Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/15635/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 27.05.2021. Зареєстровано: 28.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2021.
Дата набрання законної сили: 10.06.2021
Результат оскарження 10.06.2021 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/947/6774/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021160000000772

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/15635/21
		Провадження № 1-кс/947/6774/21
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22.05.2021 року
		   Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000000772 від 15.04.2021 року відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солтанівка, Любашівського району, Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, маючого на утримані малолітню дитину 2013 року народженн, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Овідіопольським районним судом Одеської області у кримінальному провадженні №12020160000000155 від 08.03.2020 за ст. 146 ч. 2, ст. 187 ч. 2, ст. 289 ч. 3 КК України
		підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12021160000000772, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. 
		Досудовим розслідуванням установлено, що в жовтні 2020 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_4 , маючи стійку життєву позицію, спрямовану на заняття протиправною діяльністю, направлену на незаконне заволодіння чужим майном, реалізовуючи свій протиправний намір, на протиправне вимагання передачі чужого майна, а саме грошових коштів, вступив в попередню змову з ОСОБА_7 , діючи начебто в інтересах третьої особи ОСОБА_8 , та використовуючи уявний привід щодо виконання боргових зобов`язань ОСОБА_9 , перед ОСОБА_8 , шляхом виказування погроз застосування насилля вимагали передачі потерпілим ОСОБА_9 , грошових коштів у сумі 1450 доларів США.
		На підтвердження своїх протиправних намірів та реальності погроз щодо застосування до потерпілого ОСОБА_9 протиправних заходів впливу, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , маючи на меті залякування, вчинення морального та психологічного тиску відносно потерпілого, у період часу з жовтня 2020 року по травень 2021 року, систематично телефонували на мобільний телефон потерпілого, призначали неодноразові зустрічі із ОСОБА_9 , під час яких виказували погрози застосування насилля у разі невиконання ним вимог щодо передачі грошових коштів у сумі 1450 доларів США, при цьому кожного разу встановлювали строк повернення. 
		Так, 24.04.2021 року, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , виконуючи вказівки останнього реалізуючи протиправний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом вимагання грошових коштів, призначив зустріч ОСОБА_9 для подальшої розмови на вирішення питання про повернення нібито існуючого боргу, у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Знаходячись під постійним психологічним тиском, сприймаючи погрози застосування насилля явними, у разі невиконання вимог щодо передачі грошових коштів ОСОБА_4 та іншим учасникам групи, побоюючись за своє життя та здоров`я потерпілий ОСОБА_9 погодився на зустріч та 24.04.2021 близько о 20:41 годин, прибув до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 .
		В подальшому перебуваючи в середині приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_4 , з метою доведення виконання протиправного плану до кінця, продовжуючи реалізовувати злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння майном ОСОБА_9 , знаходячись у вище вказаному приміщенні, в ході розмови ОСОБА_4 з погрозами застосуванням фізичного насилля щодо передачі грошових коштів у сумі 1450 доларів США, по черзі висували усні вимоги ОСОБА_9 , називаючи їх начебто «боргом», які потрібно повернути на користь ОСОБА_8 , застосувавши при цьому фізичне насилля у вигляді удару в обличчя ОСОБА_9 , від чого ОСОБА_9 , не утримав рівновагу та впав на тверду поверхню. 
		Потерпілий ОСОБА_9 , будучі наляканим та побоюючись за своє життя та здоров`я, виконуючі усні вимоги ОСОБА_4 , з правої кишені штанів дістав грошові купюри в загальній сумі 6000 гривен, а саме: три купюри номіналом 500 гривень: серії ЦБ № 9813922, серії ХБ № 3513199, серії ФЗ № 5311386, 19 штук купюр номіналом 200 гривен: серії КА № 9582364, серії ПЄ № 1454722, серії КЖ № 8972432, серії ГД № 1208280, серії СВ № 3967654, серії ТБ № 6510992, серії ЕБ № 9078516, серії ЄЖ № 6974229, серії КЗ № 7943077, серії ТИ № 6392910, серії УЗ № 1658035, серії ХЄ № 0038305, серії УБ № 6016398, серії УГ № 0291743, серії ЦБ № 2386804, серії СВ № 1349970, серії СМ № 5816282, серії КГ № 9054652, серії ПА № 6071290; 7 штук купюри номіналом 100 гривен: серії АЕ № 1479403, серії СГ № 2616178, серії УЧ № 9602667, серії УУ № 8533685, серії УЩ № 9419482, серії УА № 6714295, серії УА № 0628607, які ОСОБА_10 , вихопив з рук ОСОБА_9 , та діючі за наказом ОСОБА_4 , перерахував та залишив при собі.
		Надалі, встановивши, що сума яка була передана потерпілим ОСОБА_9 не відповідає вимогам заявленим ними раніше, ОСОБА_4 , діючі за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з метою доведення виконання протиправного плану до кінця, продовжуючи реалізовувати намір, направлений на незаконне заволодіння майном ОСОБА_9 , застосуванням погроз фізичного насилля відносно ОСОБА_9 , у словесній формі, визначив строк з висловлюванням вимог повернути частину від суми неіснуючого боргу, яка склала 250 доларів США через неділю. 
		Окрім цього, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з метою реалізації наміру, на вимагання передачі чужого майна, а саме грошових коштів ОСОБА_9 , призначили останньому зустріч 21.05.2021 для подальшої розмови на вирішення питання про повернення нібито боргу, у кафе «Акваторій», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
		Знаходячись під постійним психологічним тиском, сприймаючи погрози застосування насилля явними, у разі невиконання вимог щодо передачі грошових коштів ОСОБА_4 та іншим учасникам групи, побоюючись за своє життя та здоров`я потерпілий ОСОБА_9 погодився на зустріч та 21.05.2021 близько о 18:30 годин, прибув у кафе «Акваторій», розташованого за адресою: м. Чорноморськ проспект Миру № 19, де його на літньому майданчику чекав ОСОБА_4 .
		В подальшому, ОСОБА_4 , з метою доведення виконання протиправного плану до кінця, продовжуючи реалізовувати намір, направлений на незаконне заволодіння майном ОСОБА_9 , дочекавшись приїзду ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , приказали присісти у салон автомобіля марки «Інфініті» на іноземної реєстрації НОМЕР_1 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_7 . Відчуваючи небезпеку ОСОБА_9 , погодився, та присів на заднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля, після чого на переднє пасажирське сидіння присів ОСОБА_11 , та під керуванням ОСОБА_7 , на автомобілі марки «Інфініті» на іноземної реєстрації НОМЕР_1 , направились з м. Чорноморськ Одеської області у напрямок смт. Олександрівка Одеської області.
		ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_7 , підтверджуючи реальність своїх намірів щодо спричинення тілесних ушкоджень, та отримання позитивного результату заволодіння майна ОСОБА_9 , стали висловлювати погрози застосування фізичного насилля до потерпілого ОСОБА_9 , та вимагати грошові кошти у сумі 1000 доларів США. Не дочекавшись бажаного результату ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_7 , з застосуванням фізичного насилля відносно ОСОБА_9 , нанесли не менш ніж двох ударів в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забій м`яких тканин голови, та продовжуючи висловлювати погрози приказали ОСОБА_9 , віддати грошові кошти які має при собі. 
		ОСОБА_9 , будучі наляканим та побоюючись за своє життя та здоров`я, виконуючі усні вимоги ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 , з кишені штанів дістав грошові купюри номіналом 200 гривень в загальній сумі 6000 гривен, а саме: серія ГА 0070717; ВД 8393780; ГА 0703305; ДВ 2283479;ДВ 8822733; ВЖ 3129362; ВЗ 8409840;ВН 9550073; ВЕ 7015098; ГБ 6877635; ГД 3130310; ГЗ 4396457; ВЄ 8205320; ВН 3118444; ГА 0020977; ГГ 9528579; ДА 6466864; ХЗ 7550212; ХЕ 3161900;ВЖ 9599492; ДВ 3777604; ГА 1860009; ВД 3381306; ВЄ 1654357; ХД 2504453; ВД 7341770; ГВ 7643275; ГД 7287360; ВЖ 8780945; ГД 4562484, які віддав у руки ОСОБА_4 .
		Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, посилаючись на наступне.
		Підозрюваний ОСОБА_4 , в разі встановлення його причетності до вказаного злочину, з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, може вдатися до спроб переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, відсутні міцні соціальні зв`язки, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності за скоєння ним кримінального правопорушення може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, шляхом здійснення підозрюваним ОСОБА_4 , погрози відносно потерпілого ОСОБА_9 , та членів його родини, схилення їх до дачі неправдивих показань, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		У зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Овідіопольським районним судом Одеської області, за скоєння кримінальних правопорушень передбачених ст. 146 ч. 2, ст. 187 ч. 2, ст. 289 ч. 3 КК України, офіційно не працює та не має постійного доходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначена обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання посилаючись на викладені в ньому доводи. 
		Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти клопотання, посилаючись на необґрунтованість ризиків, посилаючись на наступне. Так, щодо ризику переховування, то дійсно відносно підозрюваного розглядається справа в іншому суді, підозрюваний перебуває під домашнім арештом та з`являється в судові засідання, має постійне місця проживання та на утриманні у останнього перебуває дитина. Щодо ризику впливу на потерпілого та погрози потерпілому, то це сумнівний ризик та не зрозуміло з яких причин підозрюваний має намір в подальшому впливати на потерпілого. Щодо ризику у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення, то це теж сумнівний ризик, підозрюваний є членом громадської організації з бійцівських мистецтв та працює експедитором, а його вина в іншому кримінальному провадженні не доведена. На підставі чого захисник просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, врахувавши майновий стан, наявність родини та місце праці.
		Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та зазначив, що під час затримання до нього було застосовано фізичне насильство. Крім того, підозрюваний зазначив, що потерпілий сам звернувся до нього за допомогою і жодних протиправних дій відносно останнього він не вчиняв.
		Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
		Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
		Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
		Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).
		Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
		Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.        
		Як вбачається з матеріалів клопотання, в порядку ст.208 КПК України, 21.05.2021 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.189 КК України, о 19 години 38 хвилин, затримано ОСОБА_4 
		ОСОБА_4 , 22.05.2021 року, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.189 КК України. 
		Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
		Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, враховуючи спосіб, у який злочин був вчинений, особу підозрюваного, який на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Овідіопольським районним судом Одеської області у кримінальному провадженні №12020160000000155 від 08.03.2020 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що з урахуванням обґрунтованості клопотання слідчого вказує на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Так, підозрюваний ОСОБА_4 , в разі встановлення його причетності до вказаного злочину, з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, може вдатися до спроб переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
		Також, підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності за скоєння ним кримінального правопорушення може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, шляхом здійснення підозрюваним ОСОБА_4 , погрози відносно потерпілого ОСОБА_9 та членів його родини, схилення їх до дачі неправдивих показань.
		Крім того, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Овідіопольським районним судом Одеської області, за скоєння кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.3 ст. 289 КК України, офіційно не працює та не має постійного доходу, а тому існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Piruzyanv. Armenia», п.п. 104-105-794, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції.
		Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
		На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000000772 від 15.04.2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
		Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 21.05.2021 року та припиняє свою дію 19.07.2021 року, в межах строку досудового розслідування.
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...