Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/9294/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2021. Зареєстровано: 08.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2021.
Дата набрання законної сили: 20.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		27 травня 2021 року Справа №  280/9294/20   м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді Максименко Л.Я.
		за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.
		позивача - ОСОБА_1 
		представників позивача - Озюменка Є.Ю., Горського А.О.
		представників відповідача 1 - Мороз Є.О., Лавриненко Л.В.
		представника відповідача  2 - не прибув
		представника третьої особи - не прибув
		свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
		за позовною заявою  Депутата Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
		до Запорізької обласної ради (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 20507422), Головуючого на пленарному засіданні Запорізької обласної ради VIII скликання 15.12.2020 року, члена тимчасової президії Запорізької обласної ради, депутат Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 )
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Депутат Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 )
		про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Депутат Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької обласної ради (далі - відповідач 1) та Головуючого на пленарному засіданні Запорізької обласної ради VIII скликання 15.12.2020 року, члена тимчасової президії Запорізької обласної ради, депутат Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_9 (далі- відповідач 2) в якій (з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.01.2021) позивач просить суд визнати дії головуючого на пленарному засіданні, члена тимчасової президії Запорізької обласної ради ОСОБА_9 щодо відкриття, ведення пленарного засідання Запорізької обласної ради 15.12.2020 року в приміщенні залу №300 Запорізької обласної державної адміністрації протиправними; визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької обласної ради №2 від 15.12.2020 року «Про обрання голови Запорізької обласної ради».
		В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог п.1.8 та 3.1.7 Регламенту пленарне засідання Запорізької обласної ради восьмого скликання 15.12.2020  в залі №300 приміщення Запорізької обласної державної адміністрації відбулось без проведення зміни місця пленарного засідання та без необхідного кворому, а про дату та час такого засідання депутати не повідомлялись в установленому законом порядку. Також вказує на те, що згідно тексту протоколу № 1 від 15.12.2020 (зала № 300) Головуючою на засіданні ОСОБА_9 було внесено пропозицію про проведення «переголосування». Проте вказана пропозиція не була поставлена на обговорення та голосування. Таким чином, всупереч регламенту Запорізька обласна рада не приймала рішення про проведення «переголосування» чи повторного голосування з обрання голови Запорізької обласної ради. В зв`язку з цим, вважає протиправними дії головуючого на пленарному засіданні, члена тимчасової президії Запорізької обласної ради ОСОБА_9 щодо відкриття, ведення пленарного засідання Запорізької обласної ради 15.12.2020 року в приміщенні залу №300 Запорізької обласної державної адміністрації. В свою чергу стверджує, що згідно затвердженого 11.12.2020 року порядку голосування місце голосування є фойє біля залу №200 Запорізької обласної державної адміністрації. Відповідно до затвердженого 11.12.2020 року порядку голосування - недійсними є бюлетені за відсутності підписів членів лічильної комісії ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_12 . В той же час, на бюлетенях, що використані для голосування у залі № 300 15.12.2020 підписи вказаних членів лічильної комісії відсутні. Більш того, місце для їх підпису також відсутнє на бюлетені, хоча воно передбачене затвердженою 11.12.2020 року формою бюлетеня. На підставі наведеного, вважає, що голосування проведено у спосіб, у час та у місці інших ніж визначені лічильною комісією у встановленому законом порядку, за формою бюлетеня, що не відповідає визначеному лічильною комісією. Крім того, з посиланням на  зміст протоколу № 8 засідання лічильної комісії  у залі №300 Запорізької обласної державної адміністрації зазначає, що ОСОБА_10 приймав участь у голосуванні. Відтак, депутат ОСОБА_10 брав участь у голосуванні за умови реального конфлікту інтересів, проголосував за себе, а отже його голос не може враховуватися, що має наслідком недійсність прийнятого рішення, так як без врахування його голосу залишається 42 голоси за його кандидатуру, чого для прийняття рішення недостатньо. З урахуванням викладеного вважає, що Рішення Запорізької обласної ради №2 від 15.12.2020 прийнято всупереч норм чинного законодавства, порушує безпосередньо права позивача, а відтак підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.
		Відповідач 1 позовну заяву не визнав. У відзиві від 23.02.2021 вх.№10888 посилається на те, що  рішення Запорізької обласної ради від 15.12.2020 № 2 «Про обрання голови Запорізької обласної ради» не має ознак нормативно-правового акту, а є актом індивідуальної дії, який носить персональний характер, оскільки стосується безпосередньо ОСОБА_10 . Вказаний акт породжує певні правові наслідки, впливає на права і свободи лише особи, якій його адресовано. Доказів того, що оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії, стосується індивідуально виражених прав чи інтересів позивача, ним не надано. Вказує, що внаслідок прийняття Рішення № 2, між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_10 виникли трудові правовідносини, які на сьогодні є вичерпаними. Так, на момент розгляду даної справи в суді повноваження ОСОБА_10 , як голови Запорізької обласної ради, припинені на підставі його заяви та рішення Запорізької обласної ради від 23.12.2020 № 8 «Про дострокове припинення повноважень голови Запорізької обласної ради ОСОБА_13 ». Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій зазначає, що вдповідно до абзацу 1 статті 1.8 Регламенту пленарні засідання обласної ради проводяться, як правило, у сесійній залі обласної ради. З цього слід дійти висновку, що у даному питанні можуть мати місце виключення. З огляду на лист реєстрації на пленарному засіданні було присутньо 43 депутати. Відповідно до частини 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Загальний склад Запорізької обласної ради становить 84 депутати, з чого слідує, що для повноважності ради має бути присутніми на пленарному засіданні 43 депутати. Таким чином, вважає, що пленарне засідання Запорізької обласної ради, яке відбулося 15.12.2020 року в приміщенні залу № 300 Запорізької обласної державної адміністрації було правомочним. В свою чергу, наведені у позові доводи щодо протиправності дій головуючої та, як наслідок цього, протиправності Рішення № 2 не підтверджуються належним нормативним обґрунтуванням, в своїй переважній більшості спираються на власну думку позивача. На  підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Відповідач 2 у заяві від 12.02.2021 вх. № 8702 повідомив про те, що в повному обсязі підтримує позицію Запорізької обласної ради у справі та в подальшому просить здійснювати розгляд справи без його присутності у судових засіданнях. 
		Третя особа заявою від 31.03.2021 повідомила суд про те, що позовну заяву не визнає, вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Розгляд справи просить здійснювати за його відсутності. 
		Ухвалою судді від 22.12.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк на усунення недоліків.
		Ухвалою судді від 11.01.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/9294/20 та призначено підготовче судове засідання на 08.02.2021. 
		Протокольною ухвалою суду від 08.02.2021 відкладено підготовче засіданні до 11.02.2021.
		Ухвалою суду від 11.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Запорізької обласної ради про закриття провадження у справі. Протокольною ухвалою суду від 11.02.2021 відкладено підготовче засідання на 10.03.2021.
		Ухвалою суду від 10.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та  відкладено підготовче засідання на 01.04.2021.
		Протокольною ухвалою суду від 01.04.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 09.04.2021.
		Протокольною ухвалою суду від 09.04.2021 оголошена перерва до 15.04.2021.
		Протокольною ухвалою суду від 15.04.2021 закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду на 23.04.2021.
		Протокольною ухвалою суду від 23.04.2021 у судовому засіданні заслухані вступні слова сторін та оголошена перерва до 18.05.2021.
		Протокольною ухвалою суду від 18.05.2021 заслухані свідки та оголошена перерва до 27.05.2021 у зв`язку із неприбуттям свідків з боку позивача.
		У судовому засіданні  27.05.2021 заслухані свідки, досліджені докази у справі та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного  судочинства України (далі - КАС України), у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
		Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.
		Згідно Протоколу Запорізької обласної територіальної виборчої комісії про результати виборів депутатів Запорізької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі з позначкою «Уточнений» від 09.11.2020 року ОСОБА_1 було обрано депутатом Запорізької обласної ради VIII скликання.
		Постановою Запорізької обласної територіальної виборчої комісії №196 від 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано депутатом Запорізької обласної ради VIII скликання та на першому пленарному засіданні першої сесії Запорізької обласної ради, яка розпочалось 11.12.2020 року позивач набув повноважень депутата (а.с. 34, Том І).
		15.12.2020 року позивач прибув до приміщення Великої сесійної зали Запорізької обласної ради для участі у пленарному засіданні першої сесії Запорізької обласної ради, після перерви, оголошеної 11.12.2020 року.
		У зв`язку з відсутністю кворуму (зареєструвалося лише 24 депутати з 84) пленарне засідання 15.12.2020 у сесійній залі Запорізької обласної ради не відбулось. 
		15.12.2020 на сайті Запорізької обласної ради за посиланням: https://zor.gov.ua/content/persha-sesiva-vosmogo-sklvkannva-druge-plenarne-zasidannva були оприлюднені документи, а саме: Рішення Запорізької обласної ради «Про обрання голови Запорізької обласної ради» №2 від 15.12.2020 року; Протокол № 1 пленарного засідання Запорізької обласної ради восьмого скликання; Протокол № 8 засідання лічильної комісії для проведення таємного голосування з обрання голови Запорізької обласної ради восьмого скликання, за змістом яких встановлено, що в залі №300 приміщення Запорізької обласної державної адміністрації було проведено пленарне засідання першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання та шляхом таємного голосування обрано Головою Запорізької обласної ради   ОСОБА_10 .
		Вважаючи дії головуючого на пленарному засіданні, члена тимчасової президії Запорізької обласної ради ОСОБА_9 щодо відкриття та ведення пленарного засідання Запорізької обласної ради 15.12.2020 року в приміщенні залу №300 Запорізької обласної державної адміністрації протиправними, а також протиправним рішення Запорізької обласної ради №2 від 15.12.2020р «Про обрання голови Запорізької обласної ради», позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
		Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані учасниками справи докази, суд приходить до наступних висновків.
		В Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 зазначено, що відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5). В Основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140). Виходячи з цих конституційних положень у системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року №6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п`яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради.
		11.12.2020 року на першій сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання головою Запорізької обласної територіальної виборчої комісії ОСОБА_14 оголошено інформацію про підсумки виборів депутатів Запорізької обласної ради восьмого скликання та визнання їх повноважень. Вказана інформація була взята до відома депутатами Запорізької обласної ради, шляхом прийняття рішення від 11.12.2020 № 1 «Про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів Запорізької обласної ради восьмого скликання» (а.с. 186-187, Том І).
		За приписами абзацу 3 статті 1.6 Регламенту роботи Запорізької обласної ради сьомого скликання, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 17.03.2016 № 41 (далі - Регламент) до прийняття регламенту обласної ради наступного скликання застосовується цей Регламент. 
		Згідно з абзацом 2 статті 3.1.2 Регламенту з моменту визнання повноважень депутатів нового скликання рада обирає тимчасову президію, до якої входять по одному представнику від п`яти політичних партій, що отримали найбільшу кількість голосів виборців за результатами проведених виборів.
		Порядок головування на пленарних засіданнях сесії представників політичних партій передбачає перше головування представника політичної партії, що отримала найбільшу кількість голосів на виборах, надалі - відповідно у порядку зменшення.
		Враховуючи вищевикладене, 11.12.2020 року на  пленарному засіданні першої сесії Запорізької обласної ради було обрано тимчасову президію, до якої увійшли представники політичних партій, які отримали найбільшу кількість голосів виборців за результатами проведених виборів, що підтверджується протоколом № 1 засідання Запорізької обласної ради восьмого скликання (перше пленарне засідання першої сесії) від 11.12.2020 року (а.с. 188-201, Том І). До складу тимчасової президії увійшли: 
		1.           ОСОБА_6 від Запорізької регіональної організації Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»,
		2.           ОСОБА_9 від Запорізької обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»,
		3.           ОСОБА_15 від Запорізької територіальної організації Політичної Партії «Європейська солідарність»,
		4.           ОСОБА_16 від Запорізької обласної організації політичної партії «Партія Володимира Буряка «Єднання»,
		5.           ОСОБА_17 від Регіональної організації Політичної партії «Опозиційний блок» в Запорізькій області.
		У зв`язку з цим, на пленарному засіданні 11.12.2020 року головував депутат, представник Запорізької регіональної організації Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» - ОСОБА_6 , що також підтверджується протоколом № 1 від 11.12.2020 та відеозаписом, який розміщений на сайті Запорізької обласної ради.
		На пленарному засіданні 11.12.2020 року було заплановано розгляд питання про обрання голови Запорізької обласної ради, вказане підтверджується протоколом № 1 від 11.12.2020.
		Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.
		Статтею 2.5.9 Регламенту визначено, що таємне голосування організовується лічильною комісією, обраною з числа депутатів.
		Згідно з абзацом 1 статті 3.7.15 Регламенту для проведення таємного голосування і визначення його результатів обласна рада відкритим голосуванням обирає з числи депутатів ради лічильну комісію. Кількість членів лічильної комісії визначається обласною радою за пропозицією головуючого на пленарному засіданні та депутатів. Про обрання лічильної комісії рада приймає протокольне рішення.
		У зв`язку з цим, на пленарному засіданні 11.12.2020 року Запорізькою обласною радою було обрано лічильну комісію, що підтверджується протоколом № 1 від 11.12.2020 та частиною 1 відеозапису від 11.12.2020 (з 39 хв.  по 41 хв.), до складу якої увійшли такі депутати ради:
		-           ОСОБА_2 від Запорізької регіональної організації Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»;
		-           ОСОБА_18 від Запорізької обласної організації політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»;
		-           ОСОБА_11 від Запорізької територіальної організації Політичної Партії « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
		-           ОСОБА_19 від Запорізької обласної організації політичної партії «Партія Володимира Буряка «Єднання»;
		-           ОСОБА_20 від Регіональної організації Політичної партії «Опозиційний блок» в Запорізькій області;
		-           ОСОБА_21 від Запорізької обласної організації ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЗА МАЙБУТНЄ»;
		-           ОСОБА_22 від Запорізької обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина».
		Відповідно до статті 2.5.8 Регламенту пропоиції щодо кандидатур на посаду голови обласної ради вносяться депутатами обласної ради безпосередньо на пленарному засіданні ради. Кількість кандидатур , що  висуваються на посаду голови не обмежується. 
		На пленарному засіданні 11.12.2020 року відбулося висування кандидатів на посаду голови Запорізької обласної ради, що підтверджується протоколом № 1 від 11.12.2020 та частиною 1 відеозапису  від 11.12.2020 (з 41хв. по 01 год. 07 хв. ).
		Так, було висунуто таких кандидатів на посаду голови Запорізької обласної ради: за пропозицією депутата обласної ради ОСОБА_8 - кандидатура ОСОБА_10 ; депутат обласної ради ОСОБА_23 запропонував свою кандидатуру; за пропозицією депутата обласної ради ОСОБА_24 - кандидатура позивача - ОСОБА_1 ; за пропозицією демутата обласної ради ОСОБА_25 - кандидатура ОСОБА_26 .
		Однак, в подальшому, за пропозицією деяких суб`єктів внесення кандидатур на посаду голови обласної ради, було відкликано внесені ними кандидатури, а саме депутатом ОСОБА_25 було відкликано кандидатуру ОСОБА_26 , депутатом ОСОБА_24 було відкликано кандидатуру ОСОБА_1 . Вищезазначене підтверджується протоколом № 1 від 11.12.2020 та частиною 1 відеозапису від 11.12.2020 (з 01 год. 24 хв.  по 01 год. 25 хв., зокрема, кандидатуру позивача було відкликано з 01 год. 25 хв.  по 01 год. 25 хв.).
		Згідно з абз.2 статті 2.5.8 Регламенту прізвища, ім`я та по батькові кандидатів на посаду голови обласної ради вносяться до бюлетеню для таємного голосування в алфавітному порядку. 
		Головою лічильної комісії ОСОБА_18 на пленарному засідання 11.12.2020 року було оголошено рішення № 2 засідання лічильної комісії про затвердження форми бюлетеню для таємного голосування з обрання голови Запорізької обласної ради та рішення № 3 засідання лічильної комісії про визначення сектору для проведення таємного голосування з обрання голови Запорізької обласної ради, затвердження порядку таємного голосування з обрання голови Запорізької обласної ради, про встановлення часу для проведення таємного голосування з обрання голови Запорізької обласної ради. Вказане підтверджується протоколом № 1 від 11.12.2020 та частиною 1 відеозапису від 11.12.2020 (з 08 год. 29 хв. по 08 год. 39 хв.).
		В подальшому, головуючим на пленарному засіданні ОСОБА_6 було оголошено технічну перерву для проведення таємного голосування, що підтверджується протоколом № 1 від 11.12.2020 та частиною 1 відеозапису від 11.12.2020 (на 09 год. 08 хв.).
		В процесі очікування результатів голосування головуючим на пленарному засіданні ОСОБА_6 була запропонована повторна реєстрація депутатів, за результатами якої в сесійній залі адмінбудівлі Запорізької обласної ради за адресою АДРЕСА_4 зареєструвались лише 34 депутати (частина 2 відеозапису від 11.12.2020 на 02 год. 00 хв.).
		Разом з цим до трибуни сесійної зали вийшла голова лічильної комісії         ОСОБА_18 та почала оголошувати зміст протоколу № 5 засідання лічильної комісії: «у зв`язку із системним втручанням в процес головування, голосування та у роботу лічильної комісії з боку сторонніх осіб, зокрема, з боку народних депутатів України, з бокуу ОПЗЖ, виявлення переважної кількості зіпсованих бюлетенів, у тому числі, у яких зроблено більше однієї позначки...». В подальшому, на неодноразову вимогу головуючого на пленарному засіданні ОСОБА_6 мікрофон голові лічильної комісії було вимкнено (частина 2 відеозапису від 11.12.2020 з 02 год. 01 хв.).
		У сесійній залі виникли суперечки між депутатами, лічільною комісією, що не дало змогу продовжити це пленарне засідання, у зв`язку з чим, головуючим було оголошено перерву до 14 години 00 хвилин 15 грудня 2020 року, що підтверджується протоколом № і від 11.12.2020 та частиною 2 відеозапису від 11.12.2020 (на 02 год. 03 хв.).
		На сайті Запорізької обласної ради було розміщено оголошення наступного змісту «Продовження першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання відбудеться 15 грудня. Початок засідання о 14:00» (а.с. 204, Том І). 
		Відповідно до абзацу 2 статті 3.1.7 Регламенту перед початком пленарного засідання депутати реєструються за допомогою електронної системи голосування. Головуючий на пленарному засіданні оголошує перед початком засідання ради результати реєстрації.
		Як встановлено судом із дослідженого під час судового засідання відеозапису пленарних засідань першої сесії восьмого скликання Запорізької обласної ради 15.12.2020 головуючим ОСОБА_6 з 14 год. 00 хв. до 14 год. 30 хв. було декілька разів запропоновано депутатам зареєструватися та продовжити роботу. Однак, необхідної кількості депутатів для визнання пленарного засідання 15.12.2020 першої сесії обласної ради повноважною, відповідно до абз.1 статті 3.1.7, не вистачало.
		Після 14 год. 30 хв. до сесійної зали долучилися ще депутати та члени тимчасової президії, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_17 .  
		При цьому, ОСОБА_9 оголосила Протокол засідання тимчасової президії від 15.12.2020 про визначення головуючим на пленарному засіданні першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання 15.12.2020 - ОСОБА_9 (а.с. 205, Том І).
		Вказаний протокол підписаний трьома членами тимчасової президії ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . 
		Отже, 15.12.2020 між членами тимчасової президії зокрема виникла суперечка щодо того, хто має бути головуючим  на пленарному засіданні першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання.
		Оцінюючи доводи сторін суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 3.1.1 Регламенту обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Аналогічні положення передбачені ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування». 
		При цьому ч.3 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. 
		Регламент Запорізької обласної ради лише в цьому контексті деталізує порядок головування, зазначаючи що перше головування здійснює представник політичної партії, що отримала найбільшу кількість голосів на виборах, надалі- відповідно у порядку зменшення. 
		При цьому, ані Закон, ані Регламент не передбачають того, коли саме переходять повноваження щодо головування від одного члена тимчасової президії до іншого. 
		Проте, в даному випадку, між членами тимчасової президії виникла суперечка саме в часових межах дії повноважень одного, та переходу таких повноважень до іншого.
		Суд звертає увагу, що чинне законодавство такі випадки не регулює, а тому твердження представників позивача що повноваження від одного члена тимчасової президії до іншого переходять лише у випадку закриття пленарного засідання, не грунтується на законі.
		Враховуючи те, що основне призначення тимчасової президії полягає у головуванні на пленарних засіданнях до обрання голови обласної ради, то можливо дійти висновку, що така зміна може відбуватись за згодою членів тимчасової президії і після кожної оголошеної перерви навіть в межах одного дня. 
		Відтак, прийняття у спірній ситуації рішення у формі  Протоколу засідання тимчасової президії про визначення головуючого на пленарному засіданні є цілком допустимим та не суперечить положенням ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Запорізької обласної ради.  
		Отже, враховуючи Протокол засідання тимчасової президії від 15.12.2020 про визначення головуючим на пленарному засіданні першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання 15.12.2020 ОСОБА_9 мала відповідні повноваження здійснювати головування на пленарному засіданні у сесійній залі обласної ради. 
		Посилання головуючого ОСОБА_27 на положення абзацу 3 статті 3.7.8 Регламенту, що на його думку унеможливлює зміну головуючого, суд дослідивши відхиляє з огляду на таке. 
		За приписами абзацу 3 статті 3.7.8 Регламенту після оголошення головуючим початку голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається. 
		Отже, зміст процитованої норми стосується порядку голосування депутатів на пленарних засіданнях за  пропозиції, поправки, проекти рішень тощо та здійснюється безпосередньо депутатами у  сесійній залі відкритим голосуванням (електронною системою, підняттям руки, подачі іменних бюлетенів).  
		Відтак, на думку суду, положення абзацу 3 статті 3.7.8 Регламенту не можуть бути застосовані до таємного голосування, оскільки в силу своєї специфіки таке голосування взагалі здійснюється у перерві пленарного засідання.
		Отже, після оголошення протоколу засідання тимчасової президії  від 15.12.2020 депутатом обласної ради ОСОБА_9 було здійснено спроби розпочати пленарне засідання Запорізької обласної ради у сесійній залі з метою головування на ньому та запропоновано депутатам зареєструватись. 
		Відповідно до частини 12 статті Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Відповідно до статті 197 Виборчого кодексу України загальна кількість депутатів Запорізької обласної ради має становити 84 депутати. Таким чином для визнання сесії Запорізької обласної ради повноважною, в її пленарному засіданні мають приймати участь щонайменше 43 депутати. Доданий Запорізькою обласною радою відеозапис від 15.12.2020, який відображає електронне табло системи голосування, за допомогою якої здійснюється реєстрація депутатів у Великій залі адмінбудівлі Запорізької обласної ради за адресою АДРЕСА_4 з урахуванням абзацу 2 статті 3.1.7 Регламенту, свідчить про відсутність повноважності засідання, яке відбулося 15.12.2020 у Великій залі адмінбудівлі Запорізької обласної ради за адресою АДРЕСА_4 . 
		Після чого, на пленарному засіданні, яке так і не розпочалося 15.12.2020 у сесійній залі Запорізької обласної ради головуючим Холод О.О., було оголошено перерву до  18.12.2020 року., а головуючою Жук О.Ю. до 17.12.2020. 
		В подальшому, як свідчать долучені до справи докази, тридцять депутатів обласної ради звернулись до членів тимчасової президії із вимогою розпочати та провести 15.12.2020 пленарне засідання першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання, в будівлі Запорізької обласної ради за адресою АДРЕСА_5 (зі сторони Запорізької обласної державної адміністрації) (а.с. 212, Том І).
		Протоколом засідання тимчасової президії від 15.12.2020 було вирішено розпочати та провести 15.12.2020 пленарне засідання першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, зала 300 (зі сторони Запорізької обласної державної адміністрації) (а.с. 213, Том І).
		Щодо зміни місця проведення пленарного засідання суд зазначає, що відповідно до положень статі 1.8 Регламенту пленарні засідання обласної ради проводяться, як правило, у сесійній залі обласної ради. Сесійною залою обласної ради є Велика зала адміністративного будинку Запорізької обласної ради, що розташована за адресою АДРЕСА_4 . Абзацом 3 вказаної норми передбачено, що пленарні засідання ради можуть також проводитись в іншому місці за розпорядженням голови ради.
		Враховуючи наявність у статті 1.8 Регламенту словосполучення «як правило», на думку суду позбавляє вказану норму імперативу, що в подальшому і підтверджується змістом абзацу 3 статті 1.8 Регламенту. Однак, така зміна місця проведення пленарного засідання має відбуватись за розпорядженням голови, якого в даному випадку ще обрано не було.     
		Повертаючись до положень статті 3.1.2 Регламенту та ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» слід дійти висновку, що основне призначення тимчасової президії це саме ведення пленарних засідань першої сесії нового скликання до обрання голови обласної ради. 
		Відтак, цілком обґрунтованим є покладання на тимчасову президію повноважень щодо визначення місце проведення пленарного засідання у тому випадку, коли проведення його у раніше визначеному приміщенні є неможливим. 
		Досліджуючи зміст протоколу засідання тимчасової президії від 15.12.2020 суд погоджується із зауваженнями представника позивача щодо  наявності в ньому дефектів за змістом, а саме розділ «Голосували: за, проти, утримався» взагалі не заповнений. Проте, формулювання як мотивувальної так і резолютивної  частини протоколу не залишає сумніву в тому, що пропозиція ініціативної групи депутатів була прийнята. Питання лише в тому чи одноголосно чи ні. Однак, встановлення кількості голосів "за" (2 чи 3) не впливає на вирішення спору по суті. 
		Отже, суд погоджується із твердженням відповідача 1 щодо можливості зміни тимчасовою президією місця проведення пленарного засідання першої сесії нового скликання.
		Відповідно до статі 3.1.10 Регламенту тривалість перерви між пленарними засіданнями, дата і час їх проведення визначається головуючим на пленарному засіданні.
		Враховуючи те, що на пленарному засіданні, яке мало відбутись 15.12.2020 у сесійній залі Запорізької обласної ради головуючим Холодом О.О., було оголошено перерву до 14.00 год. 18.12.2020 року., а головуючою Жук О.Ю. до 17.12.2020, то прийняття тимчасовою президією рішення про зміну дати, часу і місця проведення пленарного засідання мало бути доведено до відома всіх без виключення депутатів та населення.
		Слід зазначити, що норми Регламенту також не надають відповіді на те, яким чином таке рішення тимчасової президії має бути оприлюднене.
		Однак, на думку суду, в даному випадку мали бути застосовані в порядку аналогії  закону положення статті 3.1.5 Регламенту, яка передбачає, що рішення про скликання  сесії ради відповідно до статей 3.1.2, 3.1.4 Регламенту та порядок денний сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
		Представники виконавчого апарату Запорізької обласної ради у судовому засіданні підтвердили, що будь-яких повідомлень чи викликів вони не здійснювали, на сайті вказану інформацію не оприлюднювали. 
		Отже, як встановлено судом із письмових і усних пояснень представників відповідача 1 та допиту свідків, про зміну часу та місця проведення пленарного засідання першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання обрані депутати в установленому порядку не повідомлялись. 
		Більш того, як пояснив сам позивач, і підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_2 після отримання інформації про зібрання депутатів у 300 залі Запорізької обласної ради де мало бути вирішено питання обрання голови обласної ради, депутати, які там не були присутні прибули до вказаного приміщення, але потрапити до нього не змогли, бо їм перешкоджали невстановлені особи. Ситуація не була вирішена і після прибуття поліції.  Намагання інших депутатів ради потрапити на засіданні до 300 зали зафіксовані на відеозапису, яке розміщене за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 
		Допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_3 пояснили, що вони навпаки перебували у приміщенні 300 зали Запорізької обласної ради де відбувалось обрання голови Запорізької обласної ради, однак безперешкодний вихід з приміщення також був заблокований із середини. 
		В свою чергу суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до статті 1.9 Регламенту пленарні засідання ради, постійних комісій, Президії проводяться гласно, висвітлюються місцевими засобами інформації. 
		Крім того, положеннями статті 1.14 Регламенту передбачено, що виконавчим апаратом Запорізької обласної ради забезпечується безперешкодний допуск громадян, представників громадськості до сесійних засідань обласної ради, засідань її комісій, який здійснюється згідно чинного законодавства. З метою висвітлення діяльності обласної ради виконавчим апаратом Запорізької обласної ради здійснюється онлайн-трансляція засідань ради на офіційному сайті обласної ради. 
		Відповідно до п. 3.10.3 Регламенту хід засідання обласної ради записується на електронний носій інформації.  Розшифровку запису здійснює виконавчий апарат обласної ради. 
		Натомість, допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 (керуючий справами виконавчого апарату обласної ради), ОСОБА_5 (начальник управління із загальних питань та матеріально-технічного забезпечення діяльності Запорізької обласної ради) та ОСОБА_7 (начальник управління із загальних питань та матеріально-технічного забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради) пояснили, що співробітники виконавчого апарату Запорізької обласної ради не були повідомлені та запрошені для організації роботи пленарного засідання, що мало відбутись у 300 залі Запорізької обласної ради, не оформлювали будь-які протоколи та стенографічний звіт пленарного засідання, відео та аудіо записи не велись. 
		Вказане також підтверджується актом від 29.12.2020  "Про неможливість складання стенографічного звіту пленарного засідання першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання"(а.с. 230, Том І).
		Представники відповідача 1 у судовому засіданні пояснили, що всі документи, які були оформлені за результатами засідання депутатів у 300 залі 15.12.2020 були передані їм супровідним листом за підписом головуючого на пленарному засіданні 15.12.2020 члена тимчасової президії ОСОБА_9 (а.с.129, Том І).
		Крім того, згідно статті 3.10.1 Регламенту пленарне засідання обласної ради протоколюється. Ведення протоколу засідань облради здійснює управління із загальних питань та матеріально-технічного забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради. Протокол є офіційним документом, що підтверджує процес обговорення та прийняття рішення радою (стаття 3.10.2 Регламенту). 
		Так, супровідним листом було передано до виконавчого апарату Запорізької обласної ради протокол №1 пленарного засідання Запорізької обласної ради від 15.12.2020 в залі № 300 Запорізької облдержадміністрації (а.с.207-208, Том І).  
		Оцінючи вказаний документ, суд виходить з того, що проведення засідання депутатів у 300 залі здійснювалося без відео, аудіо фіксації, присутності журналістів, неприймання участі представників виконавчого апарату Запорізької обласної ради у такому засіданні депутатів та не складання ними протоколу, ведення якого відноситься безпосередньо до їх повноважень, дає підстави для висновку, що протокол не відповідає умовам належності та допустимості. 
		Крім того, суд враховує свідчення ОСОБА_3 який зокрема пояснив, що прибув до 300 зали 15.12.2020 вже коли розпочалось голосування. Враховуючи лист реєстрації депутатів у 300 залі (а.с. 231-234, Том І) слід дійти висновку, що на початок такого засідання не було повноважного складу (кворуму).   
		Тобто, проведення частиною депутатів у 300 залі Запорізької обласної ради 15.12.2020 зібрання не може охоплюватись поняттям «пленарне засідання», оскільки при його організації та проведенні були порушенні основоположні принципи місцевого самоврядування - законність та гласність, визначені статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". 
		Отже, всі події, які відбувались у приміщенні 300 зали 15.12.2020 Запорізької обласної ради не мали будь-якого відношення до пленарного засідання першої сесії Запорізької обласної ради восьмого скликання. 
		Тому, дії ОСОБА_9 щодо відкриття та ведення 15.12.2020 у 300 залі зібрання депутатів не можуть бути оцінені судом як такі, що здійснювались у пленарному засіданні. 
		Враховуючи наведене у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій члена тимчасової президії Запорізької обласної ради ОСОБА_9 щодо відкриття, ведення пленарного засідання 15.12.2020 року в приміщенні залу №300 Запорізької обласної державної адміністрації слід відмовити. 
		Оцінку доводів решти тверджень позивача щодо самих обставин голосування (зокрема за умов реального конфлікту інтересів, порушення принципу таємності тощо) при обрані  голови на засіданні депутатів в 300 залі 15.12.2020 суд не здійснює з урахуванням висновків про неможливість ототоження вказаних подій із пленарним засіданням Запорізької обласної ради. 
		Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької обласної ради №2 від 15.12.2020 року «Про обрання голови Запорізької обласної ради» суд зазначає таке. 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
		Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		 Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		 Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття«охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		 Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. 
		З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
		          Позивач у справі, звертаючись із вказаним позовом до суду в обґрунтування наявності порушення свого права (охоронюваного законом інтересу) посилається на те, що оскаржуване рішення, прийняте із порушенням норм чинного законодавства, порушило його право бути обраним на посаду голови Запорізької обласної ради.
		Як вже зазначалося у судовому рішенні на пленарному засіданні 11.12.2020 кандидатуру позивача було знято з поміж раніше висунутих на посаду голови Запорізької обласної ради. 
		          Будь-яких доказів того, що позивач після складання повноважень ОСОБА_10 висувався на посаду голови Запорізької обласної ради суду не надано. 
		          Відтак, твердження про те, що оскаржуване рішення безпосередньо порушує права позивача не підтверджується дослідженими у справі доказами. 
		Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
		Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
		Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
		У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
		 Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
		Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
		 Таким чином, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 та 12 червня 2018 року у справах № 800/489/17 та 800/587/17 відповідно, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18 та від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 тощо.
		Більш того,  і це є чи не найголовніше, в даному випадку, рішення Запорізької обласної ради від 15.12.2020 № 2 «Про обрання голови Запорізької обласної ради» було реалізовано шляхом виникнення між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_10 трудових правовідносин, які на сьогодні є вичерпаними. Оскільки на момент розгляду даної справи в суді повноваження ОСОБА_10 , як голови Запорізької обласної ради, припинені на підставі його заяви та рішення Запорізької обласної ради від 23.12.2020 № 8 «Про дострокове припинення повноважень голови Запорізької обласної ради Віталія Боговіна», то питання скасування вказаного рішення наразі буде порушувати принцип юридичної визначеності та не відповідатиме меті і завданню адміністративного судочинства, що полягає у ефективності судового захисту порушених та оспорюваних прав.
		Відтак, у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення Запорізької обласної ради №2 від 15.12.2020 року «Про обрання голови Запорізької обласної ради» суд також відмовляє. 
		Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем,  суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного  судочинства  України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовної заяви Депутата Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної ради (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 20507422), Головуючого на пленарному засіданні Запорізької обласної ради VIII скликання 15.12.2020 року, члена тимчасової президії Запорізької обласної ради, депутат Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Депутат Запорізької обласної ради VIII скликання ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення ,  - відмовити повністю. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Рішення в повному обсязі складено та підписано 07.06.2021.
		 
		 
		Суддя                                                                                                  Л.Я. Максименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...