Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/30149/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2021. Зареєстровано: 08.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2021.

Результат оскарження 22.09.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: визнано судове рішення суду першої інстанції таким, що втратило законну силу і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		30 квітня 2021 року                               м. Київ                                        № 640/30149/20
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С., 
		за участі: від позивача: адвокат Парицька Н.О., від відповідача-1: Константинова Н.І.,
		від прокуратури: Чередник Д.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Печерськбудінвест» (попередня назва «Катерпіллер»)до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлани Василівнитретя особа-1:Акціонерне товариство «Київський завод «Радар»третя особа-2:Київська міська радаза участі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіонупро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллер» (попередня назва) («Печерськбудінвест» - назва на час розгляду справи; (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1014, код ЄДР: 40099050))  з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлани Василівни у якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлани Василівни щодо відмови, оформленої Повідомленням №ПВ-8000024292020 від 23.09.2020, в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) зобов`язати Головне управління Держгеокадасту у м. Києві внести зміни до  відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:045:0003, місце розташування: м. Київ, р-н Печерський, вул. Предславинська, 35, а саме: категорія земель - 200 - землі житлової та громадської забудови; код цільового призначення  - В 02.07, для іншої житлової забудови; вид використання - для реконструкції майнового комплексу; код згідно з Класифікацією видів земельних угідь - 007.02, багатоповерхова забудова.
		Позиція позивача.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана відмова прийнята безпідставно та з порушенням вимог законодавства. 
		Позивач акцентує увагу на тому, що ані Договору про пайову участь у капітальному будівництві, ані звернення позивача до державного кадастрового реєстратора щодо приведення даних державного земельного кадастру до фактичних обставин, пов`язаних з реалізацією умов Договору, не передбачають можливості відчуження земельної ділянки або позбавлення АТ «Київський завод «Радар» прав на земельну ділянку.
		Наголошує, що пункт 8.10. Договору прямо встановлює, що за  АТ «Київський завод «Радар» залишається право постійного користування зазначеною земельною ділянкою.
		Звертає увагу щодо використання земельної ділянки відповідно до вихідних даних та фактичних обставин.
		Позивач зазначає, що повноваження на звернення із зазначеною Заявою від 21.09.2020 ґрунтуються на діючому Договорі про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16 (Договір)  від  15.01.2016 між Публічним акціонерним товариством «Київський завод «Радар» (Сторона 1) та Товариством з обмежено відповідальністю «Катерпіллер» (Сторона 2; нині «Печерськбудінвест»), яким Стороною-1 делеговано Стороні-2 (позивачу) частину функцій замовника Будівництва Об`єкта, які визначені законодавством.
		Крім того, публічним акціонерним товариством  «Київський завод «Радар» було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Катерпіллер» (нині «Печерськбудінвест») довіреність №342 від 12.04.2016 відповідно до Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16 від 15.01.2016. 
		Позивач наголошує, що законність використання земельної ділянки для проведення будівельних робіт, в тому числі, в аспекті її належного використання за цільовим призначенням, встановлено рішеннями судів у справі № 826/16952/18, цими ж рішеннями підтверджено наявність повноважень позивача.  
		У технічній документації, зазначає позивач, складеній за результатом інвентаризації встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:045:0003 на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, здійсненого відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 11319130989 від 23.04.2019. Встановлено, що фактичне використання вищевказаної земельної ділянки згідно Наказу від 23.07.2010 №548 «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель» відповідає коду цільового призначення земельної ділянки  02.07. - іншої житлової забудови, категорія земель  200 - житлової та громадської забудови, фактичний вид використання земельної ділянки - Реконструкція майнового комплексу.
		Позивач відзначає, що у відповідності до вимог  Закону України «Про Державний земельний кадастр» та  Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р.  № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»  (далі - Порядок №1051) звернувся із відповідною заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:045:0003 за встановленою формою  із наданням повного переліку необхідних документів, для внесення  змін до відомостей про земельну ділянку   передбаченого п.121 Порядку №1051.
		Втім, державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світланою Василівною протиправно  надано позивачу Повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-8000024292020 від 23.09.2020р. яким відмовлено у прийнятті заяви із формальним посиланням та те, що із заявою звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру, а  документи не подано у повному обсязі.
		Отже, позивач вважає, що Державним кадастровим реєстратором всупереч п.п. 66, 67, 70, 71-73, 79,  116, 117, 121, 122 Порядку ведення Державного земельного кадастру, за наявності законодавчих підстав для прийняття заяви та внесення вищевказаних змін протиправно відмовлено у прийнятті заяви про внесення змін до відомостей до Державного земельного кадастру та не винесено вищевказані дані.
		Відтак, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Позиція відповідачів.
		Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві  подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.
		Пояснює, що процедура внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру  визначена Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
		Частиною 3 статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п.118 Порядку №1051 визначено, що зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.
		Згідно інформації, отриманої від органу державної реєстрації прав в порядку інформаційного обміну на спірну земельну ділянку 07.12.2015 зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради та право постійного користування за Публічним акціонерним товариством «Київський завод «Радар». Тобто, власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 є Київська міська рада, а користувачем - ПАТ «Київський завод «Радар».
		Договір від 15.01.2016 № Ух 1.16 та довіреність ПАТ «Радар» від 12.04.2016 № 342 не надають право позивачу звертатися до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявами зокрема, щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, крім того, на момент звернення строк дії договору та довіреності закінчились.
		Процедура порядку зміни категорії та цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі  встановлені статтею 20 Земельного кодексу України та статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
		Підсумовуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		При цьому, з пояснень відповідача вбачається, що внаслідок реалізації заяви позивача та умов Договору про пайову участь у капітальному будівництві, ані власник (КМР), ані користувач земельної ділянки (завод) не змінюються.
		Відповідач - Державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлана Василівна надала відзив, в якому проти позову заперечує.
		Зазначає, що відповідно до даних Державного земельного кадастру, зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003, площею 1,3631 га, яка розташована за адресом: м. Київ, Печерський р-н, вулиця Предславинська, 35. Цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія - земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		ТОВ «Печерськбудінвест» (попередня назва - «Катерпіллер») звернулося до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із наміром внести до Державного земельного кадастру зміни про нову категорію (землі житлової і громадської забудови), нове цільове призначення (код В 02.07 також відноситься до земель житлової та громадської забудови) та вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003.
		Водночас, частиною 3 статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п.118 Порядку визначено, що зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.
		Відповідно до п. 70 Порядку, Державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє, зокрема, повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.?
		У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови.
		Пунктом 122 Порядку також передбачено, що підставами для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є, зокрема, звернення із заявою неналежної особи та невідповідність поданих документів вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 пункту 111 цього Порядку.
		Власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0003 є Київська міська рада, а користувачем - ПАТ «Київський завод «Радар».
		Договір від 15.01.2016 № Ух 1.16 та довіреність ПАТ «Радар» від 12.04.2016 № 342, за висновком відповідача, не надають позивачу права звертатися до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із заявами зокрема, щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
		Позивачу у заяві необхідно зазначити стислий зміст відомостей, які заявник планує внести до Державного земельного кадастру, оскільки відповідно до вимог пунктів 71, 72 Порядку. Державним кадастровим реєстратором під час створення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру електронної копії заяви про внесення відомостей (змін до них) вносяться відповідні дані, зокрема, стислий зміст заяви.
		Отже, оскаржуване повідомлення Державного кадастрового реєстратора Матвійчук С.В. від 23.09.2020 № ПВ-8000024292020 про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру повністю відповідає вимогам чинного законодавства та жодним чином не порушує права і законні інтереси Позивача, а Державний кадастровий реєстратор в повній мірі вказав на недоліки, які необхідно виправити, а доводи Позивача про порушення вимог пунктів 67, 70, 71-73, 79, 116, 117, 121, 122 Порядку ведення Державного земельного кадастру безпідставними та законодавчо необґрунтованими.
		На думку відповідача, позивачем порушено порядок зміни категорії, цільового призначення та видів використання земельних ділянок, вимоги статті 20 Земельного кодексу України та передчасно заявлено позовні вимоги зобов`язального характеру.
		При цьому, з пояснень цього відповідача також вбачається, що внаслідок реалізації заяви позивача та умов Договору про пайову участь у капітальному будівництві, ані власник (КМР), ані користувач земельної ділянки (завод) не змінюються.
		Позиція третіх осіб.
		Третя особа-1 - Акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР» надало до справи письмові пояснення, у яких проти позову заперечує.
		В останні судові засідання представник заводу не з`явився.
		У поясненнях представник заводу погоджується, що між Публічним акціонерним товариством «Київський завод «Радар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» (нині - «Печерськбудінвест») укладений Договір №УХ 1.16 від 15.01.2016р «Про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями» (надалі та до цього - Договір). 
		Частина функцій замовника будівництва була передана ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР»  (нині - «Печерськбудінвест») відповідно до п 3.1. Договору.
		З пояснень представника заводу вбачається (т.2, а.с. 86), що внаслідок реалізації умов Договору та заяви позивача ані власник (КМР), ані користувач земельної ділянки (завод) не змінюються.
		 
		Третя особа-1 посилається на те, що: пункт "е" ч.1 ст.140 Земельного кодексу України, який передбачає підставу припинення права користування  земельною ділянкою набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю, або споруду, які розташовані на земельній ділянці; у разі припинення акціонерному товариству права постійного користування на земельну ділянку, Товариство автоматично позбудеться права сторони у інвестиційному договорі;          у випадку необхідності переоформлення земельної ділянки на правовому титулі оренди шляхом укладання договору оренди земельної ділянки збільшаться витрати підприємства.
		Третя особа-1 вважає, що Позивач не був наділений відповідними повноваженнями та не мав достатніх правових підстав для звернення до Відповідача для зміни цільового призначення та категорії земельної ділянки площею 1,3631 га (кадастровий номер - 8000000000:79:045:0003) за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 35, що перебуває в постійному користуванні AT «Київський завод «Радар» на підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.07.2015 № 684, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис від 08.12.2015 за № 26849298.
		Третя особа-2 - Київська міська рада надала письмові пояснення та просить відмовити у задоволенні позову. У жодне судові засідання представник КМР не з`явився.
		Між тим, зазначає у поясненнях, що процедура внесення відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру визначена Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі- Порядок).
		Звертає увагу, що відповідно до ч. 5 статті 5 зазначеного Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Перелік документів необхідних для внесення відомостей (змін до них) про земельну ділянку щодо її категорії, цільового призначення та виду використання визначений у п.п. «а» та «б» ч. 1 статті 21 та ч. 4 статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Водночас, позивач до заяви надав довіреність, яка уповноважує представника на виконання пунктів 3.2, 3.4 та 3.5 договору від 15.01.2016 №Ух 1.16, яка, на думку третьої особи-2 не уповноважує звертатися до Держгеокадастру у м. Києві із заявами зокрема, щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
		Отже, виходячи із вищезазначеного КМР робить висновок, що до Держгеокадастру у м. Києві звернулася особа, яка не уповноваження на виконання функцій (метою яких було звернення).
		Київська міська рада вважає, що оскаржуване повідомлення Державного кадастрового реєстратора Матвійчук С.В. від 23.09.2020 № ПВ-8000024292020 про відмову в прийнятті заяві про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру повністю відповідає вимогам чинного законодавства та жодним чином не порушує права і законні інтереси Позивача, а Державний кадастровий реєстратор в повній мірі вказав на недоліки, які необхідно усунути.
		Крім того, КМР підтримує позицію Держгеокадастру у м. Києві, що відповідно до ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок, зокрема, комунальної власності провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.
		Таким чином, на думку КМР, законодавством передбачено, зміна цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності, шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, а не на підставі рішення Державного кадастрового реєстратора як на цьому наполягає Позивач.
		Водночас, з пояснень представника КМР також вбачається, що внаслідок реалізації умов Договору та заяви позивача ані власник (КМР), ані користувач земельної ділянки (завод) не змінюються.
		Процесуальні дії, вчинені у справі.
		Ухвалою судді від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, наявні матеріали, вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - акціонерне товариство «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР», справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (ГУ) щодо розгляду справи за правилами загального провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, але призначено в рамках спрощеного позовного провадження розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.
		У судовому засіданні 03.02.2021р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Київську міську раду.
		Враховано, що 21.12.2020 ТОВ «Катерпіллер» змінило свою назву на «Печерськбудінвест».
		Під час розгляду справи (с.з. 03.02.2021) розглянуто та вирішено клопотання третьої особи-1, у т.ч. відмовлено у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ГУ ДПС  у м. Києві та Державного концерну "Укроборонпром".
		При цьому, 26.01.21 від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи для вирішення питання щодо вступу у справу.
		У свою чергу, 01.03.2021 від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону надійшла заява про вступ у справу. Повідомленням від 23.03.2021 прокуратуру проінформовано про дату, час та місце розгляду справи.
		У судовому засіданні 14.04.2021 заслухано позицію позивача, поставлені питання представнику, розпочато виступ представника відповідача-1, позицію якого підтримав відповідач-2, оголошено перерву.
		У судовому засіданні 30.04.2021 продовжено виступ представника відповідача (Управління), оголошено пояснення третіх осіб, досліджено докази, наявні у матеріалах справи та проголошено вступну та резолютивні частини рішення суду. Відповідач - державний кадастровий реєстратор просив продовжити розгляд справи за її відсутності.
		В останнє засідання представники заводу та КМР не з`явилися, між тим - були повідомлені належним чином. Враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, розгляд справи завершено без участі вказаних осіб.
		Встановлені судом обставини.
		Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін та третіх осіб, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 
		15.01.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Київський завод «Радар» (Сторона 1) та Товариством з обмежено відповідальністю «Катерпіллер» (Сторона 2; нині - «Печерськбудінвест») на підставі Протоколу №1 проведення відкритих торгів (аукціону) з визначення найкращої цінової пропозиції у пайовій участі у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями від 29.12.2015 (відкриті торги (аукціон), який організовано та проведено Товарною біржею «Центральна універсальна біржа», укладено Договір про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16 (Договір). 
		Предметом цього Договору є зобов`язання та права Сторін щодо сприяння розширенню та модернізації виробничих потужностей Сторони 1 по створенню продукції, вдосконалення мережі збуту цієї продукції шляхом пайової участі по Будівництву Об`єкта на Земельній ділянці та з метою отримання у власність кожною з Сторін своєї частини в збудованому Об`єкті в порядку та на умовах, визначених в Договорі (п.1.1.).
		За цим Договором Сторона 1 делегує Стороні 2 частину функцій замовника будівництва, а Сторона 2 зобов`язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити Будівництво Об`єкта в цілому на Земельній ділянці відповідно до Проектної документації (п. 1.2.).
		За визначеним Договору, Об`єкт - житловий комплекс з торгово-офісними приміщеннями по вул. Предславинська, 35 у Печерському районі міста Києва, будівництво якого буде здійснюватися у відповідності до умов цього Договору та згідно з проектною документацією. Загальна кількість, площа житлових та торгово-офісних приміщень буде визначено Проектною документацією. Розмір фактичної площі в Об`єкті буде визначений на підставі обмірів експертів органів технічної інвентаризації.
		«Земельна ділянка» - це територія, на якій буде здійснюватися будівництво Об`єкта, а саме: земельна ділянка (кадастровий номер - 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631 га, що розташована на вул. Предславинська, 35 у м. Києві, та перебуває в постійному користуванні Сторони 1 на підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.07.2015 № 684, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис від 08.12.2015 за № 26849298 з цільовим призначенням «Для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд», зареєстровано в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку. В разі необхідності, може бути змінено існуюче цільове призначення вказаної земельної ділянки на цільове призначення «Будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями» за класифікатором (02.03).
		Будівництво - комплекс усіх дій, спрямованих на будівництво Об`єкта, зокрема (але не виключно): закупівля будівельних та інших матеріалів, забезпечення обладнанням, виконання будівельних будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних, проектно- вишукувальних робіт тощо.
		Пунктом 3.2. Договору Сторони встановили, що цим Договором Сторона 1 делегує Стороні 2 частину функцій замовника Будівництва Об`єкта, які визначені Законодавством (в тому числі на підставі "Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд»  затверджений Постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 р. №16) і належать Стороні 1.
		Сторона 2 має право здійснювати від свого імені наступні дії: проводити переговори, влаштовувати тендери, самостійно обирати організації, що виконуватимуть роботи (надаватимуть послуги) з Будівництва Об`єкта, постачання матеріалів та обладнання для Будівництва Об`єкта укладати з ними договори і визначати за цими договорами порядок, обсяги та строки фінансування робіт/послуг/постачання і порядок, обсяги та строки їх виконання, проводити розрахунки з контрагентами та приймати результати виконання цих договорів; укладати з третіми особами Договори, угоди, контракти для реалізації цього Договору, в тому числі із проектними та підрядними організаціями на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних включаючи залучення до участі у реалізації Договору третіх осіб, підписання актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) та розрахунки з  такими організаціями.
		Пунктом 3.4 Договору встановлено, що згідно з цим договором Сторона 1 передає, а Сторона 2 отримує виключне право на виконання відповідної частини функцій замовника будівництва Об`єкта, в тому числі здійснення (забезпечення) Будівництва Об`єкта на Земельній ділянці та забезпечення фінансування Будівництва Об`єкта, а Сторона 1 в період дії цього Договору зобов`язана утриматися від передачі функцій замовника будівництва Об`єкта іншим особам.
		Відповідно до п. 3.5. Договору Сторона 2, здійснюючи функції замовника, діє від свого імені, чинить в межах цього Договору усі необхідні юридичні та практичні дії та акти, укладає на власний розсуд будь-які правочини необхідні для реалізації Договору, на власний розсуд залучає третіх осіб для реалізації Договору та несе за них повну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Сторона 2 має право, без додаткових дозволів чи погоджень Сторони 1 підписувати всі необхідні документи, в тому числі договори, додаткові угоди, тощо, які надають право на залучення коштів через Фонд Фінансування Будівництва (відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»), у тому числі для укладання договору іпотеки на частину Об`єкту, що належить Стороні 2. Також, Сторона 2 має право вчиняти всі необхідні дії, в тому числі від імені Сторони 1, необхідні для залучення фінансових ресурсів інвесторів відповідно до Знову України «Про інститути спільного інвестування», а також виконувати всі інші дії направлені на залучення коштів інвесторів у будівництво будь-яким із способів не забороненим чинним законодавством України. 
		Відповідно до п. 8.1. строк дії Договору до 31.12.2019, але в будь-якому випадку - до повного виконання  сторонами своїх зобов`язань за Договором.
		Пунктом 8.5. Договору передбачено, що Сторони вчиняють такі дії та складають такі документи, які хоч і не передбачені прямо цим Договором, але можуть бути необхідні для досягнення цілей цього Договору, виконання зобов`язань за цим Договором та реалізації прав, передбачених цим Договором.
		За змістом п. 8.10 Договору Сторони по суті обумовили (за необхідності) дії Сторони-2 ТОВ «Катерпіллер» (нині - «Печерськбудінвест») вчинення дій по зміні цільового призначення Земельної ділянки, внаслідок чого користувач Земельної ділянки (Завод) не змінюється.
		Водночас, Заводом гарантовано, що будівлі, розташовані на Земельній ділянці не застосовані у виробничому процесі та відповідно  них прийнято рішення  правління Заводу згідно Статуту, щодо списання та знесення.
		У свою чергу, з Містобудівних умов та обмежень забудови Земельної ділянки, виданих Департаментом Містобудування та архітектури вбачається погодження Наміру забудови - реконструкція майнового комплексу, будівництво багатофункціонального комплексу (адміністративний та громадсько-житловий). Визначено, що територія кварталу підпадає під програму винесення промислових підприємств з центральної частини міста та реновації застарілого житлового фонду.
		Містобудівні умови є чинними та не скасовані.
		Публічним акціонерним товариством  «Київський завод «Радар» було видано ТОВ «Катерпіллер» (нині - «Печерськбудінвест») довіреність №342 від 12.04.2016 відповідно до Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16 від 15.01.2016. Строк дії довіреності - до 31.03.2020. 
		Слід додати, що рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 у справі № 910/6051/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями Договір №Ух 1.16 від 15.01.2016. між Публічним акціонерним товариством «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР» та Товариством з обмежено відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» та визнання недійсним Протоколу № 1 проведення відкритих торгів (аукціону) з визначення найкращої цінової пропозиції у пайовій участі у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями від 29.12.2015 (відкриті торги (аукціон), що  організовано та проведено Товарною біржею «Центральна універсальна біржа»). Судом встановлена законність зазначених Договору та Протоколу.
		При цьому, судом , з урахуванням аудиторського висновку. встановлено, що виходячи з фінансового стану підприємства, економічно недоцільно використовувати основні засоби - об`єкти, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 35 та нести витрати, як на проведення капітального ремонту так і на підтримку даних активів підприємством в технічному стані. Також у висновку вказано, що підприємству необхідно розглянути питання щодо списання зазначених основних засобів з              урахуванням п. 41, п. 42 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом МФУ від 30.09.2003р. №561. За змістом рішення суду, висновком науково-правової експертизи при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України від 24.09.2014р. №126/109-е про роз`яснення положень законодавства та положень Статуту щодо порядку списання належного              нерухомого майна ПАТ «Київський завод «Радар» визначено, що відповідач-1 (прим. Завод) має право приймати рішення про списання об`єктів нерухомого майна Товариства, які належать йому на праві власності, знаходяться в неналежному стані і не використовується у виробничому процесі, самостійно - за рішенням органів управління Товариства в межах їх повноважень, встановлених положеннями Статуту Товариства, який визначає компетенцію органів управління Товариства на вчинення правочинів. Встановлено також, що майно Товариства не є державною власністю, відтак, на нього не розповсюджується дія Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. N 1314, що підтверджується вищезазначеним висновком науково-правової експертизи при інституті держави та права ім. В.М. Корецького. У вказаному висновку зазначено, що відповідно до листа Фонду державного майна України від 12.09.2014 року 10-17-12282 наданого у відповідь на запит ПАТ щодо списання нерухомого майна Товариства, ФДМ України зазначив, що межі здійснення розпорядження нерухомим майном Товариства встановлені п.2.1 його Статуту. Оскільки списання нерухомого майна не входить до встановлених зазначеним пунктом обмежень з розпорядження нерухомим майном, не може вважатись відчуженням чи вилученням майна, тобто зазначені обмеження не поширюються на списання майна товариства. Судом у даній справі відносно «відчуження» земельної ділянки зазначено, що пунктом 1.3. Договору сторони встановили, що дії сторін за цим договором підлягають реалізації в три етапи, 1 етап - організаційні заходи, до яких сторони відносять дії щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, в разі виникнення такої необхідності (пп.1.3.1.) Пунктом 8.10 визначено, що після зміни цільового призначення (в разі такої необхідності), завершення Будівництва об`єкта та здачі об`єкта в експлуатацію за відповідачем-1 залишається право постійного користування зазначеною земельною ділянкою. Отже, як зазначено судом, договором не передбачено можливість відчуження земельної ділянки або позбавлення відповідача-1 (прим. - заводу) прав на земельну ділянку у будь-якій інший спосіб.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 у справі № 826/16952/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 та ухвалою Верховного Суду від 16.08.2019, визнано протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо відмови у видачі ТОВ «Катерпіллер» дозволу на виконання будівельних робіт об`єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва», визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 31.08.2018 №ІУ 133182432220 та зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» дозвіл на виконання будівельних робіт об`єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва». 
		Крім іншого, судом встановлена відповідність проектної документації вимогам ДБН А2.2-3-2014.
		На виконання цього рішення суду ДАБІ України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113191130989 від 23.04.2019 об`єкту будівництва  «Реконструкція майнового комплексу» по вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва, код об`єкта будівництва -  1122.2   Будинки житлові багатоквартирної масової забудови згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим та введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.200р №507.
		На замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» (нині - «Печерськбудінвест») на підставі рішення Київської міської ради від 10.09.2015 № 958/1822 «Про інвентаризацію земель міста Києва», відповідно до Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями № Ух 1.16 від 15.01.2016 та довіреності № 342 від 12.04.2016 виданої ПАТ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №000239 від 03.01.2013) було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель. 
		Об`єкт інвентаризації: земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:045:0003 на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва, яка перебуває у постійному користуванні  Публічного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР» для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та складських будівель (далі - Технічна документація).
		У зазначеній Технічній документації складеної за результатом інвентаризації встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:045:0003 на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва знаходиться об`єкт незавершеного будівництва здійсненого відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 11319130989 від 23.04.2019. Встановлено, що фактичне використання вищевказаної земельної ділянки відповідає згідно Наказу від 23.07.2010р. №548 «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель» коду цільового призначення земельної ділянки  02.07. - іншої житлової забудови, категорія земель  200 - житлової та громадської забудови, фактичний вид використання земельної ділянки - Реконструкція майнового комплексу.
		У даному випадку вбачається, що Завод володів вказаною інформацією та як сторона  Договору жодним чином не заперечував проти реалізації вказаних функцій Замовника позивачем.
		Наведене у сукупності, враховуючи цілісність процесу виконання договору та невід`ємність та взаємопов`язаність виконуваних за Договором функцій (п. 1.2. п/п. 1.3.1., п. 3.2., 3.4., п. 3.5., п. 8.1, п. 8.5., п. 8.10), пов`язує виконання вказаних функцій Замовника також і у суміжних відносинах, спрямованих на реалізацію умов договору та вказаних функцій, у т.ч. у відносинах, що є предметом даного спору, оскільки виконання певних функцій Замовника зумовлює виконання невід`ємних та взаємопов`язаних юридично значимих дій щодо реалізації умов договору, у т.ч. щодо виконання формальностей, приведення документації та стану речей у відповідності до фактичних обставин, фактичного стану речей, що за висновком суду і вчинено позивачем у даній справі.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛЕР» 21.09.2020, виконуючи функції пов`язані із реалізацією зазначених у п. 1.2. п/п. 1.3.1., п. 3.2., 3.4., п. 3.5., п. 8.1, п. 8.5., п. 8.10 функцій Замовника, звернулось через Центр надання адміністративних послуг до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із Заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:045:0003, місце розташування: м. Київ, р-н Печерський, вул. Предславинська, 35, а саме відповідно до характеристик встановлених у Технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та Пропозицій узгодження даних, отриманих у  результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку та Державному земельному кадастрі, а саме: категорія земель - 200 - землі житлової та громадської забудови; код цільового призначення  - В 02.07, для іншої житлової забудови; вид використання - для реконструкції майнового комплексу; код згідно з Класифікацією видів земельних угідь - 007.02, багатоповерхова забудова.
		До зазначеної заяви, підписаною керівником Замовника, зокрема, додано: копія документа, що посвідчує особу - паспорт; картка платника податків; наказ №1 від 05.04.2016р. «Про призначення директора ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР»; витяг №1626574503880 з реєстру платників податку на додану вартість довіреність №342 від 12.04.2016р.; договір №Ух 1.16 від 15.01.2016р.; Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР»; Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191130989 від 23.04.2019р.; Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 у справі № 826/16952/18; Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019р. № 826/16952/18; Ухвала Верховного Суду від 16.08.2019р. № 826/16952/18; Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 12.08.2015.
		Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світланою Василівною позивачу надано Повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-8000024292020 від 23.09.2020, яким у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відмовлено у зв`язку з тим, що: із заявою звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру; документи не подано у повному обсязі.
		Як вже зазначалося, цей висновок ґрунтувався на тому, що позивач не мав повноважень на звернення до державного кадастрового реєстратора відповідно до умов Договору та довіреності.
		Рекомендовано: згідно п. 117, 118 Порядку ведення ДЗК внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки; відповідно до п. 122 Порядку ведення ДЗК підставою для відмови у внесенні до поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є: 2) звернення із заявою неналежної особи. Відповідно д п.72 вище зазначеного Порядку у Заяві про внесення відомостей (змін до них) до ДЗК зазначити стислий зміст, щодо відомостей , які плануються вносити.
		Слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей щодо заперечень Заводу щодо виконання позивачем зазначених функцій, пов`язаних із виконанням функцій Замовника.
		Разом з тим позивач, вважаючи вказану відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру протиправною та такою, що порушують його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Закон України «Про землеустрій» визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування. 
		За визначенням, наданим ст. 1 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування;
		Стаття 22 Закону України «Про землеустрій» встановлює, що землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень. 
		Стаття 25 Закону України «Про землеустрій» установлює, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
		Відповідно до п. «к» ч. 2 зазначеної статті до видів документації із землеустрою відноситься технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.
		Згідно статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. 
		Стаття 35 Закону України «Про землеустрій» встановлює, що  інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 
		Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 26 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р.  №476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» встановлено, що за результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України «Про землеустрій».
		Стаття 38 Земельного кодексу України встановлює, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. 
		Стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
		Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Стаття 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює статус відомостей  Державного земельного кадастру та передбачає, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.
		Стаття 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює, що  відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель; б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.
		Стаття 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює, що документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.
		Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель, що подаються в електронній формі, мають засвідчуватися кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника.
		Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р.  № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
		Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.
		Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінекономіки державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
		До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.
		Підпунктом 10 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, як  цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України.
		Пунктом 66 Порядку ведення Державного земельного кадастру  встановлено, що до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21 - 25 цього Порядку, про об`єкти Державного земельного кадастру.
		Пунктом 67 цього Порядку передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
		Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр".
		Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
		Пунктом 69 Порядку встановлено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник).
		Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91 - 137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, крім випадків, передбачених у пунктах 110 1, 110 2 цього Порядку.
		У свою чергу, пунктом 70 Порядку встановлено, що державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
		У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об`єкт Державного земельного кадастру.
		У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку.
		Слід додати, що відповідно до п. 71 Порядку ведення Державного земельного заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру обліковуються шляхом їх реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
		Заяви реєструються в день їх надходження в порядку черговості.
		Дата реєстрації заяви у Державному земельному кадастрі є датою їх прийняття.
		Згідно з п. 72 Порядку ведення Державного земельного 72 під час прийняття заяв відповідно до пункту 70 цього Порядку до Державного земельного кадастру вносяться такі дані: 1) реєстраційний номер заяви; 2) дата реєстрації заяви; 3) відомості про особу, яка звернулася із заявою: для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім`я та по батькові (за наявності); податковий номер (крім фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті) або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті); реквізити документа, що посвідчує особу (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб`єкта, що його видав, тощо);
		для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи, податковий номер;
		для територіальної громади - відомості про територіальну громаду міста, селища, села, району у місті, найменування та податковий номер органу місцевого самоврядування;
		для органу державної влади - найменування та податковий номер органу державної влади;
		4) кадастровий номер (за наявності) та місце розташування земельної ділянки або дані про інший об`єкт Державного земельного кадастру, щодо якого вносяться відомості згідно з відповідною заявою;
		5) стислий зміст заяви;
		7) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який прийняв заяву.
		У свою чергу пунктом 73 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачає, що  Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;
		електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;
		2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91 - 137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.
		Між тим, пунктом 116 Порядку ведення Державного земельного кадастру  встановлює, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
		У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.
		Не можна залишити поза увагою і положення 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, відповідно до якого внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
		Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
		Пунктом 122 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є: 1) розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; 2) звернення із заявою неналежної особи; 3) невідповідність поданих документів вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 пункту 111 цього Порядку; 4) наявність заявлених відомостей у Поземельній книзі.
		У даному випадку, дослідивши матеріали справи, суд констатує, що позивачем для проведення зміни до відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки до вказаної вище заяви від 21.09.2020 надано передбачені Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком №1051 документи для державної реєстрації змін відомостей про земельну ділянку.
		Відповідачі під час розгляду справи не зазначили жодних претензій чи заперечень щодо повноти переліку наданих документів та відповідності поданих документів законодавству, повноти їх змісту, крім власне доводів щодо особи, яка звернулася із заявою.
		Як вже зазначалося, Завод, постійно взаємодіючі з позивачем при виконанні умов вищезгаданого Договору, при зверненні позивача до державного реєстратора жодним чином не заперечував відносно виконання позивачем функцій Замовника та невід`ємно взаємопов`язаних з цим функцій та дій. 
		Більш того, саме на виконання умов Договору та враховуючи наявність взаємопов`язаної з його умовами довіреності було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель. Знову-таки, Завод не заперечував та не оскаржував виконання вказаних функцій, невід`ємно пов`язаних з виконання функцій замовника.
		Суд звертає при цьому увагу на те, що позивач став стороною Договору, тобто уклав Договір за результатами відкритих торгів та належним чином виконував умови Договору, що не спростовується Заводом, що дає підстави для висновку про добросовісну поведінку позивача у зв`язку із зверненням до державного реєстратора, по факту погоджену із Заводом, що також вбачається у зв`язку із відсутністю заперечень Заводу станом на час звернення позивача до державного реєстратора.
		Як вже зазначалося, за результатами аналізу умов вищезгаданого Договору (п. 1.2. п/п. 1.3.1., п. 3.2., 3.4., п. 3.5., п. 8.1, п. 8.5., п. 8.10) та супутньої документації, їх змісту, вбачається, і це є очевидним, що виконання вказаних функцій Замовника невід`ємно пов`язується з їх виконанням також і у суміжних відносинах, спрямованих на реалізацію умов Договору та вказаних функцій, у т.ч. у відносинах, що є предметом даного спору, оскільки, як вже зазначалося, виконання певних функцій Замовника зумовлює виконання невід`ємних та взаємопов`язаних з цим інших юридично значимих дій щодо реалізації умов Договору, у т.ч. щодо виконання формальностей, приведення документації та формалізації раніше зафіксованих фактів та стану речей у відповідність до фактичних обставин, фактичного стану речей, що правомірно, за висновком суду, і вчинено позивачем у даній справі.
		Наведене по суті знайшло своє відображення у Дозволі на виконання будівельних робіт, а також враховуючи те, що за п. 3.4 Договору Позивачу передано виключне право здійснення (забезпечення) Будівництва Об`єкта на Земельній ділянці та забезпечення фінансування Будівництва Об`єкта. Для реалізації зазначеного права пунктом 3.5. Договору, позивачу, зокрема, надано право, діяти від свого імені, чинити в межах цього Договору усі необхідні юридичні та практичні дії та акти, укладати на власний розсуд будь-які правочини необхідні для реалізації Договору, на власний розсуд залучати третіх осіб для реалізації Договору та нести за них повну відповідальність відповідно до чинного законодавства.  
		Слід повторитися, що за умовами Договору Сторони, що стосується і позивача, вчиняють такі дії та складають такі документи, які хоч і не передбачені прямо цим Договором, але можуть бути необхідні для досягнення цілей цього Договору, виконання зобов`язань за цим Договором та реалізації прав.
		Водночас, крім випадків, визначених в Договорі, Сторона-1 не вправі самостійно (від свого імені без погодження зі Стороною 2) діяти щодо Будівництва Об`єкта. 
		У зв`язку з цим, суд вважає безпідставними доводи відповідачів та третіх осіб про відсутність повноважень у позивача на звернення із заявою про внесення змін до  відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:045:0003, місце розташування: м. Київ, р-н Печерський, вул. Предславинська, 35.
		Твердження відповідачів про втрату чинності Договору станом на дату звернення Позивача із Заявою від 21.09.2020 спростовується  його змістом. 
		Так, як вже зазначалося, пунктом 8.1. Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання, скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором.
		Отже, оскільки сторонами визначено строк дії Договору - до моменту повного виконання Сторонами зобов`язань, Договір у частині функцій та дій, які мають бути виконані/завершені замовником, підлягає виконанню, є чинним.
		Щодо доводів Заводу відносно недопущення припинення права постійного користування Земельною ділянкою, суд знову звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2016, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016  у справі №910/6051/16 відмовлено у задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями Договір № Ух 1.16 від 15.01.2016. та констатовано, що договором не передбачено можливість відчуження земельної ділянки або позбавлення АТ «Київський завод «Радар» прав на земельну ділянку у будь-якій інший спосіб.
		А відтак, побоювання окремих учасників справи відносно прав на земельну ділянку - є абстрактними та необґрунтованими. 
		Пункт 8.10. Договору прямо встановлює, що за  АТ «Київський завод «Радар» залишається право постійного користування зазначеною земельною ділянкою. 
		На цьому наполягає і Завод у своєму листуванні з ДК «Укроборонпром» (т.2, а.с. 94, 95; лист від 29.12.2020 № 1070), зазначаючи, що після завершення реконструкції підприємство отримає у власність частину будівель і буде використовувати у своїй виробничій діяльності, а земельна ділянка нікому не передавалася і передаватися не буде. Історико-містобудівне обґрунтування погоджено першим заступником Міністра культури України від 13.10.2017. При цьому, у відповідь Концерн повідомив про відсутність повноважень щодо управління такою земельною ділянкою (т.2, а.с. 100).
		Щодо посилання АТ «Київський завод «Радар» на проект рішення Київської міської ради (від 10.12.2019) про припинення права користування земельною ділянкою, суд звертає увагу на те, що сам по собі проект рішення, який у цьому статусі перебуває по суті 1,5 роки, не створює будь-яких правових наслідків. Знову-таки, слід повторитися, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 у справі № 826/16952/18, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії ДАБІ України щодо відмови у видачі ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР», який виконував функції Замовника, дозволу на виконання будівельних робіт на Об`єкті будівництва, визнано протиправним та скасовано рішення ДАБІ України про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 31.08.2018р. №ІУ 133182432220 та зобов`язано ДАБІ України видати ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» дозвіл на виконання будівельних робіт об`єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу на вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва».
		Як зазначав і позивач, на виконання рішення суду ДАБІ України видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113191130989 від 23.04.2019 об`єкту будівництва  «Реконструкція майнового комплексу» по вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва, код об`єкта будівництва - 1122.2 Будинки житлові багатоквартирної масової забудови згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим та введеним в дію Наказом Держстандарту України №507.
		Отже, суд погоджується, що  законність використання земельної ділянки для проведення вказаних робіт, в тому числі, в аспекті її належного використання за цільовим призначенням, встановлено рішеннями судів та не може ставитись під сумнів.
		При цьому, судами в рамках справи №826/16952/18 відзначено, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»  (далі - Закон №  3038-VI, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону №3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
		Статтею 26 Закону №   3038-VI встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
		Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Адміністративним судом у справі №826/16952/18 досліджено умови Договору №Ух 1.16 від 15.01.2016 та встановлено повноваження ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР», як особи, якій делеговано частину функцій Замовника будівництва та видано дозвіл на виконання будівельних робіт.
		Таким чином, з огляду на наведені обставини у сукупності, приведення офіційних даних Державного земельного кадастру за результатами Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель у відповідність до даних інвентаризації та фактичних даних має на меті саме усунення невідповідностей даних земельного кадастру, та, як наслідок позбавить будь-якої аргументації питання припинення права користування заводом земельною ділянкою 8000000000:79:045:0003 в аспекті її цільового призначення.
		Отже, дії позивача в контексті звернення із заявою про внесення змін до Державного земельного кадастру направлено, спрямовані, в тому числі, і на запобігання припинення права заводу користування зазначеною земельною ділянкою. 
		Таким чином, зазначені дії позивача направлені на реалізацію інтересів учасника Договору - АТ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД «РАДАР».
		Слід додати, що у відповідності до зазначеного, з урахуванням, зокрема, вимог п/п. 69, 118, 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» 21.09.2020 звернулось через Центр надання адміністративних послуг до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві із Заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:045:0003, місце розташування: м. Київ, р-н Печерський, вул. Предславинська, 35, а саме відповідно до характеристик встановлених у Технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та Пропозицій узгодження даних, отриманих  результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку та Державному земельному кадастрі, а саме: категорія земель - 200 - землі житлової та громадської забудови; код цільового призначення  - В 02.07, для іншої житлової забудови; вид використання - для реконструкції майнового комплексу; код згідно з Класифікацією видів земельних угідь - 007.02, багатоповерхова забудова.
		Наведене спростовує твердження Відповідачів щодо не визначення відомостей необхідних для внесення до Державного земельного кадастру.
		Крім того, за змістом наведених норм, зміни до Державного земельного кадастру вносяться не лише  на підставі проекту землеустрою.
		На даний час на земельній ділянці кадастровий номер - 8000000000:79:045:0003 площею 1,3631 га, що розташована на вул. Предславинська, 35 у м. Києві знаходиться об`єкт незавершеного будівництва здійсненого відповідно до вищезазначеного Дозволу на виконання будівельних робіт. 
		Таким чином, фактичне використання вищевказаної земельної ділянки відповідає цільовому призначенню - для житлової забудови.
		Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18560/16 (провадження №12-143гс18) від 04.12.2018 наголошено, що законодавцем передбачено принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. 
		При цьому, наголошено, що розташування на земельній ділянці нерухомого майна - житлового будинку (об`єкту незавершеного будівництва) об`єктивно зумовлює зміну її цільового призначення, зокрема, на землі житлової забудови, земельна ділянка в такому випадку використовується для будівництва та експлуатації об`єкта нерухомості, розташованого на ній.
		Наведене залишено поза увагою відповідачів.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, за висновком суду відповідачами не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність дій державного реєстратора щодо відмови у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, та як наслідок - не доведено правомірності оскаржуваної відмови.
		У свою чергу, щодо ефективного способу захисту та способу поновлення порушеного права, слід зазначити, що відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, що, за призначенням способів захисту у взаємозв`язку з текстуальним аналізом норми, застосовується і до випадків вчинення протиправних дій. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Відповідно до абзацу 1 частини четвертої ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку, наприклад, визнання протиправними дій, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
		Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. 
		Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		З урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Виконання у даному випадку позивачем усіх умов передбачених Законом для внесення змін до  відомостей до Державного земельного кадастру, належність поданих документів та наявність повноважень, відносно чого висновок суду сформований вище, відсутність обґрунтованого сумніву щодо юридичної значимості наданих позивачем державному реєстратору документів, необхідних для прийняття позитивного для позивача рішення, свідчить про наявність підстав для зобов`язання саме Головного управління Держгеокадасту у м. Києві - відповідно до виконуваних функцій, із застосуванням ч. 2 ст. 9 КАС України щодо права суду вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту порушеного права, - в особі визначеного державного кадастрового реєстратора, внести зміни до відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:045:0003, місце розташування: м. Київ, р-н Печерський, вул. Предславинська, 35, а саме: категорія земель - 200 - землі житлової та громадської забудови; код цільового призначення - В 02.07, для іншої житлової забудови; вид використання - для реконструкції майнового комплексу; код згідно з Класифікацією видів земельних угідь - 007.02, багатоповерхова забудова.
		Оскільки суд дійшов висновку про протиправність відмови державного кадастрового реєстратора у прийнятті заяви, що, як наслідок, потягло відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а інших підстав для таких відмов чинним законодавством не передбачено та відповідачами під час розгляду справи не доведено, то наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання, у даному випадку Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві (в особі визначеного державного кадастрового реєстратора) вчинити певні дії із супроводженням цього процесу прийняттям відповідних рішень, а саме - внести зазначені вище зміни до  відомостей до Державного земельного кадастру, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідачів, а є способом відновлення порушеного права позивача (функцій та повноважень за Договором).
		В контексті останнього, знову-таки, суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8), що застосовно і у даному випадку. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
		Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в              справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. 
		Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
		Крім цього, відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі №1640/2594/18: «… повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. 
		Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
		Відтак, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню - як зазначено вище. Про відшкодування судових витрат позивач не заявляв.
		Що стосується акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.03.2021, слід зазначити, що він не супроводжується жодними дорученнями на перевірку, повідомлення чи ставлення до відома про перевірку суб`єкта, який перевірявся. Перевірка проводилась із-за паркану. Акт, крім іншого, містить відомості про те, що «працює будівельна техніка та робітники». За сукупністю зазначених відомостей вказаний акт не спростовує висновків суду у даній справі та не доводить зворотного.
		Керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЧЕРСЬКБУДІНВЕСТ» (попередня назва «Катерпіллер»; 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1014, код ЄДР: 40099050) задовольнити.
		2. Визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Матвійчук Світлани Василівни щодо відмови, оформленої Повідомленням №ПВ-8000024292020 від 23.09.2020, в прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЧЕРСЬКБУДІНВЕСТ» (попередня назва «Катерпіллер»; 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1014, код ЄДР: 40099050) від 21.09.2020 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.  
		3.          Зобов`язати Головне управління Держгеокадасту у м. Києві (в особі визначеного державного кадастрового реєстратора) (адрес: 03150, вул. Велика Васильківська, 69; код ЄДР 39802366) внести зміни до відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:045:0003, місце розташування: м. Київ, р-н Печерський, вул. Предславинська, 35, а саме: категорія земель - 200 - землі житлової та громадської забудови; код цільового призначення  - В 02.07, для іншої житлової забудови; вид використання - для реконструкції майнового комплексу; код згідно з Класифікацією видів земельних угідь - 007.02, багатоповерхова забудова.
		          Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292, 293, 295, 296 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України. 
		 
		          Суддя                                                                                      О.А. Кармазін 
		 
		          Повний текст рішення суду складено та підписано 05.05.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...