Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-610/11 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2021.
Дата набрання законної сили: 08.06.2021
Номер судового провадження: 22-ц/816/804/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		08 червня 2021 року                            
		м.Суми
		Справа №2-610/11 
		Номер провадження 22-ц/816/804/21
		 
		 
		 
		Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
		суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. 
		з участю секретаря судового засідання  Кияненко Н.М., 
		сторони:
		позивач  Акціонерне товариство «Укрсиббанк»,
		відповідачі  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 
		на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 09 березня 2021 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, у складі судді Бакланова Р.В., постановлену у м. Лебедин,
		 в с т а н о в и в :
		16 лютого 2021 року ОСОБА_2 , через свого представника  адвоката Васильєва П.С., звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, а саме: накладення арешту на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суму 196271 грн та тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України, застосованого ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 19 жовтня 2011 року. Заява мотивована тим, що тільки зараз дізналася із інтернет сайту «Судова влада» про існування вказаної ухвали суду про накладення арешту на майно. Доводить, що на даний час відпала необхідність у застосуванні такого обтяження, у тому числі і через закінчення річного строку для пред`явлення ухвали, як виконавчого документа, до виконання. 
		Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 09 березня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Васильєв П.С., про скасування заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 19 жовтня 2011 року, справа № 2-610/11, згідно якої задоволено заяву ПАТ «Укрсиббанк» (правонаступник АТ «Укрсиббанк») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 09 березня 2021 року та скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 19 жовтня 2011 року у справі № 2-608/11. 
		Вказує, що поза увагою суду залишилося питання встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, через встановлення якого відповідач протягом 9 років не має змоги покинути територію України. Доводить, що її не було повідомлено про вжиті заходи забезпечення позову. 
		Вважає, що на сьогодні відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову, оскільки рішення у справі набрало законної сили, на його виконання видано виконавчий лист, який і є виконавчим документом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2   адвоката Васильєва П.С, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. 
		Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 19 жовтня 2011 року, справа № 2-610/11, заяву ПАТ «Укрсиббанк» задоволено та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , на суму 196271 грн, також накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , на суму 196271 грн (а.с. 6).
		Заочним рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 30 листопада 2011 року, справа № 2-610/11, задоволено позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк». Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» 196271 грн заборгованості по кредитному договору.
		На підставі вказаного рішення суду 14 лютого 2012 року був виданий виконавчий лист, справа № 2-610/2011.
		Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції від 15 березня 2012 року відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого листа ВП № 31774492.
		22 грудня 2011 року ВП № 30129971 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в якій зазначено, що державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02 грудня 2011 року, яку зареєстровано у відповідних реєстрах рухомого та нерухомого майна та направлено до виконання (а.с. 5). 
		З викладеного убачається, що ухвала суду від 19 жовтня 2011 року у справі № 2-610/11 була пред`явлена до виконання і, відповідно, виконана.
		 
		Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, за відсутності доказів виконання рішення суду, дійшов висновку про недоведеність відповідачем відсутності потреби в забезпеченні позову.
		Проте, такі висновки суду не у повній мірі узгоджуються з матеріалами справи та відповідають вимогам закону.
		 
		Відповідно до преамбули Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову  це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
		Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).
		Відповідно ч. ч. 1, 4, 7 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
		У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сини або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання рішення суду. 
		У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Верховний Суд України роз`яснив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Враховуючи викладене, за відсутності доказів виконання рішення у справі № 2-610/11, яким задоволено позов про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 196271 грн, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову. 
		Крім того, колегія суддів враховує, що заочне рішення Лебединського районного суду Сумської області від 30 листопада 2011 року, справа № 2-610/11, не виконується боржниками вже понад 9 років, що свідчить про існування реальної загрози його невиконання.
		За наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 , суд відмовив у скасуванні всіх заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою суду від 19 жовтня 2011 року, у тому числі і тимчасового обмеження права виїзду відповідачів за межі України.
		За таких обставин, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на невирішення судом першої інстанції заяви ОСОБА_2 в частині скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
		Проте, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання скасування заходів забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України ураховує практику Верховного Суду щодо вказаного питання, зокрема, що на час постановлення оскаржуваної ухвали цивільним процесуальним законом не було передбачено такого заходу забезпечення позову, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не були додержані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає частковому скасуванню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, із скасуванням заходів забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України. В іншій частині ухвалу необхідно залишити без змін.
		 Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381  384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
		 п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 09 березня 2021 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову скасувати частково.
		Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
		В іншій частині ухвалу залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий - О.Ю. Кононенко 
		 
		Судді: В.І. Криворотенко 
		 
		 С.С. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...