Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/22894/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2021.
Дата набрання законної сили: 01.06.2021
Номер судового провадження: A/855/6179/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22894/19                                                                   Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  01 червня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Єгорової Н.М.,
		суддів                    - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
		при секретарі                    - Казюк Л.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
		ВСТАНОВИЛА :
		 
		У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року № 0000930501.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що помилки позивача не вплинули на суму податку, яку позивач повинен сплатити до бюджету, то і підстави для визначення позивачу таких податків за спірним податковим повідомленням-рішенням у відповідача не було.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що в порушення вимог Податкового кодексу України позивач не повному обсязі відобразив в рядку 2.1.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік витрати на формування забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, пов`язаних із знижками по послугах роумінгу за 2013 та 2014 роки, внаслідок чого не було збільшено фінансовий результат до оподаткування та занижено оподатковуваний прибуток за 2015 рік. Зауважує, що ПрАТ «Київстар» завищено «інші» витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування на суму 25 % від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік приєднаного підприємства ПрАТ «Українські радіосистеми». 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому вказує, що протиправність планової перевірки, яку провів відповідач, встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Наголошує, що позивач, як правонаступник ПрАТ «Українські радіосистеми», мав право врахувати 25 % податкових збитків в декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік у складі витрат.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Київстар», за результатом якої складено акт від 08 жовтня 2019 року № 168/28-10-05-01-02/21673832.
		У висновках акта перевірки викладено порушення, зокрема п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134. пп.139.1.1, пп.139.1.2 п.139.1, пп.139.2.2 п.139.2 ст.139, пп.140.4.2 п.140.4, пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 розділу ІІІ, п.3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній у відповідні звітні періоди), абз.3 ст.4, ч.5 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.8 розд.ІІ, п.3 розд.ІІІ, абз.7 п.6 розд.ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п.7, 8, 14 - 19 МСБО 18 «Дохід» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 95 161 169 грн, у т.ч. за 2015 рік в сумі 91 199 770 грн, за півріччя 2016 року в сумі 1 339 856 грн, за три квартали 2016 року в сумі 2 494 697 грн, за 2016 рік в сумі 3 507 065 грн, за три квартали 2017 року в сумі 3 510 грн, за 2017 рік в сумі 421 111 грн, за 2018 рік в сумі 33 233 грн. 
		На підставі вказаного акта перевірки Офісом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року № 0000930501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 96 147 132,50 грн, у т.ч. за основним платежем в розмірі 95 157 660,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 989 472,50 грн.
		На підставі встановлених вище обставин та враховуючи включення ПрАТ "Київстар" до плана-графіка документальних перевірок на 2019 року рік шляхом коригування такого плана-графіка у лютому 2019 року, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення - рішення, прийняте за результатами такої перевірки підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне. 
		Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
		Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
		Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
		Відповідно до підпункту 140.4.2 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
		Підпункт 140.5.4 статті 140 ПК України передбачає, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:
		на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:
		неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
		нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2, пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;
		нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ. 
		Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 
		Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 розд. ІІІ Податкового кодексу України (в редакції, чинній у відповідні звітні періоди) підприємство не в повному обсязі відобразило в ряд.2.1.1 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік витрати на формування забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, пов`язаних із знижками по послугах роумінгу за 2013 та 2014 роки, внаслідок чого не було збільшено фінансовий результат до оподаткування та занижено оподатковуваний прибуток за 2015 рік на 577 443 548 грн.
		Згідно із Положенням про облікову політику ПрАТ "Київстар", що затверджено наказом по підприємству №69 від 28 квітня 2014 року платник податків створює резерви за знижками наданими роуміноговим партнерам (рахунок б/о 47600000) та за знижками отриманими від роумінгових партнерів (рахунок б/о 47600100). Зазначені резерви створюються в валюті розрахунків з партнерами за договорами роумінгу (долари США або Євро).
		Починаючи з 2014 року, попередній розрахунок суми наданих знижок проводиться щомісяця. Наприкінці місяця відділ роумінгу і інтерворкінгу на підставі зазначених знижок в договорі з роумінг партнерами згідно умов договору, а також даних біллінгу по кількості трафіку в рік. попередньо розраховує суми щомісячних знижок. Розрахунку підлягають і знижки, які надаються Компанією роумінг партнерам, і знижки, що надаються партнерами для Компанії.
		Типові проведення по відображенню резерву знижок мають наступний вигляд.
		По закінченню року відділ роумінгу здійснює остаточні розрахунки по знижкам і відділ взаєморозрахунків відправляє операторам розрахунки по знижкам на узгодження.
		Після виставлення/отримання кредитових/дебетових нот по знижкам відділ взаєморозрахунків надає в Департамент бухгалтерського обліку кредитові/дебетові ноти.
		Співробітники департаменту бухгалтерського обліку здійснюють нарахування знижок, а також відповідні коригування по резервам в обліку.
		Згідно наданих платником розшифрувань до ряд. 2.1.1, ряд. 2.2.1 та ряд. 2.2.2 Додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік підприємством відображено: 
		- збільшення фінансового результату на суму створених резервів, пов`язаних із нарахованими (отриманими) знижками за послугами роумінгу, у розмірі 252 317 230 грн. (ряд. 2.1.1);
		- зменшення фінансового результату на суму фактично наданих знижок за послугами роумінгу (зміна суми компенсації вартості послуг роумінгу, наданих роумінг-партнерами у 2013 - 2014 роках на основі Comfone AG) у розмірі 816 503 200 грн. (ряд. 2.2.1); 
		- зменшення фінансового результату на суму коригування резерву за наданими (отриманими) в 2013 - 2014 роки послугами роумінгу, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у розмірі 3 061 313 грн. (ряд. 2.2.2).
		За даними бухгалтерського обліку підприємством в 2015 році здійснено операції пов`язані із створенням, фактичним використанням та коригуванням забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, пов`язаних із знижками по послугах роумінгу за 2013 та 2014 роки, що повинні відображатись в Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
		Таким чином, в порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134. пп. 139.1.1 п. 139.1 ст.139 розд. ПІ Податкового кодексу України (у чинній на той час редакції) підприємство не в повному обсязі відобразило в ряд. 2.1.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік витрати на формування забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, пов`язаних із знижками по послугах роумінгу за 2013 та 2014 роки, внаслідок чого не було збільшено фінансовий результат до оподаткування та занижено оподатковуваний прибуток за 2015 рік на 577 443 548 грн.
		Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 розд. III Податкового кодексу України (у чинній на той час редакції) підприємством занижено значення ряд. 2.2.2 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік внаслідок включення не в повному обсязі суму коригування резерву за наданими (отриманими) в 2013 - 2014 роки послугами роумінгу, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, внаслідок чого було завищено фінансовий результат до оподаткування та оподатковуваний прибуток за 2015 рік на 422 878 282 грн.
		По рядку 2.2.3 (з 01 липня 2017 - ряд. 2.2.2) додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2015 по 31.03.2019 року у загальній сумі 23 878 613 грн. (0.2% до загальної суми різниць, на які зменшується фінансовий результат) відображено суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України), Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134. пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 розділу III Податкового кодексу України (в діючій у відповідних звітних редакції) ПрАТ "Київстар" в р. 2.2.3 "Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)" Додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2016 року (№9272020119 від 26 липня 2019 року, уточнюючий), три квартали 2016 року (№9272020141 від 26 липня 2019 року, уточнюючий) та 2016 рік (№9272020147 від 26 липня 2019 року уточнюючий), які складено за формою чинною на 26 липня 2019 року, підприємством безпідставно відображено зменшення фінансового результату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у загальному розмірі 19 483 696 грн платник податків при визначенні оподатковуваного прибутку за півріччя 2016 року, три квартали 2016 року та 2016 рік безпідставно застосував норми п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"), які набули чинності лише з 01.01.2017.
		Як наслідок, за рахунок вказаного порушення підприємство зависило суму різниць, на які зменшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду, та занижено загальний розмір різниць, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 року рік на 19 483 696 грн, у т ч.: Крім того, встановлено порушення в розмірі 285 308 527 грн в рядку 3.2.4 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік ПрАТ "Київстар" було відображено частину наявного на 01.01.2012 року непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування підприємства ПрАТ "Українські радіосистеми" (код за ЄДРПОУ 23151188), яке у 2013 році приєдналось до ПрАТ "Київстар". Відповідно до gередавального акту, що затверджений рішенням акціонера ПАТ "Українські радіосистеми" від 23 липня 2013 №3, до правонаступника перейшло непогашене від`ємне значення об`єкта оподаткування у розмірі 967 880 307 грн.
		Попередньою документальною плановою виїзною перевіркою підприємства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2014 року (акт № 132/28-10-42-10/21673832 від 19 лютого 2016 року) було встановлено наступне: " ... у 2013 році ПрАТ "Українські радіосистеми" (код за ЄДРПОУ 23151188) було ліквідовано шляхом приєднання до ПрАТ "Київстар".
		Комісією з припинення ПрАТ "Українські радіосистеми", у складі комісії: Міліневський А.Г. Самойлович Я.Є., Куц І.В. складено передавальний акт та ліквідаційний баланс станом на 14.05.2013, затверджений рішенням Акціонера (ПрАТ "Київстар"). Відповідно до передавального акту сума від`ємного значення звітного податкового періоду була врахована ПрАТ "Київстар" в рядку "Інші" витрати в декларації з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 397 263 253 грн відповідно до п.п. 153.15.1 п.153.15 ст.153 Податкового кодексу України.
		Крім того, перевіркою встановлено, що у 2014 році ПрАТ "Київстар" відображено у складі "інших" витрат у рядку 06.4.43 Додатку "ІВ" до Декларації з податку на прибуток підприємств суму у розмірі 285 308 527 грн, що складає 25% від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток ПрАТ "Українські радіосистеми" за 2011 рік.
		Податковий орган зауважив, що право на віднесення до складу витрат у розмірі 25% від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями мав право тільки платник податків ПрАТ "Українські радіосистеми", у разі його існування як юридичної особи. Але у 2014 році юридичної особи ПрАТ "Українські радіосистеми" вже не існувало.
		Таким чином, на порушення п. 150.1 ст.150. п.п. 153.15.1 п.153.15 ст. 153 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями ПрАТ "Київстар" завищено "інші" витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування на суму 25% від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік приєднаного підприємства ПрАТ "Українські радіосистеми" у сумі 285 308 527 грн за 2014 рік" На підставі акта перевірки від 19 лютого 2016 року № 132/28-10-42-10/21673832 та з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків 09.03.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000224201 по податку на прибуток.
		Отже, в порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134. пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 розділу III. пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у діючій в 2015 році редакції) ПрАТ "Київстар" в 2015 році безпідставно зменшено фінансовий результат до оподаткування на суму 25% від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток станом на 1 січня 2012 року приєднаного підприємства ПрАТ "Українські радіосистеми" у розмірі 285 308 527 грн.
		Згідно вимог п.п.139.1.1. п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. 
		Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Поряд з викладеним суд встановив, що в бухгалтерському обліку до 2015 року, виходячи з умов договорів з операторами, позивач формував зобов`язання у вигляді резервів під знижки по послугам роумінгу, оскільки такі зобов`язання створені внаслідок минулих подій (виходячи з обсягу фактично проведених операцій з операторами), їх погашення призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та їх оцінка може бути розрахунково визначена.
		При цьому, для обліку резервів Податковий кодекс визначає спеціальні "податкові різниці" (різниці з бухгалтерським обліком), у тому числі для резервів, створених під надання знижок по роумінгу. 
		У декларації з податку на прибуток (рядок 03 - податкові різниці) відображається згорнутий показник всіх податкових різниць позивача. В рядок 03 включена, в тому числі, загальна сума витрат від створених резервів під знижки, від коригування таких резервів і їх використання. В додатку РІ до такого рядка зазначена розшифровка щодо усіх податкових різниць.
		Позивач зазначає, що сума, щодо якої відповідач дійшов висновку про заниження фінансового результату позивача за 2015 рік - 219 919 476 грн, що є згорнутим показником витрат на формування, використання та коригування резервів нарахованих щодо знижок за послуги роумінгу, було відображено у поданій декларації за 2015 рік, однак, з технічних причин, її було включено у неналежні рядки додатка РІ до декларації за 2015 рік, що не призвело до заниження показника рядка 03 декларації.
		Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представник ПрАТ «Київстар» зазначив, що у зв`язку із запровадженням, починаючи із звітного періоду 2015 року, нових правил оподаткування прибутку підприємств та нової звітності з податку на прибуток, при заповненні рядків додатка РІ до рядка 03 декларації за 2015 рік позивач відобразив ряд податкових показників в неналежних рядках додатка РІ, а також згорнуто, тобто без відображення всіх сум за відповідними балансуючими рядками 2.1.1 та 2.2.2 додатка РІ до декларації за 2015 рік. 
		Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що вказані вище дії в цілому не призвели до заниження фінансового результату (оподатковуваного прибутку) та, відповідно, податкових зобов`язань позивача з податку на прибуток 2015 року.
		Так, у декларації за 2015 рік, позивачем були відображені окремі показники звітності з податку на прибуток наступним чином: 
		- позивач з технічних причин включив суму 210 607 228 грн у рядок 1.1.2 додатка РІ до декларації за 2015 рік, яка складається з наступних показників: 219 919 476 грн (згорнута сума витрат на формування, використання та коригування резервів знижок щодо послуг роумінгу), та 9 312 246 грн (сума списаної в 2015 році безнадійної дебіторської заборгованості, у т.ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яку було враховано у бік зменшення показника в додатку РІ та, відповідно, фінансового результату до оподаткування;
		- сума витрат в розмірі 210 607 228 грн з технічних причин була відображена позивачем в рядку 1.1.2 додатка РІ до декларації за 2015 рік замість належного рядка 2.1.1 додатка РІ до декларації за 2015 рік.
		Однак, це не обумовило заниження фінансового результату (оподатковуваного прибутку) та, відповідно, податкових зобов`язань товариства з податку на прибуток за 2015 рік, адже як рядок 1.1.2, так і рядок 2.1.1 додатка РІ до декларації містять суми податкових різниць, на які збільшується фінансовий результат.
		Відповідно до акту перевірки відповідач не заперечує факт того, що відображення суми витрат в розмірі 210 607 228 грн замість належного рядка 2.1.1 додатка РІ до декларації за 2015 рік в рядку додатка РІ до декларації за 2015 рік, не призвело до заниження фінансового результату та податкових зобов`язань позивача з податку на прибуток 2015 року, зокрема, відповідач зазначає, що суму витрат по формуванню резервів щодо послуг роумінгу в розмірі 210 607 228 грн замість рядка 1.1.2 додатка РІ до декларації за 2015 рік слід зазначити в рядку 2.1.1 додатка РІ до декларації за 2015 рік.
		Враховуючи те, що помилки позивача не вплинули на суму податку, яку позивач повинен сплатити до бюджету, то і підстави для визначення позивачу таких податків за спірним податковим повідомленням-рішенням у відповідача не було.
		У зв`язку з цим, висновки відповідача про заниження позивачем фінансового результату (оподатковуваного прибутку) не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції.
		Крім того, у матеріалах справи наявний висновок судового експерта Віхляєва О.К. від 22 травня 2020 року №514/05/2020 за результатами проведення судово-економічної експертизи в рамках справи № 640/22894/19, свідоцтво від 24 вересня 2010 року № 1463, видане Центральною екпертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України на підставі рішення.
		Дослідивши, зокрема, висновки акта перевірки та податкові документи, експерт дійшов висновку про непідтвердженість висновку контролюючого органу щодо заниження фінансового результату (оподатковуваного прибутку) на 219 919 476 грн щодо різниць, що пов`язані з операціями по формуванню, коригуванню та використанню в 2015 році забезпечень за послугами роумінгу наданими (отриманими) у 2013-2014 роках.
		Щодо доводів апелянта про суми різниць за рядком 2.2.3. додатка РІ до декларації за 2016 рік на суму 19 483 696 грн щодо списаної безнадійної заборгованості судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, у декларації за 2016 рік позивач відобразив списану ним безнадійну дебіторську заборгованість в розмірі близько 19 млн грн, чим зменшив об`єкт оподаткування на таку суму.
		Скаржник вважає, що положення Податкового кодексу у 2016 році не дозволяли позивачу зменшити свій об`єкт оподаткування на суму списаної безнадійної заборгованості. На його думку, таке право з`явилося у платників лише в 2017 році - після внесення змін до Податкового кодексу.
		Як вже зазначалось, відповідно до пункту 134.1.1. статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Тобто, за загальним правилом, податок на прибуток визначається виходячи із фінансового результату, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. Якщо Податковий кодекс передбачає певні коригування (податкові різниці) такого бухгалтерського фінансового результату - він коригується для цілей податків.
		У зв`язку з цим, судова колегія наголошує, що списання безнадійної заборгованості в бухгалтерському обліку може відбуватися двома шляхами: шляхом прямого списання такої суми на витрати підприємства; з використанням так званої проміжної ланки - створення резервів сумнівної заборгованості. Тобто, коли заборгованість ще не є "безнадійною", однак вже є "сумнівною", бухгалтерський облік дозволяє створити під неї резерви (фактично, зменшити фінансовий результат на неї).
		Відповідно до пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ (у редакції від 20 листопада 2016 року) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) активу вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.
		Відповідно до п. 139.2 ст.139 ПКУ (редакція від 20 листопада 2016 року) фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Відповідно до п. 139.2 ст.139 ПКУ (редакція від 01 січня 2017 року) фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
		Отже, у разі коли безнадійна заборгованість списується напряму (без попереднього створення резервів) - у 2015-2016 роках Податковий кодекс не передбачав ніяких коригувань щодо неї, і витрати на списання безнадійної заборгованості без додаткових умов зменшували об`єкт оподаткування платника як складова частина фінансового результату.
		Зокрема, списати безнадійну заборгованість напряму на витрати підприємства дозволяє пункт 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №237 від 08 жовтня 1999.
		Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
		Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат".
		Для витрат, які сформовані платниками внаслідок прямого списання безнадійної заборгованості, Податковий кодекс у 2015-2016 роках не передбачав жодних податкових різниць. Тобто, дозволяв їх ураховувати.
		Беручи до уваги п. 139.1.2 ПК України (в редакції станом на 2016 рік) суду зазначає, що Податковий кодекс не дозволяв враховувати у складі витрат лише ту заборгованість, яка відповідає визначенню "безнадійна", наведеному в п. 14.1.11 ПК України. 
		При цьому, як вірно підкреслив суд першої інстанції, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо визнання списаної дебіторської заборгованості у сумі 19 483 696 грн безнадійною, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
		Викладене також підтверджується тим, що з висновків економічної експертизи судового експерта Віхляєва О.К. від 22 травня 2020 року № 514/05/2020 не встановлено документального підтвердження завищення ПрАТ "Київстар" суми різниць, на які зменшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду, та заниження загального розміру різниць, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на 19 483 696 грн.
		Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо суми різниць за рядком 3.2.4. додатка РІ до декларації за 2015 рік на 285 308 527 грн непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування підприємства ПрАТ "Українські радіосистеми" (код 23151188), яке в 2013 році приєдналось до ПрАТ «Київстар», колегія суддів зауважує наступне.
		Так, ПрАТ "Українські радіосистеми" (ТМ Вееlіпе) у 2013 році, як юридична особа, приєдналося до позивача.
		Позивач, як єдиний правонаступник ПрАТ "Українські радіосистеми", прийняв майно, права і обов`язки ПрАТ "Українські радіосистеми" відповідно до затвердженого передавального акта від 04 липня 2013 року.
		До приєднання з позивачем ПрАТ "Українські радіосистеми" обліковувало збитки (від`ємне значення об`єкта оподаткування) з податку на прибуток підприємств та відображало їх у складі відповідної податкової декларації.
		Позивач, як правонаступник ПрАТ "Українські радіосистеми", відобразив такі збитки у складі власної декларації з податку на прибуток та, відповідно, зменшив власний об`єкт оподаткування на суму їх збитків.
		При цьому в спірному періоді, Податковий кодекс не дозволяв відобразити одразу всю суму таких збитків. Таке відображення, відповідно до спеціальних положень (Перехідних положень) Податкового кодексу, після 2011 року здійснювалось поступово, тобто по 25% щороку, а саме: 25% у 2012 році, 25% у 2013 році, 25% у 2014 році і 25% у 2015 році.
		По результатам акту перевірки №757/42-10-23151198 від 26.06.2013 передано збитків на загальну суму 967 880 307 грн. Вказані збитки законодавством дозволяється перенести наступним чином: на 2013 рік у розмірі 397 263 253 грн, на 2014 ріку розмірі 285 308 527 грн, на 2015 ріку розмірі 285 308 527 грн.
		Отже, у декларації за 2015 рік позивач задекларував близько 285 млн грн збитків як правонаступник ПрАТ "Українські радіосистеми". 
		Згідно з пп. 140.4.2. п. 140.4 ст.140 ПКУ (Редакція від 01 січня 2015 року) фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
		Згідно з п. 150.1 ст.150 ПКУ (редакція від 01 квітня 2013 року): якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.
		Згідно з п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ (редакція від 01 квітня 2013 року) пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від`ємне значення (з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з 1 півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах до повного погашення такого від`ємного значення.
		При цьому, платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від`ємного значення об`єкта оподаткування, що склався станом па 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від`ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від`ємне значення об`єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.
		Відповідно до абзацу 7 підпункту 153.15.1 пункту 153.15.1 статті 153 ПК України від`ємне значення об`єкта оподаткування звітного періоду, що обліковувалось у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта, включається до складу витрат платника податку - правонаступника.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивач мав право відобразити в рядку 3.2.4 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік суму від`ємного значення у розмірі 285 308 527 гривень, оскільки таке від`ємне значення обліковується в особливому порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.
		Поряд з викладеним, суд першої інстанції вірно зауважив, що включення ПрАТ "Київстар" до плана-графіка документальних перевірок на 2019 року рік шляхом коригування такого плана-графіка у лютому 2019 року суперечить нормам Податкового кодексу України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року №524. 
		Відповідно до підпункта 20.1.4 пункта 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Пунктом 75.1 статті 75 ПК України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно з підпунктом 75.1.2 цієї правової норми документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
		Порядок проведення документальних планових перевірок врегульований положеннями статті 77 ПК України.
		Відповідно до пункта 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
		План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
		Пунктом 77.4 цієї правової норми закріплено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
		Згідно з пунктом 77.7 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. 
		Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що право на проведення фактичної перевірки виникає у посадових осіб контролюючого органа за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказа на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
		Планова перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
		Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України.
		Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
		Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. 
		Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 та від 04 вересня 2020 року у справі № 821/1274/18.
		Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим Кодексом.
		Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Як убачається із матеріалів справи, підставою проведення планової перевірки позивача було включення його до плана-графіка документальних перевірок 2019 року.
		Однак, судом установлено, а відповідачем не спростовано, що відповідне включення позивача до плана-графіка суперечить положенням чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для її проведення. 
		З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ про проведення планової перевірки прийнятий за відсутності підстав для його прийняття, що у сукупності із встановленими вище обставинами свідчить про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		          
		Головуючий суддя                                                                      Н.М. Єгорова
		 
		Судді                                                                                           Є.О. Сорочко 
		                                                                                          
		                                                                                                    І.В. Федотов
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено "07" червня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...