Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14646/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2021. Зареєстровано: 30.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2021.
Дата набрання законної сили: 21.04.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 квітня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/14646/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кібенко    О.    Р. - головуючого, Кондратової    І.    Д., Стратієнко    Л.    В., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Шпорта    О.    В.,
		представників учасників справи: 
		Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" - не    з`явився, 
		Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - Дідук    О.    В. (адвокат), 
		Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Цуканова    С.    Г. (адвокат),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 (суддя Поліщук    Г.    Б.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (колегія суддів у складі: Кузнецової    І.    Л., Кощеєва    І.    М., Чус    О.    В.)
		у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
		до відповідачів:
		1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",
		2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
		про зобов`язання вчинити дії.
		Вступ 
		1.          Приватне  акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - Товариство) було клієнтом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк).  
		2.          Після того як Банк у 2015 році визнано неплатоспроможним і почалася процедура його ліквідації, вимоги Товариства як пов`язаної з банком особи були включені до дев`ятої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)  затвердила зазначений реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку. 
		3.          Товариство звернулося до суду з позовом до Банку і Фонду, стверджуючи, що воно не є пов`язаною особою і тому його вимоги потрібно включити до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів. Кредиторські вимоги Товариства складають 18    168    754,57    грн. Включення вимог кредитора до сьомої черги замість дев`ятої означає більш високі шанси на задоволення цих вимог під час процедури ліквідації Банку. 
		4.          Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову; це рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції. Суди визнали, що Товариство є пов`язаною з Банком особою, а тому його вимоги правильно включені до дев`ятої черги.        Товариство звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.  
		5.          У цьому спорі перед Верховним Судом постали такі питання:
		-          чи може кредитор доводити свою непов`язаність з Банком без оскарження рішення про віднесення його до пов`язаних осіб;
		-          яким чином мають затверджуватися переліки пов`язаних осіб Банком;
		-          чи є належним та допустимим доказом пов`язаності особи з Банком осіб рішення самого Банку про включення особи до переліку пов`язаних з ним осіб;
		-          як має доводитися пов`язаність/непов`язаність особи з Банком відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність";
		-          на кому лежить тягар доведення пов`язаності: на позивачеві (кредиторі Банку) чи відповідачах (Банку, Фонду).
		6.          Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги і залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, виходячи з таких міркувань. 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Обставини справи 
		7.          Відповідно до ст. 300 ГПК суд касаційної інстанції переглядає справу на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним. 
		8.          У цій справі судами попередніх інстанцій були встановлені наступні фактичні  обставини справи. 
		9.          01.09.2015 правління Банку затвердило перелік пов`язаних з Банком осіб, до якого було включено Товариство за кодом 529. Відповідно до Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 12.05.2015 № 315 (далі - Положення № 315), код пов`язаної особи - 529 означає: "Будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у ч.    1 ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність", та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини".
		10.          Ця інформація направлена Банком на адресу НБУ електронним повідомленням від 01.09.2015 № 8-205000/17019.
		11.          17.09.2015 Правління НБУ ухвалило постанову №    612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" до категорії неплатоспроможних". 
		12.          17.09.2015 виконавча дирекція Фонду запровадила тимчасову адміністрацію в Банку строком на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно; призначила уповноважену особу Фонду Чернявську    О.    С. тимчасовим адміністратором Банку. 
		13.           ОСОБА_1 як тимчасовий адміністратор Банку направляла на адресу НБУ електронні повідомлення з переліками пов`язаних з Банком осіб станом на 01.10.2015, 01.11.2015 та 01.12.2015. До цих переліків включено        Товариство, зазначено код типу пов`язаної особи - 529, проведення операцій із Банком - "так".
		14.          Товариство включено Банком до переліку пов`язаних осіб на підставі низки документів, які можна поділити на три групи: 
		(1) Інформація щодо структури власності Банку. Відповідно до інформації, поданої Банком до НБУ (інформація про власників істотної участі в Банку станом на 01.01.2015,        схематичне зображення структури власності Банку станом на 01.01.2015, відомості про остаточних ключових учасників у структурі власності Банку станом на 13.08.2015, відомості про власників істотної участі в Банку станом на 13.08.2015, схематичне зображення структури власності Банку станом на 13.08.2015) та розміщеної на сайті НБУ, 
		-          кінцевим бенефіціарним власником Банку є ОСОБА_2 (сукупна участь 97,6693    %), зокрема через компанію "FROLD PROJEKT LIMITED" (100    %), якій належить 99,99991    %, TOB "ДІ.еР.Ай", якому належить 99,999945    %, ТОВ "Індастріал констракшн", якому належить 87,3273    % ПрАТ "F&C Realty" та 12,2745    % акцій Банку, а ПрАТ "F&C Realty" у свою чергу є власником 21,6053    % акцій Банку; 
		-          у структурі власності Банку станом на 01.01.2015 була присутня компанія "LAVOY ALLIANCE LIMITED", 100% корпоративних прав якої належать ОСОБА_2 
		(2) Інформація щодо акціонерів Товариства. Компанії "FRОLD PROJEKT LIMITED", "MULREADY VENTURES LIMITED", "LAVOY ALLIANCE LIMITED" і Приватне акціонерне товариство "Росава" (далі - ПрАТ "Росава") є  акціонерами Товариства. 
		(3) Інформація щодо договорів, укладених Банком та пов`язаними з ним особами. Договорами, які у сукупності свідчать про пов`язаність Товариства з Банком, є: 
		-          договір про кредитну лінію від 29.04.2004 №    25-04/04, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" і Закритим акціонерним товариством     "Білоцерківська теплоелектроцентраль"; 
		-          договір застави майнових прав від 31.08.2011 №    3186ИП/0811, укладений між Банком і ПрАТ "Росава"; 
		-          кредитний договір від 27.02.2006 №    1048-01-06, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" і Закритим акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль"; 
		-          договір іпотеки єдиного майнового комплексу від 28.04.2007 №    2074ЦИК/0407, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" і Закритим акціонерним товариством "Росава"; 
		-          іпотечний договір від 16.02.2015, укладений між НБУ, Товариством і Банком; 
		-          договір застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, укладений між НБУ і компанією "MULREADY VENTURES LIMITED"; 
		-          договір застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, укладений між НБУ і ПрАТ "Росава".
		15.          17.12.2015 НБУ прийняв постанову №    898 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку.
		16.          18.12.2015 виконавча дирекція Фонду розпочала процедуру ліквідації Банку, призначила уповноважену особу Фонду, якій делегувала повноваження ліквідатора Банку. 
		17.          18.01.2016 Товариство звернулося до Банку з кредиторською вимогою №    16036 про включення його до реєстру кредиторів Банку у встановлений Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк. 
		18.          07.04.2016 виконавча дирекція Фонду затвердила перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів Банку. Кредиторська вимога Товариства на суму 18    168    754,57    грн була включена до дев`ятої черги акцептованих кредиторських вимог (рішення №    488).
		19.          14.04.2016 на офіційному сайті Фонду розміщено повідомлення про затвердження переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів Банку. 
		20.          Уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку повідомила Товариство про включення його кредиторських вимог на суму 18    168    754,57    грн до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку до дев`ятої черги (довідка від 19.10.2016 №    9-071352/11271). 
		Короткий зміст позовних вимог 
		21.          18.10.2019 Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Банку та Фонду, відповідно до вимог якого просило:
		-          зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку щодо вимог позивача в сумі 18 168 754,57 грн шляхом виключення їх з дев`ятої черги вимог кредиторів та включення їх до сьомої черги вимог кредиторів та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку зміни, пов`язані з вимогами позивача в сумі 18 168 754,57 грн на затвердження до виконавчої дирекції Фонду;
		-          зобов`язати Фонд затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку, по`вязані з виключенням вимог позивача в сумі 18 168 754,57 грн з дев`ятої черги вимог кредиторів та їх включенням до сьомої черги вимог кредиторів в переліку (реєстрі) вимог кредиторів Банку.
		22.          Позивач стверджував про безпідставність включення його кредиторських вимог до дев`ятої черги вимог кредиторів Банку, оскільки Товариство не відносилося до жодної категорії осіб, зазначених у ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність". Відповідачі не надали документів, які б підтверджували, що в 2015 році Товариство було пов`язаною з Банком особою, чим порушили його право на погашення кредиторських вимог як кредитора сьомої, а не дев`ятої черги. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		23.          Господарський суд міста Києва рішенням від 25.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, в позові відмовив, оскільки позивач не довів безпідставність визнання його пов`язаною з Банком особою у розумінні ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
		24.          Ухвалюючи рішення та постанову з посиланням на положення ст. ст. 15, 16, 20 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. ст. 3, 12, 35, 37, 45, 46, 48, 49, 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.    52 "Про банки і банківську діяльність", п.    п.    4.21, 4.31 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №    2, п.    п.    1, 2, 3 глави 1, п.    п.    1, 2 розділу II глави 3 Положення №    315, п.    п.    2, 4, 9- 13, 17- 19 розділу І, п. п.    17 розділу ІІ Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку, затвердженого постановою Правління НБУ від 21.05.2015 №    328, суди зазначили таке:
		-          розмір кредиторських вимог Товариства та черговість їх задоволення визначаються станом на 18.12.2015, оскільки в цей день виконавча дирекція Фонду розпочала ліквідацію Банку;
		-          рішення про визнання особи пов`язаною з Банком можуть приймати виключно Банк та НБУ; 
		-          позивач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що подані Банком на адресу НБУ документи містять недостовірну інформацію;
		-          підлягають критичній оцінці доводи позивача про те, що закон передбачає оскарження виключно рішення НБУ про визнання особи пов`язаною з банком та не передбачає такого оскарження для рішення правління банку; приписами ч.    4 ст.    49 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку; тож у разі якщо позивач вважав, що його право порушено внаслідок прийняття правлінням Банку рішення від 01.09.2015 про визнання Товариства пов`язаною з Банком особою, він не був позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду;
		-          підлягають відхиленню доводи позивача про те, що питання правомірності рішення правління повинно вирішуватися і оцінюватися при вирішенні спору, з яким пов`язане таке рішення; з вимогами про визнання недійсним рішення правління Банку від 01.09.2015 позивач до суду не звертався, а тому станом на день розгляду справи воно є дійсним та приймається судом у якості належного та допустимого доказу;
		-          матеріали справи спростовують твердження Товариства про те, що договори, на які посилається Банк, не підтверджують здійснення через позивача будь-яких операцій в інтересах пов`язаних з Банком осіб та наявність їх впливу на позивача; у матеріалах справи відсутні докази на спростування того, що на день розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 не був кінцевим бенефіціарним власником відповідних юридичних осіб; 
		-          є безпідставними твердження Товариства про те, що Чернявська    О.    С., яка виконувала всі повноваження органів управління Банку, повинна була затвердити наказом чи розпорядженням переліки пов`язаних осіб станом на 01.10.2015, 01.11.2015 та 01.12.2015, оскільки Положення №    315 вчинення таких дій не передбачає;
		-          Товариство є пов`язаною з Банком особою у розумінні ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність", а тому його вимоги правильно включено до дев`ятої черги вимог кредиторів;
		-          оскільки в позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості, позовна давність застосуванню не підлягає. 
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		25.          17.02.2021 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		26.          В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство посилається на таке:
		-          суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.    13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.    ч.    3, 4 ст.    49 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п.    9 ч.    1 ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність", ст.    2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах відсутній;
		-          суди помилково зазначили, що для захисту своїх прав позивач повинен був спочатку оскаржити рішення правління і тільки після цього міг пред`являти позов щодо зміни черговості кредиторських вимог. Таким чином, суди попередніх інстанцій не здійснили ефективний захист прав позивача та створюють перепони для такого захисту, примушуючи позивача ініціювати декілька судових процесів. Законодавство не надає кредитору банку можливості оскаржувати рішення правління банку про віднесення такого кредитора до пов`язаних з банком осіб;
		-          ефективним способом захисту прав кредитора є саме розгляд спору про внесення змін до реєстру акцептованих вимог, в межах якого і повинно розглядатися питання про наявність підстав для віднесення його вимог до дев`ятої черги. Необхідність звернення до суду з окремим позовом про визнання недійсним (протиправним) рішення правління банку про віднесення кредитора до пов`язаних з банком осіб не є ефективним способом захисту, адже ухвалення рішення в такій справі не може призвести до відновлення порушеного права кредитора; 
		-          у цьому спорі Банк як на доказ пов`язаності посилається на рішення правління Банку, тобто документ, створений самим же Банком; рішення Банку про віднесення особи до категорії пов`язаних осіб не є належним та допустимим доказом у такій категорії справ, навіть якщо воно не оскаржене і є дійсним; 
		-          позивач віднесений до пов`язаних з Банком осіб на підставі п.    9 ч.    1 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність", а тому суди повинні були встановити проведення через позивача хоча б однієї операції, яка б відповідала відповідним критеріям (операція повинна бути проведена в інтересах пов`язаної з Банком особи і при здійсненні такої операції на позивача має здійснюватися вплив пов`язаною з Банком особою через трудові, цивільні та інші відносини). Суди проведення такої операції не встановили. Тож позивач не є пов`язаною з Банком особою в розумінні ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність", а тому кредиторські вимоги до Банку повинні бути включені до сьомої черги.
		27.          У відзиві на касаційну скаргу Банк проти її задоволення заперечує, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій.  
		28.          Банк звертає увагу на таке:
		-          рішення правління Банку про віднесення Товариства до пов`язаних осіб було ухвалене ще до запровадження в Банку тимчасової адміністрації;  
		-          крім зазначеного рішення правління Банку, пов`язаність підтверджується низкою інших належних і достовірних доказів, оцінку яким надали суди попередніх інстанцій, а саме договорами між Банком, Товариством та іншими пов`язаними з Банком особами; документами щодо структури власності банку; матеріалами справи №    911/554/17; 
		-          суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову не лише з врахуванням обраного позивачем способу захисту, але передусім за наслідком встановлення обставин і дослідження питання правомірності віднесення Товариства до пов`язаних з Банком осіб;
		-          позивач не спростував своєї належності до пов`язаних з Банком осіб; крім загальних тверджень про непов`язаність з Банком, він не аргументував і не надав доказів, які б спростували доводи Банку. Тягар доведення у господарському процесі покладається на позивача. Тож саме позивач має доводити суду свою непов`язаність з Банком за допомогою належних та допустимих доказів; 
		-          Товариство було одним з найбільших боржників Банку за кредитними договорами (на загальну суму понад 595 млн. грн); одним із заставодавців за цими договорами є ПрАТ "Росава", яке є пов`язаною з Банком особою;
		-          у рамках кримінального провадження №    12015100010000279 встановлено, що Товариство є майновим поручителем Банку за його кредитними договорами з НБУ; всупереч обмеженням, встановленим постановами Правління НБУ щодо  проведення активних операцій з інсайдерами та пов`язаними особами, в період з 19.01.2015 по 17.09.2015 Банк надав ряд траншів та кредитів, зокрема, ПрАТ "Росава", які в подальшому шляхом низки фінансових операцій та удаваних правочинів ймовірно були перераховані на рахунки підприємств з ознаками фіктивності;
		-          Товариство передало в іпотеку цілісний майновий комплекс в забезпечення зобов`язань Банку перед НБУ за кредитами рефінансування; на даний час розглядається позов НБУ про звернення стягнення на предмет іпотеки за рядом таких договорів; компанія "MULREADY VENTURES LIMITED" та ПрАТ "Росава" передали в заставу НБУ корпоративні права, а саме акції Товариства у якості забезпечення зобов`язань Банку за кредитами рефінансування; усі названі суб`єкти контролюються ОСОБА_2 ;
		-          якщо позивач вважав свої права порушеними рішенням правління Банку від 01.09.2015, то він не був позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом; рішення правління є дійсним, а відтак правильно прийнято судом у якості належного і допустимого доказу у розумінні ст. ст.    76,    77    ГПК. 
		29.          20.04.2021 Фонд подав відзив на касаційну скаргу з пропуском строку, визначеного Верховним Судом в ухвалі від 06.04.2021; просив поновити пропущений строк на подання відзиву. 
		30.          Враховуючи, що відповідно до ст.    119 ГПК суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, клопотання Фонду про поновлення строку, що встановлений судом, є безпідставним. Крім того, оскільки строк для подання відзиву на касаційну скаргу сплив на час звернення з відзивом та клопотанням, у суду касаційної інстанції відсутні підстави й для його продовження (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №    904/5995/16).
		31.          Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК). Тож відзив Фонду залишений без розгляду.
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		32.          Верховний Суд ухвалою від 06.04.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 21.04.2021.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		33.          У цій справі позивач вважає, що Банк безпідставно включив його вимоги до дев`ятої черги акцептованих вимог кредиторів. 
		34.          У ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
		…..  7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку;
		….  9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку.
		35.          Таким чином, предметом доказування у цій справі є належність позивача до категорії пов`язаних осіб банку. 
		36.          Стаття 52 Закону "Про банки і банківську діяльність" встановлює, що пов`язаними з банком особами є:
		1) контролери банку;
		2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
		3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
		4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
		5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
		6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
		7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
		8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
		9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
		Банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у    порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
		37.          Відповідно до вимог ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність" НБУ затвердило Положення № 315. 
		38.          У Главі 1 Розділу ІІ Положення №    315, яка має назву "Визначення банком пов`язаних із ним осіб" (у редакції яка діяла на 01.09.2015) встановлено наступне:  
		"1. Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення.
		2. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов`язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком, визначення нових осіб пов`язаними з банком особами тощо.
		3. Банк зобов`язаний щомісячно (до 10 числа після звітного періоду) надавати Національному банку актуалізований перелік пов`язаних із банком осіб за    формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.
		4. Банк зобов`язаний розробити та запровадити внутрішньобанківські положення, політики, системи контролю щодо операцій із пов`язаними особами з метою забезпечення цілісності та повноти процесу ідентифікації пов`язаних осіб і контролю за операціями з ними".
		39.          Постановою Правління НБУ від 24.09.2015 №    629 були внесені зміни у Положення №    315, згідно з якими п. п. 1, 2 Глави 1 Розділу ІІ викладено в новій редакції, яка діяла на 18.12.2015:
		"1. Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог    ст.    52    Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.
		2. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов`язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком, визначення нових осіб пов`язаними з банком особами тощо. Банк зобов`язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов`язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов`язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов`язаності із банком складно чи неможливо".
		40.          Верховний Суд переглядає справу в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (ч. 1 ст. 300 ГПК). Виходячи з аргументів касаційної скарги та відзиву на неї Верховним Судом при перегляді цієї справи мають бути вирішені такі питання: 
		-          чи може кредитор доводити свою непов`язаність з Банком без оскарження рішення про віднесення його до пов`язаних осіб;
		-          яким чином мають затверджуватися переліки пов`язаних осіб Банком;
		-          чи є належним та допустимим доказом пов`язаності особи з Банком осіб рішення самого Банку про включення особи до переліку пов`язаних з ним осіб;
		-          як має доводитися пов`язаність/непов`язаність особи з Банком відповідно до п.    9 ч. 1 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність";
		-          на кому лежить тягар доведення пов`язаності: на позивачеві (кредиторі Банку) чи відповідачах (Банку, Фонду).
		Чи може кредитор доводити свою непов`язаність з Банком без оскарження рішення про віднесення його до пов`язаних осіб?  
		41.          У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що якщо позивач вважав своє право порушеним внаслідок прийняття правлінням Банку рішення від 01.09.2015 про визнання Товариства пов`язаною з Банком особою, він повинен був оспорити це рішення, звернувшись з відповідним позовом до суду.
		42.          Скаржник вважає цей висновок помилковим. Стверджує, що законодавство не передбачає можливості для кредитора банку оскаржувати рішення правління банку про віднесення такого кредитора до пов`язаних з банком осіб. Вважає, що ефективним способом захисту прав кредитора є саме розгляд спору про внесення змін до реєстру акцептованих вимог, в межах якого і повинно розглядатися питання про наявність підстав для віднесення його вимог до дев`ятої черги. Необхідність звернення до суду з окремим позовом про визнання недійсним (протиправним) рішення правління банку про віднесення кредитора до пов`язаних з банком осіб не є ефективним способом захисту, адже ухвалення рішення в такій справі не може призвести до відновлення порушеного права кредитора. Крім того, таке рішення є внутрішнім документом банку і клієнт банку зазвичай не знає про його існування, тож не може оскаржити цей документ. 
		43.          Верховний Суд погоджується з цим доводом касаційної скарги, виходячи з такого.
		44.          Положенням №    315 визначено, що особа є пов`язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною відповідно до вимог ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
		45.          Банк самостійно виявляє пов`язаних осіб, формує і подає до НБУ перелік пов`язаних осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов`язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі змін інформації щодо клієнтів банку. 
		46.          Робота банку спрямована на своєчасне виявлення пов`язаних осіб на підставі інформації щодо клієнтів банку і процедур ідентифікації клієнта, моніторингу операцій. Ця інформація щодо клієнта постійно змінюється і банк може довідатися про такі зміни значно пізніше, аніж вони відбулися. І тому в Положенні № 315 наголошується, що особа є пов`язаною з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною. Це відповідає змісту ч.    1 ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність". Факт ухвалення банком рішення не означає, що саме через це і з цієї дати особа вважається пов`язаною - вона є пов`язаною з Банком через наявність підстав, встановлених ст.    52 Закону, і з дати виникнення відповідних підстав, а не з дати ухвалення відповідного рішення. 
		47.          Водночас, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неможливість судового оскарження рішення банку про включення особи до переліку пов`язаних з банком осіб. 
		48.          Рішення Банку про включення особи до переліку пов`язаних осіб може бути оскаржене в суді, але лише щодо банку, який не перебуває в процедурі ліквідації. 
		49.          Наявність в особи статусу пов`язаної особи впливає на обсяг її цивільних прав та встановлює для неї додаткові обмеження. Такий статус, зокрема, не дозволяє цій особі укладати договори з банком на певних умовах (ч. 6 ст. 52 Закону "Про банки і банківську діяльність"), банк не має права придбавати активи у такої особи (ч.    8 зазначеної статті), НБУ своїми рішеннями може встановлювати для пов`язаних осіб банків і інші обмеження (ч.    10 зазначеної статті). Така особа не має права на отримання суми гарантованого державою вкладу (п.    4 ч.    4 ст.    26 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), при визначенні у законі черговості та порядку задоволення вимог до неплатоспроможного банку вона як вкладник включається не до четвертої чи сьомої, а до дев`ятої черги (ч.    1 ст.    52 цього ж Закону). 
		50.          Відповідно до ч.    10 ст.    62 Закону "Про банки і банківську діяльність" НБУ має право розкривати інформацію про банк чи пов`язаних із банком осіб, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, органам державної влади, уповноваженим здійснювати досудове розслідування, в разі виявлення порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення. Цьому правилу кореспондує ч.    1 ст.    1076 ЦК, відповідно до якої банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта; відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам; іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. 
		51.          Перелічені норми спрямовані на те, щоб похідними (непрямими) методами зменшити обслуговування банками своїх пов`язаних осіб, адже це створює істотні ризики у банківській діяльності. 
		52.          Особа, яка визнана пов`язаною з банком, може обрати обслуговування в іншому банку для уникнення несприятливих правових наслідків такої пов`язаності. Або може доводити в суді факт своєї непов`язаності з банком шляхом оскарження відповідного рішення банку або НБУ як регулятора. Втім, таке оскарження має сенс тільки щодо банку, який не знаходиться в процедурі ліквідації, якщо банк працює в звичайному режимі, веде банківську діяльність, обслуговує клієнтів, проводить банківські операції.
		53.          Таке рішення банку означає, що він заперечує право особи на вступ у правовідносини з банком без обмежень, встановлених відповідно до закону для пов`язаних з банком осіб. Тому особа вправі оскаржити таке рішення банку до суду для уникнення ситуації правової невизначеності (схожі висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №    910/6967/17). 
		54.          Якщо ж банк визнано неплатоспроможним, відкликано його банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації банку, то пов`язана з ним особа може оскаржувати лише застосування до неї відповідних наслідків пов`язаності (включення її вимог в дев`яту чергу акцептованих вимог кредиторів банку), доводячи в суді, що на дату формування реєстру акцептованих вимог кредиторів особа не була пов`язаною з банком.
		55.          Саме під час розгляду такого спору позивач вправі доводити відсутність у нього статусу пов`язаної з банком особи, як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на ч.    1 ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність", без оскарження рішення Банку про визнання його пов`язаною з банком особою як окремої позовної вимоги (подібний за змістом висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 826/20221/16, п. 79).
		56.          Отже, Верховний Суд вважає, що позивач у цій справі обрав правильний спосіб захисту. Адже ефективним способом захисту прав кредитора банку, який ліквідується, є саме розгляд спору про внесення змін до реєстру акцептованих вимог, в межах якого повинно розглядатися питання про наявність підстав для віднесення його вимог до певної черги. Факт неоскарження позивачем рішення правління Банку про включення його до переліку пов`язаних з Банком осіб не має юридичного значення, а тому не береться судом до уваги.  
		Яким чином мають затверджуватися переліки пов`язаних осіб Банком? 
		57.          Суди попередніх інстанцій визначили, що перелік кредиторських вимог та черговість їх задоволення визначається станом на 18.12.2015. На цю дату Товариство було включено до переліку пов`язаних осіб Уповноваженою особою Фонду, яка діяла як орган управління Банку. 
		58.          Скаржник вказує, що переліки пов`язаних з Банком осіб станом на 01.10.2015, 01.11.2015 та 01.12.2015, які направлялись електронними повідомленнями на адресу НБУ, не були затверджені наказом/розпорядженням уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації Банку Чернявської    О.    С. Проте, Банк не надав рішень уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації про затвердження переліку пов`язаних з банком осіб, а отже відсутні докази затвердження уповноваженим органом Банку переліку пов`язаних з Банком осіб станом на 01.10.2015, 01.11.2015, 01.12.2015, до яких був би включений позивач. 
		59.          Як уже зазначалося вище, позивач у цій справі мав доводити факт своєї непов`язаності з Банком на момент ухвалення рішення про ліквідацію Банку, тобто спростовувати підстави віднесення його до пов`язаних осіб, а не оскаржувати рішення правління чи уповноваженої особи Фонду як такі, що вчинені з певними порушеннями. 
		60.          Факт підписання уповноваженою особою Фонду відповідних переліків, встановлений судами попередніх інстанцій, свідчить про те, що волевиявлення Банку відбулося. 
		61.          Відповідно до ч.    2 ст.    37 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
		62.          Згідно з ч.    4 ст.    37 цього ж Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов`язкові до виконання працівниками банку. 
		63.          Тобто підписання переліку пов`язаних з Банком осіб свідчить про ухвалення рішення Банку про включення позивача до переліку пов`язаних з Банком осіб на певну дату. Це рішення ухвалене від його імені уповноваженою особою Фонду у формі затвердження переліків.
		64.          Виходячи з викладеного, аргумент скаржника про те, що рішення уповноваженої особи не було оформлено окремим наказом чи розпорядженням, а мало форму підписання електронного переліку, не має юридичного значення для вирішення цього спору.
		65.          Як уже зазначено вище, предметом доказування у такій категорії справ є не тільки факт ухвалення банком рішення/рішень про віднесення особи до категорії пов`язаних з банком осіб, а й наявність підстав для ухвалення такого рішення, передбачених ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність" та Положенням №    315. 
		Чи є належним та допустимим доказом пов`язаності особи з Банком осіб рішення самого Банку про включення особи до переліку пов`язаних з ним осіб?
		66.          Скаржник зазначає, що Банк як на доказ пов`язаності посилається на рішення правління Банку, тобто документ, створений самим же Банком; рішення Банку про віднесення особи до категорії пов`язаних осіб не є належним та допустимим доказом у такій категорії справ, навіть якщо воно не оскаржене і є дійсним. 
		67.          Дійсно, суд першої інстанції вказав, що станом на день розгляду справи рішення правління Банку від 01.09.2015 про визнання Товариства пов`язаною з Банком особою є дійсним, а відтак приймається судом у якості належного та допустимого доказу у справі у розумінні ст.    ст.    76,    77 ГПК. 
		68.          Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК).
		69.          Рішення правління Банку про віднесення позивача до переліку пов`язаних з Банком осіб станом на 01.09.2015 є доказом того, що на цю дату Банк, керуючись чинним на той час законодавством та інформацією щодо Товариства як клієнта Банку, визнав Товариство пов`язаною з Банком особою.  
		70.          Водночас, таке рішення само по собі не може бути єдиним достатнім доказом пов`язаності особи та Банку. 
		71.          Вирішуючи питання про пов`язаність особи з банком суди мають досліджувати як докази не тільки рішення Банку, а й ту інформацію і документи, які дозволили Банку зробити висновок про пов`язаність і ухвалити відповідне рішення (тобто підстави ухвалення такого рішення Банком). 
		Як має доводитися пов`язаність/непов`язаність особи з Банком відповідно до п.    9    ч.    1 ст.    52    Закону "Про банки і банківську діяльність"?
		72.          Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно погодилися з аргументами відповідачів щодо пов`язаності позивача з Банком і не надали відповідей на протилежні доводи позивача, оскільки не встановили:
		-          яка конкретна операція була проведена через позивача в інтересах пов`язаної з Банком особи;
		-          в інтересах якої конкретної пов`язаної з Банком особи проведена така операція; 
		-          яка конкретна пов`язана особа мала вплив на Товариство при проведенні цієї операції;
		-          який саме вплив був на позивача і через які саме відносини був такий вплив.  
		73.          У процедурі ліквідації банку черговість задоволення вимог кредиторів визначена ст.    52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виходячи з критеріїв про те, які саме категорії кредиторів потребують переважного захисту. Зокрема, відповідно до п.    9 ч.    1 ст.    52 зазначеного Закону у процедурі ліквідації банку вимоги кредиторів банку, які є пов`язаними з банком особами, задовольняються у дев`яту чергу.
		74.          Відповідно до п. 9 ч.    1    ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність" для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є, зокрема, будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини. 
		75.          Верховний Суд звертає увагу на те, що пов`язаність осіб з Банком визначається через системний юридичний та економічний аналіз структури власності банку та його операцій. 
		76.          Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство передало в іпотеку НБУ цілісний майновий комплекс підприємства (ринкова вартість якого становить 2    020    058    843 грн) на підставі договору іпотеки від 16.02.2015 в забезпечення зобов`язань Банку перед НБУ за генеральним кредитним договором про надання стабілізаційного кредиту від 16.02.2015 №    44, всіх додаткових угод до нього та усіх окремих кредитних угод, укладених в його рахунок.
		77.          Суди також встановили, що Банк контролювався ОСОБА_2 , тобто останній є пов`язаною з Банком особою. 
		78.          У постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №    904/2979/20 зазначено, що будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення. Аналізуючи договір поруки, Верховний Суд зазначив, що він є безоплатним, тобто не має очевидної економічної мети (за виключенням випадків коли поручитель бере плату за свої послуги з боржника відповідно до    ст.    558 ЦК). Відповідно до усталеної ділової практики боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов`язаності, афілійованості, економічної        залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником, як правило, спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов`язань боржника.
		79.          Аналогічного висновку можна дійти щодо згаданого договору іпотеки між Товариством та НБУ, за яким Товариство вчинило операцію в інтересах Банку і його контролера ОСОБА_2 . При цьому, Товариство не довело, що ця операція мала якусь іншу економічну мету, аніж безоплатно сприяти Банку в отриманні кредиту НБУ. Таким чином, операція була вчинена в інтересах Банку та його контролера ОСОБА_2 і свідчить про очевидну, поза розумним сумнівом пов`язаність Товариства з Банком. 
		80.          Крім того, суди встановили, що акції Товариства, також були передані в заставу НБУ іншими пов`язаними особами Банку (компанією "MULREADY VENTURES LIMIRED", ПрАТ "Росава"), які виступили майновими поручителями  за договорами застави від 16.02.2015, укладеними з метою забезпечення зобов`язань Банку за кредитами рефінансування, наданими НБУ. 
		81.          Ці компанії є акціонерами Товариства і проведення ними операцій в інтересах Банку одночасно з операціями самого Товариства (16.02.2015) свідчить про погодженість їх дій, що також є доказом впливу контролера Банку на Товариство та інших пов`язаних осіб і здійснення Товариством разом з іншими пов`язаними особами узгоджених операцій в інтересах Банку та його контролера. 
		82.          Судами також встановлено, що між Товариством та Банком був укладений кредитний договір від 27.02.2006 №    1048-01-06. Крім цього, суди встановили факт укладення договору іпотеки єдиного майнового комплексу від 28.04.2007 №    2074ЦИК/0407, відповідно до умов якого ПрАТ "Росава" як іпотекодавець передає у заставу Банку як іпотекодержателю свій єдиний майновий комплекс (узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки становить 385    314    300    грн) як забезпечення повернення кредиту Товариства за договором про мультивалютну кредитну лінію від 27.02.2006 №    1048м-01-06. 
		83.          Таким чином, пов`язана з Банком особа - ПрАТ "Росава" вчинила економічно невигідну для себе операцію в інтересах Товариства, що свідчить про їх пов`язаність між собою, та, відповідно, із Банком. 
		84.          Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, дослідивши надані Банком докази, дійшли правильних висновків про наявність пов`язаності Товариства з Банком. 
		На кому лежить тягар доведення пов`язаності: на позивачеві (кредиторі Банку) чи відповідачах (Банку, Фонду)?
		85.          Відповідно до ч.    3 ст.    13    ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		86.          Згідно з ч.    2 ст. 76 ГПК предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		87.          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.    1 ст.    74 ГПК).
		88.          Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.    79 ГПК).
		89.          У цій справі позивач мав довести відсутність своєї пов`язаності з Банком на дату ухвалення рішення про ліквідацію Банку (18.12.2015). Відповідач мав довести обставини, що підтверджують пов`язаність позивача з Банком на цю дату. 
		90.          Позивач у цій справі не спростував жодного з аргументів відповідачів: 
		-          стверджуючи, що Банк надав докази щодо складу акціонерів Товариства станом на 2014 рік, а не на 2015 рік, позивач не надав жодних доказів на підтвердження  того, які ж саме особи були акціонерами Товариства станом на 18.12.2015; 
		-          позивач не навів будь-якого пояснення чи причин, які спонукали його віддати все своє майно (цілісний майновий комплекс вартістю більше 2 млрд грн) в іпотеку для забезпечення зобов`язань Банку;
		-          позивач не спростував інформацію, що його акціонери (пов`язані з Банком особи) віддали в заставу акції Товариства в забезпечення кредиту НБУ з рефінансування Банку; 
		-          позивач не пояснив, чому ПрАТ "Росава" передала в іпотеку свій цілісний майновий комплекс для забезпечення кредиту Товариства. 
		91.          Оцінивши доводи скаржника про те, що договори, на які посилається Банк, жодним чином не підтверджують здійснення через Товариство операцій в інтересах пов`язаних з Банком осіб і наявності їх впливу на позивача, суди попередніх інстанцій дослідили надані Банком договори у сукупності з іншими доказами та дійшли цілком обґрунтованого висновку про те, що докази щодо спірних правовідносин, надані Банком, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем. Товариство не довело безпідставність визнання його пов`язаною з Банком особою у розумінні ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність", як підстави для включення кредиторських вимог до дев`ятої черги.
		92.          Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач належними та допустимими доказами не довів відсутність у нього статусу пов`язаної з банком особи у певний період часу, на що він посилався як на підставу своїх позовних вимог. Тож суди попередніх інстанцій за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, керуючись ст.    ст.    79, 86 ГПК дійшли обґрунтованих висновків про недоведеність позивачем підстав включення його кредиторських вимог до сьомої черги.
		ВИСНОВОК
		93.          Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач є пов`язаною з Банком особою у розумінні ст.    52 Закону "Про банки і банківську діяльність", а тому його вимоги правильно включено саме до дев`ятої черги вимог кредиторів.
		Судові витрати
		94.          Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.    14 ст.    129 ГПК).
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" залишити без задоволення.
		2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №    910/14646/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий    суддя                                                            О.    Кібенко
		 
		Судді                                                                                          І.    Кондратова
		 
		                                                                                          Л.    Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...