Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/26818/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2021. Зареєстровано: 31.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-26733/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020000000000693

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/26818/21-к 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва  ОСОБА_1 , при секретарі  ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 12020000000000693 від 16.07.2020  слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До провадженняслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12020000000000693 від 16.07.2020  слідчогогрупи слідчихГоловного слідчогоуправління Національноїполіції України ОСОБА_3 проарешт майна. 
		Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
		Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити, розгляд клопотання просив проводити без виклику сторін.
		На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
		З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчимуправлінням Національноїполіції Україниздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженніпровадження №12020000000000693від 16.07.2020за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1 ККУкраїни.
		Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  (кримінальне прізвисько « ОСОБА_6 ») та  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_7 »), будучи особами в статусі «вора в законі» на території України встановили та поширюють злочинний вплив.
		Зокрема, вказані особи маючи відповідний авторитет у криміногенному середовищі, займаючи найвищу ієрархічну ланку в злочинному світі, контролюють та утримують частину так званого «злодійського общака» (коштів одержаних від вчинення злочинів, які спрямовуються на потреби криміногенного елементу), отримують частину коштів від вчинення кримінальних правопорушень, які кладуть до «общака», назначають по регіонам України так званих «смотрящих».
		Підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, українець, громадянин України, якому в порядку і з підстав, передбачених ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 255-1 КК України.
		Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_4 має у приватній власності квартиру, реєстраційний номер АДРЕСА_1 .
		Прокурор вказує, що з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, забезпечення цілісності та належності майна підозрюваного до вирішення питання про його конфіскацію, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , оскільки без накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного його може бути відчужено, що у разі винесення обвинувального вироку може унеможливити його виконання в частині конфіскації майна.
		Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
		Санкція ч. 3 ст. 255-1 КК України передбачає покарання у виді позбавленням воліз конфіскацієюмайна. 
		Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. 
		Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладенийу встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: з метою забезпечення конфіскації.
		Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.
		Враховуючи викладене, клопотання підлягає задоволенню.
		На підставівикладеного ікеруючись ст.ст.107,131,132,170173,309КПК України,слідчий суддя,- 
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання - задовольнити.
		Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме квартиру, реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальною площею 54,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, із забороною відчуження та розпорядження.
		Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
		Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. 
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...