ножем не пам`ятає. Вийшовши на двір, на вулиці перебувала потерпіла із слідами крові на тілі, тоді він намагався покінчити з собою, а саме здійснив собі два порізи на шиї та втратив свідомість. 
		Відповідно до даних рапорту старшого інспектора-чергового Теофіпольського відділу поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10 від 12 червня 2020 року, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020240000000305 від 12 червня 2020 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, а саме 12.06.2020 о 21:00 год. ОСОБА_9 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за адресою: по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклої сучечки, з метою протиправного заподіяння смерті іншій особі, діючи умисно, з прикладанням сили, спричинив близько 8 ударів ножем в область живота та грудної клітки своїй співмешканки ОСОБА_7 , чим спричинив останній проникаюче поранення живота. Одразу ж після цього, ОСОБА_9 , вважаючи, що він виконав усі дії спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_7 , припинив свої дії та вийшов на вулицю. Після даної події ОСОБА_7 із вищевказаними тілесними ушкодженнями госпіталізована до хірургічного відділення Теофіпольської ЦРЛ.
		Згідно висновку експерта № 188 судово-медичної експертизи, яка проведена з 04.09.2020 по 09.09.2020 судовим експертом ОСОБА_11 на підставі постанови слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області від 13 червня 2020 року, у потерпілої ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки в ділянці нижнього кута правої лопатки, проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини: одного на черевній стінці зліва, одного по боковій поверхні грудної клітки справа в 8-му міжребір`ї та 2-х поранень в 7-му та 8-му міжребір`ї по лівій боковій поверхні грудної клітки, які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такими, що є небезпечними для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу могли спричинити загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю, а також по дві колото-різаних рани на правому та лівому передпліччі, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути від дії гострого краю якогось колюче-ріжучого предмета, не виключено клинка ножа.
		Враховуючи кількість та розташування наявних у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень можна припустити, що по відношенню до неї могло мати місце дев`ять прикладень травмуючої дії в ділянку грудної клітки, черевної стінки та обох передпліч.
		Також експертом не виключається, що рани на обох передпліччях ОСОБА_7 могли утворитися під час спроби захиститися від ударів ножем, хоча точно відповісти на дане запитання не являється можливим, так як в представленій медичній документації не вказується точна локалізація ран на передпліччях.
		В суді першої інстанції судово-медичний експерт ОСОБА_11 підтвердив висновок судово-медичної експертизи № 188 та пояснив, що ОСОБА_7 отримала дев`ять ножових поранень, п`ять з яких проникаючі ножові поранення на грудній та черевній стінці, являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що є небезпечні для життя в момент заподіяння, та при ненадані медичної допомоги могли призвести до смерті. При цьому внутрішні органи не були ушкоджені. Ствердно вказати чи за характером даних ушкоджень, обвинувачений здійснював удари ножем хаотично чи ні, не може.
		Таким чином, характер і динамічність дій обвинуваченого, його поведінка під час вчинення злочину, завдання ним множинних цілеспрямованих ударів ножем у життєво-важливі органи потерпілої, а також поведінка після вчинення злочину, в сукупності свідчить про те, що обвинувачений у цьому випадку діяв із прямим умислом на позбавлення життя потерпілої, однак не вчинив усіх необхідних дій, які були для нього завідомо такими, що потягнуть смерть останньої. Однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок в разі необхідності застосування більш суворого покарання.
		Згідно вимог ч.2ст.50 КК Українипокарання має наметі не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганнявчинення нових злочинів, як самимизасудженими,так ііншими особами.
		Відповідно дост. 65КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначенепокарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Призначаючи покарання  ОСОБА_9  суд не дотримався положень ст. 65 КК України та призначив обвинуваченому за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. 
		На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги прокурора щодо необґрунтованого застосування судом положень ст.69 КК України, знайшли своє підтвердження.
		При призначенні покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував всі обставини згідно ч. 1 ст. 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких та вчинений проти життя та здоров`я особи, із застосуванням знаряддя вчинення злочину  ножа, та наявність обтяжуючої обставини  вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Згідно ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Однак такі обставини в даному провадженні відсутні, а зазначені судом обставини, в сукупності з обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого (вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння), не вказують, що обставини, на які послався суд, що пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості злочину.
		При обранні виду та строку покарання обвинуваченому колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є особливо тяжким злочином, характер вчиненогоі ступіньнаслідків,що настали,особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, ставлення його до вчиненого злочину, сукупність всіх обставин, що характеризують обвинуваченого.
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого є активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання  ОСОБА_9  є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Колегія суддів приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України в виді позбавлення волі, в межах санкції частини статті за якою він визнаний винний, що на думку колегії суддів, буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		На думку колегії суддів, таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Підстави для застосування положень ч.1 ст.69 КК України з врахуванням фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів не вбачає.
		Як не вбачає і підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та перекваліфікації дій ОСОБА_9 на ч.1 ст. 121 КК України, оскільки судом було доведено на підставі оцінки всіх доказів у справі, що ОСОБА_9 завдавши множинні удари ножем у життєво важливі частини тіла потерпілої, діяв з прямим умислом на вбивство останньої, смерть якої не настала з причин, що не залежали від волі обвинуваченого.
		Підстави для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції відсутні.
		На підставівикладеного, керуючись ст.ст.404,407,409,413,414,420 КПК України, колегіясуддів,-
		У х в а л и л а :
		   Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково. В задоволенні апеляційної скарги захисника відмовити.
		   Вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 січня 2021 року в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 - скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України покарання у виді 7 років позбавлення волі.
		В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
		Вирок набираєзаконної силиз моментуйого проголошеннята можебути оскарженийу касаційномупорядку безпосередньодо Касаційногокримінального судуВерховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.    
		 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...